вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"30" квітня 2025 р. Справа№ 927/1293/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Хрипуна О.О.
суддів: Іоннікової І.А.
Михальської Ю.Б.
при секретарі судового засідання Кузмінській О.Р.
розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства ЧПК-Трейд-01 Відкритого акціонерного товариства Чернігівський плодоовочевий комбінат
на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 03.03.2025
у справі № 927/1293/23 (суддя Фесюра М.В.)
(повний текст ухвали складено та підписано 10.03.2025)
за позовом Фізичної особи-підприємця Бокача Андрія Федоровича
до Дочірнього підприємства ЧПК-Трейд-01 Відкритого акціонерного товариства Чернігівський плодоовочевий комбінат
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю М-Лайт
про стягнення 360 000,00 грн
за участю представників:
від позивача: не з'явились
від відповідача: не з'явились
від третіх осіб: не з'явились
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 30.11.2023 у справі № 927/1293/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2024, ухвалено позов задовольнити повністю, стягнуто з Дочірнього підприємства ЧПК-Трейд-01 Відкритого акціонерного товариства Чернігівський плодоовочевий комбінат на користь фізичної особи підприємця Бокача Андрія Федоровича кошти у розмірі 360 000,00 грн та 5 400,00 грн витрат зі сплати судового збору.
18.09.2024 на примусове виконання рішення суду був виданий наказ.
Додатковим рішенням Господарського суду Чернігівської області від 05.12.2023 у справі № 927/1293/23 (суддя Шморгун В.В.) стягнуто з Дочірнього підприємства ЧПК-Трейд-01 Відкритого акціонерного товариства Чернігівський плодоовочевий комбінат на користь фізичної особи-підприємця Бокача Андрія Федоровича 16 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
05.01.2024 на примусове виконання додаткового рішення суду був виданий наказ.
18.02.2025 до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява ОСОБА_1 про заміну стягувача, в якій остання просить замінити сторону, а саме стягувача фізичну особу-підприємця Бокача Андрія Федоровича на ОСОБА_1 у справі № 927/1293/23 про стягнення з Дочірнього підприємства ЧПК-Трейд-01 Відкритого акціонерного товариства Чернігівський плодоовочевий комбінат на користь фізичної особи-підприємця Бокача Андрія Федоровича кошти у розмірі 360 000,00 грн, 5400,00 грн витрат зі сплати судового збору та 16 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 03.03.2025 заяву ОСОБА_1 про заміну стягувача у справі № 927/1293/23 задоволено частково. Замінено стягувача Фізичну особу підприємця Бокача Андрія Федоровича на його правонаступника - ОСОБА_1 у наказі Господарського суду Чернігівської області від 18.09.24 у справі № 927/1293/23, виданого на підставі рішення Господарського суду Чернігівської області від 30.11.2023, на суму 43 306 грн. Замінено стягувача Фізичну особу підприємця Бокача Андрія Федоровича на його правонаступника - ОСОБА_1 у наказі Господарського суду Чернігівської області від 15.01.24 у справі № 927/1293/23, виданого на підставі додаткового рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.12.23, на суму 16 000 грн. В іншій частині заяви відмовлено.
Місцевий суд виходив з того, що між позивачем та заявником укладено 20.01.2025 Договір про відступлення прав вимоги за договором позики; укладаючи відповідний договір його сторони керувалися положеннями ст. 512-519 Цивільного кодексу України.
Не погодившись з ухвалою, Дочірнє підприємство ЧПК-Трейд-01 Відкритого акціонерного товариства Чернігівський плодоовочевий комбінат звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, що мають значення для справи, невірне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 03.03.2025 та відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про заміну стягувача.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства ЧПК-Трейд-01 Відкритого акціонерного товариства Чернігівський плодоовочевий комбінат на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 03.03.2025 у справі № 927/1293/23.
22.04.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява апелянта, в якій він просить апеляційну скаргу задовольнити.
30.04.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання ОСОБА_1 , якому вона просить апеляційну скаргу залишити без розгляду.
В судове засідання представники сторін та третіх осіб не з'явились, хоч учасники процесу були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.
Беручи до уваги, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду доведено до відома учасників апеляційного провадження, що нез'явлення їх представників у судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті, а також те, що згідно із ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів визнала можливим розгляд справи за відсутності представників третіх осіб за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.
Так, відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.
Разом з цим, ст. 52 ГПК України міститься у розділі І "Загальні положення" глави 4 "Учасники судового процесу" цього кодексу, якими регламентуються загальні засади відносно кола учасників, сторін, третіх осіб судового провадження, осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, їх прав та обов'язків тощо. Натомість, ст. 334 ГПК України розташована у розділі V "Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у господарських справах", що присвячений врегулюванню відносин, пов'язаних з примусовим виконанням судових рішень.
З огляду на викладене, нормативні приписи ст. 52 ГПК України слід вважати загальними по відношенню до приписів, закріплених у ст. 334 цього кодексу. Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 у справі №916/617/17, постановах Верховного Суду від 25.03.2021 у справі №910/11030/18 та 10.09.2021 у справі №903/323/20.
Згідно зі ст. 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами для заміни кредитора у зобов'язанні є: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов'язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках. Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.01.2022 у справі №34/425.
За загальним правилом, правонаступництво - це перехід прав і обов'язків від одного суб'єкта до іншого. Правонаступництво є самостійною підставою заміни кредитора у зобов'язанні, його слід розглядати як певний юридичний механізм похідного право набуття, за яким до правонаступника переходять суб'єктивні права та обов'язки попередника.
Водночас процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв'язок матеріального і процесуального права. Для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі (у тому числі на стадії виконання судового рішення) необхідною умовою є наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи-правонаступника. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №904/11903/16.
Процесуальне правонаступництво, у розумінні ст. 52 ГПК України, допускається на будь-якій стадії судового процесу.
Слід зазначити, що стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред'явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання.
Виходячи з положень ст. 15 Закону "Про виконавче провадження", особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого документа, а не унаслідок відкриття виконавчого провадження.
У силу ст. 334 ГПК України заміна сторони (стягувача) у виконавчому документі правонаступником унаслідок передання нею своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу.
Отже, згідно з вимогами чинного законодавства України заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 20.01.2025 між ФОП Бокач Андрієм Федоровичем (цедент) та ОСОБА_1 (цесіонарій) було укладено договір про відступлення прав вимоги за договором позики, за яким ФОП Бокач А.Ф. передав в дар ОСОБА_1 в повному обсязі на умовах, які існують на момент передачі права вимоги (до Боржника - ДП "ЧПК-Трейд-01" ВАТ "Чернігівський плодоовочевий комбінат"), які були йому належні та щодо яких ОСОБА_1 стала кредитором за договорами позики №15/9 від 15.09.21, №22/10 від 10.21.21, №25/10 від 25.10.21, та отримала право звертати до виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 30.11.23 у справі №927/1293/23 про стягнення з ДП "ЧПК-Трейд-01" ВАТ "Чернігівський плодоовочевий комбінат" 360 000 грн за договорами позики та бути стягувачем під час виконання рішення; право звертати до виконання додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.12.23 у справі №927/1293/23.
У межах розгляду заяви про заміну стягувача суд аналізує та досліджує договір відступлення права вимоги щодо порядку та обсягу переданих прав вимоги, моменту їх переходу тощо.
Водночас, статтею 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до частини третьою статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про визнання недійсним укладеного 20.01.25 між Фізичною особою-підприємцем Бокач А. Ф. (цедент) та ОСОБА_1 (цесіонарій) договору про відступлення прав вимоги за договором позики та відповідних доказів, щодо звернення із позовом до суду щодо визнання вказаного договору недійсним.
Окрім того, судом першої інстанції вірно враховано заперечення боржника стосовно часткового погашення боржником та відсутності заборгованості за рішенням Господарського суду Чернігівської області від 30.11.23 у справі №927/1293/23 у розмірі 316 400 грн станом на момент укладення договору відступлення.
Вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження здійснюється судом за перевірки та надання оцінки доказам, наданим на обґрунтування відповідної заяви, зокрема, їх достовірності та достатності для висновків про фактичний перехід прав та обов'язків сторони виконавчого провадження до іншої особи на підставі правочину, якому має бути надана оцінка на предмет нікчемності, тобто недійсності в силу положень закону (схожий за змістом висновок викладено в постановах Верховного Суду від 04.11.2020 у справі № 922/817/18, від 14.12.2020 у справі № 15/148-10-4045, від 02.04.2021 у справі № 34/16, від 21.05.2021 у справі № 922/1995/17).
У вирішенні доводів скаржника, що відступлення права вимоги стягувача за рішенням суду, шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачена Суд наголошує та враховує, що відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.
Водночас, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, а тому заміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається, на підставі рішення суду є фактично стадією виконання судового рішення, а тому не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин на передання права вимоги за судовим рішенням, у тому числі і судових витрат, які визначені за рішенням суду.
У постанові ВП ВС від 16.02.2021 у справі № 911/3411/14 зроблено висновок про те, що правонаступництво як інститут цивільного процесуального права нерозривно пов'язане з правонаступництвом як інститутом цивільного права, адже зміни у матеріально-правових відносинах зумовлюють необхідність привести процесуальний стан осіб як учасників таких матеріально-правових відносин у відповідність з їх дійсною юридичною зацікавленістю у перебігу та результаті судового провадження, в тому числі у виконанні рішення суду. Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права має універсальний характер. У разі вибуття правопопередника з виконавчого провадження до правонаступника переходить весь комплекс процесуальних прав та обов'язків, притаманних для сторони виконавчого провадження, і, відповідно, комплекс процесуальних прав та обов'язків, притаманних стороні судового провадження, враховуючи стадію, на якій відбулося правонаступництво.
Беручи до уваги умови договору про відступлення прав вимоги за договором позики від 20.01.25, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відбулась заміна сторони у матеріальних правовідносинах, а саме відбулась заміна кредитора у зобов'язанні, що виникло в частині неоплаченої заборгованості за договорами позики, рішення Господарського суду Чернігівської області від 30.11.23 у справі №927/1293/23 та додаткового рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.12.23 у справі №927/1293/23.
За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для задоволення заяви про заміну стягувача у виконавчому документі у справі №927/1293/23, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.
З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування ухвали місцевого суду не вбачається.
Судові витрати, пов'язані з поданням апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. ст.ст. 267-271, 273, 275-276, 281-284, 326, 334 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський
1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства ЧПК-Трейд-01 Відкритого акціонерного товариства Чернігівський плодоовочевий комбінат на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 03.03.2025 у справі № 927/1293/23 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 03.03.2025 у справі № 927/1293/23 залишити без змін.
3. Матеріали оскарження № 927/1293/23 повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 02.05.2025.
Головуючий суддя О.О. Хрипун
Судді І.А. Іоннікова
Ю.Б. Михальська