провадження № 3/294/74/25
справа № 294/2123/24
02 травня 2025 року м. Чуднів
Суддя Чуднівського районного суду Житомирської області Білера І.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з ВП № 5 Житомирського РУП ГУ НП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №758970 від 23.11.2024, ОСОБА_2 23.11.2024 о 12 год 20 хв на автодорозі Житомир - Чернівці, керуючи транспортним засобом «LEXUS RX 350», Lнз НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості для руху, не врахував дорожньої обстановки, в результаті чого не впорався з керуванням та заїхав на смугу зустрічного руху, де здійснив зіткнення з автомобілем «VOLVO CX 90», днз НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , в результаті чого транспортні засоби отримали матеріальні збитки та механічні ушкодження.
Таким чином, ОСОБА_2 порушив вимоги п. 12. 1 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
В судове засідання, призначене на 12.02.2025, ОСОБА_2 не з'явився, однак від представника останнього - адвоката Трофімова А.В. надійшла заява про відкладення судового засідання, оскільки з ОСОБА_2 укладено договір про надання правничої допомоги та є необхідність в ознайомленні з матерілами справи для захисту останнього.
Від потерпілої ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.
У судове засідання, призначене на 03.03.2025, ОСОБА_2 та його представник не з"явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
У судове засідання, призначене на 09.04.2025, з'явився ОСОБА_2 та його представник - адвокат Трофімов А.В. ОСОБА_2 суду пояснив, що рухався по трасі Житомир - Чернівці , яка має дві смуги руху в різних напрямках, прямував у бік Старокостянтинова зі швидкістю приблизно 80 км/год поза населеним пунктом. По дорозі не було ніяких попереджувальних знаків, однак фактично, рухаючись постійно прямо, він потрапив у крутий поворот. Коли ОСОБА_2 здійснював маневр повороту, то на цьому проміжку дороги остання була переметена снігом, на який автомобіль наїхав, після чого він почав втрачати контроль і машину задньою частиною почало носити. Коли виїхав з повороту, то побачив на зустрічній смузі руху автомобіль VOLVO, днз НОМЕР_3 , який рухався по центру дороги, у зв'язку з чим почав викручувати кермо максимально у лівий бік, однак задню частину машини все - рівно заносило на зустрічну смугу руху. При зближенні транспортних засобів автомобіль VOLVO, днз НОМЕР_3 , також почав втрачати контроль і відходити вправо, однак зіткнення уникнути не вдалось, яке відбулось майже по центру дороги, однак більше на зустрічній смузі руху, де рухався автомобіль VOLVO, днз НОМЕР_3 . При цьому ОСОБА_2 наголосив, що якби автомобіль VOLVO, днз НОМЕР_3 , рухався по центру своєї смуги руху, а не посередині самої дороги, то зіткнення б не відбулось.
Вирішуючи питання про винуватість ОСОБА_1 у дорожньо - транспортній пригоді, суд виходить з такого.
У випадку дорожньо-транспортної події за участю декількох водіїв для вирішення питання про наявність чи відсутність в їхніх діях складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, необхідно встановити причинний зв'язок між діяннями (порушенням правил безпеки дорожнього руху) кожного з них та наслідками, що настали, дослідити характер та черговість порушень, які вчинив кожен із водіїв, хто з них створив небезпечну дорожню обстановку (аварійну ситуацію), тобто з'ясувати ступінь участі кожного у спричиненні протиправного наслідку.
Відповідно до ст. 124 КУпАП відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно з п. 12.1 ПДР під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
За змістом вимог п.п. 11.3 та 11.4 ПДР, на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу.
Як вбачається зі схеми місця ДТП, долученої до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, автодорога Н-03, на якій сталась дорожньо - транспортна пригода 23.11.2024 за участі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , має по одній смузі руху в кожному напрямку з суцільною горизонтальною дорожньою розміткою 1.1.
У вказаній схемі зафіксовано ділянка дороги, на якій сталась дорожньо-транспортна пригода, дорожня обстановка, зокрема наявність уламків на зустрічній смузі руху дороги, по якій рухався автомобіль VOLVO, днз НОМЕР_3 , під керуванням потерпілої ОСОБА_3 , розташування транспортних засобів, зокрема перебування автомобіля LEXUS, днз НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 , на узбіччі зустрічної смуги руху.
Згідно з поясненнями потерпілої ОСОБА_3 , проїжджаючи на автодорозі Н-03 неподалік с. Дідківці Житомирського району, помітила, що з-за повороту на великій швидкості назустріч їй та на її смугу руху виїхав автомобіль «LEXUS RX 350», днз НОМЕР_1 . З метою уникнення зіткнення вона почала рух свого автомобіля на зустрічну смугу, однак уникнути зіткнення не вдалось, внаслідок якого автомобіль LEXUS RX 350», днз НОМЕР_1 , занесло у кювет.
Проаналізувавши докази у справі, зважаючи на обставини дорожньо - транспортної пригоди, враховуючи пояснення потерпілої ОСОБА_3 , надані 23.11.2024, а також пояснення ОСОБА_1 , надані безпосередньо в суді, суд дійшов висновку, що в дорожній ситуації, яка склалась 23.11.2024, у ОСОБА_1 була відсутня можливість уникнути даної дорожньо - транспортної пригоди з технічної точки зору.
Так, ОСОБА_2 , зі слів, рухався 80 км/год на трасі поза населеним пунктом, що відповідає Правила дорожнього руху. Перед поворотом своєчасно не застосував гальмування транспортного засобу, оскільки будь - яких попереджувальних дорожніх знаків, які б вказували на «небезпечний поворот» чи на «слизьку дорогу», перед якими б водій мав застосувати гальмування транспортного засобу, на дорозі не було.
Вказане не спростовано матеріалами справи про адміністративне правопорушення, будь - яких доказів порушення ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху матеріали справи не містять.
Оскільки в даному випадку в діях водія ОСОБА_1 невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху, які б знаходились в причинному зв'язку з настанням дорожньо - транспортної пригоди, не виявлено, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Таким чином, суд дійшов висновку, що водій ОСОБА_2 діяв відповідно до вимог Правил дорожнього руху, в умовах аварійної ситуації, та не порушував вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху, знаходячись в аварійній обстановці вживав залежні від нього заходи щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).
Стаття 62 Конституції України закріплює правило, згідно з яким усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
У справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину, всі сумніви, щодо винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи. Протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the United Kingdom), n. 161, Series А заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».
Таким чином, у справі про адміністративне правопорушення відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, які б були у причинно - наслідковому зв'язку з дорожньо - транспортною пригодою, тобто у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а тому провадження в даній справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчилися строки, передбачені статтею 38 цього Кодексу.
Разом з тим, відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти вмотивоване законне рішення.
Статтею 280 КУпАП прямо встановлено обов'язок суду з'ясовувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення, поміж іншого, чи винна дана особа в його вчиненні. При цьому норм щодо відсутності у суду повноважень на встановлення обставин щодо вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі винесення постанови про закриття провадження за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП вказаний Кодекс не містить.
Закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП, можливо виключно у разі встановлення винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки таке закриття справи про адміністративне правопорушення являється нереабілітуючою підставою.
З огляду на зазначене, нереабілітуюча підстава закриття справи про адміністративне правопорушення не може бути застосована до осіб, які не вчиняли адміністративного правопорушення або їх вина у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена у встановленому законом порядку. До таких осіб слід застосовувати реабілітуючі підстави закриття справи, передбачені пунктами 1-4 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Таким чином, зважаючи на те, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, однак строки притягнення останнього до відповідальності минули, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись статтями 38, 126, 130, 247, 251, 252, 268, 283-285, 294 КУпАП,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ірина БІЛЕРА