30 квітня 2025 року
м. Київ
Справа № 489/6401/24
Провадження № 61-4780ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження
за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (далі - скаржник), інтереси якого представляє адвокат Білоус Андрій Володимирович (далі - адвокат),
на рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 19 грудня 2024 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 11 березня 2025 року
у справі за позовом ОСОБА_1 (далі - позивачка) до скаржника про стягнення коштів і визнання відсутнім права вимоги та
1. У серпні 2023 року позивачка звернулася до суду з позовом, у якому просила:
- стягнути зі скаржника 6 231,00 грн незаконно списаних коштів;
- визнати відсутнім у скаржника право вимоги до позивачки за договорами від 1 липня 2024 року № SAMDNWFC000105220188 «Кредит готівкою» і№ SAMDNWFC000105220556.
2. 19 грудня 2024 року Ленінський районний суд міста Миколаєва ухвалив рішення, згідно з яким задовольнив позов частково: визнав транзакції від 1 липня 2024 року щодо переказу 6 231,00 грн з карткового рахунку скаржниці незаконними та зобов'язав скаржника відновити ці кошти на картковому рахунку скаржниці; відмовив у задоволенні іншої частини вимог.
3. 11 березня 2025 року Миколаївський апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою залишив без змін рішення суду першої інстанції.
4. 11 квітня 2025 року адвокат в інтересах скаржника подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив скасувати зазначені судові рішення й ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову.
5. Верховний Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
5.1. Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)).
5.2. Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: (а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; (б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; (в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; (г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).
5.3. Конституційний Суд України у рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 у справі щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
5.4. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 2 частини шостої статті 19 ЦПК України).
5.5. Предметом позову є стягнення коштів та визнання відсутності права вимоги. З огляду на цей предмет, зокрема вимогу про стягнення коштів (6 231,00 грн), яка не перевищує вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (242 240,00 грн = 3 028,00 х 80 такого мінімуму, визначеного згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік»), а також беручи до уваги характер спірних правовідносин і встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, Верховний Суд вважає, що вона має незначну складність, не належить до винятків, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19, частиною четвертою статті 274 ЦПК України. Тому визнає цю справу малозначною.
5.6. Скаржник отримав доступ до судів першої й апеляційної інстанцій і мав можливість навести аргументи та докази проти позовних вимог. Право касаційного оскарження згідно з процесуальним законом обмежене. Це обмеження спрямоване на забезпечення виконання Верховним Судом завдання із забезпечення сталості та єдності судової практики у порядку та спосіб, визначені таким законом(частина перша статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Зазначена мета є легітимною.
5.7. Оскаржені судові рішення за загальним правилом у касаційному порядку оскаржити не можна. Передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків немає. За таких умов обмеження на подання касаційної скарги є пропорційними вказаній легітимній меті та не порушують сутність права скаржника на доступ до суду.
Керуючись статтями 260, 261, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 19 грудня 2024 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 11 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про стягнення коштів і визнання відсутнім права вимоги.
2. Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали надіслати особі, яка подала цю скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Судді Д. А. Гудима
Є. В. Краснощоков
П. І. Пархоменко