25 квітня 2025 року Справа № 480/206/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/206/25 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 просить суд:
- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації щодо припинення виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_1 з 01 вересня 2024 року;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації поновити виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_1 з 01 вересня 2024 року.
Вимоги позивачка, яка діє у власних інтересах та в інтересах своїх малолітніх дітей, мотивує тим, що є внутрішньо переміщеними особами, які внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України були вимушені покинути місце свого постійного проживання у м. Охтирка Сумської області та переміститися до с. Щоми Сумської області.
Перемістившись до с. Щоми, позивачка та її донька були взяті на облік внутрішньо переміщених осіб управлінням соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації.
З серпня 2022 року по червень 2024 року позивачка разом зі своєю старшою донькою отримували допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам у розмірі та в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332. У травні 2024 позивач народила доньку, у зв'язку з чим, у червні 2024 року звернулася з заявою до відповідача стосовно перерахунку.
Відповідно до перерахунку починаючи з 01.07.2024 розмір допомоги склав 8000 гривень щомісячно.
В жовтні 2024 року позивачка та її малолітні діти з невідомої для них причини не отримали допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам і тому 11.10.2024 звернулась до відповідача з письмовою заявою із вимогою надання роз'яснень щодо підстав припинення виплат внутрішньо переміщеним особам.
Листом від 15.10.2024 за вих. № 2/06-19/06-2/Ш/2 відповідач повідомив, що 01.09.2024 ним було призупинено виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщених осіб позивачці та її малолітнім дітям за результатами проведення верифікації Міністерством фінансів України та у зв'язку з тим, що остання має у власності житлове приміщення, що розташовано на території, не включеній до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Крім того, відповідач повідомив, що управлінням соціального захисту населення проведено перевірку на відповідність критеріям, зазначених у пункті 7-1 відповідно до порядку надання допомоги внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 20.03.2024. При перевірці державного реєстру речових прав було з'ясовано, що у позивача виявлено на праві власності житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 55,6 кв.м. і тому, на думку відповідача, позивачці та її малолітнім дітям належить житлове приміщення площею більше 13,6 кв.м. на одного члена сім'ї.
Зазначає, що отримала у спадщину житло ще до набрання чинності постановою № 709 "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб" та, крім того, зазначена постанова не може звужувати права внутрішньо переміщених осіб на отримання допомоги та поширювати свою дію на відносини, які були у минулому, в розумінні зазначених норм закону.
Наголошує, що саме житлова площа будинку (28,7 кв. м) підлягає поділу на кількість членів її сім'ї. Отже, площа придбаного нею будинку складає менше ніж 13,65 кв. метра на одного члена сім'ї.
Вважаючи дії відповідача з приводу припинення виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з жовтня 2024 року такими, що не відповідають положенням чинного законодавства, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 13.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що при перевірці Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з'ясувалося, що ОСОБА_1 має у власності житловий будинок площею 55,6 кв.м., який розташований на території, не включеній до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Житловий будинок знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Виходячи з вищевикладеного, з 01 березня 2024 року ОСОБА_1 втратила право на отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам відповідно до п.7"1 п.п.5 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам" (зі змінами), допомога не призначається/не виплачується на сім'ю, яка вперше звертається за її призначенням, якщо протягом трьох місяців перед зверненням або під час її отримання особа з числа членів сім'ї на 1 число місяця, з якого призначається допомога, або на 1 число кожного місяця, в якому отримується допомога, має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване на територіях, не включених до переліку територій або територіях, включених - до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації (крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що документально підтверджується органом місцевого самоврядування, або інформації (за технічної можливості), внесеної до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, або житлового приміщення (частини житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім'ї), або житлового приміщення (частини житлового приміщення, придбаного за кошти, отриманого на підставі договору кредиту, якщо перший внесок, сплачений уповноваженою особою або отримувачем, становив менш як 100 тис. гривень). Таким чином, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об'єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що з 01.03.2022 ОСОБА_1 перебувала на обліку в Управлінні соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації, як отримувач допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, про що отримала довідку № 5911-7000978431. Фактичне місце проживання - АДРЕСА_2 .
Крім того, доньки позивачки - ОСОБА_2 , відповідно до довідки № 5911-7000978996 та ОСОБА_3 відповідно до довідки № 5911-7002048891 були взяті на облік як внутрішньо переміщені особи, фактичне місце проживання - АДРЕСА_2 .
18.03.2024 Малопавлівським старостинським округом Комишанської сільської ради було прийнято від ОСОБА_1 заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам на наступний шестимісячний термін для подальшої передачі її до управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації.
01.04.2024 Управлінням соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації був проведений розрахунок допомоги, який склав 5000 гривень щомісячно починаючи з 01.03.2024 31.08.2024.
17.06.2024 проведений перерахунок допомоги в зв'язку з народженням другої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (заява від 04.06.2024), розмір допомоги склав 8000 гривень щомісячно починаючи з 01.07.2024 по 31.08.2024.
З жовтня 2024 року позивачці та її дітям припинено виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.
11.10.2024 позивачка звернулася до відповідача із письмовою заявою про відновлення виплати допомоги на проживання.
Листом від 15.10.2024 за вих. №2/06-19/06-2/Ш/2 відповідач повідомив, що 01.09.2024 ним було призупинено виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщених осіб позивачу та її малолітнім дітям за результатами проведення верифікації Міністерством фінансів України та у зв'язку з тим, що остання має у власності житлове приміщення, що розташовано на території, не включеній до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Крім того, відповідач повідомив, що управлінням соціального захисту населення проведено перевірку на відповідність критеріям, зазначених у пункті 7-1 відповідно до порядку надання допомоги внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 20.03.2024. При перевірці державного реєстру речових прав було з'ясовано, що у позивача виявлено на праві власності житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 55,6 кв.м. і тому позивачу та її малолітнім дітям належить житлове приміщення площею більше 13,6 кв.м. на одного члена сім'ї.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 № 1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Відповідно до ст.4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.
Право на отримання допомоги на проживання мають внутрішньо переміщені особи відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою КМУ від 20.03.2022 № 332 (далі - Порядок № 332).
Пунктами 2, 3 Порядку № 332, в редакції на час отримання позивачем спірної допомоги, було передбачено, що допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території російською федерацією території України, а також території адміністративно-територіальних одиниць, де проводяться бойові дії та що визначені в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми "єПідтримка", затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204.
Облік внутрішньо переміщених осіб ведеться відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою КМУ від 1 жовтня 2014 р. № 509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб".
Допомога надається щомісячно з місяця звернення до квітня 2022 р. включно на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах:
для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;
для інших осіб - 2000 гривень.
Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням.
Преамбулою Закону України "Про верифікацію та моніторинг державних виплат" від 03.12.2019 № 324-IX (далі - Закон № 324-IX) визначено, що цей Закон визначає правові та організаційні засади здійснення верифікації та моніторингу державних виплат в Україні. Метою цього Закону є підвищення адресності державних виплат, сприяння розбудові системи соціального забезпечення, а також забезпечення ефективного використання бюджетних коштів.
Відповідно до статті 1 Закону № 324-IX, в контексті цього закону:
- верифікація - комплекс заходів щодо збору та перевірки достовірності інформації, що визначена законодавством для призначення, нарахування та/або здійснення державних виплат і впливає на визначення права на отримання та розмір таких виплат, а також виявлення невідповідності даних у автоматизованих інформаційних системах, реєстрах, базах даних;
- державні виплати - пенсії, допомоги, пільги, субсидії, соціальні стипендії, інші виплати, що здійснюються за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування;
- моніторинг - систематична діяльність з проведення аналізу інформації, отриманої під час верифікації, та аналізу результатів верифікації;
- органи, що здійснюють державні виплати, - розпорядники бюджетних коштів, інші органи, установи та організації, що призначають, нараховують та/або здійснюють державні виплати;
- реципієнти - фізичні особи, яким призначено, нараховано та/або здійснено державні виплати, а також фізичні особи, які звернулися за призначенням державних виплат;
- рекомендація - повідомлення про результат верифікації державних виплат щодо невідповідності інформації, що визначена законодавством для призначення, нарахування та/або здійснення державних виплат і впливає на визначення права на отримання і розмір таких виплат.
