01 травня 2025 р. Справа № 480/9448/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Макаренко Я.М. , Перцової Т.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.01.2025, головуючий суддя І інстанції: О.А. Прилипчук, по справі № 480/9448/24
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 )
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та не виплатити позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення з 13.03.2017 по 11.10.2024, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 29.01.2025 в задоволенні позову відмовлено .
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає його ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що відповідач протиправно не нарахував та не виплатив компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати.
Вказує, що основною умовою для виплати вказаної компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів.
За результатами апеляційного розгляду позивач просить скасувати судове рішення та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, розглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час розгляду у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_2 та 13.03.2017 звільнений з військової служби. (а.с.8)
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 23.08.2024 позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні в 2017 році, ОСОБА_1 без врахування у складі грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати індексації.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та доплатити ОСОБА_1 недоплачену одноразову допомогу при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з врахуванням у складі грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати індексацію, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідач, на виконання рішення суду, 11.10.2024, виплатив позивачу недоплачену одноразову допомогу при звільненні, що підтверджується банківською випискою. (а.с.12)
14.10.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів громадян у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 13.03.2017 по 11.10.2024. (а.с. 9)
Відповідач листом від 17.10.2024 повідомив позивача, що підстави для виплати компенсації втрат частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати, відсутні. (а.с.10-11)
Не погодившись з такою відмовою відповідача, позивач звернувся до суду за захистом свого права на отримання компенсації втрати частини доходів згідно з Законом № 2050-ІІІ.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не має права на отримання компенсації втрат частини доходів, оскільки відповідачем виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні, яка має разовий характер. Відповідно, відсутні підстави для здійснення спірної компенсації.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.3 ст. 25 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», військовослужбовці Державної прикордонної служби України користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", цього Закону, інших актів законодавства.
Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 № 558 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, яка визначає порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які проходять військову службу в Держприкордонслужбі (далі - Інструкція №558).
Відповідно до глави 9 розділу V Інструкції №558, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, виплачується одноразова грошова допомога.
У разі повторного звільнення військовослужбовців з військової служби одноразова грошова допомога, виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби.
Відповідно до положень статті 1 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
За визначенням частини 1 статті 2 Закону № 2050-ІІІ, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі необхідно розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші (частина друга статті 2 Закону № 2050-III).
Відповідно до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно зі статтею 4 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З метою реалізації Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 21.02.2001 № 159, якою затверджено Порядок № 159.
Пунктом 2 Порядку № 159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, заробітна плата (грошове забезпечення).
Колегією суддів встановлено, що відповідно до рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.08.2024 по справі №480/4845/24, зокрема, зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та доплатити ОСОБА_1 недоплачену одноразову допомогу при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з врахуванням у складі грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати індексацію, з урахуванням раніше виплачених сум.
11.10.2024 відповідачем, на виконання вказаного рішення суду виплачено недоплачену частину одноразової допомоги при звільненні.
Таким чином, позивач вважає підставою для виплати компенсації втрати частини доходів саме із виплатою частини одноразової грошової допомоги при звільненні.
Системний аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що одноразова грошова допомога при звільненні виплачується одноразово, у зв'язку зі звільненням військовослужбовця з військової служби.
При цьому, нормами Закону № 2050-ІІІ прямо передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, під якими необхідно розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру.
Натомість, як зазначено вище одноразова грошова допомога виплачується одноразово, тобто має разовий характер, у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведені висновки суду. У ній також не зазначено інших міркувань, які б не були предметом перевірки суду першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення таких аргументів.
Судом апеляційної інстанції критично оцінюються доводи відповідача, що стосуються обставин справи та містять посилання на загальні норми законодавства, які жодним чином не спростовують обґрунтування суду першої інстанції.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції, та не дають підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими, а застосування судом норм матеріального права - неправильним.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.01.2025 по справі № 480/9448/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій
Судді(підпис) (підпис) Я.М. Макаренко Т.С. Перцова