30 квітня 2025 року
м. Київ
Справа № 178/3386/23
Провадження № 61-11565ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржник), в інтересах якого діє адвокат Шпунт Мар'ян Богданович (далі - адвокат),
на постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 липня 2024 року
у справі за позовом ОСОБА_2 (далі - позивач) до ОСОБА_3 (далі - продавчиня) та скаржника про визнання правочину дійсним і визнання права власності на земельну ділянку
за участю особи, яка подала апеляційну скаргу, - керівника Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області Геника Віталія Миколайовича (далі - прокурор), який діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (далі - ГУ Держгеокадастру), та
1. У грудні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати дійсним договір купівлі-продажу, який він 22 лютого 2022 року уклав із продавчинею (далі - договір купівлі-продажу), щодо придбання ним земельної ділянки площею 8,850 га з кадастровим номером 1222085000:01:002:0026, розташованої на території Божедарівської селищної ради Кам'янського / Криничанського району Дніпропетровської області (далі - земельна ділянка);
- визнати за позивачем право власності на земельну ділянку.
2. 20 лютого 2024 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області ухвалив рішення про задоволення позову.
3. 9 травня 2024 року цей суд ухвалив додаткове рішення, згідно з яким стягнув солідарно з продавчині та її представника на користь позивача 3 483,00 грн судового збору.
4. Прокурор як особа, яка не брала участь у справі, подав в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру апеляційну скаргу на рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2024 року.
5. 10 липня 2024 року Дніпровський апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою задовольнив апеляційну скаргу прокурора: скасував рішення суду першої інстанції й ухвалив нове - про відмову у задоволенні позову; стягнув із позивача на користь Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області 4 179,60 грн судового збору.
6. 14 жовтня 2024 року адвокат в інтересах скаржника подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову апеляційного суду та скерувати справу на новий розгляд до цього суду. Обґрунтував скаргу так:
- апеляційний суд не перевірив та не встановив передбачених підстав для представництва прокурором ГУ Держгеокадастру. Не врахував щодо вказаних обставин висновків, сформульованих у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 і від 2 вересня 2020 року у справі № 911/936/18;
- суд апеляційної інстанції належно не з'ясував, чи вирішував суд першої інстанції питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки прокурора, який подав апеляційну скаргу. Не врахував щодо вказаних обставин висновків, сформульованих у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц, від 13 січня 2021 року у справі № 227/2835/16-ц, Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 січня 2020 року у справі № 646/6461/17, Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 5 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17;
- апеляційний суд належно не дослідив подані докази, які підтверджують погодження сторонами усіх істотних умов договору купівлі-продажу та його виконання. Належно не оцінив доводи про наявність об'єктивних і непереборних перешкод для оформлення права власності на нерухоме майно за позивачем;
- відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
7. 17 січня 2024 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою залишив касаційну скаргу без руху та встановив для усунення недоліків останньої десятиденний строк із дня вручення тієї ухвали. Скаржник мав додатково обґрунтувати поважність причини пропуску строку на касаційне оскарження та необхідності його поновлення, надавши відповідну інформацію з документальним підтвердженням (наприклад, копії з матеріалів справи чи відповідь апеляційного суду на запит); подати копії додатків до касаційної скарги відповідно до кількості інших учасників справи; надати суду документ про сплату судового збору у розмірі, визначеному за законом, з такою кількістю копій цього документа, яка відповідає кількості інших учасників справи.
8. 14 лютого 2025 року адвокат в інтересах скаржника подав клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження До вказаного клопотання приєднав копію довідки про відсутність реєстрації скаржника в електронному кабінеті, квитанцію про сплату 6 967,20 грн судового збору, у п'яти примірниках копії ордера, свідоцтва та розписки про отримання постанови апеляційного суду. Надав додаткове обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження та необхідності його поновлення. Вказав, що касаційну скаргу отримав особисто 12 вересня 2024 року у суді та в межах тридцятиденного строку подав касаційну скаргу 14 жовтня 2024 року (понеділок). Раніше цієї дати копію постанови апеляційного суду не отримував, що підтверджують додані до клопотання копії матеріалів справи; електронного кабінету скаржник не має.
8.1. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)).
8.2. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК України).
8.3. Оскільки скаржник подав касаційну скаргу протягом тридцяти днів з дня вручення копії оскарженої постанови, пропущений строк на касаційне оскарження слід поновити.
9. Одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) (частина перша статті 394 ЦПК України).
10. Верховний Суд вважає, що є підстави для відкриття касаційного провадження. Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. У цій скарзі є доводи, які потребують перевірки, щодо передбачених пунктами 1 і 4 частини другої статті 389 ЦПК України підстав касаційного оскарження.
11. Касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, зокрема, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку (пункт 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України).
12. За змістом частини другої статті 389 ЦПК України особа, яка подає касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після його перегляду апеляційним судом та/або на постанову апеляційного суду, має у касаційній скарзі достатньо чітко вказати одну чи більше підстав касаційного оскарження, а також обґрунтувати таку підставу (такі підстави).
13. Підставу, визначену у пункті 3 частини другої статті 389 ЦПК України скаржник належно не обґрунтував. Тому касаційну скаргу на постанову апеляційного суду від 10 липня 2024 року за вказаною підставою слід повернути.
Керуючись статтями 260, 261, 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд
1. Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 10 липня 2024 року.
2. Повернути касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 липня 2024 року з підстави, передбаченої у пункті 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
3. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 липня 2024 року з підстав, передбачених пунктами 1 і 4 частини другої статті 389 ЦПК України, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про визнання правочину дійсним і визнання права власності на земельну ділянку за участю особи, яка подала апеляційну скаргу, - керівника Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області Геника Віталія Миколайовича, який діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.
4. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів; роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, впродовж десяти днів із дня отримання цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Судді Д. А. Гудима
Є. В. Краснощоков
П. І. Пархоменко