Справа №760/33256/24 1-кс/760/15688/24
30 грудня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , із участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого слідчого управління ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № №42024112130000001 від 05 січня 2024 року відносно підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Сухумі, Грузія, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , також проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовцю, одруженому, маючому на утриманні малолітню дитину, не є інвалідом І чи ІІ групи, не перебуває на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога, раніше не судимому, -
за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених частиною 2 статті 28, частиною 1 статті 114-1, частиною 3 статті 332 Кримінального кодексу України, -
До Солом'янського районного суду міста Києва подано клопотання слідчого, погодженого з прокурором, в порядку статті 40 КПК України, про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024112130000001 від 05 січня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 114-1, ч 3 ст. 332 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 307 КК України Кримінального кодексу України, відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
Суд перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання та дослідивши докази по наданих матеріалах, заслухавши думку підозрюваного, захисника та прокурора, встановив наступне.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відповідає вимогам статті 184 КПК України.
Із матеріалів клопотання вбачається, що в провадженні слідчого управлінням ГУ СБ України у м. Києві та Київській області, перебувають матеріали кримінального провадження №42024112130000001 від 05 січня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 114-1, ч 3 ст. 332 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 307 КК України Кримінального кодексу України.
Досудовим розслідування встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 05.01.2024 року, в ОСОБА_7 та ОСОБА_5 виник спільний умисел, спрямований на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.
Реалізуючи вказаний спільний злочинний умисел, ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_5 , з корисливих мотивів, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 05.01.2024 запровадили схему перешкоджання здійснення мобілізації військовозобов'язаних осіб під час воєнного стану шляхом виготовлення та видачі за грошову винагороду фіктивного посвідчення почесного консульства держави Ізраїль в Західному регіоні України.
Оскільки вказане службове посвідчення створює у працівників Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі ТЦК та СП) під час проведення ними мобілізаційних заходів уявлення приналежності військовозобов'язаного до дипломатичного консульства та наявності в особи дипломатичного імунітету, що перешкоджає виконанню працівниками ТЦК та СП, покладених на них законодавством України обов'язків із оповіщення попередньо призначених військовозобов'язаних та резервістів з метою проходження військово-лікарської комісії, уточнення військово-облікових даних та планування призначення військовозобов'язаних до призову під час мобілізації, а також можливості здійснення адміністративного затримання та доставлення військовозобов'язаних та резервістів до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у випадку, якщо такі особи вчинили правопорушення, передбачені ст. ст. 210, 210-1 КУПАП.
Так, ОСОБА_8 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , з умислом, спрямованим на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, з корисливих мотивів, 14.03.2024 о 20:20 год, перебуваючи на стоянці розташованій поблизу закладу швидкого харчування «Макдональдс» за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Київська 239, при особистій зустрічі з ОСОБА_9 (який був залучений до проведення негласних слідчих (розшукових) дій з метою отримання відомостей про кримінальне правопорушення та причетних до його вчинення осіб), повідомили останньому про можливість виготовити та надати за грошову винагороду у сумі 3000 доларів США службове посвідчення, а саме - посвідчення почесного консульства держави Ізраїль в Західному регіоні України.
Крім цього, під час вказаної зустрічі ОСОБА_8 , з метою реалізації спільного злочинного умислу та виготовлення фіктивного посвідчення почесного консульства держави Ізраїль в Західному регіоні України, сфотографував документи, що підтверджують особу ОСОБА_9 , а саме ID-карту, на що ОСОБА_9 в свою чергу передав ОСОБА_10 грошові кошти у сумі 3000 доларів США (станом на 14.03.2024 року становить 116 340 гривень) за виготовлення вищевказаного посвідчення.
Разом із цим, ОСОБА_8 , повідомив, що посвідчення буде виготовлено протягом 7 днів та про його готовність останній додатково повідомить ОСОБА_9 за допомогою мобільного телефону.
В подальшому, реалізуючи свій спільний злочинний умисел ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_5 , за допомогою невстановлених досудовим розслідуванням осіб, у невстановлений досудовим розслідуванням час, дату та місці, виготовили фіктивне посвідчення - почесного консульства держави Ізраїль в Західному регіоні України № 00008 на ім'я ОСОБА_9 з зазначенням посади в консульстві, а саме - другого секретаря почесного консульства Республіки Ізраїль в Україні.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, спрямований на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, 21.03.2024 о 22:00 год за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_8 , діючи з відома ОСОБА_5 , під час особистої зустрічі з ОСОБА_9 , перебуваючи в автомобілі марки Land Rover Range Rover Sport державний номерний знак НОМЕР_1 , передав останньому фіктивне посвідчення - почесного консульства держави Ізраїль в Західному регіоні України № 00008 на ім'я ОСОБА_9 із зазначенням посади в консульстві, а саме другого секретаря почесного консульства Республіки Ізраїль в Україні, яке зі слів ОСОБА_11 , створить у працівників ТЦК та СП уявлення приналежності його до почесного консульства, що сприятиме уникненню його мобілізації до Збройних Сил України та інших військових формувань.
Вищевказані дії, ОСОБА_11 , який діяв за попередньою змовою з ОСОБА_5 , перешкоджають процесу оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, призводять до зростання напруження у суспільстві, уникнення військовозобов'язаними особами спілкування із представниками ТЦК та СП, що призводить до зменшення кількості мобілізаційних ресурсів (військовозобов'язаних), які прибувають до ТЦК та СП та можуть бути сплановані до призову під час мобілізації, що, у свою чергу, ставить під загрозу терміни та обсяги виконання заходів комплектування військово-організаційних структур ЗСУ, а також формування стійких передумов для подальшої відмови громадян від виконання своїх конституційних обов'язків в особливий період.
З наведених вище підстав, органом досудового розслідування ОСОБА_12 , ОСОБА_5 підозрюються у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, за попередньою змовою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 в невстановлений досудовим розслідуванням час та місці але не пізніше 05.01.2024, вступив в злочинну змову з ОСОБА_5 та ОСОБА_13 , усвідомлюючи існування обмежень щодо виїзду за кордон громадян України чоловічої статті призовного віку на період дії воєнного стану, діючи з корисливих мотивів з метою особистого збагачення, сприяли незаконному переправленні військовозобов'язаних осіб через державний кордон України до країн Європейського Союзу шляхом надання вказівок.
Так, ОСОБА_8 діючи спільно, за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_13 , будучи достовірно обізнаними про дію воєнного стану у державі та проведенням загальної мобілізації, знаючи про неможливість вільного виїзду військовозобов'язаних чоловіків віком від 18 до 60 років за кордон вирішили, з корисливих мотивів, за грошову винагороду, шляхом надання вказівок сприяти у незаконному перетині державного кордону громадянину України ОСОБА_14 .
В подальшому, ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , реалізуючи спільний злочинний умисел спрямований на сприяння у незаконному переправленні осіб через державний кордон України шляхом надання вказівок, 04.05.2024 о 13:45 год за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 3-А, перебуваючи на подвір'ї ресторану «Мусафір», зустрівся з ОСОБА_14 .
Під час вказаної зустрічі, ОСОБА_8 повідомив, що на даний час перетин державного кордону за допомогою внесення відповідних відомостей до інформаційної системи «Шлях» неможливий, однак останній зможе сприяти у незаконному переправленні ОСОБА_14 через державний кордон України шляхом надання порад та конкретних вказівок, а саме повідомить ОСОБА_14 дату, час та місце перетину держаного кордону через пункт пропуску, який знаходиться неподалік одного із прикордонних міст України, який на даний час не встановлено, а більш детальну інформацію з приводу цього зможе надати пізніше.
Водночас, ОСОБА_8 повідомив про те, що за вищевказані послуги потрібно сплатити грошові кошти у сумі 10000 доларів США.
Так, з метою реалізації вказаного злочинного плану щодо організації незаконного переправлення ОСОБА_14 через державний кордон України ОСОБА_15 , до вказаної протиправної діяльності було залучено ОСОБА_13 . В свою чергу ОСОБА_13 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, дату та час, використовуючи особисті зв'язки, домовився з невстановленими досудовим розслідуванням особами щодо організації перевезення до державного кордону України ОСОБА_14 з подальшим безперешкодним перетином державного кордону України вказаною особою. При цьому, грошові кошти, отримані від вказаної протиправної діяльності, у вигляді 10 000 доларів США, ОСОБА_8 , ОСОБА_13 та ОСОБА_5 домовились поділити відповідно до заздалегідь обумовленої домовленості між собою та особою, яка мала здійснити безперешкодний пропуск ОСОБА_14 через державний кордон України.
В подальшому, 10.05.2024 прямуючи на автомобілі до місця зустрічі з ОСОБА_14 , ОСОБА_8 , підібрав по дорозі ОСОБА_5 , ОСОБА_13 , після чого вони всі разом попрямували до ресторану «Петровський Бровар» за адресою: АДРЕСА_4 .
Цього ж дня, о 18:00 год в ресторані «Петровський Бровар» зустрілись за попередньою домовленістю ОСОБА_8 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . Під час даної зустрічі ОСОБА_13 , в присутності вищевказаних осіб, реалізовуючи спільний злочинний задум, направлений на незаконне переправлення ОСОБА_14 через державний кордон України, почав інструктувати останнього щодо обставин подальшого перетину ним державного кордону України, з метою виїзду з країни. За наслідком завершення інструктажу з боку вищевказаних осіб, на виконання попередньої домовленості, ОСОБА_14 передав даним особам грошові кошти в сумі 10 000 доларів США, які особисто забрав ОСОБА_13 . Після цього, забравши грошові кошти, ОСОБА_8 та ОСОБА_13 попрямували до виходу з ресторану для подальшої зустрічі з ОСОБА_5 , проте були затримані співробітниками СБ України.
Так, ОСОБА_5 , за попередньою змовою з ОСОБА_13 та ОСОБА_15 , свій злочинний умисел не довели до кінця, з причин, що не залежали від його волі, не виконавши всіх обіцяних дій, котрі вважав за необхідне для доведення злочину до кінця, оскільки були затримані працівниками правоохоронного органу.
За наведених вище підстав, органом досудового розслідування ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332 КК України, а саме незакінченому замаху на сприяння у незаконному переправленні осіб через державний кордон України, шляхом надання порад та вказівок, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
11.05.2024 у рамках вказаного кримінального провадження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, а також ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 332 КК України.
На даний час, обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 332 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, що містяться в матеріалах досудового розслідування у кримінальному провадженні.
У клопотанні слідчим постановлено питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , строком на 53 дні, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на певний строк та у зв'язку із існуванням ризиків, передбачених статтею 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставини кримінального правопорушення; незаконного впливу свідків, інших співучасників інкримінованого злочину, свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення.
Під час судового розгляду прокурор ОСОБА_3 підтримав подане клопотання та просив його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.
Захисник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, оскільки ризики є необґрунтованими та попросив змінити запобіжний захід на домашній арешт із покладенням на підозрюваного обов'язків.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку захисника.
Згідно частини 4 статті 107 КПК України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів кримінального провадження.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та надані в суді документи, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 332 КК України.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах даних, слідчий суддя приходить для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 332 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
На обґрунтування пред'явленої ОСОБА_5 підозри, слідчим надані зібрані під час досудового розслідування докази, які долучені до матеріалів клопотання, які обґрунтовано свідчать про причетність підозрюваного ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, яке розслідується.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.
Ухвалою слідчої судді Солом'янського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2024 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024112130000001 продовжено до дев'яти місяців, тобто до 10 лютого 2025 року.
Відповідно до статті 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно частини 1 статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладення на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Так, в ході судового розгляду клопотання знайшли своє підтвердження ризик переховування від органів досудового розслідування, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років позбавлення волі, тому слідчий суддя вважає, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Крім того, слідчий суддя вважає доведеним ризики знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою перешкоджання надання останніми повних та достовірних показань щодо обставин вчинення кримінального правопорушення; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки на даний час встановлені не всі причетні особи до протиправної діяльності.
Разом з тим, не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляду ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки прокурором не надано слідчому судді обґрунтованих доказів, які б свідчили про наявність вказаного ризику.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
У справі «Амбрушкевич проти Польщі» (Ambruszkiewicz v. Poland N 7/03 від 04.05.2006) Європейський суд з прав людини наголошує, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання. Крім того, Європейський суд з прав людини вважає за необхідне, щоб підстави, наведені владою на обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді позбавлення свободи, були доповнені конкретними фактами.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини та враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_5 який раніше не судимий, його майновий та сімейний стан, його вік, обставини вчинених ним кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України та проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, що має суспільний резонанс, оскільки дані правопорушення вчинені в період дії воєнного стану України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 332 КК України, який відноситься до категорії тяжких злочинів, тому з урахуванням наявних ризиків, передбачених статтею 177 КПК України та вимог частини 6 статі 176 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути продовженим в межах строку досудового розслідування.
За таких обставин, слідчий суддя вважає необхідним продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 строком на 53 дні, який, на думку слідчого судді, буде достатнім для завершення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні.
Слідчий суддя, відповідно до частини 3 статті 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Разом з тим, згідно частини 4 статті 183 КПК України слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у виді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Відповідно до абзацу 8 частини 4 статті 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Крім того, на думку слідчого судді, доводи сторони захисту (щодо його особи, стійких соціальних зв'язків) не спростовують та не нівелюють наявність ризиків встановлених і передбачених статтею 177 КПК, щодо неможливості застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Слідчий суддя, враховуючи підстави та обставини, які враховувалися при застосуванні до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою за вчинене ним кримінальне правопорушення, вважає необхідним не визначати розмір застави в даному кримінальному провадженні.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 176, 177, 178, 183, 199, 309, 369, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді - тримання під вартою строком до 10 лютого 2025 року, в межах строку досудового розслідування.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її проголошення, а ОСОБА_5 в той самий строк з моменту вручення їй копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1