Справа 362/919/25
Провадження 3/362/582/25
25.02.2025 року суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Лебідь-Гавенко Г.М., розглянувши матеріали, що надійшли від Фастівського ВП № 3 ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 187 КУпАП ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово безробітний,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 639343, 12.01.2025 о 23:11 год. під час перевірки працівниками поліції адміннаглядного ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 де ОСОБА_1 проживає і був відсутній, чим порушив встановлені судом обмеження адміннагляду, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 187 КУпАП.
Крім того, 16.01.2025 о 23:00 год. під час перевірки працівниками поліції адміннаглядного ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 де ОСОБА_1 проживає і був відсутній, чим порушив встановлені судом обмеження адміннагляду, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 187 КУпАП.
Також, 21.01.2025 о 01:00 год. під час перевірки працівниками поліції адміннаглядного ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 де ОСОБА_1 проживає і був відсутній, чим порушив встановлені судом обмеження адміннагляду, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 187 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 надав пояснення, відповідно до яких у вказані дні, працівники поліції телефонували на «Телеграм» але він спав, не чув, бо Інтернет зв'язок був відключений, оскільки прийшов з роботи з Києва та ліг спати бо тяжко працює, що також може підтвердити свідок ОСОБА_2 .
Суд, проаналізувавши в системному зв'язку пояснення у ОСОБА_1 , дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Пунктом 6 Розділу ІІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 визначено, що у разі об'єднання судових справ (матеріалів кримінального провадження) в одну їй присвоюється єдиний унікальний номер тієї з об'єднаних справ (матеріалів), яка надійшла до суду першою. Відповідно до постанови (ухвали) суду вноситься інформація в АСДС під номером об'єднаної справи (матеріалів кримінального провадження) та відмітки про об'єднання справ (матеріалів кримінального провадження) із зазначенням номера нової судової справи (матеріалів кримінального провадження).
Зважаючи на те, що адміністративні протоколи складені відносно однієї особи за вчинення кількох адміністративних правопорушень та одночасно розглядаються в одному суді, то справи про адміністративні правопорушення № 362/917/25 (провадження № 3/362/580/25), № 362/918/25 (провадження № 3/362/581/25) та № 362/919/25 (провадження № 3/362/582/25) підлягають об'єднанню в одне провадження з присвоєнням єдиного номеру № 362/919/25 (провадження № 3/362/582/25).
Згідно постанови Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 23.02.2024 року щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено адміністративний нагляд, а саме: заборона виходу з будинку за місцем мешкання з 22:00 год. до 06:00 год. ранку; заборона виїзду з м. Кривий Ріг Дніпропетровської області без дозволу органів Національної поліції України; відмічатись в органах поліції 2 (два) рази на місяць; заборона перебування в ресторанах, кафе, барах та місцях продажу спиртних напоїв на розлив (а.с.7-9).
Частина 1 статті 9 КУпАП передбачає, що адміністративним порушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозаписи, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколами про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В той же час, ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному вивченні справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно до ст. 187 КУпАП, порушення правил адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд, а саме: 1) неявка за викликом органу Національної поліції у вказаний термін і ненадання усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням правил адміністративного нагляду; 2) неповідомлення працівників Національної поліції, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи чи проживання або про виїзд за межі району (міста) у службових справах; 3) порушення заборони виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу; 4) порушення заборони перебування у визначених місцях району (міста); 5) нереєстрація в органі Національної поліції - тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти відсотків заробітку, а в разі, якщо за обставинами справи з урахуванням особи порушника застосування цих заходів буде визнано недостатнім, - адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Згідно зі статтею 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи: протоколи про адміністративне правопорушення, складені відповідно до вимог КУпАП, що містить суть правопорушення та кваліфікацію дій особи. При цьому в протоколах не вказано про наявність свідків події або будь-яких інших доказів, отриманих при виявленні правопорушення; рапорти працівників поліції про відсутність особи за місцем проживання; письмові пояснення особи, відповідно до яких він вказує, що перебував дома, однак ніхто не стукав і не дзвонив у його двері, копію постанови суду про встановлення особі адміністративного нагляду, довідка про звільнення з місць позбавлення волі .
Проте, у матеріалах справи відсутні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КУпАП, зважаючи на відсутність в його діях умислу, а саме, особа, що притягується до адміністративної відповідальності, 12.01.2025 року, 16.01.2025 року та 21.01.2025 року був відсутнім за місцем свого проживання.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в діях особи відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 187 КУпАП.
Так, в матеріалах справи є лише протоколи, рапорти поліцейського та письмові пояснення особи, в яких він ґрунтовно заперечує свою провину, а безпосередньо у суді надав пояснення ОСОБА_1 , що також міг підтвердити свідок, який заперечував відсутність його за місцем його проживання.
При цьому, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів, однак жодного доказу на спростування таких пояснень працівниками поліції не надано (ні фото, ні відеодоказів, ні пояснень сторонніх свідків).
Згідно зі статтею 252 КУпАП докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно зіст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ. Зокрема, у своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10 лютого 1995 року ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
ЄСПЛ підкреслює, що обов'язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.
Так, у Рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію про те, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
За правилами статті 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Дослідивши матеріали справи крізь призму наведеного правового регулювання, враховуючи позицію ОСОБА_3 , суд констатує, що до протоколу про адміністративні правопорушення не додано достатніх доказів учинення інкримінованих адміністративного правопорушення.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, суддя вважає, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять фактичних даних, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КУпАП, а тому провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 187 КУпАП підлягає закриттю, оскільки у його діях відсутній склад вказаного адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 187, 245, 247, 251, 252 КпАП України, суддя,
Об'єднати в одне провадження справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 № 362/917/25 (провадження № 3/362/580/25), № 362/918/25 (провадження № 3/362/581/25) та № 362/919/25 (провадження № 3/362/582/25), присвоївши об'єднаній справі єдиний номер № 362/919/25 (провадження № 3/362/582/25).
Провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КУпАП.
Постанову може бути оскаржено особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко