Справа № 357/1854/25
Провадження № 2-о/357/134/25
02 травня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючий суддя - Сомок О.А.,
присяжні - Бровко Н.І., Кишинська О.П.,
секретар судового засідання - Пугач І.В.,
за участю заявника - ОСОБА_1 , представника заявника адвоката Пакало А.В., особи відносно якої вирішується заява - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №1 в м. Біла Церква Київської області заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про усиновлення
Короткий зміст заявлених вимог
В лютому 2025 року заявник ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з заявою, заінтересована особа ОСОБА_2 , про усиновлення.
Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 з 19 червня 2007 року перебував у шлюбі з ОСОБА_3 . Від шлюбу спільних дітей не мали. Єдина донька заявника ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільно з ними проживав син його дружини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вихованням та утриманням якого займався заявник. Рідний батько дитини ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_4 померла дружина заявника ОСОБА_3 . Після того ОСОБА_1 та ОСОБА_2 продовжують проживати однією сім'єю у належній заявнику квартирі в м.Біла Церква. Він сприймає ОСОБА_2 , як власного сина і вважає, що найкращим кроком буде офіційне визнання його з ОСОБА_6 батьківсько-синівського зв'язку через усиновлення. Це дасть можливість ОСОБА_6 відчути, що він не залишився один у світі. Заявник вважає, що ОСОБА_2 висловивши бажання бути усиновленим продемонстрував свою потребу бути частиною родини, яка його любить і готова забезпечити йому стабільність та майбутнє.
ОСОБА_1 просить суд прийняти рішення про усиновлення ним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; внести відповідні зміни до актового запису про його народження, змінивши по батькові з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 », записати заявника батьком дитини.
Заяви та інші процесуальні дії у справі, позиції учасників справи
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2025 головуючим суддею визначено Сомок О.А.
Ухвалою судді від 10 лютого 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Постановлено здійснювати розгляд справи в порядку окремого провадження та призначено справу до розгляду на 06 березня 2025 року (а.с.42-43).
Відповідно до протоколу попереднього відбору присяжних від 10.02.2025, визначені основні присяжні: Бровко Н.І., Кишинська О.П. (а.с.44).
25.04.2025 в судовому засіданні заявник ОСОБА_1 , заяву про усиновлення підтримав та просив суд задовольнити її у повному обсязі.
Заявник ОСОБА_1 додатково суду пояснив, що з дружиною ОСОБА_3 вони перебували у шлюбі 17 років. Спільно з ними весь цей час проживав її син ОСОБА_6 . Він виховував та підтримував ОСОБА_6 , як рідного сина, допомагав йому матеріально. У них склалися дружні, теплі та родині відносини, хлопець вважає його своїм батьком та не заперечує проти його усиновлення. Його єдина рідна дочка померла ще в 2001 році. Після смерті його дружини ОСОБА_3 у серпні 2024 року, вони дуже зблизились з її сином. Підтримують один одного та допомагають у побутових питаннях. Рішення про усиновлення є як його, так і усиновлюваної особи свідомим вибором, спрямованим на юридичне оформлення родинного зв'язку між ними. Окрім іншого, він хотів би, щоб ОСОБА_6 офіційно, як його рідний син успадкував належне заявнику майно.
Представник заявника адвокат Пакало А.В. підтримав заяву в повному обсязі з підстав, які у ній викладені та просив її задовольнити.
Особа відносно якої вирішується заява про усиновлення ОСОБА_2 у суді заяву свого вітчима ОСОБА_1 підтримав та просив її задовольнити. Зазначив, що його батьки померли. Він понад 17 років і на даний час проживає разом з ОСОБА_1 , який є чоловіком його матері, у належній заявнику квартирі. У них склались дуже теплі родинні відносини. Своєї сім'ї ОСОБА_2 не має. Також повідомив, що раніше ОСОБА_1 його виховував, а на даний час він доглядає за вітчимом, турбується про нього та допомагає в побуті, оскільки останній за станом здоров'я прикутий до інвалідного візка і не може самостійно навіть вийти з квартири. Взагалі, він вважає заявника своїм батьком і хоче, щоб це було офіційно підтверджено. Просить після усиновлення змінити йому по батькові з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ».
Фактичні обставини справи, встановлені судом
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб 19 червня 2007 року про що відділом РАЦС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області зроблено актовий запис за №626, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 виданим 19.06.2007. (а. с.29).
Батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народженнясерія НОМЕР_2 виданим відділом РАГС Білоцерківського міськвиконкому Київської області 26.04.1994. (а.с.25)
Батько особи щодо якої розглядається заява про усиновлення, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 у місті Біла Церква Київської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть (повторне) серія НОМЕР_3 виданим відділом РАЦС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області 21.08.2007. (а.с.27)
ОСОБА_3 , мати особи щодо якої розглядається заява про усиновлення, померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Біла Церква Київської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 виданим відділом РАЦС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області 21.08.2007. (а.с.28)
ІНФОРМАЦІЯ_7 у місті Біла Церква Київської області у віці 26 років померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (повторне) серія НОМЕР_4 виданим 12.11.2024. (а.с.28)
Заявник проживає у власній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить йому на праві власності на підставі договору дарування квартири від 16.09.2016, посвідченого приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Дуднік І.В. (а.с.16-17) та відповідно до Інформаційної довідки з реєстру речових прав на нерухоме майно за №68520166 від 20.09.2016. (а.с.29).
З огляду сімейного лікаря КНП Білоцерківської міської ради «Міський центр первинної медико-санітарної допомоги №1» від 21.04.2025 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 має основне захворювання - ревматоїдний/серопозитивний артрит МКХ-10 АМ:М05.80, інший серопозитивний ревматоїдний артрит, множинні локації, а також ряд супутніх захворювань згідно переліку. 25.12.2024 пацієнту було видано висновок №2138 (форма 080-4/0) про наявність порушень функцій організму через які не може самостійно пересуватись та самообслуговуватись і потребує соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі. (а.с.72)
ОСОБА_2 захворювань не має, що підтверджено оглядом сімейного лікаря КНП Білоцерківської міської ради «Міський центр первинної медико-санітарної допомоги №1» від 22.04.2025. (а.с.73)
Згідно заяви ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , він не заперечує проти свого усиновлення вітчимом ОСОБА_1 (а.с. 30). Під час судового розгляду ОСОБА_2 підтвердив, що зазначену заяву складав та підписував особисто і підтримав її.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження, заслухавши учасників справи, суд зазначає про відсутність підстав для задоволення заяви про усиновлення, з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить суд та застосування норм права, що регулюють дані правовідносини
Згідно ст. 207 Сімейного кодексу України усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 цього Кодексу. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.
Відповідно до ч. 2 ст. 208 СК України у виняткових випадках суд може постановити рішення про усиновлення повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування. У цьому разі суд бере до уваги сімейний стан усиновлювача, зокрема відсутність у нього своїх дітей, та інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 4 ст. 224 СК України суд, постановляючи рішення про усиновлення повнолітньої особи, враховує мотиви, на підставі яких особи бажають усиновлення, можливість їхнього спільного проживання, їхній сімейний стан та стан здоров'я, а також інші обставини, що мають істотне значення.
З вищезазначених норм вбачається, що для усиновлення повнолітньої особи необхідна наявність хоча б однієї умови: якщо в особи, яку бажають усиновити, немає матері, батька або вона була позбавлена їхнього піклування. І лише встановивши наявність хоча б однієї з вищезазначених умов, після цього суд бере до уваги сімейний стан усиновлювача, зокрема встановлює відсутність у нього своїх дітей, стан його здоров'я та інші істотні обставини.
Відповідно до ст. 211 СК України усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини. Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п'ятнадцять років. У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж вісімнадцять років.
Статтею 212 СК України визначено осіб, які не можуть бути усиновлювачами. Зокрема, відповідно до п.11 зазначеної статті, не можуть бути усиновлювачами особи, які за станом здоров'я потребують постійного стороннього догляду.
Тобто, положеннями Сімейного кодексу України встановлено вимоги до осіб, які можуть бути усиновлювачами. Зазначені критерії є обов'язковими для суду при вирішенні питання усиновлення.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.3 постанови №3 від 30 березня 2007 року у зв'язку із включенням у СК правових норм про усиновлення повнолітньої особи необхідно брати до уваги, що така особа може бути усиновлена лише у виняткових випадках, зокрема якщо вона є сиротою або була позбавлена батьківського піклування до досягнення повноліття. Враховуючи винятковий характер права на усиновлення повнолітньої особи, суди мають установлювати при розгляді справ цієї категорії додаткові обставини, зокрема необхідність усиновлення і неможливість оформлення іншого правового зв'язку між особою, яку бажають усиновити, та особою, яка хоче це зробити (складення заповіту тощо). При цьому звернення до суду із заявою про усиновлення не повинно бути зумовлене бажанням досягти іншого правового наслідку, ніж юридичне оформлення родинного зв'язку (можливо, вже наявного фактично). Слід також з'ясовувати наявність чи відсутність в усиновлювача своїх дітей. Закон не встановлює заборони на усиновлення повнолітньої особи тією, яка має власних дітей, проте на цей факт необхідно вважати виходячи з обставин, що визначають можливість рідних дітей бути спадкоємцями. У кожному конкретному випадку суд при вирішенні питання про усиновлення повнолітньої особи може врахувати й інші обставини. У СК не встановлено максимального віку повнолітньої особи, яка може бути усиновлена, однак визначено мінімальну різницю у віці між нею та усиновлювачем - не менше вісімнадцяти років.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що усиновлювачу ОСОБА_1 на час розгляду справи повних 80 років, усиновлюваній особі ОСОБА_2 - повних 30 років, що відповідає критеріям, визначеним у ч. 1, 3 статті 211 СК України. ОСОБА_2 ще у неповнолітньому віці втратив біологічного батька ОСОБА_5 , а в серпні 2024 року померла його мати ОСОБА_3 . Тобто, ОСОБА_2 , у розумінні ч. 2 ст. 208 СК України, є повнолітньою особою, яка може бути усиновлена.
Поряд з тим, судом встановлено, що за станом здоров'я ОСОБА_1 не може бути усиновлювачем, оскільки потребує постійного стороннього догляду, про що 25.12.2024 йому було видано висновок №2138 (форма 080-4/0).
Окрім того, мотивом для усиновлення ОСОБА_1 зазначає те, що між ним та його пасинком ОСОБА_2 склались сімейні відносини, як між батьком та сином і він бажає, щоб вони в подальшому були однією родиною офіційно, а також щоб ОСОБА_2 після його смерті успадкував належне йому майно, як його рідний син. При цьому, заявник не вказав на існування будь-яких перешкод у складенні заповіту на ім'я ОСОБА_2 , враховуючи відсутність у нього дітей та інших родичів.
Оцінюючи наведеніі доводи, суд не вбачає у цьому виняткового випадку для ухвалення рішення про усиновлення повнолітньої особи. Слід зауважити, що прояв турботи, підтримка та подальша участь у житті один одного вітчима і пасинка, у яких протягом тривалого часу вже склались сталі сімейні відносити, не потребують додатково юридичного оформлення родинного зв'язку.
Зважаючи на викладені обставини в їх сукупності та враховуючи, що заявник за станом здоров'я не може бути усиновлювачем, судом не встановлено правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про усиновлення ним повнолітнього ОСОБА_2 .
Враховуючи вищевикладене, керуючись ч.1, ч.2 ст.207, ч.2 ст.208, абз.2 ч.1 ст.211, п.11 ч.1 ст.212, ч.4 ст.224 СК України, ст. ст. 13, 77-81, 259, 263-265, 268, 273, 313-314 ЦПК України, суд
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про усиновлення повнолітнього ОСОБА_2 - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 02 травня 2025 року.
Суддя О. А. Сомок
ПрисяжніН.І.Бровко О.П.Кишинська