01 травня 2025 р. Справа № 520/20993/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Макаренко Я.М. , Перцової Т.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2024 (суддя: Бідонько А.В., м. Харків) по справі № 520/20993/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі по тексту - ГУ НП в Харківській області, відповідач) в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області код ЄДРПОУ 40108599 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно за період з 11 березня 2020 року по 31 серпня 2021 року, а також індексації грошового забезпечення з 07.11.2015 по 01.11.2017.
- зобов'язати Головне управління національної поліції в Харківській області код ЄДРПОУ 40108599 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно за період з 11 березня 2020 року по 31 серпня 2021 року, а також індексації грошового забезпечення з 07.11.2015 по 01.11.2017.
В обґрунтування позовних вимог зазначив про протиправну бездіяльність ГУ НП в Харківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375 «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби України, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни» (далі по тексту - Постанова № 375) за період служби в особливих умовах з 11 березня 2020 року по 31 серпня 2021 року.
З огляду на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (далі по тексту - Постанова № 211) було встановлено на території України карантин, який діяв і в період служби позивача в органах Національної поліції, а Постановою № 375 окремим категоріям поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення та у зв'язку з виконанням своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах, стверджував про наявність в позивача права на таку доплату. Зауважив, що у спірний період, внаслідок специфіки роботи та своїх посадових обов'язків, забезпечував життєдіяльність населення, у тому числі шляхом безпосереднього контакту з громадянами, а тому має право на відповідну грошову компенсацію.
Крім того, відповідачем в порушення приписів ст. 94 Закону України «Про Національну поліцію» та п.п. 3-6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, не було здійснено індексацію грошового забезпечення позивача у період з 07.11.2015 по 31.10.2017, та, як наслідок, не здійснено виплати належних йому сум.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2024 у справі № 520/20993/24 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 13,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 07.11.2015 року по 31.10.2017 року.
Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 07.11.2015 року по 31.10.2017 року.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Позивач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2024 у справі № 520/20993/24 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно за період з 11 березня 2020 року по 31 серпня 2021 року та зобов'язання нарахувати та виплатити вказану надбавку, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована твердженнями про протиправність бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період служби в особливих умовах з 11 березня 2020 року по 31 серпня 2021 року додаткової доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2), передбаченої Постановою № 375. Наполягає, що, відповідно до посадових обов'язків та покладених завдань, ОСОБА_1 , проходячи публічну службу в Управлінні оперативної служби ГУНП в Харківській області, працівники якого постійно залучалися до здійснення заходів, передбачених Додатком 1 до Порядку визначення персонального переліку поліцейських Головного управління Національної поліції в Харківській області для розгляду питання щодо встановлення додаткової доплати до грошового забезпечення відповідно до Постанови № 375, затвердженого наказом ГУ НП в Харківській області від 12.11.2020 № 2165 (далі по тексту Порядок № 2165), здійснював правоохоронну функцію, забезпечував правопорядок і публічну безпеку, а також безпеку громадян у зв'язку з чим мав безпосередній контакт із населенням та окремими громадянами, в тому числі, потенційно інфікованими, що не було враховано судом першої інстанції при прийнятті рішення.
Відповідач, у надісланому до суду відзиві на апеляційну скаргу, заперечував проти задоволення її вимог, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне і обґрунтоване.
Заперечуючи проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, вказав, що персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником відповідного органу або структурного підрозділу поліції, однак, поліцейським, які не залучалися до виконання вказаних завдань, додаткова доплата не встановлюється та не виплачується. Так, відповідно додатку 1 до Порядку № 2165, Управління оперативно-технічних заходів ГУНП в Харківській області було включено у перелік підрозділів, які не залучаються до забезпечення життєдіяльності населення, а також захисту прав дітей та забезпечення правопорядку та безпеки громадян. Вказує, що перебування позивача на посаді начальника відділу Управління оперативно-технічних заходів ГУНП в Харківській області безпосередньо не свідчить про його право на отримання спірної доплати, оскільки остання розраховується пропорційно до відпрацьованого часу в особливих умовах, а не відпрацьованого часу на відповідній посаді. Доказами вказаних обставин є, на думку відповідача, відповідь Управління оперативно-технічних заходів ГУНП в Харківській області від 15.08.2024 № 4027/119-18/01-2024, в якій підтверджено, що Управління не залучалося до забезпечення життєдіяльності населення, захисту прав дітей та забезпечення правопорядку та безпеки громадян, лист УФЗБО ГУНП від 15.08.2024 № 1984/119-29/02-2024, в якому вказано, що з Управління оперативно-технічних заходів ГУНП в Харківській області персональні переліки працівників для нарахування та виплати їм додаткової доплати у відповідності до постанови КМУ № 375 від 29.04.2020 за період з 11.03.2020 по 31.08.2021 до УФЗБО не надавалися, а також повідомлення заступника начальника УОТЗ ГУ НП в Харківській області про те, що ОСОБА_1 в період з 11.03.2020 по 30.08.2021 до забезпечення життєдіяльності населення не залучався і до функціональних обов'язків останнього безпосередній контакт з населенням (громадянами) не входив. А відтак, недоведеним є наявність у позивача у спірний період права на отримання доплати до грошового забезпечення, передбаченої Постановою № 375.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що в період з 07 листопада 2015 року по 31 серпня 2021 року, ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції України та відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 28 серпня 2021 року № 65о/с «По особовому складу» був звільнений згідно із п. 7 ч. 1 ст. 77 законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, за власним бажанням.
В період з 11 березня 2020 року по 31 серпня 2021 року позивачу не нараховувалась і не виплачувалась додаткова доплата за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2) відповідно до Постанови № 375, а в період з 07 листопада 2015 року по 01 листопада 2017 року - індексація грошового забезпечення.
Позивач, не погодившись з такою бездіяльністю відповідача, звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині щодо нарахування доплати, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 375, суд першої інстанції з посиланням на відсутність в матеріалах справи доказів виконання позивачем у період з 11 березня 2020 року по 31 серпня 2021 року службових обов'язків в умовах карантину, передбачених Порядком № 375, щодо забезпечення життєдіяльності населення, зокрема шляхом підтримання правопорядку і безпеки громадян, а також наявності безпосереднього контакту з населенням, дійшов висновку про недоведеність позивачем набуття права на отримання спірної доплати.
Задовольняючи позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності ГУНП в Харківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення з 07.11.2015 по 31.10.2017 та зобов'язання нарахувати та виплатити її позивачу, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та наявності у позивача права на індексацію грошового забезпечення, передбаченого Законами України «Про індексацію грошових доходів населення» і «Про Національну поліцію».
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи (рішення переглядається в частині відмови у задоволенні позову), визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке.
Згідно з приписами частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон № 580-VIII.
Відповідно до ст. 94 Закону № 580-VIII, поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19)", з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», якою встановлено карантин з 12 березня 2020 року на усій території України.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 342 «Про визначення переліку посад працівників, службових і посадових осіб, щодо яких не застосовується обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 р. та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі по тексту - Постанова № 342) встановлено, що обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 р. та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, не застосовується для таких категорій посад, зокрема: військовослужбовці, особи рядового і начальницького складу, поліцейські, працівники, службові і посадові особи, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об'єднаних сил (ООС), здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою; працівники, службові і посадові особи, військовослужбовці, особи рядового та начальницького складу, поліцейські, які безпосередньо задіяні у заходах, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2; медичні та інші працівники закладів охорони здоров'я, які безпосередньо зайняті на роботах з надання медичних послуг хворим на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2; працівники надавачів соціальних послуг державного/комунального сектору, які б підтверджується доданими до клопотання доказами відправки (а.с. 98-100).
Згідно з пунктом 2 Постанови № 342, визначення переліку посад (професій) працівників, службових і посадових осіб, військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, поліцейських, зазначених у пункті 1 цієї постанови, з урахуванням специфіки їх участі у заходах, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об'єднаних сил (ООС), здійснюється відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику, органом державної влади, іншим державним органом.
Відповідно до пункту 3 Постанови № 372, персональний перелік працівників, службових і посадових осіб, військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, поліцейських, зазначених у пункті 1 цієї постанови, визначається керівником (керівником державної служби) відповідної установи, організації, органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування.
Так, наказом ГУ НП в Харківській області від 12.11.2020 № 2165 (а.с. 84-93) затверджено Порядок № 2165. Порядок розроблено з метою:
- матеріального стимулювання несення служби поліцейськими окремих категорій, які прямо і безпосередньо виконують функції протидії поширенню гострої респіраторної хвороби СОVID-І9, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та при виконанні цих обов'язків мають безпосередній контакт з населенням, що підвищує ризик їх захворювання;
- усвідомлення керівників підрозділів ГУ НП їх персональної відповідальності за об'єктивне визначення переліку поліцейських підпорядкованого підрозділу, які виконували функції протидії поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, та при виконанні цих обов'язків мали безпосередній контакт з населенням;
- цільового використання бюджетних коштів, виділених на виплату доплати до грошового забезпечення поліцейських відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375.
Відповідно до пункту 1 Постанови № 375, на період дії карантину, встановленого Постановою № 211, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, в тому числі поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.
Пунктом 3 розділу ІІ Порядку № 2165 визначені критерії, яким мають відповідати поліцейські, які включаються до персонального переліку поліцейських для встановлення доплати, зокрема:
1) несли службу в період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни, та у безпосередньому контакті з населенням виконували відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СОVID- 19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2 (далі постанова 641) одну або декілька з наступних функцій:
- здійснення поточного контролю за перебуванням особи в місці самоізоляції шляхом проведення перевірки фактичного перебування осіб за зазначеними ними адресами самоізоляції (відвідування на дому) (згідно з пунктом 28 постанови 641);
- виконання поточного контролю дотримання карантинних обмежень на вулицях, у парках, інших громадських місцях, проведення вибіркової перевірки документів, що посвідчують особу (згідно з пунктом 31 постанови 641);
- здійснення заходів контролю виконання протиепідемічних вимог під час здійснення пасажирських перевезень (згідно з пунктом 46-4 постанови 641);
2) здійснювали в безпосередньому контакті з населенням: протиепідемічні заходи, покладені на поліцію протоколами засідань державних чи регіональних комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, відповідно до «зеленого», «жовтого» - «помаранчевого» та «червоного» рівнів епідемічних загроз, зокрема:
- заходи контролю за дотриманням маскового режиму при посадці у громадський транспорт (автобус, тролейбус, трамвай) на зупинках, які постійно мають значні навантаження та найбільш завантажених кінцевих зупинках (у пікові години);
- проведення рейдів щодо недопущення роботи нічних розважальних закладів відповідно до діючого протиепідемічного законодавства;
- контроль за недопущенням порушень протиепідемічного законодавства та обмежень керівниками (власниками) приватних навчальних закладів області (якщо такі обмеження встановлено рішеннями державної чи регіональної комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій).
3) здійснювали: в безпосередньому контакті з населенням заходи щодо забезпечення правопорядку і безпеки громадян згідно з пунктом 1 Постанови 375:
- поліцейські, які залучаються до підтримання публічного порядку та додержання вимог протиепідемічного законодавства під час проведення масових заходів (збори, мітинги, походи, демонстрації, пікети, публічні релігійні заходи: святкові та пам'ятні заходи, організовані органами державної влади та місцевого самоврядування; заходи, організовані іноземними дипломатичними установами в Україні; офіційні спортивні змагання, масові спортивні та культурно-видовищні заходи, візити осіб, щодо яких здійснюється державна охорона, вибори до органів влади та місцевого самоврядування);
- поліцейські, які несуть службу на стаціонарних постах та в складі мобільних груп із забезпечення карантинних заходів, розташованих на кордонах території обслуговування з іншими областями країни.
4) здійснювали в безпосередньому контакті з населенням заходи щодо забезпечення захисту прав дітей згідно з пунктом 1 постанови 375, статті 5 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», Інструкції з організації роботи підрозділів ювенальної превенції Національної поліції України, затвердженої наказом МВС від 19.12.2017 № 1044:
- проведення за місцем проживання чи навчання бесід з питань індивідуальної профілактики з дітьми, які перебувають на профілактичному обліку, складання відповідного рапорту (акту);
- заходи за заявою про безвісне зникнення дитини (опитування родичів, друзів, вчителів, однокласників, оточення, подомовий обхід), отримання пояснень від опитаних;
- за повідомленнями медичних, освітніх закладів, соціальних служб відвідування дитини за місцем проживання з питань запобігання домашньому насильству, жорстокому поводженню з дітьми, збір медичних документів для підтвердження фактів, отримання пояснень опитаних осіб, складання рапорту, адміністративного протоколу;
- рейди у метрополітені, на ринках, місцях скупчення дітей з метою запобігання дитячій бездоглядності; здійснення заходів поліцейського піклування щодо дітей (з поміщення до лікарні чи дитячого закладу, складання рапорту, протоколу поліцейського піклування;
- відвідування за повідомленням органу освіти дитини за місцем проживання з метою залучення дитини до навчання та захисту права дитини на здобуття освіти, складання рапорту та повідомлення до органу освіти;
- рейди з перевірки дотриманням суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавства щодо заборони продажу неповнолітнім особам алкогольних, слабоалкогольних напоїв і тютюнових виробів - та складання рапорту, адміністративного протоколу;
- рейди з перевірки дотримання обмежень перебування дітей у нічний час у закладах, у яких проводиться діяльність у сфері розваг, та закладах громадського харчування, складання рапорту, адміністративного протоколу;
- проведення рейдів та виявлення фактів уживання дітьми алкоголю, складання адміністративних протоколів;
- відвідування за повідомленням соціальної служби проблемних сімей, складання рапорту та адміністративних протоколів за фактами невиконання батьківських обов'язків;
- рейди з відвідування дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах, за місцем їх проживання разом із службою у справах дітей для з'ясування умов проживання, складання акту;
- бесіди з дітьми та їх батьками (законними представниками) під час провадження в справі про адміністративне правопорушення, учинене дитиною; складання адміністративного протоколу;
- заходи за участю дітей (за окремими планами, вказівками НГІУ); проведення, за запитами навчальних заходів, бесід з дітьми, схильними до вчинення правопорушень, за місцем проживання, навчання або роботи (складання рапорту, відібранім пояснень, підготовка відповіді до навчального закладу);
- відвідування дитини за місцем проживання для з'ясування умов проживання, а також чинників, які можуть негативно впливати на неї, бесіди з батьками дитини, її законними представниками, членами сім'ї з метою усунення причин ї умов, які спонукали до вчинення дитиною адміністративного чи кримінального правопорушення, та складання рапорту.
За приписами пунктів 2, 5 Постанови № 375, встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).
Перелік посад (професій) працівників, яким встановлюються такі доплати, визначається відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику.
Персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади.
Доплати, визначені пунктами 2 і 3 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.
З аналізу наведених норм слідує, що підставою для отримання доплати за Постановою № 375 є наявність одночасно таких умов: 1) особа є поліцейським; 2) у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, безпосередньо виконувала функції щодо забезпечення життєдіяльності населення, правопорядку і безпеки громадян; 3) включена до персонального переліку поліцейських для встановлення доплати за критерієм, встановленим пунктом 3 розділу ІІ Порядку № 2165.
Обґрунтовуючи наявність у ОСОБА_1 права на додаткову грошову винагороду за особливі умови служби (в період карантину), останній послався на проходження ним у спірний період публічної служби в Управлінні оперативно-технічних заходів ГУНП в Харківській області на посаді начальника відділу, працівники якого, як стверджує позивач, залучалися до здійснення зазначених заходів.
Колегія суддів зауважує, що, відповідно до наведених вище норм, вказана доплата повинна здійснюватися не всім поліцейським, які працювали в Управлінні оперативно-технічних заходів ГУНП в Харківській області, а лише тим, які внаслідок безпосереднього виконання функцій щодо забезпечення життєдіяльності населення, правопорядку і безпеки громадян, мали з населенням безпосередній контакт
Відтак, при вирішенні спірних правовідносин необхідним є з'ясування обставин здійснення ОСОБА_1 у спірний період заходів із забезпечення життєдіяльності населення, у зв'язку з якими останній мав безпосередній контакт з населенням.
Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що, відповідно до додатку 1 до Порядку № 2165 (а.с.93), Управління оперативно-технічних заходів - це підрозділ, який не залучався до виконання обов'язків із забезпечення життєдіяльності населення, а також захисту прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян та внаслідок виконання своїх обов'язків його працівники безпосередній контакт з населенням.
У листі начальника Управління ГУНП в Харківській області № 3100/119-26/01-2024 від 14.08.2024 (а.с. 73) також зазначено, що, згідно з наказом ГУНП в Харківській області від 12.11.2020 № 2165, Управління оперативно-технічних заходів було включено у перелік підрозділів, які не залучаються до забезпечення життєдіяльності населення, а також захисту прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян. Відповідно, ОСОБА_1 не відповідав критеріям, визначеним пунктом 3 розділу ІІ Порядку № 2165, та не виконував обов'язки з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19 в період з 11.03.2020 по 31.08.2021. Рапорти про виплату додаткової доплати до грошового забезпечення ОСОБА_1 та персональні списки працівників УОТЗ для нарахування вищевказаних виплат до УФЗБО не надавались.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії листа заступника начальника УФЗБО ГУНП в Харківській області від 15.08.2024 № 1984/119-29/02-2024, з Управління оперативно-технічних заходів ГУНП в Харківській області персональні переліки працівників для нарахування та виплати їм додаткової доплати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.202 № 375 за період з 11.03.2020 по 31.08.2021 до УФЗБО не надавалися. ОСОБА_3 за період з 11.03.2020 по 31.08.2021 додаткова доплата у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.202 № 375 не виплачувалась (а.с. 95).
Суд апеляційної інстанції наголошує, що, відповідно до вимог частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В силу частини 1 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом норм частин 1 та 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Колегія суддів зауважує, що позивачем на підтвердження доводів про те, що працівники Управління оперативно-технічних заходів, в якому він працював на посаді начальника відділу, постійно залучалися до здійснення заходів, які забезпечують життєдіяльність населення, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян, до матеріалів справи не було надано жодних доказів, доручень чи планів про залучення до таких заходів.
Крім того, як було встановлено під час апеляційного перегляду справи, Управління оперативно-технічних заходів, працівником якого був ОСОБА_1 , взагалі не залучалося до виконання обов'язків із забезпечення вжиття заходів, спрямованих на протидію запобіганню поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19.
При цьому, відповідачем, на виконання вимог ст. 77 КАС Україн, надано до матеріалів справи докази на підтвердження обставин того, що у період з 11 березня 2020 року по 31 серпня 2021 року позивачем не здійснювались будь-які заходи, передбачені Порядком № 2165, виконання яких свідчило б про наявність права на додаткову доплату до грошового забезпечення. Доказів зворотного позивачем не надано ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанцій.
За встановлених у справі обставин, колегія суддів дійшла висновку про невідповідність позивача у період з 11 березня 2020 року по 31 серпня 2021 року критеріям, передбаченим Постановою № 375 та Порядком № 2165, та, як наслідок, ненабуття ним права на отримання відповідної доплати за вказаний період.
Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач діяв у законний спосіб та в межах наданих повноважень при нездійсненні виплати позивачу додаткової доплати за службу в особливих умовах (період карантину) за період з 11 березня 2020 року по 31 серпня 2021 року, що зумовлює відмову у задоволенні позову.
Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
За визначенням, наведеним у статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд прийшов до вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи та правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2024 по справі № 520/20993/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя С.П. Жигилій
Судді Я.М. Макаренко Т.С. Перцова