02 травня 2025 року
м. Київ
справа № 522/5675/18
провадження № 61-11463св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - Одеська міська рада,
відповідач - ОСОБА_1 ,
треті особи: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, ОСОБА_2 ,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2021 року в складі судді Абухіна Р. Д. та постанову Одеського апеляційного суду від 22 червня 2023 року в складі колегії суддів: Князюка О. В., Погорєлової С. О., Заїкіна А. П.,
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2018 року Одеська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 та просила:
скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24 березня 2020 року № 51763787, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області Мерзлікіним Д. В., що є підставою для проведення державної реєстрації припинення права власності ОСОБА_1 на нежитлову будівлю, загальною площею 120, 3 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 ;
зобов'язати ОСОБА_1 власними силами та за власний рахунок привести об'єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю, загальною площею 120, 3 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , до попереднього стану - відповідно до технічного паспорту, виготовленого фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 за № 9171 6725 1101 від 17 лютого 2017 року.
На обґрунтування позову зазначала, що Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради 15 травня 2017 року проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил щодо проведення будівельних робіт (реконструкції) на об'єкті нерухомого майна - нежитловому приміщенні загальною площею 71,2 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 .
У зв'язку з виявленими порушеннями в цей же день видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, відповідно до якого ОСОБА_1 зобов'язано привести самочинно реконструйований об'єкт у відповідність до технічного паспорту інвентаризації нерухомого майна. Проте, відповідач не виконала цей припис.
Під час судового розгляду ОСОБА_1 збільшила належний їй об'єкт нерухомості з 71, 2 кв. м до 120,3 кв. м., тобто на 49,1 кв. м, в тому числі за рахунок захоплення земель територіальної громади міста Одеси.
Здійснення самочинного будівництва виключало можливість державної реєстрації права власності на спірний об'єкт нерухомості, тому Одеська міська рада просила позов задовольнити.
Короткий зміст судових рішень в справі
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 03 липня 2018 року закрито провадження у цій справі, оскільки спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Постановою Одеського апеляційного суду від 29 листопада 2018 року ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 03 липня 2018 року про закриття провадження у справі скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2021 року позов задоволено.
Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24 березня 2020 року № 51763787, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області Мерзлікіним Д. В., що є підставою для проведення державної реєстрації припинення права власності ОСОБА_1 на нежитлову будівлю загальною площею 120, 3 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов'язано ОСОБА_1 власними силами та за власний рахунок привести об'єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю, загальною площею 120, 3 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , до попереднього стану - відповідно до технічного паспорту, виготовленого фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 , № 9171 6725 1101 від 17 лютого 2017 року.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції виходив з того, що загальна площа належної ОСОБА_1 нежитлової будівлібула неправомірнозбільшена з 71,2 кв. м до 120,3 кв. м.
Технічний паспорт, який не є правовстановлюючим документом, та довідка № 21/20/20 від 27 лютого 2020 року не можуть слугувати підставою для реєстрації права власності за позивачем на нежитлове приміщення площею 120,3 кв. м.
Постановою Одеського апеляційного суду від 22 червня 2023 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2021 року змінено, викладено абзац другий резолютивної частини рішення суду в наступній редакції: «Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24 березня 2020 року № 51763787, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області Мерзлікіним Д. В.»
В іншій частині рішення залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що в силу положень абзацу першого частини третьої статті 26 Закону № 1952-IV, відомості про право власності відповідача з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не вилучаються. Задоволення позову є підставою для вчинення державним реєстратором нової реєстраційної дії - внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі судового рішення.
За таких обставин, наявні підстави для зміни рішення суду першої інстанції шляхом викладення абзацу другого резолютивної частини рішення у редакції цієї постанови.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просила скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 22 червня 2023 року й ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
На обґрунтування касаційної скарги зазначала про застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 16 жовтня 2020 року в справі № 910/12787/17, від 25 лютого 2021 року в справі № 686/22429/18, від 15 червня 2021 року в справі № 904/5726/19, від 01 липня 2021 року в справі № 678/40/19, від 10 листопада 2021 року в справі № 638/122/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Задоволення позовних вимог не впливає на обсяг прав Одеської міської ради як власника земель комунальної власності.
Спір у цій справі підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки виник за участю суб'єкта владних повноважень, який реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції щодо здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Роботи з перепланування спірної нежитлової будівлі не передбачали втручання в несучі та огороджувальні конструкції, тому внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про зміну технічних характеристик об'єкта нерухомого майна проводиться на підставі технічного паспорта та не потребує документа, який засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Приморського районного суду м. Одеси.
03 січня 2024року справа № 522/5675/18 надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Встановлено, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 21 жовтня 2016 року набула право власності на нежитлову будівлю загальною площею 71,2 кв. м на АДРЕСА_1 .
15 травня 2017 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил щодо проведення будівельних робіт (реконструкції) на об'єкті нерухомого майна - нежитлового приміщення загальною площею 71,2 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
За результатами вказаної перевірки встановлено, що на час проведення перевірки не надано проектної документації та дозвільних документів на виконання будівельних робіт, про що складений акт від 15 травня 2017 року.
Також у вказаному акті перевірки зазначено, що згідно з даними Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт або засвідчують прийняття закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація щодо реєстрації дозвільних документів на виконання будівельних робіт за вищевказаною адресою.
ОСОБА_1 самочинно виконуються будівельні роботи із реконструкції нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , чим порушено положення частини першої та абзацу 2 статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Проведення перевірки здійснено у присутності представника власника приміщення ОСОБА_1 , який діяв на підставі довіреності від 29 жовтня 2013 року, що підтверджується підписом цієї особи в акті перевірки.
У зв'язку з виявленими порушеннями головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Лисим С. О. видано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 15 травня 2017 року, відповідно до якого ОСОБА_1 зобов'язана до 15 червня 2017 року привести самочинно реконструйований об'єкт у відповідність до технічного паспорту інвентаризації нерухомого майна, виготовленого фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 17 лютого 2017 року.
Цей припис залишився без виконання ОСОБА_1 .
Також головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно -будівельного контролю Одеської міської ради Лисим С. О. складено протокол про адміністративне правопорушення від 15 травня 2017 року відносно ОСОБА_1 за частиною сьомою статті 96 КУпАП.
Постановою № 230/17 у справі про адміністративне правопорушення від 19 травня 2017 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною сьомою статті 96 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500,00 грн.
Рішенням державного реєстратора Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області Мерзлікіна Д. В. № 51763787 від 24 березня 2020 року за ОСОБА_1 зареєстроване право власності на нежитлову будівлю на АДРЕСА_1 загальною площею 120,3 кв. м.
Згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на вищезазначений об'єкт нерухомості виникло у ОСОБА_1 на підставі таких документів:
1. договір купівлі-продажу від 26 жовтня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Токарською Т. В., реєстровий № 1875, за яким ОСОБА_1 отримала у власність від ОСОБА_4 нежитлову будівлю загальною площею 71, 2 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;
2. технічний паспорт, серія та номер: 26/21/20, виданий 27 лютого 2020 року, видавник ФОП « ОСОБА_5 »;
3. довідка ФОП « ОСОБА_5 », серія та номер 21/20/20, від 27 лютого 2020 року, в якій зазначено, що загальна та основна площа об'єкта нерухомості змінені внаслідок проведення робіт з перепланування, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, тому загальною площею об'єкта слід вважати 120,3 кв. м.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд (частина перша статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність»).
Згідно з підпунктом 1 пункту «б» частини першої статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчим органам міських рад делеговано повноваження у галузі будівництва, а саме: надання (отримання, реєстрація) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у випадках та відповідно до вимог, встановлених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану (частина сьома статті 376 ЦК України).
Відповідно до статті 376 ЦК України право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об'єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування. У разі порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК України).
Як вбачається зі змісту акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 15 травня 2017 року, складеного Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, реконструкція нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до ДСТУ-Н.Б.В.1.2-16:2013 визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єкта будівництва (додаток А) віднесено до II категорії складності.
Згідно з додатком А (таблиця А.1) ДСТУ-Н.Б.В.1.2-16:2013 визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єкта будівництва, II категорії складності об'єкта будівництва відповідає СС1 клас наслідків (відповідальності) будинків, будівель, споруд, лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури (незначні наслідки).
Згідно з частинами першою, другою статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.
ОСОБА_1 в установленому законом порядку не подала повідомлення про початок будівельних робіт до здійснення реконструкції належної їй нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 .
Встановивши, що спірна реконструкція, внаслідок якої збільшилась площа належного ОСОБА_1 нежитлового приміщення, є самочинною, тому не може бути підставою для виникнення в неї права власності на нежитлове приміщення площею 120,3 кв. м, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про задоволення позову.
Висновки судів не суперечать висновкам, викладеним Верховним Судом у зазначених у касаційній скарзі постановах.
Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про те, що ця справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки Одеський апеляційний суд у постанові від 29 листопада 2018 року дійшов висновку, що ця справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Інші доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, на законність оскаржуваних судових рішень не впливають, зводяться до власного тлумачення норм права, необхідності переоцінки доказів, що відповідно до статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.
Обставин, які є обов'язковими підставами для скасування судових рішень, касаційний суд не встановив.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстави для їх скасування відсутні.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції у незміненій при апеляційному перегляді частині та постанову апеляційного суду залишити без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2021 року у незміненій при апеляційному перегляді частині та постанову Одеського апеляційного суду від 22 червня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко