Житомирський апеляційний суд
Справа №292/828/24 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-кп/4805/272/25
Категорія ст.336 КК України Доповідач ОСОБА_2
21 квітня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю
секретаря: ОСОБА_5 ,
обвинуваченого: ОСОБА_6 ,
захисника: ОСОБА_7 ,
прокурора: ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження № 12024060460000176 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Червоноармійського районного суду Житомирської області від 13 листопада 2024 року, яким засуджено
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-
-за ст. 336 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_6 вирішено рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Запобіжний захід вирішено не обирати.
Як встановив суд, на підставі Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24.02.2022 №69/2022, Закону України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 03.03.2022 № 2105-ІХ на усій території України оголошено загальну мобілізацію, яка на даний час продовжена. ОСОБА_6 , будучи придатним за станом здоров'я для проходження військової служби, підлягаючи призову на військову службу під час загальної мобілізації та будучи у встановленому законом порядку повідомленим про час, дату та місце прибуття для призову на військову службу під час загальної мобілізації, діючи всупереч вимогам ст. 65 Конституції України, ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", отримав під особистий підпис від працівника ІНФОРМАЦІЯ_2 повістку про виклик 07 травня 2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що по АДРЕСА_2 , для призову на військову службу до лав Збройних Сил України під час загальної мобілізації. Однак, 07 травня 2024 року ОСОБА_6 за відсутності підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 , таким чином ухилившись від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.
В апеляційній скарзі захисник просить вирок скасувати та призначити ОСОБА_6 за ст.336 КК України покарання не пов'язане з позбавленням волі, застосувавши норму ст.75 КК України.
Вважає, що з урахуванням конкретних обставин справи та даних про ОСОБА_6 , вирок в частині призначеного покарання є незаконним, несправедливим та занадто суворим.
Посилається на те, що ОСОБА_6 визнав свою вину в скоєному правопорушенні повністю, та щиросердечно розкаявся. Він дійсно отримав вказану повістку після проходження ВЛК, однак весь час себе почував недобре, але до лікаря не звертався. Він має багато проблем зі здоров'ям, однак на ВЛК його визнали придатним, без будь яких обмежень. Він готовий був служити і приносити користь нашій державі в боротьбі з російськими загарбниками, однак не в тих військах, які було вказано в рішенні ВЛК, тобто в десантно- штурмових.
Зазначає, що не оспорює кваліфікацію вказаного правопорушення, лише просить застосувати до ОСОБА_6 покарання не пов'язану з позбавленням волі, тобто ст. 75 КК України, покарання з випробуванням, всі обов'язки, які на нього будуть покладені судом, він буде повністю виконувати і не порушуватиме їх.
Від прокурора Хорошівського відділу Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_9 надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , в яких він просить апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення, а вирок суду без змін.
Заслухавши доповідача, пояснення захисника та обвинуваченого, які підтримали апеляційну скаргу, заперечення прокурора на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали провадження відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Висновки суду першої інстанції про фактичні обставини кримінального провадження та доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є обґрунтованими і законними та апелянтом не оспорюються.
Не оспорюється в апеляційній скарзі також правильність кваліфікації дій ОСОБА_6 за ст.336 КК України.
Відповідно до загальних засад призначення кримінального покарання, передбачених ст. 65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Суд, призначаючи ОСОБА_6 покарання за ст. 336 КК України, в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.
Суд першої інстанції, призначаючи ОСОБА_6 покарання, врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії нетяжких злочинів, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, характеризуються задовільно, на обліках у нарколога та психіатра не перебуває, обставиною, що пом'якшує покарання активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, обставини, що обтяжують покарання відсутні.
Разом з тим, врахувавши всі обставини вчиненого кримінального правопорушення, суд прийшов до висновку, що для виправлення та перевиховання ОСОБА_6 , а також для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень необхідним та достатнім буде покарання пов'язане з ізоляцією від суспільства у виді позбавлення волі у мінімальних межах санкції статті обвинувачення, та не знайшов підстав для застосування положень ст.ст.75, 76 КК України.
Підстав вважати таке покарання є несправедливим внаслідок його суворості колегія суддів не вбачає, не дають для цього підстав і інші дані, на які захисник посилається в апеляційній скарзі.
Колегія суддів враховує, що вчинене ОСОБА_6 кримінальне правопорушення, хоч і відноситься до категорії нетяжких злочинів, однак дії вчинені обвинуваченим носять велику суспільну небезпечність. Оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, а в умовах збройної агресії з боку іншої держави, захист Вітчизни набуває особливого значення.
Зокрема умисний характер дій обвинуваченого щодо ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, чим у такий спосіб ОСОБА_6 відмовився від захисту Батьківщини, свідчить про підвищену суспільну небезпечність даного діяння, оскільки може призвести до підриву військової дисципліни, розлагодженості дій, спрямованих на захист суверенітету держави, що в умовах воєнного стану є неприпустимим.
Призначення ОСОБА_6 умовного покарання очевидно не сприятиме виправленню обвинуваченого, який упродовж тривалого часу жодних дій для виправлення ситуації, добровільного з'явлення до ТЦК для проходження служби не здійснив, а також попередженню вчинення аналогічних кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим так і іншими особами у яких може скластися враження про безкарність за ухилення від виконання свого конституційного обов'язку.
За таких обставин, призначене судом першої інстанції покарання за своїм видом та розміром є справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування кримінального закону, які могли б вплинути на правильність, і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, та які є безумовною підставою для його зміни або скасування вироку, колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Червоноармійського районного суду Житомирської області від 13 листопада 2024 року щодо ОСОБА_6 - без змін.
Касаційна скарга на судове рішення може бути подана безпосередньо до Касаційного Кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Судді: