30 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 160/25378/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чернівецької митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2024 року в адміністративній справі №160/25378/24 (головуючий суддя І-ї інстанції - Конєва С.О.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «АЛЬФАТЕХ» до Чернівецької митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,-
Позивач 20.09.2024 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Чернівецької митниці, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення №UA408000/2024/000453/2 від 03.09.2024 року про коригування митної вартості товарів за ВМД 24UA408020043986U4.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2024 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Чернівецької митниці №UA408000/2024/000453/2 від 03.09.2024 року про коригування митної вартості товарів за ВМД 24UA408020043986U4.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції є не обґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини у справі, оскільки надані до митної декларації документи містять розбіжності, у зв'язку з чим неможливо підтвердити числові значення заявленої декларантом митної вартості за основним методом, а відтак прийняте рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю є правомірним.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «АЛЬФАТЕХ» (код ЄДРПОУ 37383046) є юридичною особою, місцезнаходження: Україна, 52001, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, смт. Слобожанське, вулиця Василя Сухомлинського, будинок 48Б, основним видом діяльності є оптова торгівля машинами й устаткованням для добувної промисловості та будівництва (код 46.63), перебуває на податковому обліку в органах ДПС України.
Відповідач - Чернівецька митниця є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Митним кодексом України повноваження.
Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 03.07.2023 року між ТОВ «Торговий дім «АЛЬФАТЕХ» (покупець) та компанією Triangle Tyre Co. Ltd, Китай, (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №ТRІ-0307, за яким продавець продасть, а покупець купить на умовах FOB Qingdao, Китай (відповідно до Інкотермс 2010) шини вантажні в асортименті та кількості, зазначених у відповідних специфікаціях (а.с.18-19).
Крім того, 01.03.2019 року між ТОВ «Торговий дім «АЛЬФАТЕХ» (замовник) та ТОВ «ІНТЕРНЕШНЛ КАРГО СЕРВІС ЕЙЧ.ДІ» (виконавець) укладено договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів №01039-30, згідно п.1.1 вказаного договору, виконавець зобов'язується за рахунок замовника надати транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів морським, автомобільним, залізничним, авіаційним транспортом, а також перевезення у великовантажних контейнерах і додаткові послуги, необхідні для організації таких перевезень вантажу (а.с.39-41).
На підставі контракту №ТRІ-0307 від 03.07.2023 року на адресу позивача від вказаного вище постачальника надійшов товар згідно специфікацій №7 від 04.12.2023 року, №8 від 25.01.2024 року, №10 від 09.04.2024 року, а саме: «Шини та покришки пневматичні гумові нові для автобусів і вантажних автомобілів з індексом навантаження більш як 121: шина 235/75R17.5-18PR TR685 143/141J (індекс діаметр - 17.5) - 180 шт. навантаження 143/141, індекс швидкості J, посадочний - шина 255/70R22.5-16PR TR656 140/137M (індекс навантаження 140/137, індекс швидкості M, посадочний діаметр - 22.5) - 40 шт. - шина 275/70R22.5-18PR TR615 152/148J (індекс навантаження 152/148, індекс швидкості J, посадочний діаметр - 22.5) - 59 шт. - шина 385/65R22.5-20PR TR692 160J/158L ( індекс навантаження 160/158, індекс швидкості J/L, посадочний діаметр - 22.5) - 46 шт. -шина 235/75R17.5 18PR TRT03 143/141J (індекс навантаження 143/141, індекс швидкості J, посадочний діаметр - 17.5) - 49 шт.», зазначені товари поставлялись на умовах FОВ Qingdao згідно міжнародних торговельних правил «ІНКОТЕРМС 2010», що підтверджується змістом копій відповідних специфікацій та митної декларації (а.с.20-23).
На підтвердження заявленої митної вартості товару позивач разом із митною декларацією подав всі документи, що підтверджують митну вартість ввезеного товару, які не містять розбіжностей у числових значеннях складової митної вартості товару, документи містять повні відомості про ціну товару, що підтверджується змістом графи 44 МД 24UA408020043986U4 від 02.09.2024 року (а.с.23).
З метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, митний орган в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, зобов'язав декларанта протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезених товарів; транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (для підтвердження умов перевезення та числових значень експедиційно-транспортних витрат, які є складовими митної вартості товарів); якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (для підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари); виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товарів (для підтвердження числових значень щодо вартості товарів та умов поставки); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (для підтвердження даних щодо виробника товарів та ціни); копія митної декларації країни відправлення (для підтвердження даних щодо виробника товару і ціни, та для деталізації умов поставки) - (а.с.24 зворот - 25).
Позивач листом №02/09-2024-3 від 02.09.2024 року додатково надав коносамент №PHCNDCHK32/131 від 24.08.2024 року та повідомив Чернівецьку митницю про те, що ним надано всі наявні документи (а.с.25 зворот - 26).
