Справа № 569/6836/25
01 травня 2025 року м. Рівне
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Гордійчук Н.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої в КП «ОПЦ РОР», відомості про РНОКПП невстановлені, за ч. 1 ст. 184 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 27.03.2025 року серії ВАД № 660857, 21.03.2025 року близько 12 год. 00 хв. громадянка ОСОБА_1 неналежно виконувала батьківські обов'язки відносно сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме неналежно виховувала сина, що призвело до того, що 21.03.2025 року близько 12:10 год. в Рівненському спеціалізованому ліцеї «Центр Надії», що по вул. Ігоря Волошина, 12, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , порушував шкільну дисципліну та етикет, що призвело: ОСОБА_2 змусив зняти штани під час перерви у гр. ОСОБА_3 , свого однокласника ОСОБА_4 на очах в інших дітей ліцею, тим самим ухилилася від виконання своїх обов'язків.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнала та вказала, що обов'язки з виховання дитини виконує в повній мірі. Повідомила, що її син гарно вчиться, веде нормальний спосіб життя та вона приділяє достатньо уваги для його виховання, бесід з ним щодо проведення дозвілля.
До початку розгляду справи захисник ОСОБА_1 адвокат Ошурко Й.М. подав до суду клопотання, в якому просив суд провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Також додатково повідомив, що ситуація, яка описана в протоколі - є збігом обставин і впливу колективу один на одного, підбурювання і участь дітей, які були присутні при цьому. Вказав, що відкритим залишається питання виникнення даної ситуації. Як значна кількість дітей могла залишитися без уваги тривалий проміжок часу, де на той час був соціальний працівник, який закріплюється за дітьми із розладами, що призвело до подібної ситуації з боку цілої юрби дітей із участю цієї дівчинки. Також зазначив, що батько дівчинки ОСОБА_5 - ОСОБА_6 у своїх письмових поясненнях від написання будь-якої заяви відмовився, просив провести відповідні профілактичні роботи.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та її захисника адвоката Ошурка Й.М., дослідивши матеріали справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до такого висновку.
Частиною 1 статті 184 КУпАП встановлено відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
За правилами ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, духовний і моральний розвиток, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
За правилами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Згідно з ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
На підтвердження вини ОСОБА_1 , суду надано протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 660857 від 27.03.2025 року, дані рапорту із бази «Армор» щодо реєстрації події та опрацювання виклику зі служби «102», пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , рапорт поліцейського.
Об'єктом правопорушення за ст. 184 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів малолітніх та/або неповнолітніх дітей. Об'єктивна сторона правопорушення полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Суб'єктом правопорушень є батьки малолітнього та/або неповнолітнього або особи, що їх замінюють.
Диспозиція вказаної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов'язків за диспозицією
ст.184 КУпАП не повинна вважатися будь-яка дія (бездіяльність) батьків. Такі дії чи бездіяльність повинні пов'язуватися виключно із невиконання обов'язків, які чітко передбачені законодавством, і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
На думку суду, вищезазначена суть учиненого адміністративного правопорушення не є чіткою, а саме незрозуміло, які дії (бездіяльність) вчинила ОСОБА_1 та в чому проявилось невиконання нею передбачених Законом батьківських обов'язків.
Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини передбачені ст. 150 СК України, проте жоден із передбачених даною статтею обов'язків не вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення.
Умовою настання адміністративної, а не іншого виду юридичної відповідальності є: наявний причинний зв'язок між посяганням на громадський порядок або безпеку та настанням або можливим настанням наслідків, у даному випадку, у вигляді шкоди правам та інтересам дитини щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання.
Отже, з урахуванням положень Закону України «Про охорону дитинства», СК України, ст. 184 КУпАП, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні умисні дії або бездіяльність, спрямовані на ухилення від виховання неповнолітнього сина ОСОБА_2 , що зумовлює відсутність підстав настання адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, а лише фіксує обставини вчиненого правопорушення, які повинні бути підтверджені доказами долученими до протоколу. Орган уповноважений на складання протоколу повинен довести належними та допустимими доказами вину особи.
Відтак, суд вважає, що зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 660857 від 27.03.2025 року обставини не свідчать про те, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП. Окрім того, всі пояснення, додані до протоколу написані зі слів дітей 1-го класу, що само по собі не може бути достатнім доказом для встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 284 КУпАП, постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Керуючись ст. 184, 247, 283-285 КУпАП, ЗУ «Про охорону дитинства», СК України, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області.
Суддя Н.О. Гордійчук