02 травня 2025 рокуСправа №640/27882/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сліпець Н.Є.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІТ ТРЕЙД ПЛЮС" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІТ ТРЕЙД ПЛЮС" (далі позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення ГУ ДПС у місті Києві від 05.07.2021 року №2829247/41023265, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №67 від 11.06.2021 року;
- визнати протиправним та скасувати Рішення ГУ ДПС у місті Києві від 05.07.2021 року №2829248/41023265, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №81 від 15.06.2021 року;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №67 від 11.06.2021 та №81 від 15.06.2021 року складені ТОВ «ПРОФІТ ТРЕЙД ПЛЮС», датою її фактичного отримання;
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у місті Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.09.2021 року № 113126 про відповідність ТОВ «ПРОФІТ ТРЕЙД ПЛЮС» критеріям ризиковості платника податку;
- зобов'язати ГУ ДПС у місті Києві виключити ТОВ «ПРОФІТ ТРЕЙД ПЛЮС з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;
- зобов'язати ГУ ДПС у місті Києві надати в 30-денний строк з дня набрання законної сили рішення суду звіт про його виконання.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивачем було подано на реєстрацію до податкового органу податкові накладні №67 від 11.06.2021 року та №81 від 15.06.2021 року. Реєстрація ПН/РК №67 від 11.06.2021 року та №81 від 15.06.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 3824, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Позивачем на розгляд Комісії регіонального рівня ГУ ДПС у місті Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних були подані відповідні пояснення та копії документів, які підтверджують реальність здійснених операцій та їх пов'язаність з господарською діяльністю ТОВ «ПРОФІТ ТРЕЙД ПЛЮС». Однак, Комісією регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової наданої/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 05.07.2021 року прийнято рішення №2829247/41023265 про відмову у реєстрації податкової накладної №67 від 11.06.2021 року, №2829248/41023265 про відмову у реєстрації податкової накладної №81 від 15.06.2021 року. Позивач не погоджується із вказаними рішеннями та вважає, що під час складання (реєстрації) податкових накладних №67 від 11.06.2021, №81 від 15.06.2021 року та здійсненні господарської операції ним дотримано вимоги чинного законодавства, в тому числі щодо належного її документального оформлення, та вона пов'язана із фінансово - господарською діяльністю товариства. Підстава для відмови в реєстрації податкових накладних не відповідає дійсності, оскільки товариством для розгляду питання прийняття Комісією регіонального рівня рішення щодо реєстрації податкових накладних у повному обсязі надано всі первинні документи, які підтверджують реальність здійснених операцій по постачанню/купівлі-продажу товарів та їх пов'язаність із господарською діяльністю платника. Крім того, рішення Комісії Головного управління ДПС у місті Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.09.2021 року № 113126 про відповідність ТОВ «ПРОФІТ ТРЕЙД ПЛЮС» критеріям ризиковості платника податку порушує права та інтереси позивача оскільки внесення до переліку ризикових надає контролюючому органу беззаперечну підставу для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних. Дане рішення перешкоджає здійсненню нормальної господарської діяльності ТОВ «ПРОФІТ ТРЕЙД ПЛЮС» з огляду на те, що всі податкові накладні, що реєструє в ЄРПН, позивача автоматично зупиняються і це створює додаткові перешкоди в здійсненні господарських операцій, а також руйнує ділову репутацію позивача перед контрагентами. Отже, оскаржувані рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.10.2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2825 Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали адміністративної справи №640/27882/21.
04.02.2025 року на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи №640/27882/21.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.02.2025 року дана адміністративна справа передана судді Сліпець Н.Є. для розгляду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2025 прийнято до провадження дану адміністративну справу та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 05 березня 2025 року.
