24.04.2025 р. справа № 914/163/25
Суддя Господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., при секретарі Чорній І.Б., розглянувши матеріали справи
за позовом:Керівника Франківської окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м.Львів;
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк Новий Львів», м.Львів;
про:стягнення 7 608 754,94 грн
Представники сторін:
від прокуратури: Цинайко Н.І. - прокурор;
від позивача: Полійчук С.Р. - представник;
від відповідача: не з'явився;
Керівник Франківської окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м.Львів звернувся до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк Новий Львів», м.Львів про стягнення 7 608 754,94 грн.
Хід розгляду справи відображено в попередніх ухвалах суду та протоколах судових засідань.
17.03.2025 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі Львівської міської ради, Львівського міського комунального підприємства «Львівобленерго», Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору (вх. №1073/25 від 17.03.2025).
31.03.2025 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про призначення судової оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи (вх. №1314/25 від 31.03.2025).
02.04.2025 через канцелярію суду від прокурора надійшло заперечення на клопотання про призначення експертизи (вх. №8559/25 від 02.04.2025).
18.04.2025 через канцелярію суду від позивача надійшло заперечення на клопотання про призначення експертизи (вх. №10121/25 від 18.04.2025).
Прокурор та представник позивача в підготовче засідання 24.04.2025 з'явилися, надали пояснення щодо позовних вимог, заперечили щодо заявлених відповідачем клопотань про залучення третіх осіб та про призначення експертизи.
Представник відповідача в підготовче засідання 24.04.2025 не з'явився.
Розглянувши клопотання про призначення експертизи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Заявник у клопотанні про призначення експертизи просив призначити судову оціночну-будівельну та будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити питання щодо загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта «Багатофункціональна будівля з вбудованою автостоянкою, даховою котельнею на вул. Панаса Мирного, 24 у м. Львові» станом на кінець листопада - грудень 2019 року та щодо кошторисної вартості будівництва елементів, які становлять інженерну, транспортну інфраструктуру та об'єкт енергетики в складі об'єкта «Багатофункціональна будівля з вбудованою автостоянкою, даховою котельнею на вул. Панаса Мирного, 24 у м. Львові» станом на кінець листопада - грудень 2019року.
Відповідно до статті 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 902/834/20, від 13.08.2021 у справі № 917/1196/19, від 30.09.2021 у справі № 927/110/18, від 23.12.2021 у справі № 5015/45/11(914/1919/20) та від 22.03.2023 у справі № 904/7603/21).
Суд зазначає, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування (постанова Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.10. 2018 у справі № 910/9971/17).
Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
Європейський суд з прав людини зауважив, що компетенцією національних судів є вирішення того, чи необхідно звертатися за зовнішньою порадою (рішення Суду у справі Савенкова проти України, 4469/07, від 02.05.2013).
У даному випадку заявником не доведено, що обставини, задля підтвердження яких він просить суд призначити судову експертизу, не можуть бути встановлені за результатом аналізу всіх наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності; що наявні в матеріалах справи докази є суперечливими чи наявні інші обставини, які свідчать про дійсну потребу у проведенні судової експертизи.
В абз. 2 п. 2 р. ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» зазначено, що розмір пайової участі, який протягом 2020 року замовники будівництва перераховують до відповідного місцевого бюджету для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту для нежитлових будівель та споруд становить 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта.
Кошторисна вартість будівництва зазначається в проектній документації, тобто на стадії проектування.
Кошторисна вартість - це розмір коштів, які необхідні для будівництва об'єкту, тобто прогнозовані витрати.
Водночас, вартість основних фондів, що приймаються в експлуатацію, це фактично використані кошти на будівництво об'єкту.
Із позовної заяви вбачається, що при розрахунку розміру пайового внеску прокурором враховано фактичні витрати на будівництво об'єкту - вартість основних фондів, що приймаються в експлуатацію, яка вказана замовником у п.11 Акту готовності об'єкту до експлуатації, який 07.04.2023 зареєстрований в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва за реєстраційним номером АС01:5904-7059-7784-5716) та становить 161 820 тис. грн. Водночас, 4% від вказаної суми становить 6 472 800,00 грн, яка і заявлена прокурором у складі позовних вимог (безпідставно збережені кошти).
Аналогічної правової позиції (щодо застосування у розрахунку пайового внеску загальної вартості основних фондів) дотримується Верховний Суд у постанові від 20.02.2025 у справі №914/3777/23.
Також із з позовної заяви та долучених доказів вбачається, що відповідачем до прийняття в експлуатацію багатофункціональної будівлі з вбудованою автостоянкою та даховою котельнею на вул. Панаса Мирного,24 у м. Львові не передано до комунальної власності Львівської міської ради об'єкти інженерної інфраструктури тощо.
Окрім того, рішення про зменшення розміру чи звільнення від сплати пайового внеску у зв'язку із можливим будівництвом інженерних мереж та/або об'єктів інженерної інфраструктури з 2019 по даний час Львівською міською радою не приймалося.
Слід зазначити, що замовник не позбавлений права звернутися до суду з позовом про стягнення відшкодування вартості понесених витрат та не в межах даного спору. Подібні за змістом висновки викладено і у постановах Верховного Суду від 13.11.2019 у справі №911/2646/18, від 17.09.2020 у справі №916/1337/18, від 09.03.2023 у справі 917/1854/21.
Враховуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку, що клопотання про призначення судової експертизи задоволенню не підлягає, оскільки заявником не доведена неможливість встановлення судом фактичних обставин справи за результатами оцінки наявних у справі доказів у їх сукупності; при цьому, на думку суду, наявних у матеріалах справи доказів достатньо для правильного вирішення спору та прийняття обґрунтованого судового рішення.
Суд, розглянувши заявлене клопотання про залучення третіх осіб, вирішив в задоволенні клопотання відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін.
Слід зазначити, що метою участі третіх осіб у справі є обстоювання ними власних прав і законних інтересів, на які може справити вплив рішення чи ухвала суду.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, виступає в процесі на боці тієї сторони, з якою в неї існують певні правові відносини.
Залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору до участі у справі вирішується господарським судом з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес до даної справи.
Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.
Суд вважає, що рішення у даній справі не може вплинути на права та обов'язки Львівської міської ради, Львівського міського комунального підприємства «Львівобленерго», Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго», задоволення або відмова у задоволенні позову ніяким чином не може змінити обсяг прав та обов'язків Львівської міської ради, Львівського міського комунального підприємства «Львівобленерго», Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» як щодо позивача, так і щодо відповідача у даній справі.
У відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
З метою забезпечення процесуальних прав учасників справи, принципів рівності та змагальності сторін, суд вирішив відкласти підготовче засідання.
Керуючись ст. ст. 50, 99, 183, 234, Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволенні клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк Новий Львів» про залучення третіх осіб та про призначення експертизи відмовити.
2. Відкласти підготовче засідання на 12.05.25 о 14:00 год.
3. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128, зал судових засідань № 7.
4. Явка повноважних представників сторін в підготовче засідання обов'язкова.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
6. Веб-адреса суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.
7. Звернути увагу сторін на те, що відповідно до ст.135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.
Суддя Мазовіта А.Б.