30 квітня 2025 року м. Київ справа №320/47094/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління ДПС у місті Києві
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Актив Нафта Плюс»
про стягнення податкового боргу,
І. Зміст позовних вимог.
Головне управління Державної податкової служби у м. Києві звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Актив Нафта Плюс», в якому просить стягнути з відповідача з рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 640 845,03 грн.
ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що за відповідачем рахується заборгованість зі сплати штрафних санкцій у сумі 640845,03 грн. Вказану заборгованість відповідач добровільно не погасив, а тому, позивач звернувся до суду щодо її примусового стягнення.
Відповідач будь-яких письмових пояснень, відзиву або заперечень проти позову до суду не надав.
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.01.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Копія вказаної ухвали була направлена за адресою відповідача наявною в матеріалах справи, а також зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та отримана ним 16.02.2024.
Також вказану ухвалу доставлено засобами електронного зв'язку до електронного кабінету позивача 12.01.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
16.01.2024 року позивачем на виконання вимог ухвали суду від 09.01.2024 до суду надані документи.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 від позивача витребувано докази.
28.06.2024 позивачем на виконання вимог ухвали суду від 20.06.2024 надані витребувані документи.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 від позивача витребувано докази.
18.03.2025 позивачем на виконання вимог ухвали суду від 05.03.2025 надані витребувані документи.
Інших заяв чи клопотань до суду подано не було.
Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Актив Нафта Плюс» зареєстроване, як юридична особа, внесено до єдиного державного реєстру підприємств та організацій, а також, перебуває на податковому обліку.
На момент звернення до суду із даним позовом за відповідачем рахувався податковий борг зі штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у сумі 640 845,03 грн.
Наявність податкового боргу, на момент звернення до суду, підтверджувалась наданими позивачем інформацією про податковий борг, розрахунком податкового боргу, податковими повідомленнями-рішеннями від 06.03.2023 №16886/0902, №16888/0902, від 03.03.2023 №0164080707, від 27.04.2023 №0292920707, актами фактичної перевірки, податковою вимогою, ІКП.
17.04.2023 року контролюючим органом сформовано податкову вимогу за №0008571-1303-2615, яку направлено платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримано ним 01.05.2023.
З детального розрахунку податкового боргу, наданого позивачем, вбачається, що податковий борг за відповідачем у сумі 640 845,03 грн виник 29.03.2023, 30.03.2023 та 23.05.2023 на підставі податкових повідомлень-рішень від 06.03.2023 №16886/0902, №16888/0902, від 03.03.2023 №0164080707, від 27.04.2023 №0292920707.
Позивачем на вимогу ухвали суду від 05.03.2025 надано інформацію про розмір та структуру податкового боргу, який підлягає стягненню у справі, станом на 17.03.2025.
З наданого розрахунку вбачається, що за відповідачем станом на березень 2025 року обліковується борг у сумі 141 196,73 грн, який виник за період з грудня 2024 року по січень 2025 року на підставі податкових повідомлень рішень від 31.10.2024 №1255220707, від 18.11.2024 №1335580707, від 04.11.2024 №1267480707, від 05.11.2024 №1271380707 та пені по ППР від 13.08.2024 №0921960707, №0921960707, від 25.10.2024 №1224700707, №1224690707, від 31.10.2024 №1255220707.
Несплата відповідачем податкового боргу зумовила позивача звернутися до суду з даним позовом.
V. Оцінка суду.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
В силу положень статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Підпунктом 14.1.152 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що погашення податкового боргу - це зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.
Порядок погашення податкового боргу і відповідні дії податкового органу визначаються главою 9 Податкового кодексу України.
Так, відповідно до пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України, погашення податкового боргу платника податків здійснюється податковим органом за рахунок будь-якого майна такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що з метою погашення податкового боргу орган стягнення (державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України) звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 57.3. Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
В порядку пункту 1 пункту 54.3. статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.
Відповідно до пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
В порядку пункту 59.3. статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом щодо стягнення податкового боргу зі штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у сумі 640 845,03 грн, який виник на підставі податкових повідомлень-рішень від 06.03.2023 №16886/0902, №16888/0902, від 03.03.2023 №0164080707, від 27.04.2023 №0292920707.
Водночас, станом на момент розгляду справи, з інтегрованої картки відповідача вбачається, що податковий борг, який вник на підставі податкових повідомлень-рішень від 06.03.2023 №16886/0902, №16888/0902, від 03.03.2023 №0164080707, від 27.04.2023 №0292920707 відсутній.
Проте, за відповідачем рахується податковий борг у сумі 141 196,73 грн який виник за період з грудня 2024 року по січень 2025 року на підставі податкових повідомлень рішень від 31.10.2024 №1255220707, від 18.11.2024 №1335580707, від 04.11.2024 №1267480707, від 05.11.2024 №1271380707 та пені по ППР від 13.08.2024 №0921960707, №0921960707, від 25.10.2024 №1224700707, №1224690707, від 31.10.2024 Ф№1255220707.
Тобто, з наданих позивачем доказів вбачається, що податковий борг наявний за відповідачем у сумі 141 196,73 грн виник на підставі інших податкових повідомлень-рішень, на які позивач не посилається у позові, як на підставу наявності узгодженого податкового боргу та який є предметом спору у даній справі.
Отже, позивачем не надано суду доказів наявності за відповідачем боргу у сумі 640 845,03 грн, який виник на підставі податкових повідомлень-рішень від 06.03.2023 №16886/0902, №16888/0902, від 03.03.2023 №0164080707, від 27.04.2023 №0292920707.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд, дослідивши матеріали справи, зазначає, що в матеріалах справи наявні належні докази в розумінні статтей 73 - 76 Кодексу адміністративного судочинства України, які у встановленому порядку підтверджують відсутність податкового боргу у сумі 640 845,03 грн, який виник на підставі податкових повідомлень-рішень від 06.03.2023 №16886/0902, №16888/0902, від 03.03.2023 №0164080707, від 27.04.2023 №0292920707, стягнення якого було підставою для звернення Головного управління ДПС у місті Києві з даним позовом до адміністративного суду.
Відтак, суд вбачає відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
VI. Судові витрати.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жук Р.В.