Ухвала
02 травня 2025 року
м. Київ
справа № 757/51556/23
провадження № 61-5577ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу адвоката Мельника Андрія Івановича як представника ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 25 вересня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сич Ірина Миколаївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Партола Майя Дмитрівна, про визнання договорів дарування недійсними та витребування майна з незаконного володіння,
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому, з урахуванням заяви про зміну (доповнення) предмета позову, просила визнати недійсними договір дарування квартири від 04 листопада 2021 року, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Сич І. М. та зареєстрований в реєстрі за № 715 та договір дарування земельної ділянки від 04 листопада 2021 року, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Сич І. М. та зареєстрований в реєстрі за № 717;
скасувати рішення приватного нотаріуса КМНО Партоли М. Д. про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 на підставі договору дарування, індексний номер: 67599716 від 15 травня 2023 року;
витребувати із незаконного володіння ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 .
Печерський районний суд м. Києва рішенням від 25 вересня 2024 року в задоволенні позову відмовив.
Київський апеляційний суд постановою від 27 березня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Мельником А. І., залишив без задоволення, а рішення Печерського районного суду м. Києва від 25 вересня 2024 року - без змін.
29 квітня 2025 року адвокат Мельник А. І. як представник ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Печерського районного суду м. Києва від 25 вересня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 березня 2025 року (повний текст якої складено 31 березня 2025 року) у цій справі.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду з огляду на таке.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Ставка судового збору, чинна на час подання касаційної скарги на рішення суду, встановлена підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» та визначена у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» заявнику необхідно сплатити судовий збір за ставками, встановленими за подання касаційної скарги на рішення суду, яким вирішено позовну заяву майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до частини третьої статті 2 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позовну заяву подано у 2023 році, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, позовної заяви немайнового характеру фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (прожитковий мінімум для працездатних осіб - 2 684,00 грн, підпункти 1, 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції, чинній станом на час подання позову у цій справі).
Судовий збір за подання касаційної скарги за три немайнові вимоги (визнання двох договорів дарування недійсними та скасування рішення про державну реєстрацію) становить 5 153,28 грн (1 073,60 грн х 3 х 200 % х 0,8).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Аналіз скарги та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціну позову щодо вимог майнового характеру (витребування із незаконного володіння квартири АДРЕСА_1 ), а тому неможливо встановити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру.
Таким чином, ОСОБА_1 необхідно надати суду інформацію про ціну позову щодо вимог майнового характеру (станом на дату подання позову до суду), а також самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги в цій частині, підтвердивши такий розмір належними доказами (зокрема, позовна заява з визначеною ціною позову станом на день її подання, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості нерухомого майна), та за подання касаційної скарги в цій частині, сплатити судовий збір у розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, який необхідно самостійно розрахувати, виходячи із вартості спірного майна, х 0,8.
Також суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату.
Крім цього, згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Касаційна скарга надіслана до Верховного Суду в електронній формі через підсистему «Електронний суд».
Адвокатом Мельником А. І. як представником ОСОБА_1 надано доказ надсилання копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів лише представнику ОСОБА_3 - Левченко М. М. Проте доказів надсилання копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу представником заявника не надано.
З огляду на викладене, заявнику необхідно надати суду касаційної інстанції докази надсилання копії касаційної скарги та копій доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 ЦПК України (шляхом надсилання до електронних кабінетів інших учасників справи, а у разі відсутності в інших учасників справи електронних кабінетів чи відсутності відомостей про наявність в інших учасників справи електронних кабінетів - у паперовій формі листом з описом вкладення).
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням заявнику можливості усунути вищевказані недоліки.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу адвоката Мельника Андрія Івановича як представника ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 25 вересня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 березня 2025 рокузалишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. Ю. Зайцев