Справа №760/4696/25 1-кс/760/3241/25
26 лютого 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , із участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду клопотання слідчого в ОВС ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 , погодженого прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_7 , про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024101110001202 від 27 листопада 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 114-1 Кримінального кодексу України відносно підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Ленінського Запорізької області, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , з базовою середньою освітою, не працюючого, не одруженого, не маючого неповнолітніх дітей, не є інвалідом І чи ІІ групи, не перебуває на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога, раніше судимий, -
До Солом'янського районного суду міста Києва подано клопотання слідчого, погоджене з прокурором, в порядку статті 40 КПК України, про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024101110001202 від 27.11.2024р., за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, відносно підозрюваного ОСОБА_5 , строком на 60 діб.
Слідчий суддя перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в межах досудового розслідування якого було подано клопотання та дослідивши докази по наданих матеріалах, заслухавши думку підозрюваного, захисника та прокурора, встановив наступне.
Клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відповідає вимогам статті 184 КПК України.
Із матеріалів клопотання вбачається, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024101110001202 від 27.11.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у ОСОБА_5 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 27.11.2024 виник злочинний умисел на вчинення дій, направлених на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань, шляхом підпалу транспортних засобів, належних військовослужбовцям ЗС України.
Надалі, на виконання злочинного умислу, ОСОБА_5 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 27.11.2024, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин підшукав автомобіль марки «Subaru Forester», д.н.з. НОМЕР_1 , який використовувався ЗСУ, та вирішив вчинити підпал цього транспортного засобу.
Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що зазначений транспортний засіб використовується ЗС України, 27.11.2024 приблизно о 04 год. 27 хв., діючи умисно, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Милославська, 19-А, маючи при собі заздалегідь підготовлені засоби для вчинення злочину, здійснили підпал автомобіля марки «Subaru Forester», д.н.з. НОМЕР_1 .
Таким чином, органом досудового розслідування громадянин України ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 114-1 КК України.
27.11.2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
На даний час, обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, що містяться в матеріалах досудового розслідування у кримінальному провадженні.
У клопотанні слідчим постановлено питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , строком на 60 днів, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років та у зв'язку із існуванням ризиків, передбачених статтею 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставини кримінального правопорушення; незаконного впливу свідків, інших співучасників інкримінованого злочину, свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення.
Під час судового розгляду прокурор ОСОБА_8 підтримав подане клопотання та просив його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.
Захисник ОСОБА_4 частково заперечував проти задоволення клопотання, просив визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку захисника.
Згідно частини 4 статті 107 КПК України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів кримінального провадження.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та надані в суді документи, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 114-1 КК України.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані, слідчий суддя приходить для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 114-1 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
На обґрунтування пред'явленої ОСОБА_5 підозри, слідчим надані зібрані під час досудового розслідування докази та інші матеріали кримінального провадження, які на думку слідчого судді, обґрунтовано свідчать про причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення, яке розслідуються.
27.11.2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Відповідно до статті 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно частини 1 статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладення на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
У справі «Амбрушкевич проти Польщі» (Ambruszkiewicz v. Poland N 7/03 від 04.05.2006) Європейський суд з прав людини наголошує, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання. Крім того, Європейський суд з прав людини вважає за необхідне, щоб підстави, наведені владою на обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді позбавлення свободи, були доповнені конкретними фактами стосовно підозрюваного, а мотиви за обставинами справи могли вбачатися переконливими та відповідними.
Беручи до уваги, що встановленні ризики, під час застосування ухвалою слідчого судді ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, існують на даний час, а саме:
- переховування від органів досудового розслідування, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, який відносяться до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 позбавлення волі, тому з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення ряду правопорушень, може переховуватися від слідства та суду;
- продовження кримінального правопорушення, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 може продовжувати вчиняти аналогічне правопорушення, в якому підозрюється.
- знищення, сховання або спотворення речових доказів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки органом слідства не проведено ще всі слідчі-розшукові дії, та не вилучено частину документів, які мають значення для досудового розслідування, тому підозрюваний ОСОБА_5 перебуваючи на більш м'якому запобіжному заході може вчиняти дії з метою знищення, спотворення чи схову даних документів.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини та враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_5 , його вік та стан здоров'я, сімейний стан, репутацію, спосіб життя, обставини вчиненого ним кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, що має суспільний резонанс, оскільки дане правопорушення вчинене в період дії воєнного стану України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 114-1 КК України, який відноситься до категорії тяжких злочинів, тому з урахуванням наявних ризиків, передбачених статтею 177 КПК України та вимог частини 6 статті 176 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам та вважає за необхідне продовжити підозрюваному ОСОБА_5 строк тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, тобто до 26 квітня 2025 року.
Слідчий суддя, відповідно до частини 3 статті 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Разом з тим, згідно частини 4 статті 183 КПК України слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у виді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Відповідно до абзацу 8 частини 4 статті 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Слідчий суддя, враховуючи підстави та обставини, які враховувалися при застосуванні до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою за вчинене ним кримінальне правопорушення, вважає необхідним не визначати розмір застави в даному кримінальному провадженні.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 177, 183, 194, 196, 197, 199, 309, 369, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді - тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 26 квітня 2025 року включно без визначення розміру застави.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її проголошення, а ОСОБА_5 в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1