Справа № 357/990/25
Провадження № 2/357/1939/25
30 квітня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючий суддя Сомок О.А.,
секретар судового засідання Пугач В.І.,
за участі представника позивача адвоката Кузьменка Є.А.,
представника відповідачів адвоката Плюсніна М.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду м.Біла Церква цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Кушнір Н.Б. про визнання договору недійсним (фраудаторним)
В провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Кушнір Н.Б. про визнання договору недійсним (фраудаторним). Позивач просить суд визнати недійсним договір дарування квартири від 06 березня 2024 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Кушнір Н.Б. та зареєстрований в реєстрі за №311.
Ухвалою судді від 27.01.2025 було відкрито провадження у даній справі та ухвалено проводити розгляд за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 26 лютого 2025 о 14 годині 30 хвилин. Справу було знято з розгляду у зв'язку з перебуванням судді Сомок О.А. на лікарняному і призначено підготовче судове засідання на 24.04.2025.
07.04.2025 через канцелярію суду від адвоката Телющенка П.П., який є представником ОСОБА_4 надійшла заява про залучення у справу третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_4 та прийняття до розгляду у даній справі його позовної заяви до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування. До заяви додана позовна заява у якій ОСОБА_4 просить визнати недійсним договір дарування від 06 березня 2024 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області, зареєстрований в реєстрі вчинення нотаріальних дій за №311.
30.04.2025 у підготовчому судовому засіданні представник позивача адвокат Кузьменко Є.А. проти задоволення заявленого клопотання не заперечував та вважав, що подану ОСОБА_4 позовну заяву необхідно розглядати у даному провадженні разом з первісним позовом.
Представник відповідачів адвокат Плюснін М.В. проти задоволення клопотання заперечував, оскільки вважає, що подана ОСОБА_4 позовна заява не стосується предмету даного спору.
Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить з такого.
Згідно з ч.3, 4ст. 52 ЦПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача. Після вступу у справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, справа за клопотанням учасника справи розглядається спочатку.
Як роз'яснено у п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ в суді першої інстанції», судам слід мати на увазі, що, оскільки від належного вирішення питання про прийняття зустрічного позову, позову третьої особи із самостійними вимогами та об'єднання і роз'єднання позовів залежить своєчасний і правильний розгляд заявлених вимог, то ці процесуальні дії необхідно провадити у точній відповідності з правилами, встановленими статтями 123 - 126 ЦПК.
Позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача або позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги є однорідними, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших, таке об'єднання не допускається, коли відсутня спільність предмета позову.
До позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, у якій відкрито провадження, застосовуються положення статей 193, 194 ЦПК України, аналогічні, як до подачі зустрічного позову.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 193 ЦПК України, відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним. Недоцільно розглядати первісний позов і зустрічний позов, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування.
Отже, для того, щоб набути статус третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, повинно бути дотримано декілька вимог:
1) матеріально-правовий (наявність єдиного предмету спору);
2) суб'єктний (позовні вимоги можуть бути пред'явлені як одній стороні, так і декільком сторонам);
3) часовий (вступ у справу відбувається до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження).
Саме дотримання цих критеріїв підлягає оцінці при прийнятті рішення щодо вступу у справу третьої особи із самостійними вимогами.
Ознаками зустрічного позову є його взаємопов'язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об'єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.
Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
Аналогічний правовий висновок викладений у Постановах Великої Палати Верховного Суду у справах від 13.03.2019 № 916/3245/17 та від 12.06.2019 № 916/542/18.
Також, Велика палата Верховного суду у справах від 13.03.2019 № 916/3245/17 та від 12.06.2019 № 916/542/18 дійшла висновку про те, що позов третьої особи, поданий, згідно приписів ст. 52 ЦПК України, може бути прийнятий судом до розгляду у процесі, що вже розпочався, у тому випадку, коли така самостійна вимога заявлена саме щодо предмета спору, що вже виник між сторонами. А вимога, спрямована на те, що знаходиться поза цим предметом, чи спрямована до третіх осіб, не може бути розглянута судом як вимога третьої особи в розумінні наведеної вище статті. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові.
Проаналізувавши позовну заяву, що перебуває в провадженні суду та позовну заяву подану третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, суд дійшов висновку, що ці позови є взаємопов'язаними, оскільки вони пред'явлені до одних і тих самих відповідачів та поєднані спільним предметом спору. Заява про залучення у справу третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору подана до закінчення підготовчого провадження. Отже, з метою об'єктивного розгляду даної справи, а також ухвалення законного та обґрунтованого рішення, суд вважає за необхідне залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_4 .
Відповідно до ч. 2 ст. 52 ЦПК України, про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу.
Враховуючи наведене, з метою забезпечення правильного, повного та всебічного встановлення всіх обставин, що мають значення для справи, суд вважає за необхідне підготовче засідання відкласти.
Керуючись статтями 52, 212, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Залучити до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Кушнір Н.Б. про визнання договору недійсним (фраудаторним), у якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_4 .
Прийняти до спільного розгляду з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Кушнір Н.Б. про визнання договору недійсним (фраудаторним) позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Кушнір Н.Б. про визнання договору дарування недійсним.
Підготовче судове засідання відкласти на 03 червня 2025 об 11.00 годині.
Визначити відповідачам п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву ОСОБА_4 . У зазначений строк відповідачі мають право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи.
Встановити третій особі, що заявляє самостійні вимоги ОСОБА_4 п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачам п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала окремому оскарженню від рішення суду не підлягає.
Суддя Білоцерківського міськрайонного
суду Київської області Олена СОМОК