Статтею 4 Закону № 324-IX визначено, що одним із завдань органу, що здійснює верифікацію та моніторинг державних виплат, є здійснення верифікації достовірності інформації, поданої реципієнтами під час призначення, нарахування та/або здійснення державних виплат, що впливає на визначення права на отримання та розмір державних виплат.
За правилами статті 16 Закону № 324-ІХ за результатами верифікації орган, що здійснює верифікацію та моніторинг державних виплат, надає органам, що здійснюють державні виплати, підтвердження відповідності наданої реципієнтом інформації вимогам законодавства, що впливають на визначення його права на отримання та розмір державних виплат, під час здійснення превентивної верифікації або рекомендації щодо: 1) проведення додаткової перевірки інформації, що містить невідповідності; 2) усунення невідповідностей даних у автоматизованих інформаційних системах, реєстрах, базах даних, володільцем, розпорядником та/або адміністратором яких є орган, що здійснює державні виплати.
Орган, що здійснює державні виплати, опрацьовує отримані рекомендації у строк, що не перевищує 15 робочих днів з дня їх отримання.
За результатами опрацювання наданих рекомендацій орган, що здійснює державні виплати, приймає рішення щодо: 1) призначення (перерахунку) державної виплати; 2) припинення нарахування та/або здійснення державної виплати; 3) поновлення нарахування та/або здійснення державної виплати; 4) усунення невідповідностей даних у автоматизованих інформаційних системах, реєстрах, базах даних, володільцем, розпорядником та/або адміністратором яких є орган, що здійснює державні виплати.
За приписами статті 9 Закону № 324-IX верифікація державних виплат здійснюється в інформаційно-аналітичній платформі шляхом застосування комплексу заходів із збору, проведення аналізу та порівняння параметрів інформації, отриманої від суб'єктів надання інформації, за кожним реципієнтом з подальшим визначенням відповідності інформації визначеним законодавством вимогам, що впливають на визначення права на отримання та розмір державних виплат, а також виявлення невідповідності даних у автоматизованих інформаційних системах, реєстрах, базах даних. Порядок здійснення верифікації та моніторингу державних виплат встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою КМУ від 18.02.2016 № 136 "Про затвердження Порядку здійснення верифікації та моніторингу державних виплат" був затверджений Порядок здійснення верифікації та моніторингу державних виплат (далі - Порядок № 136).
Відповідно до Порядку № 136, за результатами поточної та ретроспективної верифікації Мінфін щомісяця до 25 числа надає органам, що здійснюють державні виплати, рекомендації щодо:
1) проведення додаткової перевірки інформації, що містить невідповідності;
2) усунення невідповідностей даних у автоматизованих інформаційних системах, реєстрах, базах даних, володільцем, розпорядником та/або адміністратором яких є орган, що здійснює державні виплати.
Рекомендація щодо кожного реципієнта формується на підставі однієї або декількох виявлених невідповідностей.
Про надані рекомендації Мінфін інформує щокварталу Кабінет Міністрів України.
Орган, що здійснює державні виплати, опрацьовує отримані рекомендації у строк, що не перевищує 15 робочих днів з дня їх отримання.
За результатами опрацювання наданих Мінфіном рекомендацій орган, що здійснює державні виплати, приймає рішення щодо:
1) призначення (перерахунку) державної виплати;
2) припинення нарахування та/або здійснення державної виплати;
3) поновлення нарахування та/або здійснення державної виплати;
4) усунення невідповідностей даних у автоматизованих інформаційних системах, реєстрах, базах даних, володільцем, розпорядником та/або адміністратором яких є орган, що здійснює державні виплати.
Орган, що здійснює державні виплати, за результатами опрацювання рекомендацій надає Мінфіну інформацію про прийняті рішення протягом п'яти робочих днів з дня їх прийняття.
Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 709 "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб" (далі - постанова КМУ № 709).
Положеннями пункту 2 постанови КМУ № 709 визначено підстави припинення виплат допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.
Так, підпунктом 5 пункту 2 постанови № 709, встановлено, що з 1 вересня 2023 р. виплата допомоги припиняється внутрішньо переміщеним особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови, якщо за результатами верифікації встановлено, що після набрання чинності цієї постанови внутрішньо переміщена особа має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташовані на територіях, не включених до переліку територій, або на територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (дату припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації (крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що документально підтверджено органами місцевого самоврядування або за технічної можливості інформацією щодо житлових приміщень, внесених до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації проти України, або житлового приміщення (частини житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім'ї).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є внутрішньо переміщеною особою, яка була вимушена покинути своє постійне місце проживання у м. Охтирка Сумської області та переїхати до с. Щоми Сумської області. З 01.03.2022 позивачка була взята на облік як внутрішньо переміщена особа, що підтверджується довідкою № 5911-7000978431, та отримувала державну допомогу на проживання.
Відповідно до листа відповідача позивачці з 01.09.2024 було призупинено виплату допомоги на проживання з підстав виявлення у її власності житла, що розташоване на територіях де не ведуться активні (можливі) бойові дії або які не є окупованими, та таке житло має площу понад 13,65 кв.м.
Так, дійсно 15.09.2020 позивачка, прийняла спадщину, житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 55,6 кв.м., житловою площею 28,7 кв. м, відповідно до свідоцтва про право на спадщину , серія та номер: 782, виданий 15.09.2020, видавник Воропай В.В., державний нотаріус Охтирської державної нотаріальної контори.
Як вже було встановлено сім'ю позивача складають чотири особи: чоловік - ОСОБА_4 , дружина - ОСОБА_1 , донька - ОСОБА_2 та донька ОСОБА_3 .
Відповідно до статті 47 ЖК України норма жилої площі в Україні встановлюється в розмірі 13,65 квадратного метра на одну особу.
Тобто, за приписами підпункту 5 пункту 2 постанови КМУ № 709 від 11.07.2023 "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб" держава визначила підстави припинення виплат допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.
Разом з тим, підстава, за якої допомога на проживання продовжує виплачуватися, відповідно до постанови № 709, зокрема, якщо внутрішньо переміщена особа має житлове приміщення (частину житлового приміщення площею менш як 13,65 кв.м. на одного члена сім'ї).
Як видно з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивачці на праві приватної власності належить, житловий будинок загальною площею 55,6 кв.м із яких житлова площа становить лише 28,7 кв.м.
З наведеного вбачається, що саме житлова площа будинку (28,7 кв. м), придбаного позивачкою, враховується на кількість членів її сім'ї, саме житлова площа має бути більша ніж 13,65 кв. метра на одного члена сім'ї для припинення виплат допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.
Отже, враховуючи приписи постанови КМУ № 709, позивач не втратила право на отримання допомоги на проживання як внутрішньо переміщена особа, оскільки має житлову площу приміщення менш як 13,65 кв.м. на одного члена сім'ї.
Таким чином, суд, з метою відновлення порушеного права позивачки, вважає за необхідне позов задовольнити.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Приймаючи до уваги вище наведене, суд визнає, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації щодо припинення виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_1 з 01 вересня 2024 року.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації поновити виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_1 з 01 вересня 2024 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Шаповал