ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.05.2025Справа № 910/1991/25
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді - Блажівської О.Є., при секретарі судового засідання - Демидовій А.А., розглянувши у підготовчому засіданні матеріали справи №910/1991/25
за позовом Приватного підприємства «АЛМАЗ-2005» (49044, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Стартова, 7; код ЄДРПОУ 33699372)
до відповідача Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45; код ЄДРПОУ 00032767)
про визнання протиправним та скасування рішення від 21.11.2024 № 463-р,
за участю представників:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - Абрамович Р.О.,
До Господарського суду міста Києва звернулося Приватне підприємство "АЛМАЗ-2005" (далі - позивач) з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасувати рішення № 463-р від 21.11.2024р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2025 вказану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення ухвали суду, у визначений спосіб, шляхом: зазначення відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; долучення доказів сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн. у визначеному законодавством порядку; доказів надсилання копії заяви про усунення недоліків позовної заяви з доданими документами відповідачу.
25.02.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли докази усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 02.04.2025.
17.03.2025 до канцелярії суду від Антимонопольного комітету України надійшов Відзив на позовну заяву.
02.04.2025 у судове засідання з'явився представник відповідача. Представник позивача у судове засідання 02.04.2025 не з'явився.
Ухвала Господарського суду міста Києва від 28.02.2025 була направлена позивачу, його представнику та відповідачу в електронний кабінет системи "Електронний суд" та отримана останніми, про що свідчать довідки про доставлення електронного листа. Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Враховуючи викладене, позивач та його представник повідомлений належним чином про розгляд даної справи.
Від позивача та його представника, станом на 02.04.2025, клопотань, заяв про відкладення розгляду 02.04.2025, до канцелярії суду та через систему «Електронний Суд» не подано. Також позивачем не було подано до канцелярії суду та через систему «Електронний Суд» клопотань про розгляд справи за його відсутності та відсутності його представника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2025 відкладено підготовче засідання у даній справі на 30.04.2025.
У судове засідання 30.04.2025 з'явився представник відповідача.
Позивач та його представник у судове засідання 30.04.2025 не з'явилися. Ухвала суду від 02.04.2025 була направлена позивачу та його представнику в електронний кабінет системи "Електронний суд" та отримана останніми, про що свідчить довідка про доставлення електронного листа. Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Враховуючи викладене позивач та його представник повідомлені належним чином про розгляд даної справи. Від позивача та його представника клопотань, заяв про відкладення розгляду судового засідання та/або про неможливість прибути у судове засідання, та/або про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням сервісу «Система захищеного відеоконференцзв'язку з судом» (посилання в мережі інтернет - https://vkz.court.gov.ua/) згідно ст. 197 ГПК України, призначене на 30.04.2025, до канцелярії суду та через систему «Електронний Суд» не подано, підтримання чи не підтримання позовних вимог не надано, та клопотань позивача та представника позивача не було подано до канцелярії суду та через систему «Електронний Суд», а також не направлено до суду через відділення поштового зв'язку клопотань про розгляд справи за його відсутності та відсутності його представника.
У судовому засіданні представник відповідача заявив усне клопотання про залишення позовної заяви ПП «АРМАЗ-2005» без розгляду з підстав повторного нез'явлення та не зазначення поважності неприбуття у судове засідання чи розгляду без участі позивача та представника, відкладення, підтримання чи не підтримання позовних вимог, з посиланням на приписи ст.ст. 202, 226 ГПК України.
Суд заслухавши позицію представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши систему «Електронний суд» щодо позивача та його представника щодо надходження відповідних заяв, клопотань про розгляд справи за його відсутності та відсутності його представника, про відкладення розгляду справи від позивача та його представника, про неможливість прибути у судове засідання, про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням сервісу «Система захищеного відеоконференцзв'язку з судом» (посилання в мережі інтернет - https://vkz.court.gov.ua/) згідно ст. 197 ГПК України, підтримання чи не підтримання позову, відповіді на відзив, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196-205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 185 ГПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє увалу про, зокрема, залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно ч. 4 ст. 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов'язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача (його представника) у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача (його представника) про розгляд справи за його відсутності.
У відповідності до Господарського процесуального кодексу України, ухвали Господарського суду міста Києва від 28.02.2025, 02.04.2025 направлено позивачу та його представнику в електронний кабінет системи "Електронний суд" та отримана останніми, про що свідчить довідка про доставлення електронного листа. Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Враховуючи викладене позивач та його представник був належним чином повідомлений про розгляд даної справи. Від позивача та його представника клопотань, заяв про відкладення розгляду судового засідання та/або про неможливість прибути у судове засідання, призначене на 30.04.2025, до канцелярії суду та через систему «Електронний Суд» не подано. Також позивачем та його представником не було подано до канцелярії суду та через систему «Електронний Суд» клопотань про розгляд справи за його відсутності та відсутності його представника.
Згідно ч. 3 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до п. 3 та п. 4 ч. 2 ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов'язані з'являтися у судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою та подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Неявка позивача та представника позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ними про причини неявки, перешкоджає з'ясуванню судом всіх обставин справи, всебічному та об'єктивному дослідженню правомірності позовних вимог по справі та прийняттю правильного і обґрунтованого рішення в межах встановлених процесуальних строків.
Здійснюючи тлумачення вказаних норм процесуального права, Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21 сформулював висновок, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності (такі ж висновки містяться у постанові Верховного Суду від 07.03.2024 у справі № 904/11028/15 (904/6582/21).
При цьому зміст ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання або неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою (див. постанову Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21).
У постанові від 13.03.2019 у справі № 916/3616/15 Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду також зауважив, що наведені положення ст. ст. 202, 226 ГПК України не пов'язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами в разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.
Також, здійснюючи тлумачення п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, Верховний Суд (постанови від 18.03.2021 у справі № 911/802/20, від 12.09.2019 у справі № 910/498/18, від 23.06.2021 у справі № 917/531/19, від 17.05.2023 у справі № 910/23821/15) зазначав, що залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України можливе за умови, якщо його представник не з'явився на виклик у засідання господарського суду чи не повідомив про причини неявки і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
При цьому поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом (висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23.08.2023 у справі № 910/13094/17).
У разі відсутності у позивача чи його представника наміру брати участь у судовому засіданні, так приписами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем або йог представником заяви про розгляд справи за його/їх відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його або його представника відсутності.
(Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 05.06.2020 у справі №910/16978/19, від 16.10.2020 у справі №910/8816/19).
При цьому, саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і лише в тому разі, якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 ГПК України може визнати явку позивача обов'язковою та викликати його у судове засідання.
Положення ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не пов'язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності позивача (його представника), який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду.
Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач або його представник подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності позивача та представника позивача має обов'язково надаватись судами у разі, якщо позивач або представник позивача не з'явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15).
Крім того, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 10.02.2021 у справі №916/365/17 зауважив, що норми ст. 226 ГПК України не пов'язують можливість залишення позову без розгляду із стадією судового розгляду та не містять заборони залишення позову без розгляду на стадії підготовчого провадження. Навпаки, п. 1 ч. 2 ст. 185 ГПК України прямо передбачена можливість постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без розгляду за результатами підготовчого засідання (така правова позиція міститься в п. 23 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.11.2019 у справі №904/2423/18 та у постановах суду касаційної інстанції від 02.12.2020 у справі №914/1531/19, від 22.12.2020 у справі № 925/337/19, від 13.01.2021 у справі №910/4372/20).
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини слід брати до уваги те, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді (рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року, (Judgementof ECHR of 16 December 1992 DeGeouffredelaPradelle v. France // SeriesA N 253- В).
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним, з точки зору його практичного забезпечення: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання, шляхом застосування національного законодавства («Golder проти Сполученого Королівства», «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року). Суд приймає рішення щодо дотримання вимог Конвенції, переконавшись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.
Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Одночасно, суд зазначає, що в разі неможливості направити уповноваженого представника в судові засідання позивач не позбавлений права направити іншого уповноваженого представника, або клопотанням про розгляд справи за відсутності його та його представника чи іншого уповноваженого представника або взяти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням сервісу «Система захищеного відеоконференцзв'язку з судом» (посилання в мережі інтернет - https://vkz.court.gov.ua/) згідно ст. 197 ГПК України, про що повідомити суд. Відтак таких заяв, клопотань та повідомлень до суду станом на 30.04.2025 не надходило.
За таких обставин, враховуючи, що ані позивач ані його представник про поважність причини неявки у судове засідання суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності та відсутності його представника, а також про підтримання чи не підтримання позову до суду не надіслав, тому, враховуючи імперативний характер статті 226 ГПК України, позов підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
Згідно ч. 2 ст. 226 ГПК України, про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Судовий збір поверненню не підлягає відповідно до п. 4. ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», оскільки, позивач (його представник) без поважних причин не з'явився у підготовче засідання.
Відповідно до ч. 4 ст. 226 ГПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.185, 202, 226, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Приватного підприємства «АЛМАЗ-2005 до Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування рішення від 21.11.2024 № 463-р - залишити без розгляду.
2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.
3. Ухвала може бути оскаржена до апеляційного господарського суду в порядку та строки відповідно до приписів ст.ст 253, 254, 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали виготовлено 02.05.2025
Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА