02 травня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/1212/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Малашенкової Т.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» (далі - АТ «Полтаваобленерго», скаржник)
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.12.2024
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2025
за результатами розгляду заяви Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2019
за позовом Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго»
до Антимонопольного комітету України
про визнання рішення недійсним у частині,
ПАТ «Полтаваобленерго» 14.04.2025 через Електронний суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, просить, зокрема, відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою AT «Полтаваобленерго» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.12.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2025 (повний текст постанови складено 03.04.2025) у справі № 910/1212/19, задовольнити касаційну скаргу та скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.12.2019, постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2019 у справі №910/1212/19 й ухвалити у справі нове рішення про задоволення позовних вимог, яким визнати недійсним та скасувати пункт 3 рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 21.11.2018 року № 29-р/тк щодо накладення на ПАТ «Полтаваобленерго» штрафу в розмірі 30 100 000,00 грн.
Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 14.04.2025 для розгляду справи №910/1212/19 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючої, Бенедисюка І.М., Колос І.Б.
Верховний Суд зазначає, що як убачається з матеріалів касаційної скарги скаржник вказав у вступній та описові частині касаційної скарги дату ухвали Господарського суду міста Києва від 03.12.2024 у справі №910/1212/19, при цьому в резолютивній частині зазначає, що просить відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.12.2019 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2025 року по справі №910/1212/19 й скасувати, зокрема, ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.12.2019.
З Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР) та матеріалів електронної справи убачається, що у справі №910/1212/19 постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2025 переглядалася ухвала Господарського суду міста Києва від 03.12.2024 та Господарський суд міста Києва у цій справі ухвалив 03.12.2024 судове рішення.
Виходячи з принципу забезпечення розумності балансу між правовою визначеністю і формалізмом, Суд доходить до висновку, що скаржник у касаційній скарзі просить, зокрема, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.12.2024 у справі №910/1212/19, а зазначене ним « 19» замість « 24» є опискою, адже носить очевидний технічний характер друкарської описки.
Так, Господарський суд міста Києва ухвалою від 03.12.2024 у справі №910/1212/19, яка залишена без змін Північним апеляційним господарським судом постановою від 11.03.2025, у задоволенні заяви АТ «Полтаваобленерго» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2019 у справі №910/1212/19 відмовив повністю. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2019 у справі №910/1212/19 залишив в силі.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Верховний Суд виходить з того, що предметом касаційного оскарження є постанова Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2025, яка прийнята за наслідками перегляду ухвали Господарського суду міста Києва від 03.12.2022 у справі №910/1212/19 про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (пункт 21 частини першої статті 255 ГПК України) і яка належить до переліку судових рішень, на які учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки), мають право подати касаційну скаргу (пункт 2 частини першої статті 287 ГПК України).
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Отже, у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Верховний Суд звертає увагу, що частина друга статті 287 ГПК України визначає і розмежовує підстави оскарження судових рішень передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України та підстави оскарження судових рішень визначених пунктами 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України.
Відтак, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний абзац частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу касаційного оскарження судового рішення, передбачену частиною другою статті 287 ГПК України.
Суд касаційної інстанції в силу приписів статті 300 ГПК України переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно форми, змісту касаційної скарги та строку її подання.
У поданій касаційній скарзі ПАТ «Полтаваобленерго» зазначає, що не погоджується з ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, оскільки суди порушили норми процесуального права, що призвело до ухвалення судами першої та апеляційної інстанцій незаконних судових рішень, яке суперечать правозастосовчій практиці Верховного Суду, а відтак касаційна скарга стосується права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, також висновки судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають встановленим обставинам справи, тому ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню та у справі необхідно ухвалити нове рішення про задоволення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, скасування рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2019 року у справі №910/1212/19, а у справі необхідно ухвалити рішення про задоволення позовних вимог, яким визнати недійсним та скасувати пункт 3 рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 21.11.2018 року №29-р/тк щодо накладення на ПАТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» штрафу в розмірі 30 100 000,00 грн.
Скаржник у касаційній скарзі вказує, що висновки суду першої, з якими погодився суд апеляційної інстанції, зроблені внаслідок порушення положень пункту 1 частини другої статті 320 ГПК України.
При цьому скаржник не посилається на підставу подання касаційної скарги, визначеною відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України (оскільки оскаржується судове рішення, передбачене пунктом 2 частини першої статті 287 ГПК України).
При поданні касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за результатом розгляду ухвали про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, скаржнику необхідно посилатися на підставу подання касаційної скарги, визначеною відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України, при цьому касаційна скарга має містити належне обґрунтування того, у чому саме полягало невірне застосування норм матеріального права та / чи порушення норм процесуального права судом попередньої інстанції під час прийняття оскаржуваного судового рішення.
Наразі скаржник, як зазначено вище, не зазначає підстави касаційного оскарження за відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України з огляду на предмет оскарження (постанови, прийнятої за наслідками розгляду ухвали) та вище наведених міркувань.
З огляду на принципи диспозитивності, рівності, змагальності та межі касаційного перегляду закріплені у статті 300 ГПК України, Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретну підставу.
За таких обставин, Верховний Суд доходить висновку, що касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України, оскільки не містить чіткого визначення підстав, на яких подається касаційна скарга з належним обґрунтуванням, у чому конкретно полягало неправильне застосування норм матеріального та / або порушення норм процесуального права судом попередньої інстанції під час прийняття оскаржуваного судового акта.
Таким чином, враховуючи доводи касаційної скарги, скаржнику слід виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та вказати підстави касаційного оскарження судового рішення, визначену у частині другій статті 287 ГПК України (з визначенням відповідного абзацу), з належним обґрунтуванням того, у чому полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, з огляду на предмет касаційного оскарження.
У разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу (зокрема, передбачено частиною другою статті 292 ГПК України).
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Верховний Суд роз'яснює, що у разі не усунення вищевказаного недоліку касаційної скарги у встановлений судом строк, касаційну скаргу буде повернуто на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України.
З огляду на викладене, касаційна скарга ПАТ «Полтаваобленерго» підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначеного вище недоліку, шляхом надання касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої у відповідному абзаці частини другої статті 287 ГПК України, з огляду на предмет касаційного оскарження, з належним обґрунтуванням того, у чому полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Матеріали з усуненням недоліку касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи, ураховуючи частину п'яту статті 42 ГПК України.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що з огляду на повноту та межі неусунення недоліку касаційної скарги протягом установленого строку може мати наслідки повернення скарги на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України, виходячи з вищенаведеного.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 291, 292 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.12.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2025 у справі №910/1212/19 - залишити без руху.
2. Надати Акціонерному товариству «Полтаваобленерго» строк для усунення недоліку касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через Електронний суд або поштою за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
3. Роз'яснити Акціонерному товариству «Полтаваобленерго», що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України у залежності від повноти усунення недоліків.
4. Верховний Суд звертає увагу, що з введенням в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 № 3200-IX: передбачені процесуальні наслідки недотримання вимог статті 6 ГПК України; суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова