02 травня 2025 року ЛуцькСправа № 140/867/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Андрусенко О. О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, третя особа) про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 26.12.2024 №907580132554; зобов'язання ГУ ПФУ в Івано-Франківській області призначити, нарахувати і виплачувати пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу» (далі - Закон №3723-ХІІ), п.п.10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон №889-VІІІ) з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 18.12.2024 за №61/02/2-24.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 01.09.2003 позивач отримувала пенсію по інвалідності відповідно до Закону №3723-ХІІ, а з 11.07.2019 - пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі -Закон №1058-ІV). 19.12.2024 позивач звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про переведення її на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ на підставі пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ, до якої долучила довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 18.12.2024 за №61/02/2-24. Однак рішенням ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 26.12.2024 №907580132554 відмовлено у такому переведенні у зв'язку з тим, що позивачу уже призначалася раніше пенсія як державному службовцю відповідно до Закону №3723-ХІІ, а перерахунок таких пенсій не передбачений.
Позивач не погоджується із таким рішенням та зазначає, що у її випадку мова йде не про перерахунок пенсії, а про переведення з одного виду пенсії на інший вид та в межах іншого закону. При цьому, наголосила, що їй пенсія за віком державного службовця взагалі не призначалася, а первинно було призначено пенсію по інвалідності, що є іншим видом пенсії. Відтак, оскільки на момент звернення за призначенням пенсії як держаному службовцю досягла необхідного віку, на державній службі не перебуває, має необхідний страховий стаж, у тому числі понад 20 років, здобутий на посадах державної служби до 01.05.2016, тому вважає, що наявні умови для призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, положень пунктів 10, 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VІІІ з урахуванням поданих довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
У відзиві на позовну заяву відповідач позовних вимог не визнав та просив у їх задоволенні відмовити повністю. В обґрунтування такої позиції зазначив, що позивачу з 01.09.2003 було призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону №3723-ХІІ, а з 11.07.2019 її переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV. Позивач, подаючи заяву від 19.12.2024 про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VІІІ, фактично просила повторно призначити їй пенсію державного службовця, право на яку було реалізовано нею ще в 2003 році. Зазначив, що рішенням ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 26.12.2024 №907580132554 ОСОБА_1 відмовлено в переведенні на пенсію відповідно до Закону №889-VІІІ не з підстав відсутності у неї права на таку пенсію, а з підстав недоцільності, оскільки пенсійна виплата в разі такого переведення буде меншою, ніж на даний час вона отримує (а.с. 37-42).
У поясненнях щодо позову представник третьої особи ГУ ПФУ у Волинській області просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на правомірність рішення ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 26.12.2024 №907580132554 (а.с. 46-49).
Інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
З 01.09.2003 позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було призначено пенсію по інвалідності згідно із Законом №3723-ХІІ; при призначенні пенсії її загальний страховий стаж становив 33 роки 5 місяців 7 днів, стаж державної служби - 27 років 6 місяців 22 дні, що підтверджується матеріалами пенсійної справи позивача (а.с.60 зворот-62), розрахунком стажу - форма РС-право (а.с. 11).
На підставі заяви позивача (а.с.60) ОСОБА_1 з 11.07.2019 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV (а.с.59 зворот).
19.12.2024 позивач звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою, у якій просила перевести її на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» (а.с.52 зворот), надавши документи за переліком згідно із розпискою-повідомленням (а.с.53), зокрема, довідки Департаменту соціальної та ветеранської політики Волинської обласної державної адміністрації від 18.12.2024 №61/02/2-24 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби (а.с.9-10, 53 зворот-54).
Після реєстрації заяви та формування електронної пенсійної справи працівниками ГУ ПФУ у Волинській області заява позивача відповідно до принципу екстериторіальності була розглянута ГУ ПФУ в Івано-Франківській області з прийняттям рішення від 26.12.2024 №907580132554 про відмову в перерахунку пенсії. У вказаному рішенні зазначено, що з 01.09.2003 ОСОБА_1 було призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону №3723-ХІІ, а з 11.07.2019 її переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV; проведення перерахунків пенсії державним службовцям не передбачено. ОСОБА_1 має право переходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» із встановленням розміру пенсії, який їй був призначений до моменту переведення на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV (до 01.03.2019); у разі переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» розмір пенсії зменшиться, а тому таке переведення є недоцільним (а.с.13, 52).
Незгода позивача із відмовою у переведенні її із пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV на пенсію відповідно до Закону №889-VIII стала підставою для звернення до суду із цим позовом.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом №3723-XI.
01.05.2016 набрав чинності Закон №889-VIII, пунктом 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого визнано такими, що втратили чинність: Закон України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Відповідно до статті 90 Закону № 889-VІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до пунктів 10, 12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
За приписами частини першої статті 37 Закону №3723-XI на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №822/524/18).
Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII, та мають передбачені вік та страховий стаж.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.07.2018 у справі №591/6970/16-а.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 має стаж на посадах, віднесених до державної служби, понад 20 років, який здобутий до 01.05.2016 (а.с. 11, 60 зворот-62). Станом 01.05.2016 (набрання чинності Законом №889-VIII) позивач не працювала на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби. Позивачем при первинному зверненні за призначенням пенсії було обрано пенсію державного службовця по інвалідності згідно із Законом №3723-ХІІ. На час звернення із заявою від 19.12.2024 про перехід на пенсію за віком за Законом №889-VIII, пунктами 10, 12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положення якого передбачено умови застосування статті 37 Закону №3723-ХІІ, вимоги до страхового стажу та віку також виконуються, позаяк до подання заяви про перехід на пенсію за віком як державний службовець позивач отримувала пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.
За результатами розгляду заяви позивача про переведення її з пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIII, відповідач прийняв рішення від 26.12.2024 №907580132554 про відмову у перерахунку пенсії, вказуючи на те, що Законом №889-VIII не передбачена можливість здійснення перерахунків уже призначених пенсії державним службовцям, у разі переведення на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIII розмір пенсії зменшиться, а тому таке переведення є недоцільним (а.с.13, 52).
Суд відповідно до приписів частини п'ятої статті 242 КАС України враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 25.05.2023 у справі №580/3805/22 (де спір стосується переведення позивачки з пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV на пенсію за віком відповідно до Закону №3723-ХІІ), які полягають у такому.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Кожна наступна зміна виду пенсії є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший, а не новим її призначенням чи перерахунком, оскільки в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття другого, третього, подальшого або іншого призначення пенсії. Перерахунок пенсії за своїм змістом є зміною розміру одного і того ж виду пенсії у зв'язку із зміною показника, що був базою для визначення розміру пенсії (заробітної плати, грошового забезпечення тощо), чи з інших підстав, передбачених чинним законодавством. Вказані види пенсії відрізняються підставами їх призначення та механізмами визначення їх розміру, а наявність правових підстав для переведення позивачки на пенсію відповідно до Закону №3723-ХІІ пов'язана виключно з дотриманням вимог, визначених пунктами 10 та 12 розділу “Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII.
Як вказав Верховний Суд (пункти 29, 30), ані розділ ХІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ, ані стаття 37 Закону №3723-XII не містять обмеження щодо неможливості призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII особам, яким до 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889-VІІІ) призначалась пенсія відповідно до Закону №3723-XII. Верховний Суд вважає безпідставним висновок судів попередніх інстанцій про відсутність у позивачки права на пенсію за віком відповідно до Закону №3723-XII з підстави, що за вказаним законом їй вже призначалась пенсія.
Суд наголошує на тому, що у період з 01.09.2003 до 11.07.2019 позивач отримувала пенсію по інвалідності відповідно до Закону №3723-ХІІ.
Отже, у цьому випадку має місце призначення іншого виду пенсії, а саме за віком згідно Закону №3723-ХІІ, пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ. При цьому, необхідно зауважити, що ні статтею 37 Закону №3723-ХІІ, ні Законом №889-VIII не встановлено заборону (обмеження) у праві на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ тим особам, яким до набрання чинності Законом №889-VІІІ призначалася пенсія по інвалідності відповідно до попереднього закону.
Як видно з матеріалів пенсійної справи, у позивача наявний страховий стаж (понад 33 роки), стаж державної служби - 27 років 6 місяців 22 дні, який здобутий до 01.05.2016 (а.с. 11, 60 зворот-62), вона досягла пенсійного віку (на час звернення із заявою мала повних 76 років).
Таким чином, у ГУ ПФУ в Івано-Франківській області не було фактичних та правових підстав для відмови позивачу у переведенні на інший вид пенсії, у якої наявні умови для реалізації права на одержання пенсії державного службовця (згідно із пунктом 12 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII та відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ).
Відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
У розглядуваному випадку у позивача право на переведення з одного виду пенсії на інший виникло з моменту звернення до пенсійного органу із відповідною заявою 19.12.2024.
При вирішенні спору суд також враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 27.01.2023 у справі №340/4184/21, відповідно до якої оскільки позивач на час звернення за призначенням пенсії не займала посаду державної служби, тому з урахуванням положень статті 37 Закону №3723-ХІІ розмір пенсії підлягає обчисленню із заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що для належного захисту прав позивача слід зобов'язати відповідача призначити і здійснити нарахування й виплату пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках.
Згідно з пунктом 5 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» (далі - Порядок №622, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 р. №889-VIII «Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. №3723-XII «Про державну службу» та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.
Разом із заявою про переведення на пенсію державного службовця позивач, яка на час звернення не займала посаду державної служби, подала довідки Департаменту соціальної та ветеранської політики Волинської обласної державної адміністрації: від 18.12.2024 №61/02/2-24 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за формою, визначеною додатком 4 до Порядку №622 (а.с.10), та від 18.12.2024 №61/02/2-24 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби, за формою, визначеною додатком 6 до Порядку №622 (а.с.9). На всі види оплати праці, включені в довідки, нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Жодних заперечень щодо форми та змісту довідок, підстав їх видачі, періодів, за який вказана заробітна плата для призначення пенсії тощо відповідачем не наведено, а судом не встановлено. Такі довідки є джерелом інформації для обчислення згідно з пунктом 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ розміру пенсії відповідно до Закону №3723-ХІІ, розрахунок якої є невід'ємною частиною прийняття рішення органом Пенсійного фонду при її призначенні.
Відповідно до пункту 4.2 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (зі змінами; далі Порядок № 22-1), після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Суд зазначає, що позивачу було відмовлено у переведенні на пенсію за іншим законом рішенням від 26.12.2024 №907580132554, яке було прийняте ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, за принципом екстериторіальності.
Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю у спосіб визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 26.12.2024 №907580132554 та зобов'язання ГУ ПФУ в Івано-Франківській області перевести ОСОБА_1 з 19.12.2024 (з дати подання заяви) на пенсію державного службовця за віком відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 18.12.2024 №61/02/2-24, виданих Департаментом соціальної та ветеранської політики Волинської обласної державної адміністрації.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 26.12.2024 №907580132554 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області перевести ОСОБА_1 з 19.12.2024 на пенсію державного службовця за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу», пункту 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 18.12.2024 №61/02/2-24, виданих Департаментом соціальної та ветеранської політики Волинської обласної державної адміністрації.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (76018, Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вулиця Січових Стрільців, 15, код ЄДРПОУ 20551088).
Третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 6, код ЄДРПОУ 13358826).
Суддя О. О. Андрусенко