За результатами розгляду поданих позивачем документів, митним органом 03.09.2024 року прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000453/2, в якому зазначено, що митна вартість ввезеного товару скоригована митницею згідно статті 64 МК України та за основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість за МД №UA500500/2024/022709 від 28.06.2024 року «Шини та покришки пневматичні, гумові, нові, для автобусів і вантажних автомобілів, з індексом навантаження більш як 121, за моделями та кількістю: 13R22.5-18PR TR918 156/153K - 56 шт.; 225/75R17.5-18PR TR685 131/129L - 48 шт.; 235/75R17.5-18PR TR685 143/141J - 180 шт.; 285/70R19.5-18PR TR685 150/148J - 36 шт.; 295/80R22.5-18PR TRD06 152/149L - 32 шт.; 315/60R22.5-18PR TRD06152/148K - 24 шт.; 315/70R22.5-18PR TR685 151/148 M NM - 48 шт.; 315/70R22.5-18PR TRS02 151/148 MNM - 80 шт.; 315/80R22.5- 18PR TR601H 154/151M - 48 шт.; 315/80R22.5-20PR TR918 157/154K - 130 шт.; 385/65R22.5-20PR TR692 160J/158L - 70 шт.; 385/65R22.5-20PR TR697 160J/158L -120 шт.; 315/70R22.5-18PR TRD66 154/150L152/148M -100 шт.; 215/75R17.5 16PR TR689A 135/133L -280 шт.; 235/75R17.5-18PR TR689A 143/141J - 360 шт.; Всього: 1612 шт. Торговельна марка - Triangle. Виробник - Triangle Tyre Co., Ltd. Країна виробництва - Китай, CN». Рівень митної вартості 3,02дол.США/кг(123,5674USD/шт.),що підтверджується копією відповідногорішення (а.с.27).
Не погодившись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач оскаржив таке рішення до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що декларант подав усі наявні документи, які ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що підтверджували ціну товарів, яка підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною контракту, а недоліки, на які посилається Митниця не перешкоджали визначенню митної вартості товарів. Враховуючи наведені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що митний орган не правомірно прийняв рішення про коригування митної вартості.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (далі - ГААТ).
Згідно з частиною другою статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
Частинами четвертою та п'ятою статті 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно із частиною другою статті 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Згідно із частиною другою статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведений в частині другій статті 53 МК України. Такими документами є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до вимог частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісній характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 07.11.2018 року по справі № 826/18258/13-а і така правова позиція Верховного Суду є сталою, неодноразово підтримана в подальших рішеннях Суду.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частина 6 статті 53 МК України).
Згідно зі статтею 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини третьої цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно із пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Як встановлено судом першої інстанції вказані митним органом в оскаржуваному рішенні розбіжності в поданих документах не могли бути підставою для витребування додаткових документів та коригування заявленої позивачем митної вартості товару, оскільки подані позивачем для митного оформлення товару документи були достатніми для підтвердження задекларованої митної вартості і у своїй сукупності не викликали сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації про ціну товару та інші складові митної вартості.
Крім того, як вбачається зі змісту графи 44 МД 24UA408020043986U4 від 02.09.2024 року, позивачем було надано митному органу всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості ввезеного товару, вичерпний перелік яких визначено у ч.2 ст.53 Митного кодексу України, при цьому, митним органом не вказано яким саме чином вищезазначені виявлені розбіжності впливають на визначення числових значень складової митної вартості товару, з урахуванням надання для митного оформлення товару всіх встановлених законодавством необхідних документів (а.с.23).
Отже, не є належним обґрунтуванням відповідача правомірності коригування митної вартості товарів та подальшої відмови у митному оформленні товарів відповідно до вимог пункту 2 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України.
Також, відповідачем не було надано суду жодних доказів та не наведено жодних підстав щодо правомірності не зазначення у оспорюваному рішенні обґрунтованих сумнівів, які б перешкоджали митниці визначити митну вартість товару за заявленою позивачем ціною - ціною договору з урахуванням аналізу наданих документів та наведених норм митного законодавства.
Судом першої інстанції обґрунтовано відхилено посилання відповідача на те, що у п.5 контракту від №TRI- 0307 від 03.07.2023 року йдеться про наявність пакування та маркування. Відомостей щодо включення вартості пакування та маркування, яка є складовою митної вартості товару, не надано, так як за умовами поставки FOB (на яких імпортувався спірний товар) передбачено, що продавець зобов'язаний доставити товар і завантажити його на борт корабля власним коштом та на продавця покладається обов'язок з митного очищення товару для експорту.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 31.05.2019 року у справі №804/16553/14 Митним кодексом України не визначено вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказано, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.08.2020 року у справі № 815/3451/16, від 12.06.2020 року у справі №826/4434/16, від 10.10.2019 року у справі №809/1469/16, які є обов'язковими для врахування адміністративним судом за приписами ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем для оформлення товару за першим методом надано всі передбачені чинним законодавством документи на підтвердження митної вартості товару за ціною договору, а митним органом безпідставно витребувано у позивача додаткові документи та необґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів, а тому оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Отже, усі доводи митного органу, які покладені в основу оскаржуваного рішення та наведені у апеляційній скарзі не знайшли свого правового підтвердження під час судового розгляду справи та спростовані наданими позивачем документальними доказами.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Чернівецької митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2024 року в адміністративній справі №160/25378/24 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2024 року в адміністративній справі №160/25378/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко