Ухвала
30 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 367/4190/17
провадження № 61-3544ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на постанову Київського апеляційного суду від 19 лютого 2025 року у складі колегії суддів: Шкоріної О. І., Поливач Л. Д., Стрижеуса А. М., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ, Державної митної служби України, Державної податкової служби України, про визнання права власності на автомобіль,
У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_3 , Головного сервісного центру МВС України, Державної митної служби України, Державної податкової служби України про визнання права власності на автомобіль, у якому просив суд визнати за ним право власності на транспортний засіб марки «BMW 630», кузов НОМЕР_1 , 2008 року випуску.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 29 квітня 2024 року у складі судді: Кравчук Ю. В., позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 право власності на транспортний засіб марки «BMW 630», кузов НОМЕР_1 , 2008 року випуску. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного сервісного центру МВС України, Державної податкової служби України відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 19 лютого 2025 року апеляційну скаргу Державної митної служби України задоволено частково. Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 29 квітня 2024 року в частині задоволених позовних вимог скасовано і в цій частині відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
ОСОБА_1 18 березня 2025 року засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2 , на постанову Київського апеляційного суду від 19 лютого 2025 року (повне судове рішення складено 28 квітня 2025 року).
Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків, зокрема, самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги (підтвердивши його розмір належними доказами) тасплатити його у розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням вартості спірного майна (автомобіля), ураховуючи, що аналіз скарги та доданих до неї матеріалів не дозволяв встановити ціни позову щодо вимог майнового характеру (визнання права власності на автомобіль). Також в ухвалі було зазначено, що особі, яка подала касаційну скаргу, слід звернути увагу, що у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України визначено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У квітні 2025 року особою, яка подала касаційну скаргу, направлено до Верховного Суду заяву на усунення недоліків та уточнену касаційну скаргу, у якій ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції. Також до заяви на усунення недоліків додано квитанцію про сплату судового збору на суму 3 024,00 грн.
Разом з тим, особою, яка подала касаційну скаргу, не вказано ціну позову щодо вимог майнового характеру (визнання права власності на автомобіль), не вказано вартість спірного майна (автомобіля) і не підтверджено розмір судового збору належними доказами.
Суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру (частина третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
У постанові Київського апеляційного суду від 19 лютого 2025 року (повний текст складено 28 квітня 2024 року), яку зареєстровано в Єдиному державному реєстрі судових рішень 30 квітня 2025 року, вказано, що ОСОБА_1 придбав 17 листопада 2015 року транспортний засіб «BMW 630», кузов НОМЕР_1 , 2008 року випуску, у попереднього власника ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_2 вартістю 120 000,00 грн, що підтверджується довідкою - рахунком серії НОМЕР_3 від 17 листопада 2015 року.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
У касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених Кодексом (абзац четвертий пункту 7.5. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв'язанні цивільних спорів (абзац п'ятий пункту 7.7. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв'язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики (абзац другий пункту 7.8. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності (пункт 7.9. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).
Таким чином, ціна позову у цій справі становить 120 000 грн і не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Вказівка в резолютивній частині постанови Київського апеляційного суду від 19 лютого 2025 року про можливість її оскарження до Верховного Суду не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржені рішення ухвалено у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).
Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).
Таким чином, оскаржене судове рішення ухвалено у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на постанову Київського апеляційного суду від 19 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ, Державної митної служби України, Державної податкової служби України, про визнання права власності на автомобіль.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Крат
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков