Справа № 565/2880/24
Провадження № 2/565/162/25
05 травня 2025 року м.Вараш
Вараський міський суд Рівненської області у складі головуючого судді Зейкана І.Ю.,
з участю секретаря судового засідання Бірюк Л.М.,
представника позивача Морозової В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В C Т А Н О В И В:
30 грудня 2024 року до Вараського міського суду Рівненської області надійшла позовна заява, в якій ТОВ «Коллект центр» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за Договором №4434457 в розмірі 148480,00 грн., судові витрати у розмірі 2422,40 грн. та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 25000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Коллект Центр" вказує, що 16 серпня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 4434457, відповідно до якого відповідачу були надані кредитні кошти в сумі 20000 грн. 00 коп.
ТОВ "Мілоан" свої зобов'язання перед відповідачем виконало в повному обсязі, надавши їй кредитні кошти, в свою чергу відповідач свої зобов'язання перед позикодавцем не виконала.
29 листопада 2021 року між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "Вердикт Капітал" був укладений Договір факторингу № 29-11-102, відповідно до умов якого ТОВ "Мілоан" відступило ТОВ "Вердикт Капітал" право грошової вимоги до боржників, що визначені в реєстрах боржників.
10 березня 2023 року між ТОВ "Вердикт Капітал" та ТОВ "Коллект Центр" був укладений Договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-03/2023/01, відповідно до умов якого ТОВ "Вердикт Капітал" відступило ТОВ "Коллект Центр" право грошової вимоги до боржників, що визначені в реєстрах боржників.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 березня 2023 року ТОВ "Коллект Центр" набуло права грошової вимоги до відповідача по кредитному договору № 4434457 в розмірі 171 480 грн. 00 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 20 000 грн. 00 коп.; заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги - 150 780 грн. 00 коп., заборгованість по комісії - 700 грн. 00 коп.
Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 148 480 грн. 00 коп. та судові витрати по справі.
Від відповідача до суду надійшов відзив в якому ОСОБА_1 просить відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на наступне. Відповідач категорично заперечує як факт укладення вказаного договору так і будь-які правовідносини із ТОВ «Мілоан» та із ТОВ «Коллект центр». Відповідач вважає, що позивачем не було надано належних, достовірних та достатніх доказів, які б підтверджували факт укладення та виконання спірного кредитного догоовру, а надані позивачем документи не є належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.77-80 ЦПК України факту перерахування їй коштів та їх отримання нею. Документи, які долучені до позовної заяви в якості доказів складені в односторонньому порядку і жодним чином не підтверджують, що спірний правочин укладений з її згоди, що такий правочин виконувався сторонами. А відтак, відповідачка не може нести відповідальність за те, що вона не робила, відповідно задоволення позову призведе до порушення однієї із основних засад права, не буде справедливим. З огляду та, що стверджує позивач, споживчий кредит №4434457 укладений 16.08.2021 року, то враховуючи норми статей 256-258, 260, 261, 262, 267 ЦК України, просила суд застосувати до позовних вимог строк позовної давності та відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.
Від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив в якому вказано, що пунктом 12 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України чітко передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257,258,362,559,681,728,786,1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину (строк дії карантину введеного Урядом України, у звязку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) становив з 12.03.2020 року по 01.07.2023 року). У Постанові Верховного Суду від 7 вересня 2022 р. по справі N 679/1136/21 Верховний Суд надав роз'яснення, що у пункті 12 розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року N 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб?єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19). В тому числі, Відповідно до пункту 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259,362,559,681,728,786,1293 Цивільного кодексу України, продовжуються на строк його дії. Таким чином, враховуючи вимоги ст. 257, 258 ЦК України, п. 12,19 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України з урахуванням роз'яснень Верховного Суду, які викладені у Постанові від 07.09.2022 року по справі N 679/1136/21 посилання Відповідача на пропущення строку позовної давності щодо будь якої вимоги Позивача є безпідставним та необгрунтованим. Отже, строки позовної давності не були пропущені Позивачем, а підстави для застосування наслідків спливу строку позовної давності відсутні.
Представник позитвача Морозова В.В. позовні вимоги підтримала повністю, надала пояснення аналогічні за змістом до обставин, якими обгрнутовані позовні вимоги.
Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, заяву про відкладення розгляду справи чи розгляд справи без її участі не подавала.
Ознайомившись із позовною заявою, дослідивши в судовому засіданні докази, суд приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню повністю.
Так, 16 серпня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 4434457.
Відповідно до п. 1.1 Договору кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п. 1.3. Договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п. 1.2. договору, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п.1.4. Договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.
Відповідно до п.1.2-1.6 Договору сума кредиту становить 20 000 грн. 00 коп.
Кредит надається строком на 30 днів з 16 серпня 2021 року.
Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 15 вересня 2021 року.
Проценти за користування кредитом 3780 грн. 00 коп., які нараховуються за ставкою 0,63 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.1.5.2).
Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п.1.6).
Аналогічна інформація міститься в анкеті-заяві на кредит № 4434457 від 16.08.2021 року, де серед іншого також вказані надані позичальником згоди, процес оформлення та розгляду заяви № 4434457, прийняті рішення по заяві «4434457 та погоджені умови кредитування по заяві № 4434457.
Згідно з п. 2.1 Договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Відповідно до п. 2.2.1 Договору позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п 1.5.1.-1.5.2 Договору, в термін (дату) вказаний в п. 1.4. У випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування вказаний в п. 1.3 Договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п. 1.5.2. або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п. 1.6 Договору, в сумі та на умовах визначених п. 2.3 Договору.
Як вбачається з п. 2.2.2. нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п. 2.2.3 Договору.
Згідно з п. 3.3.2. Договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит, сплатити проценти за користуванням кредитом, а також інші платежі передбачені цим Договором у порядку, строки та терміни передбачені п.п. 1.1.-1.6. та п. 2.4. цього Договору.
Відповідно до п. 3.3.3 Договору, позичальник зобов'язаний у разі порушення строків повернення кредиту на вимогу товариства сплатити пеню та/або проценти передбачені розділом 4 цього договору.
Згідно з п. 4.2 Договору, у разі прострочення позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього Договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов'язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою, передбаченою п. 1.6 Договору в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.6 Договору. Обов'язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця.
Пунктом 6.1 Договору визначено, що цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Відповідно до п. 6.2 Договору, розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством електронним повідомленням на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт товариства, мобільний додаток, месенджери або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру позичальника на номер 2277 (вартість відправки SMS-повідомлення для позичальника визначено у Правилах). Після укладення цей кредитний договір надається позичальнику шляхом розміщення в особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд товариства направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв'язку, наданими позичальником товариству.
Згідно з п. 6.4 Договору, укладення товариством кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню товариством ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки. За змістом п. 6.5 Договору, цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.
В пункті 7.1 Договору передбачено, що цей договір, що складається з Правил та індивідуальної частини (з додатками №1 та №2), набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно Правил та відповідно до способу надання кредиту, визначеному у п. 2.1 цього Договору. Строк дії цього договору складає період, що обчислюється з моменту його укладення і до моменту повного фактичного виконання сторонами своїх зобов'язань. Сторони домовились, що повне виконання зобов'язань повинно відбутись не пізніше дати встановленої п. 1.4 Договору. Якщо зі спливом 3-го дня з моменту укладення цього Договору кредитні кошти не будуть відправлені товариством та/або не будуть отримані позичальником у відповідності з визначеним способом надання кредиту, дія цього договору може бути припинена достроково з відповідним відображенням в особистому кабінеті.
Відповідно до копії довідки про ідентифікацію за підписом представника ТОВ "Мілоан" клієнт ОСОБА_1 , з якою укладено договір №4434457 від 16.08.2021 року, ідентифікований ТОВ "Мілоан". Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор U61445, дата відправки ідентифікатора позичальнику 16.08.2021 року, номер телефону/електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор 380676050116.
Меморіальним ордером № 8462242418 від 17.08.2022 відпітверджується перерахування коштів у сумі 20 000,00 грн на рахунок ОСОБА_1 в АТ "Ощадбанк".
29 листопада 2021 року між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "Вердикт Капітал" був укладений Договір факторингу № 29-11-102, відповідно до умов якого ТОВ "Мілоан" відступило ТОВ "Вердикт Капітал" право грошової вимоги до боржників, що визначені в реєстрах боржників.
10 березня 2023 року між ТОВ "Вердикт Капітал" та ТОВ "Коллект Центр" був укладений Договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-03/2023/01, відповідно до умов якого ТОВ "Вердикт Капітал" відступило ТОВ "Коллект Центр" право грошової вимоги до боржників, що визначені в реєстрах боржників.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 березня 2023 року ТОВ "Коллект Центр" набуло права грошової вимоги до відповідача по кредитному договору № 4434457 в розмірі 171 480 грн. 00 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 20 000 грн. 00 коп.; заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги - 150 780 грн. 00 коп., заборгованість по комісії - 700 грн. 00 коп.
Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 148 480 грн. 00 коп. та судові витрати по справі.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За змістом положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За нормами статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою та другою статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з положеннями статті 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Із прийняттям Закону України "Про електронну комерцію" на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами частин 3, 6, 7, 12 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України "Про електронну комерцію" передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію").
Відповідно суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову повністю.
Проте до стягнення ТОВ "Коллект Центр" заявляє заборгованість в розмірі 148 480 грн. 00 коп., з яких заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 20 000 грн. 00 коп., заборгованість за відсотками - 127 780 грн. 00 коп., заборгованість за комісіями - 700 грн. 00 коп., що є правом позивача, яким останній скористався, виходячи з принципу розумності та співмірності.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із задоволенням позову в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422,40 гривень.
Щодо вимог позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, то судом встановлено наступне.
Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, з поміж іншого, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до ч.ч. 1 - 4 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу, стороною позивача подано до суду: Договір № 02-09/2024-7 від 02.09.2024 року «Про надання правової допомоги; Заявку на надання юридичної допомоги №22 від 01.11.2024 року; Витяг з Акту №3 про надання юридичної допомоги від 29.11.2024 року.
Відповідно до ч. 4, ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною третьою ст. 141 ЦПК України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268) (рішення від 23 січня 2014 року у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України»).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи вищевказане та те, що зазначені витрати на правничу допомогу підтверджені належними доказами, беручи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських витрат, типовість позовів про стягнення заборгованості за кредитними договорами, суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект центр», підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в суді у розмірі 2 000 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 77, 81, 133, 137, 141, 247, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 1,3,81, 512, 514, 516, 509,526, 530,626,628,634,638, 1048,1049,1054 ЦК України, суд, -
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" заборгованість за договором про споживчий кредит №4434457 від 16 серпня 2021 року у розмірі 148 480 (сто сорок вісім тисяч чотириста вісімдесят) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр", судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 (сорок) коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ТзОВ «Коллект центр», адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, 3, оф. 306, код ЄДРПОУ 44276926.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя І.Ю.Зейкан