Житомирський апеляційний суд
Справа №295/4437/25 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-сс/4805/272/25
Категорія ст.176 КПК України Доповідач ОСОБА_2
21 квітня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря: ОСОБА_5 ,
захисника: ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
прокурора: ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 31 березня 2025, якою відмовлено в застосуванні до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, -
Ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира відмовлено в задоволенні клопотання слідчого Житомирського РУП №1 ГУНПП в Житомирській області ОСОБА_9 погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_8 про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та заборонено ОСОБА_7 залишати зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово строком на 60 днів до 29.05.2025 включно.
Зобов'язано підозрюваного ОСОБА_7 ,
-прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області, прокурора або суду залежно від стадії кримінального провадження;
-заборонено спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні;
Встановлено строк дії ухвали до 29.05.2025 року включно.
Слідчий суддя вважав, що прокурором не доведено наявність обґрунтованих фактів, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, доведеним прокурором, а відтак застосування до підозрюваного ОСОБА_7 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необґрунтованим.
В апеляційній скарзі прокурор Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_8 просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою клопотання слідчого задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб.
Вважає, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, оскільки відмовляючи в задоволенні клопотання, суд не врахував обставини, які встановлені під час досудового розслідування та розгляду клопотання в суді, що потягло за собою винесення рішення (ухвали) на підставі невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні фактичним обставинам кримінального провадження.
Сторона обвинувачення вважає, що наразі існують ризики, які дають достатні підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Звертає увагу на те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого, у зв'язку з чим є підстави вважати, що останній переховуватиметься від органів досудового розслідування або суду із врахуванням ступеню тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється.
Крім того, підозрюваний ОСОБА_7 , в умовах воєнного стану, ухиляється від проходження військової служби, при цьому правоохоронні органи або органи державної влади про свою належність до військової служби, про вчинене ним нез'явлення вчасно на службу до військової частини та його причини не повідомив та проводить час на власний розсуд, а тому сторона обвинувачення вважає доведеним ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Сторона обвинувачення вважає, що підозрюваний ОСОБА_7 , з метою уникнення кримінальної відповідальності, перешкоджанню всебічного, повного та неупередженого встановлення обставин вчиненого злочину, може вчиняти спроби протиправного впливу на учасників кримінального провадження будь яким шляхом для зміни (відмови) від показань останніх.
На думку прокурора, ці обставини підтверджуються тим, що один із допитаних свідків події є знайома підозрюваного та перебувала у момент ДТП в його транспортному засобі. При цьому, під час розгляду клопотання, підозрюваний на запитання слідчого судді повідомив, що особи зазначенні в клопотанні як свідки йому невідомі. Разом з цим, інші допитані свідки проживають у сусідньому населеному пункті з підозрюваним ОСОБА_7 та можуть піддаватися тиску з боку підозрюваного або його оточення з метою зміни своїх показань.
Зазначає, що слідчим суддею не враховано ризики передбачені п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України щодо можливості підозрюваним вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_7 проявив схильність до свідомого порушення встановленого правопорядку військової служби, самовільно залишивши військову частину, що саме по собі є кримінально караним діянням. Ця обставина свідчить про його недотримання військової дисципліни, нехтування законодавчо встановленими обов'язками та зобов'язаннями, що покладаються на військовослужбовців.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, заперечення захисника та підозрюваного, перевіривши ухвалу слідчого судді в межах ст.404 КПК України та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчим суддею на думку колегії суддів було обґрунтовано застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, на час розгляду відповідного клопотання, враховуючи серйозність пред'явленої підозри за ч.2 ст. 286 КК України, суворість передбаченого покарання, яке може загрожувати ОСОБА_7 , в разі визнання його винним.
На переконання колегії суддів висновки слідчого судді про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, на даному етапі досудового розслідування, відповідають фактичним обставинам провадження, оскільки підтверджуються матеріалами кримінального провадження.
Слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного ОСОБА_7 , який раніше не судимий, має постійне місце проживання, має на утриманні малолітню дитину, проходить військову службу в Збройних Силах України за контрактом з 18 років, не будучи особою мобілізаційного віку.
Також слідчим суддею взято до уваги обставини дорожньо-транспортної пригоди, те що підозрюваний ОСОБА_7 не перебував у стані сп'яніння, потерпіла переходила проїзну частину дороги у невстановленому місці.
За таких обставин, на думку колегії суддів, слідчим суддею були враховані усі обставини з якими закон пов'язує застосування запобіжного заходу, а тому вважає, що ухвала слідчого судді є обґрунтованою та законною.
Вирішуючи питання про достатність чи недостатність застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту апеляційний суд також враховує те, що на час розгляду апеляційної скарги прокурора ОСОБА_8 перебуваючи під домашнім арештом підозрюваний ОСОБА_7 , умови його не порушував, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту може забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків та запобігти наведеним у клопотанні ризикам.
Орган досудового розслідування не позбавлений права, в разі недотримання ОСОБА_7 умов домашнього арешту звернутися до слідчого судді з клопотанням про зміну запобіжного заходу на більш суворий.
На переконання колегії суддів, у клопотанні слідчого не зазначено та прокурором не доведено недостатність застосування до підозрюваного ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні та вважає, що висновок слідчого судді щодо можливості застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є обґрунтованим та законним.
Прокурором не доведено виняткових обставин, які б виправдовували обмеження права підозрюваного на свободу та свідчили про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів.
За таких обставин, на думку колегії суддів, слідчим суддею були враховані усі обставини з якими закон пов'язує обрання запобіжного заходу, в тому числі і ті на які посилається сторона обвинувачення, а тому вважає, що ухвала слідчого судді є обґрунтованою та законною.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не знаходить.
Керуючись ч.2 ст.376 ст.ст.404, 407,422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 31 березня 2025, якою відмовлено в застосуванні до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту- без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: