вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"29" квітня 2025 р. Справа№ 911/702/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко А.І.
суддів: Михальської Ю.Б.
Іоннікової І.А.
секретар судового засідання: Романенко К.О.,
за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 29.04.2025,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Відбудова"
на рішення Господарського суду Київської області
від 19.11.2024 (повний текст підписано 13.01.2025)
у справі № 911/702/24 (суддя Подоляк Ю.В.)
за позовом Керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Бучанської міської ради, Управління соціальної політики Бучанської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Відбудова"
про стягнення 526824,19 грн,
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2024 року Керівник Бучанської окружної прокуратури Київської області звернувся до Господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Бучанської міської ради (далі-перший позивач), Управління соціальної політики Бучанської міської ради (далі-другий позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Відбудова» (далі-відповідач) про стягнення 526824,19 грн збитків.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договорами підряду від 16.11.2022 № 259, від 16.11.2022 № 257, від 29.11.2022 № 475, від 29.11.2022 № 476, від 20.12.2022 № 525, від 20.12.2022 № 521 щодо виконання будівельних робіт з ремонту та облаштування споруд цивільного захисту (укриття) за адресами: вул. Вокзальна, 129Г, вул. Героїв Майдану, 17, вул. Києво-Мокрицька, 104Б, вул. Києво-Мокрицька, 104В м. Буча Київської області в обсягах та якості, визначених умовами укладених договорів та вимогами ДСТУ, що призводить до незабезпечення готовності до експлуатації укриттів. Вказане, за твердженнями прокурора, свідчить про порушення інтересів держави, порушення бюджетного законодавства в частині незаконного та необґрунтованого витрачання бюджетних коштів та спричиняє шкоду економічним інтересам органів місцевого самоврядування та держави і є підставою для звернення з позовом до суду в інтересах держави щодо стягнення збитків, завданих внаслідок неналежного виконання умов договорів.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та його мотиви
Рішенням Господарського суду Київської області від 19.11.2024 у справі №911/702/24 позов задоволено повністю.
Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Відбудова» в дохід місцевого бюджету Бучанської територіальної громади (р/р UA048999980314060544000010756, код ЄДРПОУ 37955989, отримувач ГУК у Київській області, банк отримувача Казначейство України (ЕАП) збитки завдані неналежним виконанням умов договору № 257 від 16.11.2022, договору № 259 від 16.11.2022, договору № 476 від 29.11.2022, договору № 475 від 29.11.2022, договору № 521 від 20.12.2022 та договору № 525 від 20.12.2022 у сумі 526824,19 грн.
Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Відбудова» на користь Київської обласної прокуратури 7902,36 грн витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що в результаті неналежного виконання відповідачем господарського зобов'язання, що виразилося в завищенні останнім обсягу та вартості виконаних будівельних робіт за договорами будівельного підряду, державі та Бучанської міської територіальної громади було завдано збитків на суму 526824,19 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить рішення Господарського суду Київської області у справі № 911/702/24 від 19.11.2024 скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято із не з'ясуванням обставин, що мають значення для справи; із неправильним застосуванням норм матеріального права: незастосуванням закону, який підлягав застосуванню; із порушенням норм процесуального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що:
- судом першої інстанції не з'ясовано обставини: - дотримання прокурором процедури, встановленої частинами 3 та 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом; чи доведено прокурором нездійснення чи неналежне здійснення відповідним органом - Бучанською міською радою (та Управління соціальної політики Бучанської міської ради за наявності у нього представницьких повноважень), захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, та чи правомірно позов у цій справі подано саме прокурором, оскільки в складеній ситуації саме Бучанська міська рада (та Управління соціальної політики Бучанської міської ради за наявності представницьких повноважень) є органом, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно.
- судом не було прийнято до уваги аргумент відповідача, що ним не отримано жодних претензій щодо невиконання та/або неякісного виконання робіт по спірним договорам підряду від замовників, про що свідчить й відсутність таких претензій на актах приймання виконаних будівельних робіт, про які зазначено у спірному рішенні суду;
- оскільки у висновках судової будівельно-технічна експертизи від 06.11.2023 № 23-84/СЕС та судової економічної експертизи від 07.02.2024 № 24-08/ССЕ, проведених у рамках кримінального провадження № 42023112320001326 від 06.06.2023, не зазначено, що висновки підготовлено для подання до суду, останні є неналежними доказами, а отже, в порядку статті 76 ГПК України на підставі цього висновку неможна встановити обставини, які входять в предмет доказування;
- судову економічну експертизу по матеріалам кримінального провадження № 42023112320001326, що оформлена висновком від 07.02.2024 № 24-08/ССЕ, було надано прокурором до суду не разом із позовом, який було подано прокурором 19.03.2024;
- прокурором не доведено в діях відповідача наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення, а отже відповідальність відповідача з відшкодування збитків не може настати;
- суд не врахував поважності причин, по яких адвокат Ясько І.В. подавав клопотання про відкладення розгляду цієї справи (необхідність участі адвоката Відповідача у судовому розгляді кримінальної справи та участі у допиті його клієнта НАБУ) та ухвалив рішення від 19.11.2024 за відсутності представника відповідача за наявності його бажання взяти участь під час розгляду цієї справи.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечень проти пояснень відповідача
У відзиві на апеляційну скаргу прокурор вважає доводи скаржника необґрунтованими, у зв'язку з чим просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.
Як вбачається з матеріалів справи, Бучанською міською радою та Управлінням соціальної політики Бучанської міської ради не було надано відзивів на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України.
Явка представників у судове засідання
Представники позивачів у судове засідання 29.04.2025 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується довідками про доставку 17.04.2025 електронного документа (ухвали суду від 15.04.2025) до електронних кабінетів Бучанської міської ради та Управління соціальної політики Бучанської міської ради.
Колегія суддів з урахуванням частини 1, пункту 1 частини 3 статті 202, частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники позивачів, що не з'явились, про дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов'язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, тому розгляд справи відбувається за відсутності представника позивача, що не з'явився у судове засідання.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасників судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.
Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Кодексу цивільного захисту України, рішення оперативного штабу Ради оборони Київської області від 23.06.2022 № 141, Виконавчим комітетом Бучанської міської ради 09.08.2022 на позачерговому засіданні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій розглядали питання про забезпечення укриття населення у фонді захисних споруд цивільного захисту Бучанської міської територіальної громади в умовах воєнного стану та вирішено, зокрема, здійснити комплекс заходів, спрямованих на приведення захисних споруд цивільного захисту в готовність до використання за призначенням (витяг з протоколу Виконавчого комітету Бучанської міської ради позачергового засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 09.08.2022 № 14 залучено до матеріалів справи).
Рішенням Виконавчого комітету Бучанської міської ради «Про фінансування видатків на заходи із запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій» від 16.08.2022 № 339 вирішено провести видатки по КПКВ 0818110 «Заходи із запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха» КЕКВ 2282 «Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку» по головному розпоряднику Управління соціальної політики Бучанської міської ради. В додатку до вказаного рішення наведено кошторис витрат на проведення заходів по облаштуванню захисних спору цивільного захисту для забезпечення укриття населення Бучанської міської територіальної громади в умовах воєнного стану.
На виконання Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Кодексу цивільного захисту України, рішення оперативного штабу Ради оборони Київської області від 23.06.2022 № 141, Виконавчим комітетом Бучанської міської ради 29.10.2022 на позачерговому засіданні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій розглядали питання про стан забезпечення укриття населення у фонді захисних споруд цивільного захисту Бучанської міської територіальної громади в умовах воєнного стану та вирішено, зокрема, здійснити комплекс заходів, спрямованих на приведення захисних споруд цивільного захисту (укриттів) в готовність до використання за призначенням (витяг з протоколу Виконавчого комітету Бучанської міської ради позачергового засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 29.10.2022 № 18 залучено до матеріалів справи).
Рішенням Виконавчого комітету Бучанської міської ради «Про фінансування видатків на заходи із запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій» від 16.11.2022 № 541 вирішено провести видатки по КПКВ 0818110 «Заходи із запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха» КЕКВ 2282 «Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку» по головному розпоряднику Управління соціальної політики Бучанської міської ради. В додатку до вказаного рішення наведено кошторис витрат на проведення заходів по облаштуванню захисних спору цивільного захисту для забезпечення укриття населення Бучанської міської територіальної громади в умовах воєнного стану.
З метою проведення поточних ремонтів та облаштування укриттів за адресами: вул. Вокзальна, 129Г, вул. Героїв Майдану, 17, вул. Києво-Мокрицька, 104Б, вул. Києво-Мокрицька, 104В м. Буча, Бучанська міська рада та Управління соціальної політики Бучанської міської ради, як розпорядники коштів місцевого бюджету уклали ряд договорів будівельного підряду.
Так, між Управлінням соціальної політики Бучанської міської ради (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Відбудова» (підрядник) було укладено договір будівельного підряду по об'єкту «Поточний ремонт та облаштування споруд цивільного захисту (укриття) за адресою: вул. Героїв Майдану, 17, в м. Буча, Київської області» від 16.11.2022 № 257 (далі - договір № 257), відповідно до пункту 1.1. якого підрядник зобов'язався своїми силами і засобами та на свій ризик, в межах договірної ціни, що наведена в розділі ІІІ договору, виконати роботи по об'єкту: «Поточний ремонт та облаштування споруд цивільного захисту (укриття) за адресою: вул. Героїв Майдану, 17, в м. Буча, Київської області» (надалі-об'єкт) за завданням замовника та у встановлений строк здати виконання робіт замовнику, а замовник зобов'язався надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну документацію, прийняти від підрядника закінчені роботи (об'єкт будівництва) та оплатити їх.
Відповідно до положень пунктів 1.2-1.4 договору № 257 роботи виконуються підрядником згідно проектно-кошторисної документації в межах ціни цього договору. Обсяги виконуваних робіт можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків. Підрядник повинен виконати передбачені цим договором роботи, якість яких відповідає державним стандартам, будівельним нормам, іншим нормативно-правовим актам та умовам проектно-кошторисної документації на об'єкт.
Згідно з п. 3.1 договору № 257 в редакції додаткової угоди від 27.12.2022 № 1 до договору № 257 ціна цього договору становить 473064,56 грн.
Пунктами 4.1, 4.2 договору № 257 передбачено, що розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати замовником по факту виконаних робіт, при умові надходження коштів з джерел фінансування на даний об'єкт. Поточні та остаточний розрахунок за виконані роботи замовник здійснює лише при умові надходження коштів з джерел фінансування, на підставі актів форми КБ-2в, КБ-3, підписаних уповноваженими представниками сторін. Акти приймання виконаних будівельних робіт готує підрядник і передає їх для підписання замовнику у строк не пізніше 20-го числа звітного місяця в паперовому вигляді та електронному носії (в програмному комплексі їх складання АВК), файл imd).
Пунктом 6.1 договору № 257 визначені обов'язки підрядника, зокрема, такі: 6.1.3 підрядник повинен виконати передбачені цим договором роботи, якість яких відповідає державним стандартам, будівельним нормам, іншим нормативно-правовим актам та проектно-кошторисній документації на об'єкт; 6.1.4 до початку виконання робіт перевірити проектно-кошторисну документацію на відповідність видів та обсягів робіт діючим будівельним нормам, стандартам та іншим нормативно-правовим актам, а також до фактичного стану будівельного майданчика. У разі виявлення такої невідповідності, не приступаючи до виконання робіт, терміново повідомити замовника про виявлені факти; 6.1.28 сплатити неустойку, відшкодувати збитки та моральну шкоду в разі невиконання або неналежного виконання ним зобов'язань за цим договором, якщо він не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.
22.11.2025 між відповідачем та Управлінням соціальної політики Бучанської міської ради складено акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 за листопад 2022 року на суму 473064,56 грн та довідку про вартість виконаних будівельних робі та витрати за листопад 2022 року від 22.11.2022 на суму 473064,56 грн, які підписані в двохсторонньому порядку повноважними представниками другого позивача та відповідача та скріплені їх печатками.
Управління соціальної політики Бучанської міської ради згідно платіжного доручення від 25.11.2022 № 31 перерахувало на користь відповідача 473064,56 грн з призначенням платежу: «поточ. ремонт та облашт. споруди цив. захисту; зг. акту № 1 від 22.11.2022, дог. № 257 від 16.11.2022, без ПДВ».
Між Управлінням соціальної політики Бучанської міської ради (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Булівельна компанія «Відбудова» (підрядник) було укладено договір будівельного підряду по об'єкту «Поточний ремонт та облаштування споруд цивільного захисту (укриття) за адресою: вул. Вокзальна, 129Г, в м. Буча, Київської області» від 16.11.2022 № 259 (далі-договір № 259), відповідно до п. 1.1. якого підрядник зобов'язався своїми силами і засобами та на свій ризик, в межах договірної ціни, що наведена в розділі ІІІ договору, виконати роботи по об'єкту: «Поточний ремонт та облаштування споруд цивільного захисту (укриття) за адресою: вул. Вокзальна, 129Г, в м. Буча, Київської області» (надалі об'єкт) за завданням замовника та у встановлений строк здати виконання робіт замовнику, а замовник зобов'язався надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну документацію, прийняти від підрядника закінчені роботи (об'єкт будівництва) та оплатити їх.
Відповідно до положень пунктів 1.2-1.4 договору № 259 роботи виконуються підрядником згідно проектно-кошторисної документації в межах ціни цього договору. Обсяги виконуваних робіт можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків. Підрядник повинен виконати передбачені цим договором роботи, якість яких відповідає державним стандартам, будівельним нормам, іншим нормативно-правовим актам та умовам проектно-кошторисної документації на об'єкт.
Згідно з п. 3.1 договору № 259 в редакції додаткової угоди від 27.12.2022 № 1 до договору № 259 ціна цього договору становить 657092,21 грн.
Пунктами 4.1, 4.2 договору № 259 передбачено, що розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати замовником по факту виконаних робіт, при умові надходження коштів з джерел фінансування на даний об'єкт. Поточні та остаточний розрахунок за виконані роботи замовник здійснює лише при умові надходження коштів з джерел фінансування, на підставі актів форми КБ-2в, КБ-3, підписаних уповноваженими представниками сторін. Акти приймання виконаних будівельних робіт готує підрядник і передає їх для підписання замовнику у строк не пізніше 20-го числа звітного місяця в паперовому вигляді та електронному носії (в програмному комплексі їх складання АВК), файл imd).
Пунктом 6.1 договору № 259 визначені обов'язки підрядника, зокрема, такі: 6.1.3 підрядник повинен виконати передбачені цим договором роботи, якість яких відповідає державним стандартам, будівельним нормам, іншим нормативно-правовим актам та проектно-кошторисній документації на об'єкт; 6.1.4 до початку виконання робіт перевірити проектно-кошторисну документацію на відповідність видів та обсягів робіт діючим будівельним нормам, стандартам та іншим нормативно-правовим актам, а також до фактичного стану будівельного майданчика. У разі виявлення такої невідповідності, не приступаючи до виконання робіт, терміново повідомити замовника про виявлені факти; 6.1.28 сплатити неустойку, відшкодувати збитки та моральну шкоду в разі невиконання або неналежного виконання ним зобов'язань за цим договором, якщо він не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.
22.11.2022 між відповідачем та Управлінням соціальної політики Бучанської міської ради складено акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 за листопад 2022 року на суму 657092,21 грн та довідка про вартість виконаних будівельних робі та витрати за листопад 2022 року від 22.11.2022 на суму 657092,21 грн, які підписані в двохсторонньому порядку повноважними представниками другого позивача та відповідача та скріплені їх печатками, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.
Управління соціальної політики Бучанської міської ради згідно платіжного доручення від 25.11.2022 № 33 перерахувало на користь відповідача 657092,21 грн. з призначенням платежу: «поточ. ремонт та облашт. споруди цив. захисту; зг. акту № 1 від 22.11.2022, дог. № 259 від 16.11.2022, без ПДВ».
Між Бучанською міською радою (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Відбудова» (підрядник) було укладено договір будівельного підряду по об'єкту від 20.12.2022 № 525 (далі-договір № 525), відповідно до п. 1.1. якого підрядник зобов'язався своїми силами і засобами та на свій ризик, в межах договірної ціни, що наведена в розділі ІІІ договору, виконати роботи по об'єкту: «Поточний ремонт та облаштування споруд цивільного захисту (укриття) за адресою: вул. Вокзальна, 129Г, в м. Буча, Київської області» (надалі-об'єкт) за завданням замовника та у встановлений строк здати виконання робіт замовнику, а замовник зобов'язався надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну документацію, прийняти від підрядника закінчені роботи (об'єкт будівництва) та оплатити їх.
Відповідно до положень пунктів 1.2-1.4 договору № 525 роботи виконуються підрядником згідно проектно-кошторисної документації в межах ціни цього договору. Обсяги виконуваних робіт можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків. Підрядник повинен виконати передбачені цим договором роботи, якість яких відповідає державним стандартам, будівельним нормам, іншим нормативно-правовим актам та умовам проектно-кошторисної документації на об'єкт.
Згідно з п. 3.1 договору № 525 ціна цього договору становить 136473,07 грн. без ПДВ.
Пунктами 4.1, 4.2 договору № 525 передбачено, що розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати замовником по факту виконаних робіт, при умові надходження коштів з джерел фінансування на даний об'єкт. Поточні та остаточний розрахунок за виконані роботи замовник здійснює лише при умові надходження коштів з джерел фінансування, на підставі актів форми КБ-2в, КБ-3, підписаних уповноваженими представниками сторін. Акти приймання виконаних будівельних робіт готує підрядник і передає їх для підписання замовнику у строк не пізніше 20-го числа звітного місяця в паперовому вигляді та електронному носії (в програмному комплексі їх складання АВК), файл imd).
Пунктом 6.1 договору № 525 визначені обов'язки підрядника, зокрема, такі: 6.1.3 підрядник повинен виконати передбачені цим договором роботи, якість яких відповідає державним стандартам, будівельним нормам, іншим нормативно-правовим актам та проектно-кошторисній документації на об'єкт; 6.1.4 до початку виконання робіт перевірити проектно-кошторисну документацію на відповідність видів та обсягів робіт діючим будівельним нормам, стандартам та іншим нормативно-правовим актам, а також до фактичного стану будівельного майданчика. У разі виявлення такої невідповідності, не приступаючи до виконання робіт, терміново повідомити замовника про виявлені факти; 6.1.28 сплатити неустойку, відшкодувати збитки та моральну шкоду в разі невиконання або неналежного виконання ним зобов'язань за цим договором, якщо він не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.
23.12.2022 між відповідачем та Бучанською міською радою складено акт приймання виконаних будівельних робіт № 1за грудень 2022 року на суму 136473,07 грн та довідка про вартість виконаних будівельних робі та витрати за грудень 2022 року від 23.12.2022 на суму 136473,07 грн, які підписані в двохсторонньому порядку повноважними представниками першого позивача та відповідача та скріплені їх печатками, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.
Бучанська міська рада згідно платіжного доручення від 23.12.2022 № 1745 перерахувала на користь відповідача 136473,07 грн. з призначенням платежу: «пот. рем. облашт. споруди цивільн. захисту (вул. Вокзал., 129-Г, м. Буча; зг. дог. № 525 від 20.12.22 та акт КБ-2в № 1 від 23.12.2022, ріш. № 473, без ПДВ».
Між Бучанською міською радою (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Відбудова» (підрядник) було укладено договір будівельного підряду по об'єкту від 20.12.2022 № 521 (далі-договір № 521), відповідно до п. 1.1. якого підрядник зобов'язався своїми силами і засобами та на свій ризик, в межах договірної ціни, що наведена в розділі ІІІ договору, виконати роботи по об'єкту: «Поточний ремонт та облаштування споруд цивільного захисту (укриття) за адресою: вул. Героїв Майдану, 17, в м. Буча, Київської області» (надалі-об'єкт) за завданням замовника та у встановлений строк здати виконання робіт замовнику, а замовник зобов'язався надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну документацію, прийняти від підрядника закінчені роботи (об'єкт будівництва) та оплатити їх.
Відповідно до положень пунктів 1.2-1.4 договору № 521 роботи виконуються підрядником згідно проектно-кошторисної документації в межах ціни цього договору. Обсяги виконуваних робіт можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків. Підрядник повинен виконати передбачені цим договором роботи, якість яких відповідає державним стандартам, будівельним нормам, іншим нормативно-правовим актам та умовам проектно-кошторисної документації на об'єкт.
Згідно з п. 3.1 договору № 521 ціна цього договору становить 185775,81 грн. без ПДВ.
Пунктами 4.1, 4.2 договору № 521 передбачено, що розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати замовником по факту виконаних робіт, при умові надходження коштів з джерел фінансування на даний об'єкт. Поточні та остаточний розрахунок за виконані роботи замовник здійснює лише при умові надходження коштів з джерел фінансування, на підставі актів форми КБ-2в, КБ-3, підписаних уповноваженими представниками сторін. Акти приймання виконаних будівельних робіт готує підрядник і передає їх для підписання замовнику у строк не пізніше 20-го числа звітного місяця в паперовому вигляді та електронному носії (в програмному комплексі їх складання АВК), файл imd).
Пунктом 6.1 договору № 521 визначені обов'язки підрядника, зокрема, такі: 6.1.3 підрядник повинен виконати передбачені цим договором роботи, якість яких відповідає державним стандартам, будівельним нормам іншим нормативно-правовим актам та проектно-кошторисній документації на об'єкт; 6.1.4 до початку виконання робіт перевірити проектно-кошторисну документацію на відповідність видів та обсягів робіт діючим будівельним нормам, стандартам та іншим нормативно-правовим актам, а також до фактичного стану будівельного майданчика. У разі виявлення такої невідповідності, не приступаючи до виконання робіт, терміново повідомити замовника про виявлені факти; 6.1.28 сплатити неустойку, відшкодувати збитки та моральну шкоду в разі невиконання або неналежного виконання ним зобов'язань за цим договором, якщо він не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.
23.12.2022 між відповідачем та Бучанською міською радою складено акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 за грудень 2022 року на суму 185749,89 грн та довідка про вартість виконаних будівельних робі та витрати за грудень 2022 року від 23.12.2022 на суму 185749,89 грн, які підписані в двохсторонньому порядку повноважними представниками першого позивача та відповідача та скріплені їх печатками, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.
Бучанська міська рада згідно платіжного доручення від 23.12.2022 № 1743 перерахувала на користь відповідача 185749,89 грн. з призначенням платежу: «пот. рем. облашт. споруди цивільн. захисту (вул. Героїв Майд., 17, м. Буча; зг. дог. № 521 від 20.12.22 та акт КБ-2в № 1 від 23.12.2022, ріш. № 473, без ПДВ».
Між Бучанською міською радою (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Відбудова» (підрядник) було укладено договір будівельного підряду по об'єкту «Поточний ремонт та облаштування споруд цивільного захисту (укриття) за адресою: вул. Києво-Мироцька, 104б, в м. Буча, Київської області» від 29.11.2022 № 476 (далі-договір № 476), відповідно до п. 1.1. якого підрядник зобов'язався своїми силами і засобами та на свій ризик, в межах договірної ціни, що наведена в розділі ІІІ договору, виконати роботи по об'єкту: «Поточний ремонт та облаштування споруд цивільного захисту (укриття) за адресою: вул. Києво-Мироцька, 104б, в м. Буча, Київської області» (надалі об'єкт) за завданням замовника та у встановлений строк здати виконання робіт замовнику, а замовник зобов'язався надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну документацію, прийняти від підрядника закінчені роботи (об'єкт будівництва) та оплатити їх.
Відповідно до положень пунктів 1.2-1.4 договору № 476 роботи виконуються підрядником згідно проектно-кошторисної документації в межах ціни цього договору. Обсяги виконуваних робіт можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків. Підрядник повинен виконати передбачені цим договором роботи, якість яких відповідає державним стандартам, будівельним нормам, іншим нормативно-правовим актам та умовам проектно-кошторисної документації на об'єкт.
Згідно з п. 3.1 договору № 476 ціна цього договору становить 621944,68 грн. без ПДВ.
Пунктами 4.1, 4.2 договору № 476 передбачено, що розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати замовником по факту виконаних робіт, при умові надходження коштів з джерел фінансування на даний об'єкт. Поточні та остаточний розрахунок за виконані роботи замовник здійснює лише при умові надходження коштів з джерел фінансування, на підставі актів форми КБ-2в, КБ-3, підписаних уповноваженими представниками сторін. Акти приймання виконаних будівельних робіт готує підрядник і передає їх для підписання замовнику у строк не пізніше 20-го числа звітного місяця в паперовому вигляді та електронному носії (в програмному комплексі їх складання АВК), файл imd).
Пунктом 6.1 договору № 476 визначені обов'язки підрядника, зокрема, такі: 6.1.3 підрядник повинен виконати передбачені цим договором роботи, якість яких відповідає державним стандартам, будівельним нормам іншим нормативно-правовим актам та проектно-кошторисній документації на об'єкт; 6.1.4 до початку виконання робіт перевірити проектно-кошторисну документацію на відповідність видів та обсягів робіт діючим будівельним нормам, стандартам та іншим нормативно-правовим актам, а також до фактичного стану будівельного майданчика. У разі виявлення такої невідповідності, не приступаючи до виконання робіт, терміново повідомити замовника про виявлені факти; 6.1.28 сплатити неустойку, відшкодувати збитки та моральну шкоду в разі невиконання або неналежного виконання ним зобов'язань за цим договором, якщо він не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.
08.12.2022 між відповідачем та Бучанською міською радою складено акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 за грудень 2022 року на суму 597322,54 грн, акт вартості устаткування, придбання якого покладеного на виконавця робіт від 08.12.2022 № 2 на суму 17459,74 гр та довідка про вартість виконаних будівельних робі та витрати за грудень 2022 року від 08.12.2022 на суму 614782,28 грн, які підписані в двохсторонньому порядку повноважними представниками першого позивача та відповідача та скріплені їх печатками, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.
Бучанська міська рада згідно платіжного доручення від 08.12.2022 № 1546 на суму 17459,74 грн. з призначенням платежу: «пот. рем.спор. ЦЗ (укриття) вул. Києво-Мироц., 104-Б, м. Буча; зг. дог. № 476 від 29.11.2022р. та акт БК-2в № 2 від 08.12.22, ріш № 473; без ПДВ» та згідно платіжного доручення від 08.12.2022 № 1546 на суму 597322,54 грн. з призначенням платежу: «пот. рем.спор. ЦЗ (укриття) вул. Києво-Мироц., 104-Б, м. Буча; зг. дог. № 476 від 29.11.2022р. та акт БК-2в № 1 від 08.12.22, ріш № 473; без ПДВ» перерахувала на користь відповідача 614782,28 грн.
Між Бучанською міською радою (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Відбудова» (підрядник) було укладено договір будівельного підряду по об'єкту «Поточний ремонт та облаштування споруд цивільного захисту (укриття) за адресою: вул. Києво-Мироцька, 104б, в м. Буча, Київської області» від 29.11.2022 № 475 (далі-договір № 475), відповідно до п. 1.1. якого підрядник зобов'язався своїми силами і засобами та на свій ризик, в межах договірної ціни, що наведена в розділі ІІІ договору, виконати роботи по об'єкту: «Поточний ремонт та облаштування споруд цивільного захисту (укриття) за адресою: вул. Києво-Мироцька, 104в, в м. Буча, Київської області» (надалі об'єкт) за завданням замовника та у встановлений строк здати виконання робіт замовнику, а замовник зобов'язався надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну документацію, прийняти від підрядника закінчені роботи (об'єкт будівництва) та оплатити їх.
Відповідно до положень пунктів 1.2-1.4 договору № 475 роботи виконуються підрядником згідно проектно-кошторисної документації в межах ціни цього договору. Обсяги виконуваних робіт можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків. Підрядник повинен виконати передбачені цим договором роботи, якість яких відповідає державним стандартам, будівельним нормам, іншим нормативно-правовим актам та умовам проектно-кошторисної документації на об'єкт.
Згідно з п. 3.1 договору № 475 ціна цього договору становить 779951,37 грн. без ПДВ.
Пунктами 4.1, 4.2 договору № 475 передбачено, що розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати замовником по факту виконаних робіт, при умові надходження коштів з джерел фінансування на даний об'єкт. Поточні та остаточний розрахунок за виконані роботи замовник здійснює лише при умові надходження коштів з джерел фінансування, на підставі актів форми КБ-2в, КБ-3, підписаних уповноваженими представниками сторін. Акти приймання виконаних будівельних робіт готує підрядник і передає їх для підписання замовнику у строк не пізніше 20-го числа звітного місяця в паперовому вигляді та електронному носії (в програмному комплексі їх складання АВК), файл imd).
Пунктом 6.1 договору № 475 визначені обов'язки підрядника, зокрема, такі: 6.1.3 підрядник повинен виконати передбачені цим договором роботи, якість яких відповідає державним стандартам, будівельним нормам іншим нормативно-правовим актам та проектно-кошторисній документації на об'єкт; 6.1.4 до початку виконання робіт перевірити проектно-кошторисну документацію на відповідність видів та обсягів робіт діючим будівельним нормам, стандартам та іншим нормативно-правовим актам, а також до фактичного стану будівельного майданчика. У разі виявлення такої невідповідності, не приступаючи до виконання робіт, терміново повідомити замовника про виявлені факти; 6.1.28 сплатити неустойку, відшкодувати збитки та моральну шкоду в разі невиконання або неналежного виконання ним зобов'язань за цим договором, якщо він не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.
08.12.2022 На виконання умов договору № 475 між відповідачем та Бучанською міською радою складено акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 за грудень 2022 року на суму 749488,12 грн, акт вартості устаткування, придбання якого покладеного на виконавця робіт від 08.12.2022 № 2 на суму 22448,23 грн та довідка про вартість виконаних будівельних робі та витрати за грудень 2022 року від 08.12.2022 на суму 771936,35 грн, які підписані в двохсторонньому порядку повноважними представниками першого позивача та відповідача та скріплені їх печатками, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.
Бучанська міська рада згідно платіжного доручення від 08.12.2022 № 1548 на суму 22448,23 грн. з призначенням платежу: «пот. рем.спор. ЦЗ (укриття) вул. Києво-Мироц., 104-В, м. Буча; зг. дог. № 475 від 29.11.2022р. та акт БК-2в № 2 від 08.12.22, ріш № 473; без ПДВ» та згідно платіжного доручення від 08.12.2022 № 1547 на суму 749488,12 грн. з призначенням платежу: «пот. рем.спор. ЦЗ (укриття) вул. Києво-Мироц., 104-В, м. Буча; зг. дог. № 475 від 29.11.2022р. та акт БК-2в № 1 від 08.12.22, ріш № 473; без ПДВ» перерахувала на користь відповідача 771936,35 грн.
Звертаюсь з даним позовом до суду, прокурор зазначив, що з метою перевірки додержання законів при утриманні та використанні захисних споруд цивільного захисту за участі спеціаліста з технічного нагляду за будівництвом будівель та споруд та спеціаліста Бучанського районного управління ГУ ДСНС України у Київській області проведено огляди укриттів, що знаходяться за адресами: вул. Вокзальна, 129Г; вул. Героїв Майдану, 17; вул. Києво-Мироцька, 104Б; вул. Києво-Мироцька, 104В. Огляди вказаних укриттів також проведені на виконання клопотання експерта при вирішені питань судової будівельно-технічної експертизи, що призначена у кримінальному провадженні.
За результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи у рамках кримінального провадження № 42023112320001326 від 06.06.2023, судовим експертом Шутовським Олександром Віталійовичем складено висновок від 06.11.2023 № 23-84/СЕС, відповідно до якого встановлено, що за результатами виконання робіт за договорами від 16.11.2022 № 259, від 16.11.2022 № 257, від 29.11.2022 № 475, від 29.11.2022 № 476, від 20.12.2022 № 525, від 20.12.2022 № 521 обсяг неякісно виконаних будівельних робіт (недодержання вимог ДСТУ), а також обсяг фактично невиконаних робіт сукупно становить 526824,19 грн. без урахування ПДВ, а саме:
1. Обсяги та вартість фактично виконаних робіт за Договором № 476 від 29.11.2022 року, предметом якого є поточний ремонт та облаштування споруд цивільного захисту (укриття) за адресою: вул. Києво-Мироцька, 104б, в м. Буча, Київської області не відповідають обсягам та вартості, визначеним проектно- кошторисною або первинною звітною документацією будівельних робіт, а також виконані будівельні роботи (або окремі елементи об'єктів нерухомого майна, конструкції, вироби, матеріали тощо) не відповідають вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва, а саме ДСТУ. Обсяги невідповідностей вказані в Таблиці № 5 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, а також відповідно до Таблиці № 6 Висновку за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, вартість невідповідностей становить 127170,81 грн. без урахування ПДВ.
2. Обсяги та вартість фактично виконаних робіт за договором № 475 від 29.11.2022 року, предметом якого є поточний ремонт та облаштування споруд цивільного захисту (укриття) за адресою: вул. Києво-Мироцька, 104в, в м. Буча, Київської області не відповідають обсягам та вартості, визначеним проектно- кошторисною або первинною звітною документацією будівельних робіт, а також виконані будівельні роботи (або окремі елементи об'єктів нерухомого майна, конструкції, вироби, матеріали тощо) не відповідають вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва, а саме ДСТУ. Обсяги невідповідностей вказані в Таблиці № 11 Висновку за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, а також відповідно до Таблиці № 12 Висновку за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, вартість невідповідностей становить 161052,57 грн. без рахування ПДВ.
3. Обсяги та вартість фактично виконаних робіт за Договором № 257 від 16.11.2022 року, предметом якого є поточний ремонт та облаштування споруд цивільного захисту (укриття) за адресою: вул. Героїв Майдану, 17, в м. Буча, Київської області не відповідають обсягам та вартості, визначеним проектно- кошторисною або первинною звітною документацією будівельних робіт, а також виконані будівельні роботи (або окремі елементи об'єктів нерухомого майна, конструкції, вироби, матеріали тощо) не відповідають вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва, а саме ДСТУ. Обсяги невідповідностей вказані в Таблиці № 17 Висновку за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, а також відповідно до Таблиці № 18 даного Висновку за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, вартість невідповідностей становить 103338,89 грн. без урахування ПДВ.
4. Обсяги та вартість фактично виконаних робіт за Договором № 521 від 20.12.2022 року, предметом якого є поточний ремонт та облаштування споруд цивільного захисту (укриття) за адресою: вул. Героїв Майдану, 17 в м. Буча, Київської області не відповідають обсягам та вартості, визначеним проектно-кошторисною або первинною звітною документацією будівельних робіт, а також виконані будівельні роботи (або окремі елементи об'єктів нерухомого майна, конструкції, вироби, матеріали тощо) не відповідають вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва, а саме ДСТУ. Обсяги невідповідностей вказані в таблиці № 23 Висновку за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, а також відповідно до Таблиці № 24 Висновку за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, вартість невідповідностей становить 12167,37 грн. без урахування ПДВ.
5. Обсяги та вартість фактично виконаних робіт за Договором № 259 від 16.11.2022 року, предметом якого є поточний ремонт та облаштування споруд цивільного захисту (укриття) за адресою: вул. Вокзальна, 129Г, в м. Буча, Київської області не відповідають обсягам та вартості, визначеним проектно-кошторисною або первинною звітною документацією будівельних робіт, а також виконані будівельні роботи (або окремі елементи об'єктів нерухомого майна, конструкції, вироби, матеріали тощо) не відповідають вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва, а саме ДСТУ. Обсяги невідповідностей вказані в Таблиці № 29 Висновку за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, а також відповідно до Таблиці № 30 Висновку за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, вартість невідповідностей становить 119857,68 грн. без урахування ПДВ.
6. Обсяги та вартість фактично виконаних робіт за Договором № 525 від 20.12.2022 року, предметом якого є поточний ремонт та облаштування споруд цивільного захисту (укриття) за адресою: вул. Вокзальна, 129Г, в м. Буча, Київської області не відповідають обсягам та вартості, визначеним проектно-кошторисною або первинною звітною документацією будівельних робіт, а також виконані будівельні роботи (або окремі елементи об'єктів нерухомого майна, конструкції, вироби, матеріали тощо) не відповідають вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва, а саме ДСТУ. Обсяги невідповідностей вказані в Таблиці № 35 Висновку за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, а також відповідно до Таблиці № 36 Висновку за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, вартість невідповідностей становить 3236,87 грн. без урахування ПДВ.
У вказаному висновку судового експерта Шутовського Олександра Віталійовича складеного за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 06.11.2023 № 23-84/СЕС вказано, що відповідно до вимог ст. 70, ч. 2 ст. 102 Кримінального процесуального кодексу України експерт попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України за надання завідомо неправдивого висновку.
Як зазначає прокурор, недоліки та відступи від умов перелічених вище договорів не могли бути встановлені при звичайному способі прийняття робіт, оскільки дії вчинені відповідачем свідчать про умисне приховування реальних обсягів та вартості виконання робіт за договорами підряду. Відповідачу було надано всі можливості та умови для того, щоб виконати зобов'язання за договорами належним чином, однак зобов'язання не виконалось, очікувані результати та мета у вигляді приведення приміщень й інженерно-технічного обладнання захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням не було досягнуто. При цьому сам відповідач достеменно усвідомлював той факт, що ним умисно вносяться дані щодо обсягів та якості виконаних будівельно-монтажних робіт проектно-кошторисній документації, які фактично не відповідають дійсності, оскільки мав на меті отримання прибутку після проведення оплати замовниками та знав, які саме роботи ним не виконано, а які виконано не якісно. Такі дії підрядника є протиправною формою поведінки, внаслідок якої Бучанська міська територіальна громада позбавлена права в повному обсязі отримати результат виконання укладених договорів, що перебуває у безпосередньому причинному зв'язку із наведеними неправомірними діями відповідача, а сукупність наведених елементів є підставою для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків.
Під час візуального обстеження об'єктів за переліченими вище договорами, судовим експертом було вказано на те, що частина виконаних будівельних та монтажних робіт є прихованими. Вказане, як зазначає прокурор, лише підтверджує той факт, що підрядник під час виконання робіт знав, що звичайним способом замовники не зможуть виявити недоліки робіт, оскільки для цього необхідно спеціальні знання та навички.
З урахуванням вказаного, лише за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи у рамках кримінального провадження № 42023112320001326 від 06.06.2023, що оформлена висновком від 06.11.2023 № 23-84/СЕС можна було б встановити та встановлено обсяги неякісно виконаних будівельних робіт та обсяг фактично невиконаних робіт за переліченими вище договорами.
На думку прокурора, неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договорами підряду від 16.11.2022 № 259, від 16.11.2022 № 257, від 29.11.2022 № 475, від 29.11.2022 № 476, від 20.12.2022 № 525, від 20.12.2022 № 521 щодо виконання будівельних робіт з ремонту та облаштування споруд цивільного захисту (укриття) за адресами: вул. Вокзальна, 129Г, вул. Героїв Майдану, 17, вул. Києво-Мокрицька, 104Б, вул. Києво-Мокрицька, 104В м. Буча Київської області в обсягах та якості, визначених умовами укладених договорів та вимогами ДСТУ призводить до незабезпечення готовності до експлуатації укриттів. Вказане свідчить про порушення інтересів держави, порушення бюджетного законодавства в частині незаконного та необґрунтованого витрачання бюджетних коштів та спричиняє шкоду економічним інтересам органів місцевого самоврядування та держави, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом в інтересах держави щодо стягнення збитків, завданих внаслідок неналежного виконання умов договорів в розмірі заявленої до стягнення суми 526824,19 грн.
При цьому, прокурор зазначає, що усунення виявлених недоліків будівельних робіт упродовж 2022-2024 років не проводилось, збитки заподіяні відповідачем залишаються невідшкодованими, а укриття не приведені у належний для експлуатації стан.
З метою встановлення факту підтвердження розміру матеріальної шкоди (збитків) завданої місцевому бюджету територіальної громади м. Бучі, що заподіяна внаслідок невідповідності обсягів та якості виконаних будівельно-монтажних робіт проектно-кошторисної документації за договорами № 259 від 16.11.2022, № 257 від 16.11.2022, № 475 від 29.11.2022, № 476 від 29.11.2022, № 525 від 20.12.2022, № 521 від 20.12.2022 у розмірі 526 824,19 грн, у ході досудового розслідування кримінального провадження № 42023112320001326 від 06.06.2023 було призначено та проведено судову економічну експертизу.
За результатами проведення судової економічної експертизи по матеріалам кримінального провадження № 42023112320001326, судовим експертом Бодарчук Тетяною Вікторівною складено висновок від 07.02.2024 № 24-08/ССЕ, відповідно до якого за наданими матеріалами кримінального провадження, в рамках поставленого перед експертом завдання, на підставі отриманих результатів висновків судової будівельно-технічної експертизи № 23-84/ССЕ від 06.11.2023 підтверджується документально економічні показники майнової шкоди (збитків) завдані місцевому бюджету територіальної громади м. Бучі, що заподіяні внаслідок невідповідності обсягів та якості виконаних будівельно-монтажних робіт проектно-кошторисної документації за Договорами № 259 від 16.11.2022, № 257 від 16.11.2022, № 475 від 29.11.2022, № 476 від 29.11.2022, № 525 від 20.12.2022, № 521 від 20.12.2022 у розмірі 526824,19 грн.
У вказаному висновку судового експерта Бодарчук Тетяни Вікторівни за результатами проведення судової економічної експертизи від 07.02.2024 № 24-08/ССЕ вказано, що відповідно до вимог ст. 70, ч. 2 ст. 102 Кримінального процесуального кодексу України експерт попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України за надання завідомо неправдивого висновку.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Імперативними приписами статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та надані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників учасників справи, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Положення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру", якою визначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої).
Згідно з частиною 3, 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
В кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає, з посиланням на законодавство, підстави подання позову, вказує в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 дійшла висновку, що прокурор може представляти інтереси держави у суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу (частини третя, четверта статті 53 Господарського процесуального кодексу України, частина третя статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Обґрунтовуючи підстави для звернення з даним позовом до суду, прокурор посилається на порушення економічних інтересів держави, що полягає у невиконанні відповідачем обов'язку, передбаченого договорами щодо якісного виконання визначених будівельних робіт, які повинні відповідати державним стандартам, будівельним нормам, іншим нормативно-правовим актам та проектно-кошторисній документації на об'єкт, що призвело до зайвого перерахування коштів на загальну суму 526 824,19 грн.
Прокурор вказує, що фактично звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності щодо забезпечення повернення коштів до бюджету, які були зайво перераховані підряднику та дотриманні конституційного принципу рівності усіх перед Законом, що беззаперечно становить суспільний інтерес.
Необхідність захисту інтересів держави полягає у забезпеченні відновлення економічних та майнових інтересів держави у судовому порядку щодо надходжень коштів до бюджету, необхідних для реалізації функцій держави. Захист інтересів держави у бюджетній сфері є одним із пріоритетних напрямів представницької діяльності прокурорів.
Місцеві інтереси пов'язані із загальнодержавними і, внаслідок порушення економічних інтересів місцевого самоврядування, порушуються інтереси держави. Невжиття заходів правового характеру по захисту інтересів територіальної громади є підставою для захисту цих прав органами прокуратури шляхом представництва інтересів у суді.
Враховуючи вищенаведене, прокурор вказує, що у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді.
Прокурором заявлено позов в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Бучанської міської ради, та фактичного розпорядника бюджетних коштів - Управління соціальної політики Бучанської міської ради.
Частиною 2 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що обласні ради та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, Бучанською окружною прокуратурою Київської області в порядку частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» направлялись листи від 22.12.2023 до Бучанської міської ради та Управління соціальної політики Бучанської міської ради щодо надання інформації про вжиті заходи, спрямовані на захист інтересів держави, виявлення недоліків виконаних робіт за договорами та стягнення збитків у судовому порядку.
