печерський районний суд міста києва
Справа № 757/19407/25-к
28 квітня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
за участі сторін кримінального провадження:
підозрюваного ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , процесуального керівника у кримінальному провадженні - прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України майор поліції ОСОБА_6 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного у кримінальному провадження № 12025000000000412 від 28.01.2025 ОСОБА_3 ,
28.04.2025 старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України майор поліції ОСОБА_6 , за погодження прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного у межах кримінального провадження № 12025000000000412 від 28.01.2025 ОСОБА_3 .
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що з 30.01.2025 підозрюваному та його захиснику відповідно до обов'язку, покладеного на сторону обвинувачення, зазначеному у ч. 2, 3, 4 ст. 290 КПК України було надано доступ до усіх матеріалів кримінального провадження із зазначенням їх переліку.
Прокурор у клопотанні зазначає, що метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_3 покладених на нього процесуальних обов'язків, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним особливо тяжких злочинів, наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, та відсутність можливості запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, а також враховуючи обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшились, з урахуванням часу, який потрібен для ознайомлення з матеріалами провадження підозрюваному та його захиснику, складення обвинувального акту і реєстру матеріалів досудового розслідування, виникла необхідність у продовженні строку застосування вищевказаного запобіжного заходу.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.
Захисник в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, оскільки ризики не доведені та підозра необґрунтована. Також захисник звертає увагу на стан здоров'я підозрюваного, що останній хворіє на цукровий діабет та має хворобу серця. Просить зменшити розмір застави, оскільки даний розмір застави є непомірним.
Підозрюваний підтримав думку захисника.
У судовому засіданні ОСОБА_8 заявив клопотання про взяття на особисту поруку підозрюваного ОСОБА_3 .
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що 06.11.2024 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Калинове Костянтинівського району Донецької області, раніше не судимому, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у кримінальному провадженні № 42022000000000719 від 16.06.2022 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.11.2024 (справа № 757/52762/24-к) до підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 05.01.2025 включно та одночасно визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді заставиу межах 33 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає у сумі 100 226 800 гривень, з покладенням на підозрюваного ОСОБА_3 в разі внесення застави наступних обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;
- не відлучатися із міста у якому проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину згідно переліку, зазначеного слідчим;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У свою чергу, ухвалою Київського апеляційного суду від 14.01.2025 (справа №11-сс/824/629/2025) апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 , діючого в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.11.2024 про зміну запобіжного заходу, залишено без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 , діючого в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 , - без задоволення.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.01.2025 (справа № 757/61627/24-к) до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжено строком до 06.02.2025 включно та одночасно визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді заставиу межах 26 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає у сумі 78 728 000 гривень, з покладенням на підозрюваного ОСОБА_3 в разі внесення застави наступних обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.
У свою чергу, ухвалою Київського апеляційного суду від 21.01.2025 (справа №11-сс/824/1267/2025) апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 , діючого в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.01.2025 про зміну запобіжного заходу, залишено без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 , діючого в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 , - без задоволення.
23.12.2024 постановою заступника Генерального прокурора строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000000719 від 16.06.2022 продовжено до трьох місяців, тобто до 06.02.2025.
20.01.2025 ОСОБА_3 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
28.01.2025 постановою прокурора матеріали кримінального провадження № 42022000000000719 від 16.06.2022 відносно підозрюваних ОСОБА_3 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 виділено в окреме кримінальне провадження та присвоєно номер кримінального провадження №12025000000000412.
29.01.2025 прокурором в порядку ст.ст. 36, 290 КПК України слідчому у кримінальному провадженні надано доручення про завершення досудового розслідування та відкриття стороні захисту матеріалів кримінального провадження №12025000000000412.
30.01.2025 відповідно до вимог ст.290 КПК України за дорученням прокурора у кримінальному провадженні №12025000000000412 підозрюваному ОСОБА_3 та його захиснику ОСОБА_4 повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів кримінального провадження №12025000000000412.
Під час досудового розслідування встановлені обставини, які дають підстави підозрювати ОСОБА_11 у вчиненні інкримінованих йому вищевказаних кримінальних правопорушень, які підтверджуються матеріалами кримінального провадження, а саме:
- матеріалами тимчасових доступів до речей і документів - реєстраційних справ юридичних осіб, які були задіяні у протиправній діяльності, відповідно до яких підтверджується перебування осіб та займаних посадах, наявності у них прав та обов'язків щодо вчинення відповідних дій;
- матеріалами тимчасових доступів до речей і документів - документів фінансово-господарської діяльності юридичних осіб, які отримували нафтопродукти від ПАТ «Укртатнафта», та по яким не було здійснено фінансових розрахунків;
- довідкою Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області №б/н від 28.08.2024, відповідно до висновку якої документально підтверджено завдавання матеріальних збитків ПАТ «Укртатнафта»;
- показами представника потерпілого ПАТ «Укртатнафта», які відображені протоколі допиту потерпілого від 28.06.2024;
- матеріалами прийнятих рішень та укладених договорів, наданих представниками ПАТ «Укртатнафта» у спосіб, визначений Кримінальним процесуальним законодавством України;
- довідкою ПАТ «Укртатнафта» № 13-2116 від 25.06.20224, відповідно до якої суб'єкти господарювання приватного права мають заборгованість перед ПАТ «Укртатнафта», що відображені у фінансовій звітності підприємства як збитки;
- виписками руху коштів по рахунках юридичних осіб, що містять інформацію про отримання коштів за реалізацію нафтопродуктів, а також їх подальшого перерахування на рахунки інших юридичних осіб, що отримані у спосіб, визначений Кримінальним процесуальним законодавством України;
- висновком судової економічної експертизи, відповідно до якого довідка Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області №б/н від 28.08.2024 в частині завдання матеріального збитку ПАТ «Укртатнафта» документально підтверджується в сумі 5 804 274 140,33 грн;
- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшились або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст..177 КПК України.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
У відповідності до положень ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Так, у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, та одночасно враховує, що вказане було встановлено судами при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу та при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні прокурора та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Наряду з вказаним, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Слідчим суддею встановлено, що на теперішній час у кримінальному провадженні досудове розслідування завершено та стороною обвинувачення відкрито матеріали досудового розслідування, проте обставиною, яка перешкоджає закінченню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді є виняткова складність кримінального провадження, та як наслідок великий обсяг матеріалів досудового розслідування, з якими необхідно ознайомити підозрюваних та їх захисників.
Також, необхідно врахувати, що сторона захисту може мати свої матеріали, які буде використовувати як докази у суді, та з якими сторона обвинувачення повинна ознайомитись.
Прокурором в судовому засіданні було доведено, що виконати вимоги ст. 290 КПК України раніше, у межах строку дії ухвали слідчого судді, не виявилось можливим з об'єктивних причин, оскільки кількість наданих для ознайомлення стороні захисту матеріалів досудового розслідування має великий обсяг.
Варто зазначити, що виконання вимог ст. 290 КПК України має вирішальне значення для кримінального провадження, оскільки якщо сторона не здійснить відкриття матеріалів, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.
За викладених обставин, вбачається, що на даний час у кримінальному провадженні продовжують існувати обставини, з якими закон пов'язує можливість перебування особи під одним із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.
Даних про наявність підстав для скасування ОСОБА_3 запобіжного заходу або його зміни на менш м'який, ніж тримання під вартою, слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено та стороною захисту не доведено наявність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки не спростовано існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України
Вивченням особи підозрюваного на даний час встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Калинове Костянтинівського району Донецької області, раніше не судимий, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає, а відтак доказів того, що стан здоров'я підозрюваного не допускає тримання його під вартою слідчому судді не надано, а тому слід вважати, що таких перешкод не має.
Так, слідчий суддя у відповідність до положень ст.ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_3 , за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення, характер та обставини вчинення злочину, так як вони сформульовані в повідомлені про підозру та приходить до висновку про доведеність ризиків.
За таких обставин, клопотання сторони обвинувачення про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3 підлягає задоволенню, оскільки слідчий суддя також враховує обґрунтованість наведених у клопотанні ризиків та вважає, що для їх запобігання є недостатнім застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, як на тому наполягала сторона захисту.
Водночас, слідчий суддя вважає, що запобіжний захід у виді особистої поруки не є співмірним із встановленими ризиками та не здатен забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_3 покладених на нього процесуальних обов'язків, а тому приходить до висновку про відмову у застосуванні такого запобіжного заходу.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.
При визначені розміру застави, слідчий суддя враховує конкретні обставини інкримінованого діяння, тяжкість кримінальних правопорушень, наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків, відомості, які характеризують особу підозрюваного та вважає за можливе зменшити визначений ухвалою слідчого судді розмір застави, розмір якої визначити у сумі 5 000 000 (п'ять мільйонів) гривень, який зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_3 покладених на нього обов'язків.
Крім цього, обираючи відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді застави, слідчий суддя вважає за необхідне, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на нього наступні обов'язки:
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;
- не відлучатися із міста у якому проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину згідно переліку, зазначеного слідчим;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити в межах строку досудового розслідування, а саме до 26.06.2025 включно.
Питання щодо доведеності вини ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дії слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити.
Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, строк тримання під вартою до 26.06.2025 включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_3 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 5 000 000 (п'ять мільйонів) гривень.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:
Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві
ЄДРПОУ: 26268059
МФО: 820172
Банк: Державна казначейська служба України м. Київ
р/р UA128201720355259002001012089
Призначення платежу: Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).
Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_3 в разі внесення застави, наступні обов'язки, а саме:
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;
- не відлучатися із міста у якому проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину згідно переліку, зазначеного слідчим;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити в межах строку досудового розслідування до 26.06.2025 включно.
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_8 про взяття на особисту поруку підозрюваного ОСОБА_3 .
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1