22 квітня 2025 року м. Харків Справа № 922/4718/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Слободін М.М., суддя Тихий П.В. , суддя Шутенко І.А.
за участю секретаря судового засідання Соляник Н.В.
за участю представників сторін:
позивача - Бень В.Е.
відповідача - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кибальчича 45" (вх. № 554Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 21.02.2025 у справі № 922/4718/24 (повний текст якого складено 21.02.2025 у приміщенні господарського суду Харківської області суддею Лавренюк Т.А.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 42399676)
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кибальчича 45" (61071, м. Харків, вул. Іллі Коваля, 45, код ЄДРПОУ 36818258)
про стягнення 404 343,58 грн
Позивач звернувся до господарського суду Харківської області суду з позовною заявою, в якій просить прийняти позовну заяву до розгляду та здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 277 212,21грн, збитки від інфляції в розмірі 35 095,57 грн, пеню в розмірі 76 988,82грн та 3% річних в розмірі 15 046,98грн. Судові витрати зі сплати судового збору позивач просить покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань за договором № 2078-ПСО-32 постачання природного газу від 16.11.2022 в частині здійснення своєчасної оплати за природний газ, з посиланням на норми Цивільного та Господарського кодексів України.
Рішенням господарського суду Харківської області від 21.02.2025 у справі № 922/4718/24 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кибальчича 45" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" 277 212,21грн основного боргу, 35 095,57 грн збитків від інфляції, 76 988,82 грн пені, 15 046,98 грн 3% річних, 4 852,12 грн судового збору.
Не погодившись із вищевказаним рішенням, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кибальчича 45" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог про стягненні 35 095,57 грн інфляційних втрат, 76 988,82 грн пені, 15 046,98 грн 3% річних та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції не враховано положення постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" від 05.03.2022 № 206 (із змінами внесеними постановою КМУ від 29.12.2023), відповідно до якої до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації).
Також апелянт посилається на Закон України № 2479-IX "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування", відповідно до якого протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, нарахування неустойки (штрафу, пені) за несвоєчасне проведення розрахунків за природний газ об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами, іншою уповноваженою співвласниками відповідно до законодавства особою, яка шляхом самозабезпечення утримує системи автономного теплопостачання багатоквартирного будинку, що належать співвласникам на праві спільної сумісної власності у багатоквартирному будинку, не здійснюється за період, протягом якого такий багатоквартирний будинок знаходився на тимчасово окупованій території, що визначається згідно із Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", або в районі проведення воєнних (бойових) дій.
Оскільки ОСББ “Кибальчича 45» є виробником теплової енергії для населення та утримує систему автономного теплопостачання багатоквартирного будинку, апелянт вважає, що вказаний закон поширюється і на нього.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 31.03.2025, серед іншого, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кибальчича 45" (вх. № 554Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 21.02.2025 у справі № 922/4718/24 та призначено розгляд справи на 22.04.2025.
04.04.2025, тобто у встановлений судом строк від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.
15.04.2025 від представника апелянта надійшла заява в обґрунтування вимог апеляційної скарги.
В судове засідання 22.04.2025 з'явився представник позивача, який проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечував.
Представники апелянта в судове засідання не з'явився, просив розглянути справу за його відсутності (заява від 15.04.2025).
Відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників в судове засідання судом обов'язковою не визнавалась, у справі достатньо матеріалів для розгляду справи по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні за відсутністю представника апелянта.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як свідчать матеріали справи, 16.11.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (позивач) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Кибальчича 45" (відповідач) укладено договір постачання природного газу № 2078-ПСО-32 (далі договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити відповідачу, який є виробником теплової енергії в розумінні пп.1 п.4 Положення (об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку або житлово-будівельним (житловим, обслуговуючим) кооперативом або управителем багатокварттиних будинків), природний газ, а відповідач прийняти його та оплатити на умовах цього договору.
Природний газ, що постачається за цим договором, використовується відповідачем для власних потреб або в якості сировини і не може бути використаний для перепродажу (п.1.2 договору).
Відповідно до п.2.1 договору позивач взяв на себе зобов'язання передати відповідачу на умовах цього договору замовлений відповідачем обсяг (об'єм) природного газу у період з вересня 2022 року по березень 2023 року (включно), в кількості 55,029тис.куб.м.
Підписанням цього договору, за умовами п.2.3, відповідач дає згоду позивачу на включення його до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС.
Пунктом 2.4. договору передбачено, що перегляд та коригування замовлених споживачем обсягів природного газу за цим договором може відбуватися шляхом підписання сторонами додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду з урахуванням умов пп.2.2.2 та пп.2.2.3 договору. Споживач зобов'язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів.
Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (п.3.5 договору).
Відповідач зобов'язується надати позивачу не пізніше 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом по два примірники актів приймання-передачі за відповідний розрахунковий період, підписані уповноваженим представником відповідача, а саме: акт на обсяг І (фіксований), акт на обсяг ІІІ (фіксований) та акт на обсяг ІІ (п.п. 3.5.1 п. 3.5 договору).
У п.4.1 договору встановлено, що ціна обсягів газу, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином: ціна обсягів газу, визначених в пункті 2.1 договору як Обсяг I (фіксований) за 1000 куб.м. газу з урахуванням тарифу на послуги транспортування природного газу та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед становить 7 583,89грн.
Ціна обсягів газу для Обсягу II за 1000 куб.м. газу з урахуванням тарифу на послуги транспортування природного газу та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед становить 38 489,39грн.
Ціна обсягів газу для Обсягу IIІ (фіксований) за 1000 куб.м. газу з урахуванням тарифу на послуги транспортування природного газу та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед становить 16 553,89 грн.
Загальна фактична вартість цього договору дорівнює вартості фактично використаного за цим договором природного газу з урахуванням вартості послуг його транспортування (п.4.3 договору).
За умовами п.5.1 договору відповідач взяв на себе зобов'язання здійснити оплату за природний газ виключно грошовими коштами в наступному порядку:
- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу;
- остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природного газу здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому відповідач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
Відповідно до п.5.4 договору відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі розраховуватися за поставлений природний газ.
За умовами п.13.1 договору, договір діє до 31.03.2023 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.
В подальшому між сторонами неодноразово укладались додаткові угоди до договору, якими вони продовжували строк дії договору, у зв'язку з чим погоджувались і обсяги поставки природного газу на нові місяці.
На виконання умов договору, відповідач надавав необхідну інформацію, а позивач приймав її, що знайшло своє відображення у відповідних актах приймання-передачі, які підписані уповноваженими представниками сторін.
Так, позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 328 386,47грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, наявними в матеріалах справи.
Акти приймання-передачі природного газу підписані відповідачем та скріплені печаткою управління без будь-яких зауважень та заперечень.
Відповідач за спожитий природний газ розрахувався частково на суму 51 174,26грн, чим порушив умови господарського зобов'язання, зокрема, п.5.1 договору.
Таким чином, сума простроченого та несплаченого основного боргу відповідача перед позивачем за січень-серпень 2023 року за договором складає 277 212,21грн.
На суму заборгованості позивач здійснив нарахування збитків від інфляції в розмірі 35 095,57грн, пені в розмірі 76 988,82грн та 3% річних в розмірі 15 046,98грн.
Зазначене стало підставою для звернення з позовом.
Як було зазначено вище, оскаржуваним рішенням позов задоволено повністю.
Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що апелянт просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог про стягненні 35 095,57 грн інфляційних втрат, 76 988,82 грн пені, 15 046,98 грн 3% річних та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Відповідно до вимог частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи вимоги процесуального законодавства, суд апеляційної інстанції здійснює перегляд рішення господарського суду Харківської області від 21.02.2025 виключно у межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача, які зводяться до незгоди апелянта із судовим рішенням в частині задоволених позовних вимог про стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних.
Розглядаючи апеляційні вимоги в частині задоволення вимог про стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат, судова колегія апеляційної інстанції наголошує про наступне.
Частинами 1, 2 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 Цивільного кодексу України).
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України).
Як встановлено місцевим господарським судом, пунктом 7.2 договору визначено, що у разі прострочення відповідачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки, та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; колективний договір про надання комунальних послуг (далі - колективний договір) - договір про надання комунальних послуг, який укладається з виконавцем комунальних послуг за рішенням співвласників (на умовах, визначених у рішенні співвласників (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) та є обов'язковим для виконання всіма співвласниками; колективний споживач - юридична особа, що об'єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги; споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач.
Так, Закон України «Про ринок природного газу» виокремлює серед суб'єктів ринку природного газу категорії побутового споживача та споживача:
1) побутовий споживач (відповідно до пункту 23 частини 1 статті 1 зазначеного Закону) - фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність;
2) споживач (відповідно до пункту 37 частини 1 статті 1 зазначеного Закону) - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.
Згідно із частиною другою статті 382 Цивільного кодексу України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.
Частиною першою статті 385 Цивільного кодексу України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна (стаття 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
Статтями 4 та 6 вказаного Закону передбачено, що об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об'єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках).
Управління багатоквартирним будинком здійснює об'єднання через свої органи управління (частина перша статті 12 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники зобов'язані разом з іншим забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна.
Згідно із статтею 12 вказаного Закону витрати на управління багатоквартирним будинком включають, зокрема, витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна.
Отже, в даному випадку Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кибальчича 45» в інтересах співвласників уклав договір з позивачем про постачання природного газу.
Відповідно до п. 1.2 договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується відповідачем для власних потреб або в якості сировини і не може бути використаний для перепродажу
Колегія суддів зазначає, що ОСББ не є фізичною особою чи фізичною особою-підприємцем, а як юридична особа ОСББ не має свого власного споживання. ОСББ, згідно норм чинного законодавства, сприяє отриманню співвласниками багатоквартирного будинку комунальних послуг, зокрема газу. Цей газ постачається у багатоквартирний будинок виключно задля функціонування спільного майна співвласників та для задоволення побутових (спільно-побутових) потреб співвласників.
Діяльність Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кибальчича 45» спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов його функціонування, а, відтак, така діяльність є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючого суб'єкта, а не комерційною діяльністю з метою отримання прибутку.
Аналізуючи вказані норми, судова колегія зазначає, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку є колективним побутовим споживачем, тобто, юридичною особою, що об'єднує споживачів власників жилих та нежилих приміщень у будинку та діє в інтересах фізичних осіб - власників квартир, які використовують поставлений позивачем газ виключно для своїх побутових потреб (надані відповідачем послуги з опалення та постачання гарячої води населенню).
В порядку частини 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, апелянтом не підтверджено наявність в його розпорядженні належних і допустимих в розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України доказів про те, що споживання за спірним договором відбувалося не лише мешканцями будинку, але й суб'єктами господарювання.
З огляду на вищевикладене, судова колегія зазначає, що відповідач виступає у спірних відносинах з позивачем саме як колективний побутовий споживач (від імені всіх фізичних осіб співвласників) та договір укладений для забезпечення та сприяння співвласникам будинку в отриманні житлово-комунальних послуг належної якості та у встановлений строк.
Схожа за змістом правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.02.2024 у справі № 922/1717/23.
24.02.2022 Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, в Україні введено воєнний стан, який триває і на даний час.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" визначено, що в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні", до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
Отже, оскільки позивачем нарахування пені здійснено за період з 17.01.2023 по 16.04.2024, нарахування інфляційних втрат та 3% річних здійснено за період з 17.01.2023 по 05.12.2024, тобто в період дії воєнного стану, введеного з 24.02.2022 в Україні Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, та враховуючи положення Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану", приписи якої забороняє нарахування та стягнення з населення (які є мешканцями ОСББ «Кибальчича 45») неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги позивача про стягнення суми пені у розмірі 76 988,82 грн, інфляційних втрат у розмірі 35 095,57 грн, 3% річних у розмірі 15 046,98 грн задоволенню не підлягають, адже є неправомірними, порушують права співвласників як побутових споживачів житлово-комунальних послуг, а тому задоволенню не підлягають.
З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, у відповідності до п.п. 1-3 ч.1 ст. 277 ГПК України, є: нез'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.
З огляду на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового скасування рішення господарського суду Харківської області від 21.02.2025 у справі № 922/4718/24.
З огляду на те, що апеляційна підлягає задоволенню, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається судом на позивача.
Зважаючи на вищенаведене та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 280-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кибальчича 45" (вх. № 554Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 21.02.2025 у справі № 922/4718/24 задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 21.02.2025 у справі № 922/4718/24 скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення 35 095,57 грн інфляційних втрат, 76 988,82 грн пені, 15 046,98 грн 3% річних та в цій частині ухвалити нове рішення, яким в задоволення позову відмовити.
В решті рішення господарського суду Харківської області від 21.02.2025 у справі № 922/4718/24 залишити без змін.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 42399676) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кибальчича 45" (61071, м. Харків, вул. Кибальчича, 45, код ЄДРПОУ 36818258) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3633,60 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Порядок і строки її оскарження визначені у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 02.05.2025.
Головуючий суддя М.М. Слободін
Суддя П.В. Тихий
Суддя І.А. Шутенко