Цією ж ухвалою відповідачам було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
12.03.2025 до суду через систему “Електронний суд» відповідачем-1 надано відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити у задоволенні позовної заяви, посилаючись на те, що реєстрація податкових накладних була зупинена у зв'язку з невідповідністю вимогам Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019 року Про затвердження порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Оскаржувані рішення прийнято з підстави ненадання позивачем необхідних документів. Крім того, віднесення платника податків до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості не порушує права та інтереси, оскільки не породжує правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин. використання контролюючим органом податкової інформації наявної в інформаційних системах ДПС або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певних спосіб здійснення податкового контролю, зокрема, віднесення товариства до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, безпосередньо рішення комісії по віднесенню платника податків до переліку таких платників які відповідають критеріям ризиковості без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань не порушує права та інтереси позивача. З огляду на викладене позовні вимоги є безпідставними і не обґрунтованими, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню.
12.03.2025 до суду через систему “Електронний суд» відповідачем-2 надано відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити у задоволенні позовної заяви, посилаючись на те, що позовні вимоги про зобов'язання вчинити конкретні дії (зареєструвати податкову накладну в ЄРПН), хоча і знаходяться у взаємозв'язку із вимогами про скасування рішень, але мають самостійний характер і можуть бути задоволені, якщо судом перевірено виконання усіх умов, визначених законом, для прийняття такого рішення. Позивачем не було надано обґрунтованих доводів щодо порушення його прав та законних інтересів зі сторони органів податкової служби та неправомірності дій останніх, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог. У квитанції вказано конкретні підстави не прийняття податкових накладних, проте позивачем ні до податкового органу ні до суду першої не було надано доказів, які б підтвердили реальність здійснення господарських операцій. Податкова служба діяла у межах та у спосіб визначений Податковим кодексом України, за для забезпечення адміністрування та справляння обов'язкових платежів на території України. Враховуючи закріпленні вимоги щодо реєстрації податкових накладних та порядок зупинення реєстрації таких податкових накладних позивачем не було дотримано вимог «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», щодо надання контролюючому органу платником податків письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено, надання платником податку копій документів. Отже, спірні рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.07.2021 №2829247/41023265 про зупинення реєстрації податкової накладної № 67 від 11.06.2021; рішення від 05.07.2021 №2829248/41023265 про зупинення реєстрації податкової накладної № 81 від 15.06.2021 є правомірними та відповідають вимогам чинного законодавства України.
Ухвалою суду від 07.04.2025 продовжено строк розгляду адміністративної справи № 640/27882/21 на 30 днів.
Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ ТРЕЙД ПЛЮС» 12.12.2016 зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, номер запису - 13831020000004388 та є платником податку на до вартість з 01.02.2017 року.
Основним видом господарської діяльності ТОВ «ПРОФІТ ТРЕЙД ПЛЮС» за КВЕД є: 46.35 - оптова торгівля тютюновими виробами.
Також, додатковими видами діяльності ТОВ «ПРОФІТ ТРЕЙД ПЛЮС» за КВЕД є: 12.00 виробництво тютюнових виробів; 46.19 діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.34 Оптова торгівля напоями; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.19 інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.25 роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах; 47.26 Роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах.
Так, Між ТОВ «ПРОФІТ ТРЕЙД ПЛЮС», як продавцем та ТОВ «ТМ ДИСТРИБЬЮШН», як покупцем було укладено договір купівлі-продажу №2/04-21ТД від 02.04.2021 року.
З урахуванням видаткової накладної №П01-0000809 від 11 червня 2021 р. на підставі договору купівлі-продажу від 02.04.2021 р. №2/04-21ТД за першою подією, відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ платником податку ТОВ «ПРОФІТ ТРЕЙД ПЛЮС», було складено податкову накладну №67 від 11.06.2021 р. на загальну суму 1 319 274,52 грн. (в тому числі ПДВ 219 879,09 грн.).
24.06.2021 р. вказану податкову накладну відправлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак її реєстрація була зупинена, що вбачається з квитанції від 25.06.2021р., у якій зазначено наступне: «Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 11.06.2021 №67 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 3824, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D"=.3364%, "Р"=6509154.07».
За допомогою засобів електронного зв'язку позивачем направлено повідомлення від 30.06.2021 року № 2 про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, в якому зазначено, що весь перелік товару у повному обсязі знаходиться на складах компанії, є який попередньо закупається у постачальника.
Рішенням регіональної комісії з питання зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.07.2021 року №2829247/41023265 відмовлено в реєстрації податкової накладної №67 від 11.06.2021 року у зв'язку з ненаданням платником податку копій документів, а саме ненадання платником податку копій документів: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них, договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
05 липня 2021 року позивачем до ДПС України було подано скаргу на рішення Комісії ГУ ДПС у місті Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.07.2021 року №2829247/41023265.
Рішенням Комісії ДПС України з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15 липня 2021 року № 32457/41023265/2 скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення Комісії ГУ ДПС у місті Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.07.2021 року №2829247/41023265 залишено без змін.
Крім того, між ТОВ «ПРОФІТ ТРЕЙД ПЛЮС», як продавцем та ТОВ «ІНТЕГРАЛ Д», як покупцем було укладено договір купівлі-продажу №01/06-2ІІД від 01.06.2021 року.
З урахуванням видаткової накладної №П01-0000821 від 15 червня 2021 року на підставі договору купівлі-продажу від 01.06.2021 р. №01/06-2ІІД за першою подією, відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ платником податку ТОВ «ПРОФІТ ТРЕЙД ПЛЮС» було складено податкову накладну №81 від 15.06.2021 р. на загальну суму 659 730,55 грн. (в тому числі ПДВ 109 955,09 грн.).
24.06.2021 р. вказану податкову накладну відправлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак її реєстрація була зупинена, про що Товариством отримано квитанцію від 25.06.2021 р., у якій зазначено наступне: «Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 11.06.2021 №67 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 3824, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D"=.3364%, "Р"=8050428.65».
За допомогою засобів електронного зв'язку направлено повідомлення від 30.06.2021 року № 3 про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, в якому зазначено, що весь перелік товару у повному обсязі знаходиться на складах компанії, є який попередньо закупається у постачальника.
Рішенням регіональної комісії з питання зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.07.2021 року №2829248/41023265 відмовлено в реєстрації податкової накладної №81 від 15.06.2021 року у зв'язку з ненаданням платником податку копій документів, а саме ненадання платником податку копій документів: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них, договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
05 липня 2021 року позивачем до ДПС України було подано скаргу на рішення Комісії ГУ ДПС у місті Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.07.2021 року №2829248/41023265.
Рішенням Комісії ДПС України з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15 липня 2021 року № 32458/41023265/2 скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення Комісії ГУ ДПС у місті Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.07.2021 року №2829248/41023265 залишено без змін.
Також, Комісією ГУ ДПС у місті Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.09.2021 року № 113126 прийнято рішення про відповідність ТОВ «ПРОФІТ ТРЕЙД ПЛЮС» критеріям ризиковості платника податку, а саме п. 8 Критеріїв ризиковості.
Податкова інформація, що стала підставою відповідності позивача критеріям ризиковості: «Використовуючи бази даних ДПС України, надані пояснення та копії документів, проведено аналіз діяльності ТОВ "ПРОФІТ ТРЕЙД ПЛЮС" (41023265), в процесі якого встановлено, що платником реалізовано тютюнові вироби на СГД, які здійснюють ризикову фінансово-господарську діяльність, а саме: ТОВ "ТМ ДИСТРИБЬЮШН" (43759343), ТОВ "ІНТЕГРАЛ Д" (44065465), ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ ФОРТУНА ТРЕЙДІНГ" (43521723), ТОВ "ТМ-СТИЛЬ" (39072340), ТОВ "ГЛОБАЛ ТРЕЙД КОМПАНІ" (39169302), ТОВ "ФОРТУНА ДИСТРИБЬЮШИН" (43755679), ТОВ "ПРІМ ТРЕЙД ТОРГ" (42603539), ТОВ "ПРИЗМА СТАЙЛ" (41189679)».
Позивач вважає вказані рішення протиправними та таким, що підлягають скасуванню, що і стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі -ПК України).
Підпунктами16.1.2,16.1.3,16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
За приписами абзаців "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:
постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Відповідно до пункту187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
В абзаці першому пункту 201.1 статті 201 ПК України зазначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно із абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абзац 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України).
Відповідно до абз. 9-11 пункту 201.10 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Відповідно до абзацу 13 пункту 201.10 статті 201 ПК України, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних регламентований Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246(далі - Порядок №1246).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно із пунктами 12-15 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.
У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. № 1165затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165 та Порядок розгляду скарги, відповідно у редакції на час спірних відносин).
За положенням пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно із пунктом 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Відповідно до пунктів 7 - 9 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.
Платник податку отримує розраховані показники позитивної податкової історії через електронний кабінет.
При цьому, Додатком 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість.
Додатком 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено Критерії ризиковості здійснення операцій.
Так, згідно із пунктом 1 Додатку 3 Порядку № 1165 Критерії ризиковості здійснення операцій є: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі.
За приписами пункту 10 Порядку № 1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Згідно із пунктом 11 Порядку № 1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Так, позивачем була подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №67 від 11.06.2021 року та №81 від 15.06.2021 року, однак, реєстрацію було зупинено.
У квитанціях наведені такі підстави для зупинення реєстрації вказаних податкових накладних, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 3824, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Водночас, контролюючим органом порушено принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, оскільки рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 05.07.2021 року №2829247/41023265 та від 05.07.2021 року №2829248/41023265 містять лише загальне посилання на ненадання платником податку копій документів: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них, договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Суд зауважує, що зупинення реєстрації податкової накладної за п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання вказаних у ньому умов.
Однак, з рішень про відмову в реєстрації податкової накладної не вбачається обґрунтувань підстав та причин віднесення відповідної операції за податковими накладними №67 від 11.06.2021 року та №81 від 15.06.2021 року до п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Вказаного не наведено в спірних рішеннях та не доведено відповідачами належними засобами доказування.
При цьому, суд звертає увагу, що в силу положень пункту 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної в обов'язковому порядку зазначається не лише сам критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, а й вказується розрахований показник за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.
У квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної № 67 від 11.06.2021 року та №81 від 15.06.2021 року даних про розрахунковий показник критерію ризиковості здійснення операцій не наведений. Натомість в якості додаткового показника зазначені такі показники, як: "D та "Р". Однак, такі показники не є прийнятними, оскільки розрахункові величини D та P - є ознаками, відповідно до яких перевіряються подані на реєстрацію податкові накладні саме до початку проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації. Тобто ці величини за жодних умов не можуть вважатися показниками критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Окрім того, контролюючим органом у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних №67 від 11.06.2021 року та №81 від 15.06.2021 року не було вказано, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація цієї податкової накладної стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до такої, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.
Суд зауважує, що контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу.
Пред'явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов'язані із ненаданням певного документу.
У випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.07.2019 у справі №815/2985/18 (адміністративне провадження №К/9901/14651/19).
Таким чином, з метою забезпечення визначеності у податковому правозастосуванні та зважаючи на необхідність застосування принципу належного урядування при здійсненні суб'єктами владних повноважень своїх функцій, контролюючий орган в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування повинен здійснювати не лише загальне посилання на певний пункт Критеріїв ризиковості, а містити в собі вичерпний перелік документів, які необхідно подати платнику податків.
Недотримання контролюючим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації такої податкової накладної, є протиправним.
Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 року за № 1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520 в редакції на час спірних відносин), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 Порядку № 520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, та може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
При цьому, відповідно до пунктів 6-7 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", «Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).
Згідно із пунктом 9 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:
або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;
або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;
або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.
За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.
Відповідно до пунктів 10-12 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.
Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
За таких обставин, рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі приймається комісією регіонального рівня за результатами розгляду інформації (пояснень) та копій наданих документів платника податку. При цьому, рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
Так, відповідачем 1 дана обставина не заперечується, що з метою реєстрації податкових накладних №67 від 11.06.2021 року та №81 від 15.06.2021 року до контролюючого органу позивачем надавались пояснення №№ 2, 3 від 30.06.2021 року щодо податкових накладних/розрахунків коригування реєстрацію яких зупинено.
Однак, спірні рішення від 05.07.2021 року №2829247/41023265 та від 05.07.2021 року №2829248/41023265 не містять мотивів відхилення наданих позивачем пояснень та документів.
Більш того, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміна у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.03.2021 р. у справі №580/2490/19.
Разом з тим, посилання на вказані підстави в обґрунтування прийняття спірних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних №67 від 11.06.2021 року та №81 від 15.06.2021 року за відсутності конкретної пропозиції контролюючого органу про надання конкретних документів, свідчить про їх протиправність.
Поряд з тим, суд звертає увагу, що у контролюючого органу станом на час розгляду комісією документів були наявні письмові пояснення позивача з доданими документами, які платником долучено на власний розсуд з метою підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних №67 від 11.06.2021 року та №81 від 15.06.2021 року.
При цьому, суд наголошує, що у цій справі не надається оцінка реальності здійснення господарської операції, на підставі якої позивачем складені вказані податкові накладні, оскільки це питання має досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
За таких обставин, зважаючи на наявність первинних документів разом із поясненнями, що подавались позивачем контролюючому органу, достатність яких для прийняття рішення про реєстрацію вказаних податкових накладних не спростована відповідачем 1, враховуючи також встановлену судом необґрунтованість зупинення реєстрації податкових накладних №67 від 11.06.2021 року та №81 від 15.06.2021 року, суд доходить висновку, що відмовляючи у їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідач-1 діяв протиправно.
Таким чином, суд доходить висновку про протиправність рішень від 05.07.2021 року №2829247/41023265 та від 05.07.2021 року №2829248/41023265 про відмову у реєстрації податкових накладних №67 від 11.06.2021 року та №81 від 15.06.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних та його скасування.
Суд наголошує на тому, що при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому під час розгляду справи суд не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.
До того ж змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом (постанова Верховного Суду від 07 грудня 2022 року по справі № 500/2237/20).
Щодо позовних вимог про зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №67 від 11.06.2021 року та №81 від 15.06.2021 року, варто звернути увагу на таке.
Положенням підпункту14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно із п.201.10 ст.201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Враховуючи встановлену судом протиправність прийнятих відповідачем-1 рішень про відмову в реєстрації податкових накладних №67 від 11.06.2021 року та №81 від 15.06.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних та відсутність законодавчо закріплених перешкод для її реєстрації, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача у спірних правовідносинах є саме зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН наведені податкові накладні, датою їх подання на реєстрацію.
При цьому, суд зазначає, що зобов'язання відповідача-2 вчинити дії по реєстрації наведених податкових накладних в судовому порядку не може бути розцінене як втручання суду в дискреційні повноваження податкового органу, оскільки відповідачем-1 вже було прийняті рішення від 05.07.2021 року №2829247/41023265 та від 05.07.2021 року №2829248/41023265 про відмову у реєстрації податкових накладних №67 від 11.06.2021 року та №81 від 15.06.2021 року, тобто було вирішено віднесене до його повноважень питання на власний розсуд.
В свою чергу, суд при перевірці правомірності прийняття відповідачем оскаржуваних рішень на відповідність критеріям, визначеним у статті 2 КАС України, не перебираючи на себе повноважень відповідного органу, вправі покласти на суб'єкта владних повноважень зобов'язання вчинити певні дії з метою захисту (відновлення) порушених прав та інтересів позивача.
У даному випадку, зобов'язання ДПС України зареєструвати вказані податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою їх подання на реєстрацію, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.
Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у місті Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.09.2021 року № 113126 про відповідність ТОВ «ПРОФІТ ТРЕЙД ПЛЮС» критеріям ризиковості платника податку та зобов'язання ГУ ДПС у місті Києві виключити ТОВ «ПРОФІТ ТРЕЙД ПЛЮС з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, суд виходить з наступного.
Як зазначалося судом вище, підставою відповідності позивача критеріям ризиковості стала податкова інформація: «Використовуючи бази даних ДПС України, надані пояснення та копії документів, проведено аналіз діяльності ТОВ "ПРОФІТ ТРЕЙД ПЛЮС" (41023265), в процесі якого встановлено, що платником реалізовано тютюнові вироби на СГД, які здійснюють ризикову фінансово-господарську діяльність, а саме: ТОВ "ТМ ДИСТРИБЬЮШН" (43759343), ТОВ "ІНТЕГРАЛ Д" (44065465), ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ ФОРТУНА ТРЕЙДІНГ" (43521723), ТОВ "ТМ-СТИЛЬ" (39072340), ТОВ "ГЛОБАЛ ТРЕЙД КОМПАНІ" (39169302), ТОВ "ФОРТУНА ДИСТРИБЬЮШИН" (43755679), ТОВ "ПРІМ ТРЕЙД ТОРГ" (42603539), ТОВ "ПРИЗМА СТАЙЛ" (41189679)».
Так, за положеннями додатку 1 до Порядку № 1165 «Критерії ризиковості платника податку на додану вартість», визначені в редакції чинній на момент прийняття вказаного рішення, редакція пункту 8 була викладена у наступній редакції у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Отже, редакцією пункту 8 додатку № 1 Порядку № 1165 імперативно визначено, що підставою для його застосування повинна бути певна податкова інформація.
Однак, відповідачем у рішенні від 28.09.2021 року № 113126 в рядку “Податкова інформація» не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття таких рішень, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Рішення має формальний характер Не вказано у даному рішенні і конкретних податкових накладних/розрахунків коригування, складених позивачем та поданих ним на реєстрацію в ЄРПН, в яких були зафіксовані ризикові операції, і реєстрація яких була зупинена, що стало підставою для вирішення питання відповідності платника податку - позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.
Таким чином, передбачений Порядком №1165 обов'язок щодо розшифрування яка саме податкова інформація стала фактичною підставою для прийняття відповідних рішень, відповідачем у даному випадку виконано не було.
У свою чергу, такий обов'язок контролюючого органу щодо розшифрування податкової інформації, кореспондується з правом платника податку подати перелік документів задля виключення його з переліку ризикових платників податків, яке передбачено п.6 Порядку №1165.
Таким чином, не вказуючи у рішенні конкретного переліку документів та підстав неприйняття поданих позивачем документів, відповідач ставить позивача у становище невизначеності стосовно того, які конкретно документи потрібно надати комісії для прийняття рішення про невідповідність ТОВ "ПРОФІТ ТРЕЙД ПЛЮС" критеріям ризиковості платника податку.
Спірне рішення від 28.09.2021 року № 113126 не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.
Так, загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
В той же час оскаржуване у даній справі рішення не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії та породжує їх неоднозначне трактування, що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Прийняття податковим органом кожного наступного рішення за результатом розгляду пояснень платника податків та наданих ним первинних документів, яке кожного разу доповнюється новими підставами (в даному випадку новою операцією з придбання товарів), позбавляє можливості платника податків надати контролюючому органи всі необхідні первинні документи та їх пояснення для виключення товариства з переліку ризикових.
Суд звертає увагу на те, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.
Будь-яка податкова інформація носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону.
Така позиція визначена Верховним Судом, про що свідчить правовий висновок, викладений у постановах від 02.04.2020 р. у справі № 160/93/19, від 04.06.2020 р. у справі № 340/422/19, від 16.04.2021 р. у справі № 813/1301/15.
Так, Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 р. у справі № 520/480/20 вказав, що саме лише посилання контролюючого органу про те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.
Суд також зауважує, що при розгляді питання виключення платника податку з переліку платників на підставі поданої інформації та копій документів контролюючий орган не може здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.
При цьому, оскаржуване рішення не містить встановлених обставин, які б свідчили про невиконання позивачем чи його контрагентами договірних зобов'язань за господарськими операціями або встановлення обставин, які б свідчили про неправдивість чи ризиковість господарських операцій між позивачем та його контрагентами.
Відповідачем у оскаржуваних рішеннях не було наведено фіктивності проведених господарських операцій з контрагентами.
Окремо суд зауважує, що висновок контролюючого органу про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку ґрунтується в тому числі і на тому, що серед контрагентів позивача є суб'єкти господарювання, які здійснюють сумнівні господарські операції, проте негативна податкова інформація стосується не господарської діяльності позивача, а його контрагентів.
Європейський суд з прав людини однозначно вказав на правило індивідуальної відповідальності платника податків. Це означає, що добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.
Вказаний підхід застосовано Європейським судом з прав людини, зокрема, у справах "Булвес" АД проти Болгарії" (2009 рік, заява № 3991/03), "Бізнес Супорт Центр" проти Болгарії" (2010 рік, заява № 6689/03), "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" (заява № 36985/97), "Полторацький проти України" від 29.04.2003 р. (заява № 38812/97), де Суд зробив висновок про правило "індивідуальної юридичної відповідальності", тобто платник податків не повинен нести відповідальності за порушення, допущені його контрагентами.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 у справі "Чуйкіна проти України" (Chuykina v. Ukraine) зазначив, що процесуальні гарантії, викладені у ст.6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином ст.6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п.1 ст.6 Конвенції.
Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п.1 ст.6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia) та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia).
Таким чином, на підставі наведеного, суд вважає, що відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача положень пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням підприємства до переліку ризикових суб'єктів господарювання, у зв'язку з чим рішення Комісії Головного управління ДПС у місті Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.09.2021 року № 113126 є невмотивованим, необґрунтованим, непідтвердженим жодними доказами, а тому є протиправними та такими, що підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, шляхом надання звіту про виконання рішення суду, суд зазначає, що така вимога задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Правові норми, закріплені у ч. 1ст.382 КАС України, кореспондуються з положеннями, зокрема, п. 1 ч. 6ст. 246 КАС України, згідно з якими, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про порядок і строк виконання рішення.
З аналізу наведених норм вбачається, судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може встановити під час прийняття рішення у справі.
Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Разом з тим, позивачем не доведено необхідності встановлення судового контролю під час ухвалення даного рішення, відповідних доказів до матеріалів справи не надано.
Оскільки, зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є правом суду, та позивачем не доведено, що відповідачами рішення суду не буде виконано, суд вважає, що такі вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 2ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
В той же час, і ч. 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки оскаржуване рішення, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної прийнято саме Головним управлінням ДПС у місті Києві, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДПС у місті Києві на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у сумі 6810,00 грн, понесені позивачем згідно платіжних доручень за №564 від 29.09.2021 та № 570 від 30.09.2021.
Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд доходить висновку, що відповідач-1, як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх рішень, а тому заявлені позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 4ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно із ч. 5ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІТ ТРЕЙД ПЛЮС" (04128, вул. Академіка Туполєва, 17Ж, м. Київ, код ЄДРПОУ 41023265) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у місті Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.07.2021 року №2829247/41023265, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №67 від 11.06.2021 року.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №67 від 11.06.2021, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ ТРЕЙД ПЛЮС», датою її фактичного отримання.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у місті Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.07.2021 року №2829248/41023265, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №81 від 15.06.2021 року.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №81 від 15.06.2021 року, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ ТРЕЙД ПЛЮС», датою її фактичного отримання.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у місті Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.09.2021 року № 113126 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІТ ТРЕЙД ПЛЮС" критеріям ризиковості платника податку.
Зобов'язати ГУ ДПС у місті Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОФІТ ТРЕЙД ПЛЮС" «ПРОФІТ ТРЕЙД ПЛЮС з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Стягнути з Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІТ ТРЕЙД ПЛЮС" (04128, вул. Академіка Туполєва, 17Ж, м. Київ, код ЄДРПОУ 41023265) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6 810,00 грн (шість тисяч вісімсот десять гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Сліпець