01 травня 2025 року ЛуцькСправа № 140/470/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Димарчук Т.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, контролюючий орган, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення №374/03-20-24-06 від 01.07.2024 про виключення з реєстру платників єдиного податку ФОП ОСОБА_1 ; зобов'язання поновити реєстрацію ФОП ОСОБА_1 як платника єдиного податку та включити до реєстру платників єдиного податку.
В обґрунтування вказаних позовних вимог позивач зазначила, що згідно бази даних ІКС "Податковий блок" в інтегрованій картці платника податків ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) станом на 01.06.2024 обліковувалась заборгованість (по платежу 18050400) єдиний податок в сумі: 43880,01 грн.
Луцьким відділом податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Волинській області було складено акт № 17265/03-20-24-06 від 27.06.2024 про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування, а саме: абз. 8 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Кодексу, абз. 3 п. 299.10 ст. 299 ПК України (наявність податкового боргу протягом двох послідовних кварталів) та винесено рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку № 374/03-20-24-06 від 30.06.2024.
З оскаржуваним рішенням позивач не погоджується та вважає його протиправним, оскільки прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході такої перевірки порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.
Відповідачем, в порушення норм податкового законодавства України, не проведено документальної перевірки, не направлено позивачу акта перевірки та відповідного рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, що позбавило позивача можливості, оскаржити акт перевірки і надати свої пояснення, доводи та заперечення.
З наведених підстав просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 23.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) (а.с.27).
Ухвалою суду від 13.02.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (а.с. 57).
Представник відповідача 07.02.2025 подав до суду відзив на позов, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог. Вказав, що порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений ст. 299 ПК України, відповідно до п. 299.1 якої реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. Згідно з п.п. 3 п. 299.10 ст. 298 ПК України, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених п.п. 298.2.3, п. 298.2, ст. 298 цього Кодексу.
Відповідно до п. 8 підпункту п.п. 298.2.3, п. 298.2, ст. 298 ПК України, платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абз. 3 п. 59.1 ст. 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.
У силу вимог п. 299.11 ст. 299 ПК України, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої-третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. Зміст наведеної правової норми дає підстави для висновку, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої групи у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому, реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. Вказане узгоджується з правовим висновком, викладеним в постанові Верховного Суду від 21.05.2020 по справі №820/5346/17, від 05.10.2021 по справі №815/1764/16, від 22.06.2022 по справі №810/2065/18.
Станом на 01.06.2024 в інтегрованій картці платника податків ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) обліковувалася заборгованість (по платежу 18050400) - єдиний податок в сумі 43880,01 грн.
Заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 43 880,01 грн виникла внаслідок несплати нарахованих відповідачем самостійно грошових зобов'язань у податкових деклараціях платника єдиного податку фізичної особи-підприємця № 9294500309 від 03.11.2023 в сумі 7841,19 грн по терміну сплати 20.11.2023, №9380374127 від 04.02.2024 в сумі 17165,58 грн по терміну сплати 19.02.2024, №9120004279 від 08.05.2024 в сумі 18873,24 грн по терміну сплати 20.05.2024.
Таким чином, несплата позивачем суми грошового зобов'язання з єдиного податку протягом двох послідовних кварталів підтверджується даними ІС «Податковий блок» в інтегрованій картці платника.
Звертає увагу на ту обставину, що в статті 299 ПК України застосоване саме формулювання «під час проведення перевірок», а не виокремлено певну перевірку, як для четвертої групи (виїзна документальна), то контролюючим органом вказане правопорушення було встановлене в межах камеральної перевірки відповідно до норм чинного законодавства.
Посилається на постанову Верховного Суду від 27.05.2021 у справі №140/2192/19, в якій судом було встановлено проведення камеральної перевірки платника єдиного податку третьої групи і при цьому відсутні зауваження щодо правомірності її проведення. Також у постанові Верховного Суду від 29.09.2020 у справі №120/1676/19-а відзначено: «враховуючи, що «камеральна перевірка, за результатами якої було прийнято рішення від 02.04.2019 №6 «Про анулювання реєстрації платником єдиного податку», була проведена податковим органом виключно на підставі наявних у нього даних, зокрема, звітності ФОП за 2017 рік (відповідно до якої обсяг доходу позивача перевищив 5 000 000 грн), що узгоджується з приписами підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України, Колегія суддів, не погоджується з доводами, викладеними у касаційній скарзі, щодо порушення відповідачем порядку прийняття спірного рішення». При цьому, справа стосується фізичної особи-підприємця, платника єдиного податку третьої групи.
З наведених підстав вважає, що контролюючий орган діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством, у зв'язку із чим просить відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Луцьким відділом податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Волинській області на підставі п.299.11 ст.299 ПК України проведено перевірку щодо порушення умов перебування платником єдиного податку третьої групи ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на спрощеній системі оподаткування, за результатами якої складено акт камеральної перевірки №17265/03-02-20-24-26 від 27.06.2024. Вказаним актом встановлено порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування, а саме: абз. 8 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Кодексу, абз. 3 п. 299.10 ст. 299 Кодексу (наявність податкового боргу протягом двох послідовних кварталів) (а.с.36 (зворот), 37).
Зокрема, станом на 01.06.2024 в інтегрованій картці платника податків ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) обліковувалася заборгованість (по платежу 18050400) - єдиний податок в сумі 43880,01 грн.
Заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 43 880,01 грн виникла внаслідок несплати нарахованих відповідачем самостійно грошових зобов'язань у податкових деклараціях платника єдиного податку фізичної особи-підприємця № 9294500309 від 03.11.2023 в сумі 7841,19 грн по терміну сплати 20.11.2023, №9380374127 від 04.02.2024 в сумі 17165,58 грн по терміну сплати 19.02.2024, №9120004279 від 08.05.2024 в сумі 18873,24 грн по терміну сплати 20.05.2024.
ГУ ДПС у Волинській області у зв'язку із порушенням платником єдиного податку ОСОБА_1 вимог перебування на спрощеній системі оподаткування (наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів відповідно до абзацу третього п.299.10 ст.299 ПК України) винесено рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку № 374/03-20-24-06 від 30.06.2024 (а.с.38).
Не погоджуючись з діями та рішенням про анулювання свідоцтва платника єдиного податку, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.
Відповідно до положень ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755 (надалі - ПК України), який передбачає, зокрема:
- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. ( пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України)
- платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. (пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України);
- виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. ( пункт 38.1. ст.38 ПК України)
- контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом. ( абзац перший-другий пункту 75.1 статті 75 ПК України).
Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також можуть бути:
1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків);
2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних;
3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах;
4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні";
5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу;
6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки;
7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу;
8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 цього Кодексу;
9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу;
10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу;
11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.
Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. (пункт 76.1 статті 76 ПК України).
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу. (пункт 76.2 статті 76 ПК України).
За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. ( пункт 86.2 статті 86 ПК України).
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. (пункт 291.2 ст. 291 ПК України)
Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою. ( пункт 291.3 ст.291 ПК України).
Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал. Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду. ( абз.2 п.294.1., п.294.2. ст.294 ПК України).
Платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у тому числі, у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів. (підпункт 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України).
Реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу (підпункт 299.10.3 пункту 299.10 статті 299 ПК України)
Відповідно до п. 8 підпункту п.п. 298.2.3, п. 298.2, ст. 298 ПК України, платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абз. 3 п. 59.1 ст. 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Згідно п. 300.1, ст. 300 ПК України платники єдиного податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
У силу вимог п. 299.11 ст. 299 ПК України, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої-третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої групи у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому, реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.
Позивач, оскаржуючи рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку № 374/03-20-24-06 від 30.06.2024, не спростовує наявності у неї податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів. Та по суті погоджується з тим, що заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 43 880,01 грн виникла внаслідок несплати нарахованих відповідачем самостійно грошових зобов'язань у податкових деклараціях платника єдиного податку фізичної особи-підприємця № 9294500309 від 03.11.2023 в сумі 7841,19 грн по терміну сплати 20.11.2023, №9380374127 від 04.02.2024 в сумі 17165,58 грн по терміну сплати 19.02.2024, №9120004279 від 08.05.2024 в сумі 18873,24 грн по терміну сплати 20.05.2024.
Разом з тим, позиція позивача полягає у тому, що прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної (а не камеральної) перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході такої перевірки порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування. При цьому, позивач посилається на правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 04.05.2023 (справа № 320/1040/19).
Суд вважає такі доводи позивача хибними з огляду на наступне.
Як було вищевказано судом, пунктом 299.11 статті 299 ПК України встановлено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Тобто у вказаній статті йдеться про платників єдиного податку першої - третьої групи, а також про порушення, які виявляються під час проведення перевірок. Відносно вказаних платників податків (першої - третьої групи) законодавець не уточнив про проведення яких саме перевірок йде мова, а тому очевидно, що такі перевірки можуть бути як камеральні так і документальні (в залежності від характеру та суті допудених порушень платником податку).
У вказаному контексті (для порівняння) суд звертає увагу на ч.2 пункту 299.11 статті 299 ПК України, яка відносно платників єдиного податку четвертої групи (на відміну від першої - третьої) викладена законодавцем наступним чином.
У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов'язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.
Тобто обов'язковість проведення саме документальних перевірок стосується лише платників єдиного податку четвертої групи, а для перевірки порушень вимог ПК України платником єдиного податку першої - третьої груп, такої вимоги немає, а тому існує альтернатива - це проведення контролюючим органом документальних або камеральних перевірок в залежності від суті та характеру допущених порушень.
Окрім того, предметом камеральної перевірки, серед іншого може бути своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах (пункт 3 ч.2 пп.75.1.1 п.75.1 статті 75 ПК України).
Суд критично ставиться до посилань представника позивача на правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 04.05.2023 (справа №320/1040/19), з огляду на те, що справи №320/1040/19 та 140/470/25 не є подібними.
Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27.03.2018 № 910/17999/16; пункт 38 постанови від 25.04.2018 № 925/3/7; пункт 40 постанови від 25.04.2018 № 910/24257/16).
Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними, схожими) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц; пункт 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).
Проаналізувавши справу №320/1040/19 (на яку послалась представник позивача), суд вважає, що вона не є подібною до справи, що розглядається, адже у справі №320/1040/19 суди задовольнили позов на тій підставі, що у позивача були відсутні достатні правові підстави для подання заяви про зміну ним місця провадження господарської діяльності, а отже, й порушень щодо місця здійснення господарської діяльності позивачем не допущено, що, у свою чергу, свідчить про відсутність підстав для прийняття відповідачем рішення від 30.08.2019 № 323/10-04/2760813637 про анулювання позивачу свідоцтва платника єдиного податку та виключення його з відповідного реєстру. Водночас, судами констатовано й порушення контролюючим органом порядку прийняття рішення про анулювання свідоцтва платника податку. Як зазначено у рішенні, підставою для його прийняття стали службова записка від 31.01.2019 та акт перевірки від 28.12.2018, однак рішення прийнято лише 30.08.2019, тобто через 8 місяців після складення акта перевірки і через 7 місяців після складення службової записки, що суперечить не тільки приписам податкового законодавства, а й принципам належного урядування, своєчасності притягнення до відповідальності та юридичної визначеності. Крім того, перед прийняттям цього рішення контролюючим органом було складено акт перевірки від 30.08.2019, який, як констатовано судами, не містить не тільки необхідних відомостей про підстави та обставини її проведення, але й жодних даних про встановлені конкретні факти вчинених позивачем порушень.
У справі, що розглядається №140/470/25, оскаржуване рішення №374/03-20-24-06 від 01.07.2024 прийнято на підставі пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України у зв'язку тим, що у позивача була наявна заборгованість протягом двох послідовних кварталів. Позивачем вказане порушення не спростовано, а тому контролюючим органом правомірно анульовано ФОП ОСОБА_1 свідоцтво платника єдиного податку за результатами камеральної перевірки відповідно до абз. 3 п.299.10 ст.299 ПК України.
Частиною 1 ст. 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі ( ч. 2 ст. 77 КАС України).
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що контролюючим органом не порушено умов та порядку прийняття оскаржуваного рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи ФОП ОСОБА_1 №374/03-20-24-06 від 01.07.2024, а тому такі дії ГУ ДПС у Волинській області є правомірними.
Суд критично ставиться також до пояснень представника позивача відносно того, що позивачу не надсилався акт перевірки та оскаржуване рішення, оскільки з матеріалів справи слідує, що такі документи надсилались контролюючим органом рекомендованим поштовим відправленням № 0600938933895 на актуальну поштову адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), однак були повернуті адресанту «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 27 (зворот)).
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів суд вважає, що ключові аргументи доводів та міркувань учасників процесу отримали достатню оцінку.
Враховуючи вищезазначене, оцінивши докази, наявні в матеріалах справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Оскільки суд відмовляє у задоволенні основної позовної вимоги - про визнання протиправним та скасування рішення №374/03-20-24-06 від 01.07.2024 про виключення з реєстру платників єдиного податку ФОП ОСОБА_1 , то похідна позовна вимога про зобов'язання відповідача поновити реєстрацію ФОП ОСОБА_1 як платника єдиного податку та включити до реєстру платників єдиного податку також не підлягає до задоволення.
За правилами статті 139 КАС України у випадку відмови в задоволенні позову понесені позивачем судові витрати, пов'язані з розглядом цієї справи, покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області (43027, Волинська область, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 44106679)
Суддя Т.М. Димарчук