про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви
02 травня 2025 року Київ № 320/38575/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Служби безпеки України, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Служби безпеки України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 до 28.02.2018 індексації грошового забезпечення в повному розмірі відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2000 р. № 1078 з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року;
- зобов'язати Службу безпеки України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 до 28.02.2018 індексацію грошового забезпечення в повному розмірі з урахуванням нарахованої і виплаченої індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 р. № 44 із урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність Служби безпеки України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 до 27.12.2023 індексації грошового забезпечення в повному розмірі відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2000 р. № 1078 у фіксованій величині 4 426,48 грн у місяць;
- зобов'язати Службу безпеки України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 до 27.12.2023 індексацію грошового забезпечення в повному розмірі з урахуванням нарахованої і виплаченої індексації грошового забезпечення відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 у фіксованій величині 4 426,48 грн у місяць, із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 р. № 44 із урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою суду від 11.10.2024 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, зазначено недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.
До суду від позивача надійшла заява про виконання вимог ухвали, в якій позивач просить поновити строк звернення до суду. Зазначено, що на момент звільнення позивача з військової служби та виключення зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, частина друга статті 233 КЗпП України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком. Посилається на практику Верховного Суду у справах № 640/8348/21, № 160/5468/23 та № 140/2168/23.
Розглянувши заяву позивача про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає таке.
Відповідно до частини п'ятої і шостої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані зокрема: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом.
Суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Суд звертає увагу, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Суд установив, що позивача було звільнено з військової служби у відставку з 27.12.2023 (витяг з наказу Служби безпеки України від 27.12.2023 № 1670-ОС/дск), тобто у період, коли положення статті 233 Кодексу законів про працю України щодо не обмеження строку звернення до суду вже не діяло.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.07.2024 у справі № 990/156/23 зазначила, що стаття 233 Кодексу законів про працю України є нормою матеріального права, що визначає строк судового захисту права працівника у разі порушення законодавства про працю. Указана норма поширює свою дію на всіх працівників і службовців підприємства, установи, організації та незалежно від характеру їх трудової діяльності, у тому числі на осіб, які проходять публічну чи державну службу.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Суд зазначає, що після 19.07.2022 строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Разом із цим суд звертає увагу, що відповідно до пункту першого глави XIX "Прикінцеві положення" Кодексу законів про працю України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 12.03.2020 до 22.05.2020 на всій території України установлено карантин.
Постановами Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 р. № 392, від 22 липня 2020 р. № 641 із наступними змінами дію карантину було продовжено до 19.12.2020.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 р. № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" зі мінами з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України установлено карантин з 19.12.2020 до 30.06.2023.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України відмінено карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Суд зазначає, що постановою Верховного Суду від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23 судова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду сформувала висновок, що, з урахуванням пункту 1 глави XIX "Прикінцеві положення" Кодексу законів про працю України, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 Кодексу законів про працю України, почався 01.07.2023.
При цьому суд зазначає, що постановою від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23 судова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду відступила від висновків, викладених у постанові від 20.11.2023 у справі № 160/5468/23, на які посилається позивач у заяві про поновлення строку для звернення до суду.
З аналізу матеріалів справи суд встановив, що 14.08.2024 позивач звернувся до суду з позовними вимогами щодо не нарахування та не виплати у повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 28.02.2018 та з 01.03.2018 до 27.12.2023.
У постанові Верховного Суду від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23 сформовано позицію, відповідно до якої якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 Кодексу законів про працю України, у редакції, що була чинною до 19.07.2022, та були припинені на момент чинності дії статті 233 Кодексу законів про працю України, в редакції Закону № 2352-ІХ, то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правове регулювання правовідносин, які мали місце у період до 19.07.2022, здійснюється згідно з положенням статті 233 Кодексу законів про працю України (у попередній редакції), а у період з 19.07.2022 - застосовуються норми статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції Закону № 2352-ІХ).
З урахуванням зазначеного суд уважає, що з позовними вимогами за період з 01.01.2016 до 18.07.2022 позивачем дотримано строк звернення до суду, а з позовними вимогами з 19.07.2022 до 27.12.2023 позивач звернувся до суду після спливу встановленого законодавством тримісячного строку, відлік якого почався з 01.07.2023.
З огляду на те, що позивач не обґрунтував власну пасивну поведінку щодо не реалізації права на звернення до суду з позовними вимогами за період з 19.07.2022 (після відміни карантину кінцевий тримісячний строк звернення до суду склав 01.10.2023) до 27.12.2023 у встановлений строк, суд уважає, що вимоги ухвали суду від 11.10.2024 не виконано.
Суд зазначає, що частиною другою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Беручи до уваги зазначене, з метою забезпечення права позивача на судовий захист, суд уважає, що необхідно продовжити процесуальний строк для усунення позивачем недоліків позовної заяви та надати позивачу додатковий строк для усунення недоліків щодо надання до суду обґрунтованого клопотання про поновлення строків звернення до суду з вимогами 19.07.2022 до 27.12.2023.
Керуючись статтями 121, 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначені у мотивувальній частині цієї ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати (вручити) позивачу (представнику).
Ухвала набирає законної сили з дати її підписання суддею та не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Басай О.В.