30 квітня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/476/24
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Фесюри М.В., при секретарі Ткачовій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за заявою боржника,
Боржник: ОСОБА_1 ,
РНОКПП НОМЕР_1 ,
АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 ,
За участю:
керуючий реструктуризацією - арбітражний керуючий Пода Вячеслав Володимирович, свідоцтво №886 від 23.04.2013, АДРЕСА_3 , ід. код НОМЕР_2 ,
Кредитор-1: Акціонерне товариство “ПриватБанк», вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570,
Кредитор-2: ОСОБА_2 , код НОМЕР_3 , АДРЕСА_4 ,
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи
Представники учасників справи: в судове засідання не з'явились;
Обставини справи.
21.05.2024 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 22.05.24 заяву ОСОБА_1 про відкриття справи щодо неплатоспроможності фізичної особи прийнято до розгляду з призначенням підготовчого засідання на 03.06.24.
Ухвалою від 03.06.24, серед іншого, відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи - ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника з 03.06.24 року, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника з 03.06.24. Керуючим реструктуризацією боржника призначено арбітражного керуючого Поду В.В., встановлено керуючому реструктуризацією боржника строк - не пізніше 03.07.24 надати відомості про результати розгляду вимог кредиторів та реєстр вимог кредиторів боржника, зобов'язано керуючого реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Поду В.В. організувати та провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість, зобов'язано керуючого реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Поду В.В. підготувати та подати до господарського суду схвалений зборами комітету кредиторів та погоджений з боржником план реструктуризації боргів боржника у строк до 03.09.24, попереднє засідання призначено на 04.07.24 на 09:00.
Повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника з метою виявлення кредиторів оприлюднено на офіційному веб порталі судової влади України 03.06.2024 за №73308.
За результатами розгляду справи у попередньому засіданні 01.10.24 судом постановлено ухвалу, якою, серед іншого:
-визнати кредитором у справі №927/476/24 по відношенню до фізичної особи - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ):
ОСОБА_2 (код НОМЕР_3 , АДРЕСА_4 ) з грошовими вимогами на суму 75 000 грн, з яких: 75000 грн - вимоги другої черги.
Акціонерне товариство “ПриватБанк» (код 14360570, вул. Набережна Перемоги, 30, м. Дніпро, 49094) з грошовими вимогами на суму 50 068,39 грн, з яких: 44 012,39 грн - вимоги другої черги та 6056 грн витрат по сплаті судового збору (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів).
-зобов'язати керуючого реструктуризацією сформувати реєстр вимог кредиторів, оформлений відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства;
-зобов'язати керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутись не пізніше 14 жовтня 2024 року;
-визначити дату проведення судового засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на "13" листопада 2024 року на 09 год. 00 хв.
Судове засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі неодноразово відкладалось відповідно до ухвал суду від 13.11.24, 09.12.24, 23.01.25, 06.02.25 та від 17.02.25.
Востаннє, ухвалою суду від 17.02.25 за наслідками судового засідання 17.02.25, враховуючи неявку в судове засідання кредитора - Акціонерного товариства “ПриватБанк», який не з'явився на збори кредиторів, а також в судове засідання та не надав свою позицію, з огляду на положення ч. 5 ст.126 КУзПБ, судом постановлено, із занесенням до протоколу судового засідання від 17.02.25, призначити нове засідання для затвердження плану реструктуризації боргів боржника на 05 березня 2025 р. на 10:00.
Ухвалою суду від 05.03.25 судом постановлено:
-у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника від 31.01.25 у справі №927/476/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відмовити;
-продовжити строк процедури реструктуризації боргів боржника та повноважень керуючого реструктуризацією до 01 травня 2025 року;
-запропонувати Зборам кредиторів надати пропозиції відповідно до ч.9 або до ч.10 статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства у строк до 31.03.2025 року;
-судове засідання на якому буде розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі призначити на "03" квітня 2025 року на 11:00.
За наслідками судового засідання 03.04.25, суд постановив із занесенням до протоколу судового засідання від 03.04.25, про відкладення судового засідання на якому буде розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 30 квітня 2025 р. на 11:00.
В судове засідання представники учасників справи не з'явились, будь-яких заяв та клопотань до суду не надійшло.
Суд встановив наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодексу України з процедур банкрутства) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Так, за змістом приписів Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов'язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.
Ч.2 ст. 6 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури, як реструктуризація боргів боржника та погашення боргів боржника.
Згідно з ч. 5 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд серед іншого зазначає про введення процедури реструктуризації боргів боржника.
Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 Кодексу України з процедур банкрутства).
Отже, ця судова процедура є першим, обов'язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об'єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
Саме на цьому акцентував Верховний Суд у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі Кодексу України з процедур банкрутства інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах ст. 3 та 13 ЦК України, відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах ( ч.2,3 ст.13 ЦК України).
Тому до боржника - фізичної особи Кодексу України з процедур банкрутства установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів Кодексу України з процедур банкрутства покладає на боржника обов'язки:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (п. 3 ч. 2 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (п. 4 -11 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (ч. 4 ст. 116, ч. 7 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства);
- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (ст. 125 Кодексу України з процедур банкрутства);
- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (ч. 1 ст. 128 Кодексу України з процедур банкрутства).
Також, Кодекс України з процедур банкрутства містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, серед яких:
- відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю чи визнано банкрутом протягом попередніх п'яти років (п. 3, 4 ч. 4 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства), а також заборону відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника протягом року з дня закриття такого провадження стосовно того ж боржника з підстав, передбачених ч. 7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства;
- закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім'ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім'ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю (п. 1-3 ч. 7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства);
- відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо порушено порядок розроблення та погодження цього плану; умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; боржник не погасив борги, що підлягають обов'язковій сплаті згідно з ч. 3 ст. 125 Кодексу України з процедур банкрутства або боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом (п. 1, 2, 5, 6 ч. 8 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства);
- дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (ч. 11 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства).
Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах Кодексу України з процедур банкрутства принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
Задля ефективної реалізації боржником цього права Кодексу України з процедур банкрутства передбачає участь арбітражного керуючого у справі про неплатоспроможність фізичної особи, залежно від судової процедури - як керуючого реструктуризацією боргів або керуючого реалізацією майна боржника.
Поряд із загальним правовим статусом арбітражного керуючого закріпленим у статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства, деякі його аспекти у справах про неплатоспроможність фізичних осіб конкретизовано ст. 114 Кодексу України з процедур банкрутства, а особливості механізму реалізації - у інших нормах Книги четвертої цього Кодексу.
За ч. 1 ст. 114 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи користується всіма правами арбітражного керуючого відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати інформацію і документи, що містять конфіденційну інформацію та/або банківську таємницю; здійснювати огляд майна боржника.
Арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи зобов'язаний організувати виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації), визначити його вартість (п. 1 ч. 2 ст. 114 Кодексу України з процедур банкрутства).
Керуючий реструктуризацією не пізніше ніж за 10 днів до дня попереднього засідання зобов'язаний направити суду, кредиторам та боржнику звіт про результати перевірки декларації боржника (ч. 3 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства).
На результатах таких заходів, за приписами ч. 7 ст. 123 та ч. 1 ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства, ґрунтуватиметься план реструктуризації боргів боржника, а у разі виявлення керуючим реструктуризацією та неусунення боржником неповноти/недостовірності інформації у декларації про його майновий стан - рішення про закриття провадження у справі.
Тому, керуючий реструктуризацією зобов'язаний у найкоротший строк перевірити майновий стан боржника, серед іншого виконати вказівки суду чи зборів кредиторів щодо додаткової перевірки конкретних фактів приховування боржником майна чи відомостей його декларації, а також забезпечити збирання та аналіз інформації, витребуваної судом відповідно до п. 9 - 11 ч. 5 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства при відкритті провадження у справі.
Своєчасне та належне виконання керуючим реструктуризацією завдань з перевірки майнового стану боржника є запорукою адекватної оцінки стану неплатоспроможності боржника та його можливостей погасити борг, відтак сприятиме досягненню компромісу при узгодженні сторонами плану реструктуризації боргів.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи зобов'язаний брати участь у розробленні плану реструктуризації боргів боржника, забезпечити його розгляд зборами кредиторів та подання на затвердження господарському суду.
За приписами ч. 1, 2 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства керуючий реструктуризацією протягом трьох днів з дня схвалення зборами кредиторів погодженого з боржником плану реструктуризації боргів подає до господарського заяву про його затвердження та сам план.
Тож, задля досягнення мети судової процедури реструктуризації боргів боржника керуючий реструктуризацією має забезпечити конструктивну взаємодію сторін щодо опрацювання плану реструктуризації боргів, сприяти у реалізації ними своїх прав та спонукати до виконання обов'язків у строки, встановлені законом чи судом.
Роль арбітражного керуючого є ключовою на етапі процедури реструктуризації, адже саме йому належить подати суду на затвердження план реструктуризації боргів боржника, тому керуючий реструктуризацією зобов'язаний забезпечити розроблення такого плану відповідно до вимог ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства та з урахуванням економічно обґрунтованих пропозицій сторін, а також у встановлені строки подати його на схвалення зборам кредиторів та для затвердження - суду.
Відповідно до ч. 11 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства, якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
За змістом цієї норми:
- чітко визначений строк з якого вона може бути застосована судом - після спливу трьох місяців у процедурі реструктуризації боргів боржника;
- обов'язковою умовою її реалізації є неподання до господарського суду протягом визначеного строку погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника;
- коло ініціаторів її застосування не конкретизовано;
- господарський суд набуває право на альтернативне вирішення подальшого руху справи: ухвалити рішення про перехід до наступної судової процедури чи про закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.
Порівняльний аналіз положень ч. 11 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства з ч. 7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства свідчить, що хоча ці норми частково кореспондуються між собою, проте не є тотожними за ступенем імперативності, колом ініціаторів та передумовами їх застосування.
Такі відмінності дають підстави для висновку, що неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів може бути самостійною підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи відповідно до ч. 11 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства.
Водночас, слід враховувати, що сам по собі факт недосягнення мети судової процедури реструктуризації боргів не є обов'язковою підставою для припинення реабілітації боржника у справі про відновлення платоспроможності фізичної особи, адже за змістом ч. 11 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства у такому випадку закриття провадження у справі про неплатоспроможність є лише одним з варіантів вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху такої справи, поряд з визнанням боржника банкрутом та переходом до процедури погашення його боргів.
За загальним правилом закриття провадження у справі є формою завершення судового розгляду без прийняття рішення по суті справи через виявлення після відкриття провадження таких обставин, з якими закон пов'язує неможливість її судового розгляду.
Окрім виконання плану реструктуризації боргів боржника, у інших випадках за Книгою четвертою Кодексу України з процедур банкрутства закриття провадження у справі під час судової процедури реструктуризації боргів не може вважатися очікуваним процесуальним рішенням для боржника з огляду на "добровільність банкрутства" фізичної особи та основну мету цього провадження - соціальну реабілітацію добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
Водночас очевидним є те, що неподання до господарського суду протягом трьох місяців з введення процедури реструктуризації боргів погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника може бути зумовлене як недобросовісною поведінкою боржника, так і неналежною реалізацією кредиторами власних правомочностей.
За таких обставин однією з процесуальних гарантій захисту інтересів сторін та ухвалення справедливого рішення за ч. 11 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства є закріплена у цій нормі дискреція господарського суду - можливість обрати з двох варіантів рішення (про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність) такий, що є найбільш оптимальним у правових і фактичних умовах вирішення конкретної справи, з урахуванням принципів добросовісної поведінки боржника, неналежної реалізації кредиторами власних правомочностей та судового контролю у відносинах неплатоспроможності, а також відповідно до основної мети провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.
Щодо застосування ч. 11 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 сформував висновок, за яким у випадку неподання до господарського суду протягом трьох місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність.
У розвиток цієї правової позиції Верховний Суд наголошує, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими Кодексу України з процедур банкрутства зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 Кодексу України з процедур банкрутства. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.
Такими обставинами можуть бути, серед іншого ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім'ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з'ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.
Щодо співвідношення ч. 11 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 Кодексу України з процедур банкрутства Верховний Суд акцентує, що за приписами Кодексу України з процедур банкрутства судова процедура реструктуризації боргів боржника має строковий характер та вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
В ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд зазначає, зокрема, строк підготовки та подання до господарського суду плану реструктуризації боргів боржника, який не може перевищувати трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду (п. 8 ч. 1 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства).
Попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (ч. 2 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства).
Згідно з ч. 4 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов'язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали; 2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
Отже, на відміну від ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства, у справі про неплатоспроможність фізичної особи Кодексу України з процедур банкрутства не встановлює граничного строку здійснення судової процедури реструктуризації боргів боржника, проте у наведених вище приписах визначає максимальні строки щодо кожної стадії цієї судової процедури, крім виконання плану реструктуризації боргів, що має індивідуальні особливості для кожного боржника.
Зазначене у сукупності дає підстави для висновку, що строк судової процедури реструктуризації боргів боржника від дня її введення та до затвердження судом погодженого кредиторами плану реструктуризації боргів або прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження, зокрема у разі неподання чи незатвердження такого плану, не повинен перевищувати 120 днів.
Таке тлумачення кореспондується з приписами ч. 1 ст. 130 Кодексу України з процедур банкрутства про перехід до процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не схвалено плану реструктуризації боргів боржника, що розуміється як додатковий стимул для дієвої реалізації кредиторами своїх правомочностей та засіб захисту інтересів добросовісного боржника від зволікання кредиторів.
Відповідно до ч. 11 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Тлумачення цієї норми у взаємозв'язку з п. 2 ч. 4 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства приводить до висновку, що за їх приписами на господарський суд покладено обов'язок розглянути та вирішити питання щодо подальшого руху справи після спливу тримісячного строку з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника, зокрема у разі неподання на затвердження плану реструктуризації боргів боржника, а словосполучення "має право прийняти рішення" вказує на дискрецію господарського суду при вирішенні цього питання в межах диспозиції ч. 11 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства.
Отже, до встановленого строку визнання боржника банкрутом за ч. 1 ст. 130 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд у судовому засіданні, призначеному згідно з п. 2 ч. 4 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства зобов'язаний з'ясувати причини неподання на затвердження плану реструктуризації боргів і позиції сторін та за результатами ухвалити рішення про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника, або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку ч. 11 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства.
Проаналізувавши процесуальну поведінку боржника та кредиторів, протягом усієї процедури реструктуризації боргів, судом встановлено наступне.
Провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 було відкрито ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 03.06.24, введено процедуру реструктуризації боргів.
01.10.24 постановлено ухвалу попереднього засідання та встановлено перелік та розмір визнаних судом вимог кредиторів, що підлягають внесенню арбітражним керуючим (керуючим реструктуризацією) Подою В.В. до реєстру вимог кредиторів боржника фізичної особи ОСОБА_1 .
Судом прийнято до розгляду в судовому засіданні 05.03.25 план реструктуризації боргів боржника у справі №927/476/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 та встановлено, що План реструктуризації у редакції 31.01.25 схвалений ОСОБА_2 , який є конкурсним кредитором без права вирішального голосу. Відомостей щодо позиції Акціонерного товариства “ПриватБанк» (схвалення або відхилення, заперечення щодо плану) матеріали справи не містять.
Постановляючи 05.03.25 ухвалу за наслідками рогляду плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 , судом встановлено:
«Згідно розділу 3 “Інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації)» Плану, у власності ОСОБА_1 є нерухоме майно: однокімнатна квартира площею 34,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_5 ; однокімнатна квартира площею 33,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_6 ; транспортні засоби: ЗАЗ, 2004 року випуску, ВАЗ 21099, 2003 року випуску. Однак поданим Планом реалізація майнових активів не передбачена. Відповідно до розділу 4 “Інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів» Плану, ОСОБА_3 станом на 20.01.25 є безробітною, та не отримує будь-яких доходів. Доходи, які ОСОБА_1 розраховує отримати протягом процедури реструктуризації не передбачається. Відповідно до розділу 5 “Розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів» Плану, для погашення вимог кредиторів ОСОБА_1 не має жодного джерела. Продаж нерухомого майна призведе до порушення житлових прав ОСОБА_1 та членів її сім'ї. Відповідно до розділу 6 “Вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів» Плану, вимоги кредиторів будуть прощені (списані) в порядку ч 2 ст. 125 Кодексу України з процедур банкрутства, а саме:
ОСОБА_2 грошова вимога в розмірі 75000,00 грн. прощається (списується) повністю.
Акціонерне товариство ПриватБанк грошова вимога в розмірі 50 068,39 грн. прощається (списується) повністю.
Прощення (списання) грошових вимог Акціонерного товариства ПриватБанк не будуть порушувати права останнього, так як Акціонерне товариство Приватбанк при наданні кредиту в розмірі 24 000,00 грн. отримав дохід від нарахування відсотків та інших виплат на загальну суму 177 158,51 грн., що значно більше, ніж сума кредиту.
Прощення (списання) грошових вимог ОСОБА_2 та Акціонерного товариства Приватбанк надасть можливість Руденко Т.В. відновити своє фінансове становище без необхідності позбавлення та погіршення житлових умов ОСОБА_1 та членів її сім'ї.
Відповідно до розділу 7 Плану “Розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні» у ОСОБА_1 відсутні кошти, які будуть залишатися для задоволення побутових потреб.
Розглянувши по суті план реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 у справі №927/476/24 у поданій редакції, суд дійшов висновку, що умови реструктуризації боргів суперечать законодавству, в т.ч. п.4 та п.5 ч.2 ст.124 Кодексу України з процедур банкрутства, що відповідно до п.2 ч. 8 ст.126 КУзПБ є самостійною та достатньою підставою для постановлення ухвали про відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність.
Ухвалою суду від 05.03.25 судом, враховуючи означене вище, постановлено:
відмовити у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника від 31.01.25 у справі №927/476/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );
продовжити строк процедури реструктуризації боргів боржника та повноважень керуючого реструктуризацією до 01 травня 2025 року;
запропонувати Зборам кредиторів надати пропозиції відповідно до ч.9 або до ч.10 статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства у строк до 31.03.2025 року;
судове засідання на якому буде розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі призначити на "03" квітня 2025 року на 11:00.
До початку судового засідання пропозицій від зборів кредиторів у відповідності до ч.9 або ч. 10 ст. 126 Кодексу, заяв та клопотань від учасників справи на адресу суду не надійшло.
Станом на 03.04.25 план реструктуризації, схвалений зборами кредиторів, так і не був поданий
Матеріали справи не містять жодних доказів щодо вжиття боржником заходів стосовно покращення свого фінансового стану та щодо намірів, спрямованих на погашення заборгованості перед кредиторами, позаяк боржниця працездатного віку, не позбавлена права на зайняття господарською/підприємницькою діяльністю, не позбавлений права на працевлаштування.
При цьому, жодних доказів на підтвердження того, що боржник об'єктивно не має змоги працювати, отримувати дохід, зокрема й задля погашення власних боргів, наявні матеріали справи не містять, а боржником не надано.
Суд наголошує, що процедура реструктуризації боргів боржника, яка є пріоритетною у порівнянні з процедурою погашення боргів, покладає саме на боржника обов'язок віднайти та запропонувати кредиторам такі умови реструктуризації кредиторської заборгованості, які забезпечують баланс інтересів кредиторів в частині задоволення їх грошових вимог та інтересів боржника - в частині реальності виконання такого плану реструктуризації.
У справах про неплатоспроможність фізичних осіб існує ризик ігнорування боржниками мети і завдань процедури реструктуризації боргів, що може полягати у нерозробленні та неподанні на розгляд кредиторам проекту плану реструктуризації, наданні фіктивного (зазначення вигаданих розмірів сум погашення чи інших відомостей) та невиконуваного плану реструктуризації, який не відповідатиме вимогам ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства, пасивній участі боржника в цій процедурі.
Така поведінка може пояснюватись прагненням боржника спонукати кредиторів до відхилення такого плану (неприйняття рішення щодо його схвалення зборами кредиторів), що зі спливом 120 днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 130 Кодексу України з процедур банкрутства) створює формальні підстави для переходу до процедури погашення боргів.
Наведене безперечно не повинно залишатись поза судовим контролем, оскільки господарський суд та сторони (учасники) справи не позбавлені можливості надавати оцінку поведінці боржника: чи є вона відкритою, зрозумілою, своєчасною та добросовісною, чи, навпаки, недобросовісною, такою, що містить ознаки ухилення від виконання зобов'язань, є на меті фактичне списання заборгованості перед кредиторами, що може свідчити про зловживання правом на доступ до суду зі зверненням із заявою про неплатоспроможність.
Враховуючи викладене, в сукупності з обставинами допущеної боржником повної процесуальної бездіяльності щодо розроблення та надання реально виконуваного плану реструктуризації, свідчить про відсутність необхідної взаємодії з судом та ухилення від конструктивної співпраці з кредиторами.
Відтак, матеріали справи не містять схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, як то передбачено положеннями ст.ст. 124, 126 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч. 11 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства, якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Приписи ч. 11 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 Кодексу України з процедур банкрутства у їх системному зв'язку є послідовністю процесуальних засобів, де дискреція господарського суду у вирішенні питання про перехід до наступної судової процедури чи закриття провадження у справі за ч. 11 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства є основним процесуальним інструментом, що застосовується крізь призму судового контролю та відповідно до мети провадження про неплатоспроможність фізичної особи, а ч. 1 ст. 130 Кодексу України з процедур банкрутства формалізує початок судової процедури погашення боргів боржника та є спеціальною процесуальною гарантією для добросовісного боржника у разі зволікання зборів кредиторів із прийняттям рішення щодо плану реструктуризації його боргів (постанова Верховного Суду від 20.09.2022 року у справі № 920/27/21).
На переконання суду, боржником не було використано в повній мірі всіх можливих механізмів щодо розроблення плану реструктуризації боргів боржника, умови якого б враховували як інтереси боржника, так і кредиторів та відповідали б завданням та цілям Кодексу України з процедур банкрутства.
Враховуючи сукупні дії боржника, які не були направлені на досягнення мети банкрутства - погашення таких вимог, зважаючи на відсутність погодженого плану реструтуризації, наведене свідчить про свідоме затягування розгляду справи (провадження у справі відкрито ще 03.06.24) та про недобросовісність боржника.
Відтак, виходячи з встановлених у цій справі фактичних обставин, зокрема, щодо недобросовісної поведінки боржника, враховуючи вищезазначені положення законодавства та правових висновків Верховного Суду у їх сукупності, суд вважає за доцільне закрити провадження у справі, відповідно до положень ч. 11 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства.
Водночас, суд припиняє повноваження арбітражного керуючого Поди Вячеслава Володимировича, як керуючого реструктуризацією боржника - ОСОБА_1 , а також припиняє дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 03.06.24 року у справі № 927/476/24, згідно з ч. 5 ст. 121 Кодексу України з процедур банкрутства.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 45, 113, ч. 11 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Провадження у справі №927/476/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) закрити.
2.Припинити процедуру реструктуризації боргів боржника - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та повноважень керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Поди Вячеслава Володимировича.
3.Припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 03.06.24 у справі №927/476/24.
4.Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складений та підписаний 05.05.25.
Суддя М.В. Фесюра
Веб адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/
Документи по справі можуть бути направлені на адресу суду: пр-т Миру, 20, м. Чернігів, 14000, та на електронну адресу Господарського суду Чернігівської області: Е-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua; тел. канцелярії (099)420-54-50.