01 травня 2025 р. Справа № 440/13386/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Перцової Т.С. , Макаренко Я.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 25.03.2025 (суддя Удовіченко С.О.; м. Полтава) по справі № 440/13386/24
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1 третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі також - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області оновленої довідки про розмір мого грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії.
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області довідку про розмір грошового забезпечення станом 01.01.2023 відповідно у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.92 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», рішення Міністра оборони України доведеному в окремому дорученні № 2683/з від 01.02.2023 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за особливості проходження служби 65%, надбавки за службу в умовах режимних обмежень 10%, надбавки за класну кваліфікацію 3%) та премії 153% у розмірі, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт для проведення перерахунку основного розміру моєї пенсії з 01.02.2023, з урахуванням висновків суду.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 24.12.2024 по справі № 440/13386/24 позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом 01.01.2023 відповідно у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн), встановленого законом на 2023 рік на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1,14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023.
11.03.2025 до суду надійшла заява представника позивача в якій останній просив:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.12.2024 у справі № 440/13386/24, щодо складання довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 № ФП77209/2550 від 13.02.2025 станом на 01.01.2023 із застосуванням прожиткового мінімуму, встановленого на 01.01.2023 для працездатних осіб.
- постановити окрему ухвалу та направити її до ІНФОРМАЦІЯ_1 для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню Закону.
В обґрунтування заяви зазначено, що 04.03.2025 позивачем отримано лист відповідача вих. № 9/1/2550/фп77209 від 13.02.2025 у якому зазначені відомості щодо нарахованого позивачу розміру грошового забезпечення у довідці № ФП77209/2550 від 13.02.2025 станом на 01.01.2023, що направлена до ГУ ПФУ в Полтавській області на виконання указаного рішення суду. Ознайомившись зі змістом зазначеного листа та складових грошового забезпечення позивача вказаних відповідачем у довідках вважає, що відповідачем допущено протиправні дії, вчинені на виконання рішення суду та порушені права позивача на належну пенсію, підтверджені таким рішенням суду, виходячи з наступного. У резолютивній частині рішенні від 24.12.2024 у справі № 440/13386/24, судом зобов'язано відповідача підготувати та надати до ГУ ПФУ в Полтавській області довідку станом на 01.01.2023 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн.), встановленого законом на 2023 рік на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1,14 до Постанови № 704, У довідці розмір посадового окладу, окладу за військовим званням позивача обраховано вірно - шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Відсоткова надбавка обрахована вірно - 45% від вказаного посадового окладу та окладу за військовим званням. Відсоткові розміри надбавок за особливості проходження служби, за службу в умовах режимних обмежень, за класну кваліфікацію та премії зазначені вірно та у відповідності до рішення суду - 65%, 10%, 3% та 153% відповідно.
Однак відповідачем вчинено протиправні дії щодо виконання зазначено рішення суду зважаючи на те, що довідка № ФП77209/2550 від 13.02.2025 містить відомості про додаткові види грошового забезпечення та премію, проте обрахунок цих сум не відповідає положенням Постанови № 704 та прожитковому мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн.).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.03.2025 заяву представника ОСОБА_1 подану в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишено без задоволення.
Залишаючи без задоволення заяву позивача, суд першої інстанції виходив з того, що між позивачем та ІНФОРМАЦІЯ_3 виникли нові правовідносини (новий спір) щодо правомірності/неправомірності обчислення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії. За висновком суду, у разі незгоди позивача із визначенням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, він не позбавлений можливості звернутися до суду з відповідним позовом.
Позивач не погодився з вказаним судовим рішенням та подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 25.03.2025 у справі № 440/13386/24 та направити справу до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 поданої в порядку ст. 383 КАС України.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач зазначає, що у довідці № ФП77209/2550 від 13.02.2025 виданою відповідачем на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.12.2024 у справі № 440/13386/24 такі складові як посадовий оклад, оклад за військове звання (майор) та відсоткова надбавка за вислугу років 45% розраховані правильно відповідно до додатків 1, 12, 13 і 14 Постанови № 704. Проте надбавка за особливості проходження служби 65%, надбавка за службу в умовах режимних обмежень 10%, надбавка за класну кваліфікацію 3% та премія 153% вказані правильно за відсотковим показником, однак підсумкові суми надбавок не відповідають сумам вказаного у довідці посадового окладу, окладу за військовим званням та відсотковій надбавці, вони є значно меншими та розраховані відповідно до прожиткового мінімуму встановленого на 01.01.2018.
Позивач просить суд врахувати правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 02.04.2024 у справі № 340/608/23, згідно з якою, у довідці про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, положень Постанови № 704, мають зазначатися відомості про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням та інших видів грошового забезпечення, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704, для проведення перерахунку основного розміру пенсії.
Оскільки розмір додаткових видів грошового забезпечення залежить від розміру посадового окладу та окладу за військове звання, позивач вважає, що вони мали також обчислюватись з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2023, тоді як відповідачем такий розрахунок проведений відповідно до прожиткового мінімуму, встановленого на 01.01.2018.
Таким чином, на переконання позивача, висновок суду щодо наявності підстав для відмови у задоволенні заяви лише з огляду на необхідність позивача звертатись до суду з новим позовом є помилковим, зробленим без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.
Відповідач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
За приписами ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Враховуючи обставини цієї справи, а також те, що апеляційна скарга подана на ухвалу, перегляд якої можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, з таких підстав.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Частинами другою та четвертою статті 372 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України “Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а на підставі аналізу положень Закону № 1404-VIII дійшла висновку, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом № 1404-VIII.
Згідно з положеннями частин першої та другої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду. Ці норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів позивача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 820/4261/18 та від 09.07.2019 у справі №826/17587/18.
Як свідчать матеріали справи, звертаючись до суду з заявою в порядку ст. 383 КАС України, позивач не погоджується з діями ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо розмірів додаткових видів грошового забезпечення, зазначених в оновленій довідці ФП77209/3121 від 24.02.2025, виданої на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.12.2024 по справі № 440/13386/24.
Однак, як слідує з рішення у справі № 440/13386/24 предметом розгляду у цій справі було встановлення права позивача на отримання оновленої довідки станом на 01.01.2023 про розмір грошового забезпечення із застосуванням при його розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023, відповідно, задля обчислення розміру посадового окладу та окладу за військовим званням для подальшого перерахунку на підставі оновленої довідки пенсії позивача.
Водночас, питання розмірів надбавки за особливості проходження служби, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень, надбавки за кваліфікацію та премії в розмірі від окладів, а також їх обчислення, не були предметом розгляду справи № 440/13386/24, а тому є новими позовними вимогами.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2024 у справі №160/14489/24.
За таких обставин, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що між позивачем та ІНФОРМАЦІЯ_3 виникли нові правовідносини (новий спір) щодо правомірності/неправомірності обчислення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, тобто такі відносини, які були відсутні під час розгляду цієї справи.
За встановлених судом обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заява позивача підлягає залишенню без задоволення.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 25.03.2025 по справі № 440/13386/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя С.П. Жигилій
Судді Т.С. Перцова Я.М. Макаренко