Справа № 355/765/25
Провадження № 2/355/648/25
про відкриття провадження
(загальне позовне провадження)
30 квітня 2025 року селище Баришівка
Баришівський районний суд Київської області у складі головуючої судді Цирулевської М. В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Баришівської селищної ради Київської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування,
25 квітня 2025 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , за підписом представника позивачки, адвоката Чередніченко Наталії Вікторівни, до Баришівської селищної ради Київської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 квітня 2025 року головуючою суддею у даній справі визначено суддю Баришівського районного суду Київської області Цирулевську М. В.
Позовні вимоги стосуються визнання права власності в порядку спадкування на житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 , після смерті матері позивачки, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За правилом виключної підсудності, закріпленим у ч. 1 ст. 30 Цивільного процесуального кодексу України (надалі також ЦПК України), позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред'явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у статтях 27 - 29 ЦПК України.
Вирішуючи питання визначення територіальної підсудності цієї справи, суд зауважує, що відповідно до п. 3-1 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.
З огляду та на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 715-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Київської області», що діяло до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, село Семенівка відносилося до Баришівського району Київської області, із чого слідує, що дана справа відноситься до територіальної юрисдикції Баришівського районного суду Київської області.
У позовній заяві зазначено, що позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 10 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», додаючи до позову копію посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого на ім'я ОСОБА_3 . За відомостями означеного посвідчення, ОСОБА_4 (дівоче прізвище позивачки, відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого Виконкомом Семенівської сільської ради Баришівського району Київської області 24.12.2005) ОСОБА_5 є особою, яка евакуйована у 1986 році із зони відчуження та має право на пільги і компенсації, встановлені Законом УРСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (Категорія 2).
Відповідно до пункту 10 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно із Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особи, які евакуйовані у 1986 році із зони відчуження, відносяться до 2 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (п. 2 ч. 1 ст. 14 означеного Закону).
Відтак, суд зазначає про наявність підстав для звільнення позивачки від сплати судового збору за подання позову у цій справі.
В решті питань суд зазначає, що подана позовна заява відповідає вимогам статей 175-177 ЦПК України, підстав для залишення позовної заяви без руху, її повернення або відмови у відкритті провадження судом не встановлено.
Відповідно до ч. 2, 4 ст. 19, ч. 1 ст. 274 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
За положеннями ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду: 1) малозначних справ; 2) справ, що виникають з трудових відносин; 3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; 4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах щодо спадкування.
Відтак, вирішуючи питання щодо порядку здійснення позовного провадження (загального або спрощеного), суд бере до уваги предмет позовних вимог (визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування), а тому суд доходить висновку про розгляд цієї справи за правилами загального позовного провадження.
За вимогами ч. 2 ст. 187 ЦПК України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій, зокрема, зазначає строк для подання відповідачем відзиву на позов, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (ч. 7 ст. 187 ЦПК України).
У зв'язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, із встановленням процесуальних строків для подання сторонами заяв по суті.
Крім того, в позовній заяві заявлено клопотання про витребування у Першої бориспільської державної нотаріальної контори копію спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Відтак, з огляду на подання клопотання про витребування доказів разом із позовною заявою, зважаючи, що витребовуваний доказ має доказове значення для розгляду цієї справи, суд вважає подане клопотання обґрунтованим та доходить висновку про доцільність витребування копії спадкової справи, що була заведена після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись статтями 11, 19, 30, 84, 175-177, 184, 187, 189, 258-261, 294, 353 ЦПК України, суд
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Баришівської селищної ради Київської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування.
Розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.
Призначити підготовче судове засідання на 28 травня 2025 року на 09:30 год, яке відбудеться в приміщенні Баришівського районного суду Київської області за адресою: 07501, Київська область, Броварський район, смт. Баришівка, вул. Київський Шлях, 61.
Клопотання представника позивача про витребування доказів задовольнити.
Витребувати у Першої бориспільської державної нотаріальної контори (вул. Франка, буд. 7, м. Бориспіль, Київська область, 08300) копію спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Копії цієї ухвали суду направити сторонам по справі, а відповідачу - також копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.
Встановити строк для подання відповідачем відзиву на позов протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копію відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).
Відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Встановити позивачці п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частини третьої - п'ятої статті 178 ЦПК України, в якій позивачка викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотиви їх визнання або відхилення.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам частини третьої - п'ятої ст.178 ЦПК України, в якому відповідач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачкою у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.
Роз'яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення) є їхнім правом. У разі ненадання відповідним учасником заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається, за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет:
https:// ba.ko.court.gov.ua/sud1001/
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Дані відносно позивачки:
ОСОБА_1
АДРЕСА_2 .
Дані відносно відповідача:
Баришівська селищна рада Київської області
вул. Центральна, 27, селище Баришівка, Броварський район, Київська область, 07501.
Суддя
Баришівського районного суду
Київської області Марина ЦИРУЛЕВСЬКА