79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
30.04.2025 Справа № 914/3253/24
м. Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва за участю секретаря судового засідання Дарії Мандюк розглянув матеріали позовної заяви керівника Жовківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі
позивача: Кам'янка-Бузької міської ради Львівського району Львівської області, м. Кам'янка-Бузька, Львівська область,
до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, м. Львів,
предмет позову: усунення перешкод в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою у спосіб скасування державної реєстрації земельної ділянки,
підстава позову: порушення порядку реєстрації земельної ділянки,
за участю представників:
прокурора: Максимовська Софія Сергіївна,
позивача: не з'явився.
відповідача: Телічак Юлія Василівна.
1. ПРОЦЕС
1.1. До Господарського суду Львівської області 31.12.2024 надійшла позовна заява керівника Жовківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача Кам'янка-Бузької міської ради Львівського району Львівської області до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою у спосіб скасування державної реєстрації земельної ділянки.
1.2. Ухвалою суду від 06.01.2025 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду та протоколах судових засідань. Зокрема у судовому засіданні 26.03.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив судове засідання з розгляду справи по суті на 23.04.2025, в якому оголошено перерву до 30.04.2025.
1.3. Відводів складу суду сторонами не заявлено.
1.4. У судове засідання з розгляду справи по суті 30.04.2025 з'явилися представники прокуратури та відповідача. Позивач повторно явку представника не забезпечив, про дату та час судового засідання обізнаний, адже є користувачем електронного кабінету Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Крім цього, явки представників сторін не визнавалась обов'язковою.
1.5. У судовому засіданні 30.04.2025 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.
2. СУТЬ СПОРУ ТА ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН
2.1. Прокурор просить суд усунути Кам'янка-Бузькій міській раді Львівського району Львівської області перешкоди у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду шляхом скасування вчиненої 26.09.2018 у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером № 4622110100:19:000:0054 площею 10,6271 га.
2.2. Позивач письмової позиції стосовно суті спору не подав.
2.3. Відповідач, заперечуючи позовні вимоги, стверджує, що відповідальність за неправильно розроблену технічну документацію несуть органи, які її розробляли, та які видали документи, інформацію з яких внесено до Поземельної книги. Тому просить в позові відмовити.
3. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ІЗ МАТЕРІАЛІВ СПРАВИ
3.1. Львівська регіональна філія Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області листом від 08.08.2018 з проханням надати дозвіл на поділ земельних ділянок в Кам'янка-Бузькій ОТГ, з-поміж яких і ділянка з кадастровим номером 4622110100:19:000:0039.
3.2. Головне управління Держгеокадастру у Львівській області 15.08.2018 прийняло наказ № 13-4361/16-18-СГ «Про надання згоди на поділ земельних ділянок», яким надано згоду Львівській регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру» на поділ земельних ділянок, зокрема земельної ділянки, площею 14,1070 га (кадастровий № 4622110100:19:000:0039), розташованої на території Кам'янка-Бузького міської об'єднаної територіальної громади.
3.3. Відповідно до другого пункту цього наказу керівнику відділу в Кам'янка-бузькому районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області наказано при надходженні технічної документації із землеустрою забезпечити внесення відомостей про новосформовані земельні ділянки до Державного земельного кадастру.
3.4. Головне управління Держгеокадастру у Львівській області затвердило завдання на виконання робіт із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності. Відповідно до такого завдання характеристика об'єкта така: місце розташування - територія Кам'янка-Бузької міської об'єднаної територіальної громади Кам'янка-Бузького району Львівської області; форма власності - державна; цільове призначення - землі сільськогосподарського призначення.
3.5. Відповідно до затвердженого завдання вихідні дані такі: матеріали вибору місця розташування об'єкта; розмір (площа земельних ділянок); викопіювання з планово - картографічних матеріалів та інші вихідні дані; викопіювання з кадастрової карти (плану); наявні обмеження : відсутні або (охоронна зона ЛЕП та інше); інші матеріали (за наявності).
3.6. За результатами виконаних робіт мають бути представлені такі документи: технічна документація на виконання робіт із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності; електронний документ, що містить відомості про результат робіт із землеустрою.
3.7. Львівська регіональна філія ДП «Центр державного земельного кадастру» розробила технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, зокрема й щодо земельної ділянки кадастровий № 4622110100:19:000:0039, площею 14,1070 га, з яких сільськогосподарські угіддя - 3,4799 га та прибережна зона - 10,6271 га. Щодо стану земельних ділянок вказано, що перебувають у державній власності, знаходяться на землях запасу, діляться на 32 нові земельні ділянки, 10 ділянок з яких розташовані в межах водоохоронної зони, через 2 ділянки проходять ЛЕП.
3.8. Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру від 18.11.2024 кадастровий номер земельної ділянки 4622110100:19:000:0039 є скасованим у результаті поділу/об'єднання, тому ділянка, площею 10,6271 га існує в Державному земельному кадастрі з номером 4622110100:19:000:0054, дата реєстрації 26.09.2018. Така ділянка належить до категорії - землі сільськогосподарського призначення, вид цільового призначення - 16.00, відомості про обмеження у використанні - прибережна захисна смуга вздовж річок, навколо водойм та на островах на 10,6271 га.
3.9. Державна реєстрація земельної ділянки здійснена на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок, 13.08.2018, Львівська регіональна філія ДП «Центр державного земельного кадастру».
3.10. Крім цього, внесено відомості про надання в користування надр, площею 0,784126491 га, на 50 років користувачу 54804604 «Шеврон Юкрейн Б.В.», починаючи з 09.04.2014.
3.11. Відомості про речові права в Державному реєстрі речових прав і стосовно земельної ділянки з номером 4622110100:19:000:0054 відсутні.
4. ВИСНОВКИ СУДУ ЩОДО ЗВЕРНЕННЯ ПРОКУРОРА З ПОЗОВОМ ДО СУДУ
4.1. Згідно з абз. 1-2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
4.2. Аналіз частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
4.3. Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Аналогічна правова позиція про застосування вказаних норм права викладена в постановах Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 20.09.2018 по справі № 924/1237/17, від 06.02.2019 у справі № 927/246/18, від 22.10.2019 у справі № 914/648/17, постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц.
4.4. Прокурор звертався із запитами від 23.10.2024 про отримання інформації стосовно підстав внесення відомостей в Державний земельний кадастр стосовно ділянок, площею 10,6271 га і 13,4153 га до позивача і до відповідача.
4.5. Позивач відповів листом від 21.11.2024, що не приймав рішень про надання згоди на розробку та затвердження технічної документації на земельні ділянки, площею 10,6271 га і 13,4153 га, а для встановлення факту повного або частково розташування вказаних ділянок у межах прибережної захисної смуги необхідно розробити проект землеустрою по встановленню меж прибережної захисної смуги.
4.6. Відповідач відповів листом від 22.11.2024, надавши витяги з Державного земельного кадастру на земельні ділянки 4622110100:19:000:0054 і 4622110100:16:000:0290.
4.7. До цього, листом від 07.11.2023 прокурор звертався до Басейнового управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну, до Сектору у львівській області Державного агентства водних ресурсів України та до Департаменту екології та природних ресурсів Львівської облдержадміністарції про надання інформації щодо розробки проекту землеустрою зі встановлення прибережної смуги річки Західний Буг, а в разі відсутності таких - надати орієнтовні розміри і межі водоохоронних зон прибережних захисних смуг.
4.8. Департаменту екології та природних ресурсів листом від 09.11.2023 надав відповідь про те, що погодження документації із землеустрою на визначені земельні ділянки не здійснювалось, а стосовно інших питань не володіє інформацією.
4.9. Державного агентства водних ресурсів України листом від 07.11.2023 надало відповідь про неналежність до його функцій володіння запитуваною інформацією.
4.10. Басейнове управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну листом від 10.11.2023 відповіло, що паспорт річки Західний Буг не розроблявся, проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій земель водного фонду та водоохоронних зон відсутні, проекти землеустрою щодо відведення вказаних ділянок у приватну власність на погодження не надходили, річка Західний Буг належить до категорії середніх річок.
4.11. Прокурор зазначає, що порушення інтересів держави полягає в тому, що земельна ділянка з кадастровим номером № 4622110100:19:000:0054 не може існувати в межах прибережної захисної смуги річки Західний Буг як землі сільськогосподарського призначення, її державна реєстрація повинна бути скасована та створено новий об'єкт (об'єкти) земельних відносин з іншими цільовим призначенням.
4.12. Звернення прокурора до суду в цих спірних правовідносинах спрямоване на припинення незаконних дій органів виконавчої влади та зміцнення авторитету держави, а також відновлення законності при вирішенні суспільно значимого питання з урахуванням принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав власників, оскільки незаконні дії щодо реєстрації земельної ділянки органом виконавчої влади порушують рівновагу у соціально-економічних відносинах та негативно впливають на зміцнення їх авторитету у суспільстві.
4.13. Відповідно до п. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
4.14. Відповідно до ст. ст. 317 і 319 Цивільного кодексу України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею. Водночас згідно з ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
4.15. Згідно з п. 24 розділу Х перехідних положень Земельного кодексу України землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.
4.16. Враховуючи, що права на вказану земельну ділянку станом на 27.05.2021 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав на нерухоме майно за державою зареєстровані не були, відтак така вважається комунальною власністю з 27.05.2021 в силу вимог Земельного кодексу України.
4.17. Як вказує Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі № 915/20/18, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи N 806/1000/17). Інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.
4.18. Керівник Жовківської окружної прокуратури звернувся до позивача із повідомленням від 27.12.2024 про звернення до суду з позовом про скасування реєстрації земельної ділянки 26.09.2018.
5. ВИСНОВКИ СУДУ ЩОДО СУТІ СПОРУ
5.1. Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників учасників справи, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на таке.
5.2. Відповідно до ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, серед іншого, шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.
5.3. Формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок (ч. 6 вказаної статті).
5.4. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі (ч. 6 вказаної статті).
5.5. Право комунальної власності на спірну земельну ділянку учасниками справи не заперечується. Водночас право власності на вказану земельну ділянку позивач не зареєстрував.
5.6. Відповідно до встановлених обставин справи за результатами поділу земельної ділянки кадастровий № 4622110100:19:000:0039, площею 14,1070 га, утворилось дві земельні ділянки сільськогосподарського призначення, відомості про які внесені до Державного земельного кадастру, а саме: кадастровий № 4622110100:19:000:0054 площею 10,6271 га.
5.7. Стосовно земельної ділянки, кадастровий № 4622110100:19:000:0054, площею 10,6271 га, зареєстровано обмеження - код 05.02 Прибережно - захисна смуга вздовж річок, навколо водойм та на островах, 10,6271 га.
5.8. Підставою вчинення реєстраційної дії були дані технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок, 13.08.2018, Львівська регіональна філія ДП «Центр державного земельного кадастру», відповідно до якої ділянка, яка підлягала поділу, була сільськогосподарського призначення державної власності.
5.9. Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії, зокрема, землі сільськогосподарського призначення і землі водного фонду (ст. 19 Земельного кодексу України).
5.10. Відповідно до ст. 22 Земельного кодексу України до земель сільськогосподарського призначення належать сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі під об'єктами виробництва біометану, які є складовими комплексів з виробництва, переробки та зберігання сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).
5.11. Встановлення та зміна цільового призначення земельних ділянок регламентовані ст. 20 Земельного кодексу України. Відповідно до ч. 2 ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу.
5.12. Однак, рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про зміну цільового призначення земельної ділянки № 4622110100:19:000:0039 не приймалося. Тому при реєстрації поділеної ділянки цільове призначення спірної земельної ділянки залишалось те саме, що і в попереднього об'єкта цивільних прав. заяв щодо зміни цільового призначення земельної ділянки № 4622110100:19:000:0054 від власника (позивача0 також до відповідача не надходило.
5.13. Відповідно до ст. 58 Земельного кодексу України до земель водного фонду належать, зокрема, землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами. Для створення сприятливого режиму вздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водних об'єктів встановлюються водоохоронні зони, межі яких зазначаються в документації із землеустрою, містобудівній документації на місцевому та регіональному рівнях. Відомості про межі водоохоронних зон вносяться до Державного земельного кадастру. Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в таких зонах встановлюються Кабінетом Міністрів України.
5.14. Відповідно до встановлених обставин справи паспорт річки Західний Буг не розроблявся, проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій земель водного фонду та водоохоронних зон відсутні.
5.15. Відповідно до ч. 1 ст. 60 Земельного кодексу України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги.
5.16. Відповідно до ч. 3 ст. 60 Земельного кодексу України прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках усіх категорій земель, крім земель морського і внутрішнього водного транспорту.
5.17. Із зазначеного суд робить висновки, що законодавство дозволяє розташування в межах прибережних захисних смугах земельних ділянок з різним цільовим призначенням, включно з сільськогосподарським, що узгоджується із зазначеною нормою. Водночас важливо, щоб в такій зоні зберігались обмеження у використанні земельних ділянок прибережних захисних смуг, яке регламентоване ст. 61 Земельного кодексу України.
5.18. Так, у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: а) розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; б) зберігання та застосування пестицидів і добрив; в) влаштування літніх таборів для худоби; г) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій, майданчиків для занять спортом на відкритому повітрі, об'єктів фізичної культури і спорту, які не є об'єктами нерухомості), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів; ґ) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо; д) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки; е) випалювання сухої рослинності або її залишків з порушенням порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
5.19. Як правильно зауважує відповідач, земельна ділянка, площею 10,6271 га, належить до земельних угідь сіножатей, обмежень щодо яких ст. 61 Земельного кодексу України не встановлено.
5.20. Щодо повноважень державного кадастрового реєстратора, то суд зауважує таке.
5.21. Закон України «Про Державний земельний кадастр» (ст. 16) передбачає, що земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера.
5.22. Статтею 24 вказаного закону передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
5.23. Відповідно до ч. 4 вказаної статті для державної реєстрації земельної ділянки державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; документація із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки, в електронній формі та формі електронного документа.
5.24. Повноваження державного кадастрового реєстратора, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, полягають, зокрема в тому, що упродовж чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви він перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.
5.25. Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. Відмова в державній реєстрації земельної ділянки з підстав, не передбачених цією частиною, заборонена.
5.26. У справі відсутні відомості про те, що відповідач допустив неправомірну поведінку при здійсненні державної реєстрації земельної ділянки з номером 4622110100:19:000:0054. Навпаки ним дотримано вимоги законодавства стосовно відомостей, які мають бути внесені до реєстру при формуванні об'єкта цивільних прав, зазначено необхідні характеристики та обмеження для використання такої ділянки.
5.27. Відповідно до ч. 10 ст. 24 Закон України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об'єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
5.28. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).
5.29. Тобто скасування державної реєстрації земельної ділянки не має наслідком зміну цільового призначення земельної ділянки зазначення в реєстрі іншого цільового призначення, а призводить до припинення існування ділянки як об'єкта цивільних прав.
5.30. Докази скасування правової підстави, на якій здійснено державну реєстрацію земельної ділянки, площею 10,2671 га, також відсутні.
5.31. Суд зауважує, що у нього відсутні підстави втручатися в повноваження органу місцевого самоврядування стосовно зміни цільового призначення земельних ділянок (ст. 20 Земельного кодексу України).
5.32. Так, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (ст. 391 Цивільного кодексу України).
5.33. Негаторний позов пред'являється власником за умови, що він має майно у своєму володінні, однак протиправна поведінка інших осіб перешкоджає йому здійснювати права користування та розпорядження ним.
5.34. Позивачем у негаторному позові є власник майна або особа, яка володіє майном на підставі інших прав на майно (титульний власник). Відповідачем у негаторному позові є особа, яка власними протиправними діями перешкоджає позивачу здійснювати правомірне користування чи розпорядження майном.
5.35. Предметом негаторного позову є вимога позивача про усунення з боку відповідача будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Підставою негаторного позову є обставини, що підтверджують право позивача на користування і розпорядження майном, вчинення відповідачем дій, що перешкоджають позивачу використовувати належні йому права, позадоговірний характер наявних між сторонами правовідносин.
5.36. Усталеним є підхід, що суду завжди необхідно враховувати, до яких наслідків призведе застосування того чи іншого способу захисту: чи призведе це до тієї кінцевої мети, яку прагне досягнути позивач, звертаючись до суду. Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (постанова Верховного Суду 22 березня 2023 року у справі № 509/5080/18, провадження № 61-11707св22).
5.37. Верховний Суд у постанові від 14.09.2023 у справі № 906/402/22 вказав, що наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації встановленого права. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права (інтересу), але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав (інтересів) має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Тобто, захисту підлягає наявний законний і порушений (інтерес) особи, яка є суб'єктом (носієм) такого інтересу та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушений інтерес, і чи цей інтерес порушено відповідачем. Суд касаційної інстанції виходить з того, що захисту підлягають не теоретичні або примарні права, а права практичні та ефективні.
5.38. За результатами розгляду справи вбачається, що відсутні як докази вчинення відповідачем будь-яких перешкод щодо розпорядження позивачем земельною ділянкою, так і докази наявності конкретного наміру позивача розпорядитися нею у певний спосіб. Прокурор з позивачем не довели, яке саме право територіальної громади як власника ділянки порушує відповідач і що саме відповідач порушує таке право власника.
5.39. Підсумовуючи, суд зазначає, що відповідач не порушив прав позивача і підстав зобов'язувати його усувати перешкоди в користуванні та розпорядженні ділянкою у спосіб скасування її державної реєстрації немає. Тому в задоволенні позову суд відмовляє.
5.40. Щодо розподілу судового збору, то враховуючи результат розгляду спору - відмову в задоволенні позовних вимог, сплачений прокуратурою судовий збір залишається за платником.
Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 126, 129, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 05.05.2025.
Суддя Матвіїв Р.І.