Ухвала
30 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 751/8817/24
провадження № 61-5549ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крат В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощоков Є. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписану адвокатом Петрушанком Володимиром Павловичем, на рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 20 грудня 2024 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 21 березня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя,
У вересні 2024 року ОСОБА_2 через адвоката Кулініч К. В. звернулась з позовом до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, в якому просила:
визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , 9/20 житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 0,0800 га, кадастровий номер 7410100000:01:037:5011, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;
визнати в порядку поділу спільного майна подружжя право власності на 9/40 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 з відповідною частиною надвірних будівель і споруд за ОСОБА_2 ;
визнати в порядку поділу спільного майна подружжя право власності на 1/2 частин земельної ділянки площею 0,0800 га, кадастровий номер 7410100000:01:037:5011 за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_2 .
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 20 грудня 2024 року, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 21 березня 2025 року:
позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя задоволено частково;
в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано за ОСОБА_2 право власності на 9/40 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 з відповідною частиною надвірних будівель і споруд.
в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частин земельної ділянки площею 0,0800 га, кадастровий номер 7410100000:01:027:5011, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .
в задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
25 квітня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, підписану адвокатом Петрушанком Володимиром Павловичем, на рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 20 грудня 2024 року та постанову Чернігвського апеляційного суду від 21 березня 2025 року.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
У касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених Кодексом (абзац четвертий пункту 7.5. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв'язанні цивільних спорів (абзац п'ятий пункту 7.7. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв'язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики (абзац другий пункту 7.8. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності (пункт 7.9. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).
Суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру (частина третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Суди встановили в цій справі встановили, що згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 02 липня 2013 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (продавці) продали ОСОБА_1 (покупець) земельну ділянку площею 0,0800 га розташовану у АДРЕСА_2 за ціною 82 800 грн. На вказаній земельній ділянці розташована 9/20 частин житлового будинку, власником якого є продавці, перехід права власності на який оформлено окремим договором. Згідно договору купівлі-продажу частини житлового будинку від 02 липня 2013 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (продавці) продали ОСОБА_1 продали в рівних частинах кожен ОСОБА_1 (Покупець) нерухоме майно у вигляді 9/20 частин житлового будинку АДРЕСА_1 за ціною 49 500 грн.
Таким чином, ціна позову у цій справі становить 198 450 грн і не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).
Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).
Таким чином, оскаржені судові рішення ухвалені у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка підписана адвокатом адвокатом Петрушанком Володимиром Павловичем, на рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 20 грудня 2024 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 21 березня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Крат
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков