Справа № 521/3005/25
Номер провадження:1-кс/521/1610/25
23 квітня 2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Малиновського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Малиновської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні за №12025163470000173 від 24.02.2025 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Жовтий Яр Татарбунарського району Одеської області, із середньою технічною освітою, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
Як убачається з клопотання слідчого, 23 лютого 2025 року приблизно о 20 годині 30 хвилин, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , на ґрунті неприязних відносин, маючи умисел направлений на спричинення тяжких тілесних ушкоджень своєму знайомому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , озброївшись металевим предметом ззовні схожим на прут, прибув до підсобного приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 31, де в цей час перебував ОСОБА_6 .
Так, ОСОБА_4 , діючи умисно, із мотивів явної неповаги до охоронюваних законом цінностей життя та здоров'я людини, переслідуючи свій прямий злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень іншій особі, розуміючи противоправний характер своїх дій, суспільну небезпечність наслідків та бажаючи їх настання, тримаючи металевий предмет ззовні схожий на прут у правій руці, яким з метою спричинення тілесних ушкоджень, наніс ОСОБА_6 удар в область голови.
Після нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 втік з місця вчинення кримінального правопорушення, а ОСОБА_6 із отриманими тілесними ушкодженнями доставлено до КНП «Міська клінічна лікарня № 11» ОМР із діагнозом: забій головного мозку, СГМ, перелом склепіння черепу, травматичний субдуральний крововилив, травматичний субарахнаїдальний крововилив, де йому надали невідкладну медичну допомогу.
24.02.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за кваліфікуючими ознаками: умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 25.02.2025 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби строком до 24.04.2025.
Постановою керівника Малиновської окружної прокуратури від 22.04.2025 строк досудового розслідування №12025163470000173 від 24.02.2025 продовжено до 24.05.2025.
Завершити досудове розслідування до закінчення строку досудового розслідування стосовно ОСОБА_4 неможливо, оскільки 24.02.2025 призначено судово - медичну імунологічну, цитологічну, судово-медичну експертизу потерпілого ОСОБА_6 , на предмет встановлення ступеню тяжкості заподіяних йому тілесних ушкоджень, комплексну психолого - психіатричну експертизу підозрюваного ОСОБА_4 , ряд судово - медичних імунологічних та судово - медичних цитологічних експертиз.
Також, необхідно провести ряд слідчих дій, а саме:
- отримати висновок призначеної комплексної амбулаторної психолого - психіатричної експертизи підозрюваного ОСОБА_4 ;
- отримати висновок судово - медичної експертизи потерпілого ОСОБА_6 ;
- отримати висновки судово - медичних цитологічних, імунологічних та криміналістичної експертизи;
- скласти та вручити повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри за результатами проведеної судово - медичної експертизи потерпілого;
- виконати вимогу ст. 290 КПК, надати доступ до матеріалів досудового розслідування стороні захисту та потерпілій особі;
- скласти обвинувальний акт відповідно до вимог ст. 291 КПК;
- виконати інші необхідні для завершення досудового розслідування процесуальні дії та прийняти законне рішення у даному кримінальному провадженні, ц порядку ст. 283 КПК України.
Відомості, які будуть отримані в результаті перелічених слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, мають значення доказів у кримінальному провадженні, оскільки, підтвердять причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення, а також можуть вплинути на кваліфікацію дій підозрюваного.
За переконанням прокурора, обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 24.02.2025, протоколом огляду місцевості від 24.02.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 24.02.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 24.02.2025, довідкою з КНП «МКЛ №11» ОМР від 24.02.2025, протоколом проведення слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_4 від 14.03.2025, протоколом проведення слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_6 від 14.03.2025 та іншими матеріалами кримінального провадження.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_4 , мотивуючи клопотання тим, що у випадку застосування менш суворого запобіжного заходу, підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Прокурор підтримав клопотання, оскільки вважав мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби обґрунтованими з огляду на наявність ризиків вчинення підозрюваним дій, передбачених ст. 177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник, кожен окремо, не заперечували у задоволенні клопотання прокурора.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують його доводи, а також вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частина 2 ст. 177 КПК України закріплює, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Виходячи зі змісту зазначених норм вбачається, що виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а застосування таких заходів завжди пов'язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний чи обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) буде здійснювати відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Зокрема, при встановленні наявності ризику переховування від органу досудового розслідування та суду, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує тяжкість покарання за інкримінований ОСОБА_4 в провину злочин, який є тяжким, за який передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.
Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
На наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме запобігання спробі незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вказує те, що судом ще не допитано свідків, їх покази мають суттєве значення у кримінальному проваджені, ОСОБА_4 , перебуваючи під більш м'яким запобіжним заходом, безперешкодно зможе впливати на вищезазначених свідків, із метою зміни ними показів та ухилення від кримінальної відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з характеру та обставин інкримінованого злочину, беручи до уваги особу підозрюваного, можна дійти висновку про те, що у разі застосування менш суворого запобіжного заходу буде неможливо запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити виконання підозрюваним своїх обов'язків.
Таким чином, лише запобіжний захід у вигляді домашнього арешту зможе гарантувати належне виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та перешкодити ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
При вирішенні питання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя також враховує обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність у підозрюваного постійного місця проживання, майновий стан підозрюваного, відсутність судимостей.
Окрім того, слідчий суддя бере до уваги, що підозрюваний ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання на території м. Одеси, свою провину у вчиненні кримінального правопорушення визнає та щиро розкаюється.
За вказаних підстав, слідчий суддя вважає, що продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби відносно ОСОБА_4 буде достатнім та необхідним для належної поведінки підозрюваного і таким, що зможе запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України, оскільки підстав для застосування більш суворого запобіжного заходу на даний час, під час розгляду клопотання, слідчим суддею не встановлено.
При встановлені процесуальних обов'язків, які необхідно покласти на підозрюваного, слідчий суддя бере до уваги ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 132, 176-178, 181, 193, 196, 197, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Малиновської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні за №12025163470000173 від 24.02.2025 відносно ОСОБА_4 , - задовольнити.
Продовжити застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороною залишати житло з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 .
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за їх викликом;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
4) утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у вказаному кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення.
Контроль за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, покласти на співробітників Відділення поліції №2 Білгород - Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області.
Строк дії ухвали слідчого судді становить 31 день, тобто в межах строку досудового розслідування, і обчислюється з моменту ухвалення, тобто з 23.04.2025. Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію 24.05.2025.
Ухвала слідчого судді щодо продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: ОСОБА_9