справа № 439/682/25
провадження №1-кп/439/150/25
05 травня 2025 року м. Броди
Бродівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Броди кримінальне провадження №12025141160000125 від 29.03.2025 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Хотин, Рівненської області, громадянки України, із вищою освітою, заміжня, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 6-ти років, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.286 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
обвинуваченої ОСОБА_3 ,
установив:
За змістом обвинувального акта, 29.03.2025 року, о 12 год 13 хв., ОСОБА_3 , керуючи технічно справним автомобілем «MERCEDES-BENZ» моделі«Sprinter», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , перевозила пасажирів, ОСОБА_5 , котра знаходилася на середньому сидінні заднього ряду сидінь, та була не прищібнута паском безпеки, та рухалася ним проїзною частиною автодороги сполученням Київ-Чоп у напрямку м. Чоп.
У цей же час у попутному напрямку попереду неї у правій смузі для руху рухався автомобіль марки «VOLVO» моделі «ХС 90», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_6 , який на шляху свого руху, під'їжджаючи до нерегульованого пішохідного переходу, розміщеного на 460 км вказаної автодороги, неподалік кафе «Джерело», що за адресою: с. Загірці, Золочівського району Львівської області зупинився перед ним, щоб дати дорогу пішоходам, які стояли на пішохідному переході.
У цей час водій ОСОБА_3 , без причин технічного харакреру, грубо порушуючи вимоги чинних Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі ПДР), а саме: Розділу І п. 1.5, Розділу 2 п. 2.3 п.п. б), д) Розділу 13 п. 13.1 ПДР, проявляючи кримінальну протиправну недбалість, легковано розраховуючи на відвернення суспільно-небезпечних наслідків, не діяла таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя та здоров'я громадян, не врахувала дорожню обстановку і продовжуючи рух у крайній правій смузі для руху, не дотрималася безпечної дистанції до автомобіля «VOLVO»моделі «ХС 90», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що рухався попереду, і допустила зіткнення із задньою його частиною передньою частиною керованого нею автомобіля марки «MERCEDES-BENZ» моделі«Sprinter», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 .
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали технічні пошкодження, а пасажиру ОСОБА_7 спричинено тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому правої ключиці зі зміщенням, яке за ознакою тривалого розладу здоров'я відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості.
Порушення Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_3 є у прямому причинному зв'язку із суспільно небезпечними наслідками - заподіянням потерпілій ОСОБА_5 тілесного ушкодження, яке за ознакою тривалого розладу здоров'я відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості.
Дії обвинуваченої ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 заявила клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України у зв'язку з примиренням з потерпілою, оскільки вона вперше вчинила необережний нетяжкий злочин, примирилася з потерпілою та відшкодувала завдану шкоду.
Потерпіла ОСОБА_5 не заперечувала проти звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, підтвердила факт примирення з обвинуваченою та відшкодування останньою шкоди.
Прокурор в судовому засіданні висловив позицію про наявність підстав для задоволення вказаного клопотання.
Заслухавши учасників судового розгляду, суд доходить до такого висновку.
Відповідно до вимог ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення, у тому числі, про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
За змістом ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно з ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Положеннями ч. 3 ст. 285 КПК України передбачено, що обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Матеріально-правові підстави звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із примиренням з потерпілим передбачені ст. 46 КК України. Так, виходячи з положень ст. 46 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, а тому вона вважається особою, що вчинила кримінальне правопорушення вперше.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 286 КК України, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до необережних нетяжких злочинів.
При вирішенні питання про звільнення від кримінальної відповідальності суд враховує, що вчинене обвинуваченою діяння не належить до корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водночас згідно з усталеною судовою практикою примирення винної особи з потерпілим (потерпілими) належить розуміти як акт прощення її ним (ними) в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором та з яких мотивів (пункт 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності»).
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 285 КПК України, у разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.
Тобто під примиренням як однією з умов звільнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України слід розуміти примирення як кінцевий результат усіх попередніх примирних процедур та домовленостей між винним та потерпілим, який полягає, з одного боку, у добровільному волевиявленні потерпілого, яке проявляється у його проханні (клопотанні) про звільнення винного від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України або у відсутності заперечень щодо такого звільнення, а з іншого - у відсутності заперечень щодо такого звільнення з боку самого підозрюваного, обвинуваченого.
З огляду на положення ст. 46 КК України та ч. 2 і ч. 3 ст. 288 КПК України у їх взаємозв'язку для встановлення факту такого примирення обов'язковим є підтвердження потерпілим своєї позиції у суді, що слугує важливою процесуальною гарантією забезпечення добровільності його волевиявлення.
Вирішуючи клопотання обвинуваченої про звільнення від кримінальної відповідальності, суд враховує позицію потерпілої, яка в судовому засіданні повідомила, що примирилася з обвинуваченою, вказала, що обвинувачена відшкодувала заподіяну кримінальним правопорушенням шкоду.
Обвинуваченій судом роз'яснено, що звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження у справі на підставі статті 46 КК України є нереабілітуючою підставою, а також право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави та продовжувати загальний розгляд в загальному порядку.
За таких обставин, враховуючи, що обвинувачена вперше вчинила необережний нетяжкий злочин, який не належить до корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів,що знижують увагу та швидкість реакції, примирилася з потерпілою та відшкодувала заподіяну нею шкоду, суд дійшов до висновку про наявність підстав для звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку із примиренням з потерпілою, та закриття відносно неї кримінального провадження.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Запобіжний захід відносно обвинуваченої не обирався.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Враховуючи те, що судом встановлено наявність підстав для звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, арешт накладений ухвалою слідчого судді Бродівського районного суду Львівської області від 04.04.2025 на автомобіль марки «VOLVO» моделі «ХС 90», реєстраційний номер НОМЕР_2 та автомобіль марки «MERCEDES-BENZ» моделі «Sprinter», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 необхідно скасувати.
Згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Постановою про визнання предметів речовими доказами, передачу речових доказів на зберігання, від 29.03.2025 автомобіль марки «VOLVO» моделі «ХС 90», реєстраційний номер НОМЕР_2 та автомобіль марки «MERCEDES-BENZ» моделі «Sprinter», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , визнано речовими доказами. Постановою про визнання предметів речовими доказами та про передачу речових доказів на зберігання від 04.04.2025 цифровий носій, DWD-R диск, об'ємом 4,7 Gb, із назвою Verbatim із відео файлом від 29.03.2025 визнано речовим доказом.
Враховуючи положення статті 100 КПК України, суд вирішує: автомобіль марки «MERCEDES-BENZ» моделі «Sprinter», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , який залишений на території КП «Броди», що знаходиться за адресою м. Броди, вул. Залізнична, 44 Львівської області, повернути власнику ОСОБА_8 ; автомобіль марки «VOLVO» моделі «ХС 90», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який переданий на зберігання ОСОБА_6 , вважати повернутим власнику; цифровий носій, DWD-R диск, об'ємом 4,7 Gb, із назвою Verbatim із відео файлом від 29.03.2025 залишити в матеріалах кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 284-286, 288, 314, 372 КПК України, суд
постановив:
Клопотання обвинуваченої ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності задовольнити.
ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку з примиренням з потерпілим.
Кримінальне провадження №12025141160000125 від 29.03.2025 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - закрити.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Бродівського районного суду Львівської області від 04.04.2025 на автомобіль марки «MERCEDES-BENZ» моделі«Sprinter», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 та автомобіль марки «VOLVO» моделі «ХС 90», реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Речові докази:
- автомобіль марки «MERCEDES-BENZ» моделі«Sprinter», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , - повернути власнику ОСОБА_8 ;
- автомобіль марки «VOLVO» моделі «ХС 90», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який переданий на зберігання ОСОБА_6 , вважати повернутим власнику;
- цифровий носій, DWD-R диск, об'ємом 4,7 Gb, із назвою Verbatim із відео файлом від 29.03.2025 залишити в матеріалах кримінального провадження.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом семи днів з моменту оголошення до Львівського апеляційного суду через Бродівський районний суд Львівської області.
Суддя ОСОБА_1