У відповідь Управління соціальної політики Бучанської міської ради та Бучанська міська рада своїми листами проінформували про те, що для здійснення претензійно-позовної робити їм необхідно отримати висновок судової будівельнотехнічної експертизи.
13.02.2024 та 20.02.2024 прокурором повторно скеровано запити до позивачів з вимогою надання інформації про те, які заходи ними вжито з метою досудового врегулювання спору у відповідності до умов договорів (добровільного усунення дефектів і невідповідностей у позасудовому порядку), чи розпочато листування із підрядником з питань відшкодування шкоди (з наданням відповідних копій вказаних документів) та чи повернуто кошти, а також проінформувати про вжиті заходи щодо звернення до суду з позовними вимогами про стягнення з до ТОВ «БК «ВІДБУДОВА» завданих неналежним виконанням договорів підряду (проведення претензійно-позовної роботи щодо стягнення збитків із несумлінного підрядника у судовому порядку).
Відповідно до інформації Бучанської міської ради № 12.1-09/1531 від 23.02.2024, остання повідомила про необхідність надання їй висновку судової будівельно-технічної експертизи для вжиття заходів та проведення претензійнопозовної роботи. Схожа зі змістом інформація отримана і від Управління соціальної політики Бучанської міської ради листом № 04-03/374 від 19.02.2024.
Як вказує прокурор, на підставі постанов слідчого у кримінальному провадженні № 12024111050000589 від 21.02.2024 за ч. 2 ст. 367 КК України (матеріали щодо якого виділено з матеріалів досудового розслідування № 42023112320001326 від 06.06.2023) Бучанську міську раду та Управління соціальної політики Бучанської міської ради визнано потерпілими у кримінальному провадженні.
29.02.2024 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024111050000589 від 21.02.2024 завершено, а потерпілим надано доступ до матеріалів досудового розслідування.
За вказаних обставин прокурор доводить, що уповноважені органи, а саме Бучанська міська рада, яка є органом, який наділений повноваженнями щодо розпорядження коштами місцевого бюджету та контролю їх використанням та Управління соціальної політики, як їх фактичний розпорядник, були обізнаними щодо існування вищевказаних порушень, однак не вжили заходів із захисту інтересів територіальної громади та стягнення з недобросовісного підрядника коштів, що безпідставно йому перераховані.
Поряд з цим, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Зазначену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
У постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що сам факт не звернення до суду ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси територіальної громади, свідчить про те, що вказаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави.
Велика Палата Верховного Суду у справі № 905/1907/21 (постанова від 21.06.2023) сформувала правову позицію про те, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав й інтересів великого кола осіб - мешканців відповідної територіальної громади. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси відповідної територіальної громади.
Оскільки засновником комунальної установи та власником її майна є територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування, що фінансує і контролює діяльність такої комунальної установи, а також зобов'язаний контролювати виконання місцевого бюджету, зокрема законність та ефективність використання зазначеним закладом коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, то вказаний орган місцевого самоврядування є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним витрачанням коштів бюджету. Схожі правові висновки також викладені у постановах Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, від 26.10.2022 у справі № 904/5558/20 та від 21.12.2022 у справі № 904/8332/21.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла до висновку про те, що Бучанська міська рада та Управління соціальної політики Бучанської міської ради незважаючи тривалу обізнаність наявності недоліків робіт за договорами № 476 від 29.11.2022, № 475 від 29.11.2022, № 257 від 16.11.2022, № 521 від 20.11.2022, № 259 від 16.11.2022 № 525 від 20.12.2022, не вживали жодних заходів із захисту інтересів територіальної громади та фактично самоусунулися від виконання покладених на них обов'язків.
Представництво інтересів держави в суді є конституційною функцією органів прокуратури, а подача позову - єдиним можливим заходом реагування, направленим на реальне поновлення порушених прав та інтересів держави.
За вказаних обставин, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав, передбачених частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" для представництва прокурором інтересів держави в суді в даній справі в особі позивачів.
Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Статтею 875 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі статтею 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
За змістом частини статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.
Робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру (стаття 857 Цивільного кодексу України).
Згідно з частинами 1, 2 статті 877 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Підрядник гарантує досягнення об'єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об'єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду (частина 1 статті 884 Цивільного кодексу України)
Частинами 1, 2 статті 883 Цивільного кодексу України регламентовано, що підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
Водночас, згідно з частиною 2 статті 852 Цивільного кодексу України за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків, замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Статтею 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Аналогічні норми містяться також в статті 20 Господарського кодексу України, якою передбачено, що кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування шкоди.
Частиною 1 статті 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування. У відповідності до частини 2 цієї ж статті збитками є втрати, яких особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки; доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Господарський кодекс України збитками визначає під збитками витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (частина 2 статті 224 Господарського кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства, додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язань другою стороною.
Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд, перш за все, повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. Водночас, господарському суду слід відрізняти обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (стаття 623 Цивільного кодексу України) від позадоговірної шкоди, тобто від зобов'язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 Цивільного кодексу України).
Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.
Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.
Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо.
Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності).
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. Наявність такої умови цивільно-правової відповідальності, як причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою (збитками), зумовлена необхідністю встановлення факту, що саме протиправна поведінка конкретної особи, на яку покладається така відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила збитки.
Отже, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб'єктів тощо.
Вина заподіювача збитків є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
Чинне законодавство виходить з принципу презумпції вини особи, яка допустила порушення зобов'язання.
Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (частини 1, 2 статті 614 Цивільного кодексу України).
Крім застосування принципу вини, при вирішенні спорів про відшкодування збитків необхідно виходити з того, що збитки підлягають відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка їх завдала та завданими збитками. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
Визначаючи розмір заподіяних збитків внаслідок порушення господарських договорів, до уваги беруться вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов'язань для підприємства.
Відшкодуванню підлягають прямі збитки, що стали безпосереднім та невідворотним наслідком порушення боржником зобов'язання чи завдання шкоди. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв'язку є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.
Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (частини 1, 2 статті 623 Цивільного кодексу України).
При цьому, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків. Збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитки, повинна довести як розмір збитків, так і факт їх понесення.
Враховуючи положення статті 74 Господарського процесуального кодексу України, саме на позивача (прокурора) покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Натомість відповідачу потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу.
Слід зазначити, що господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази (близький за змістом висновок щодо самостійного встановлення судом складу правопорушення сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.03.2019 у справі № 920/715/17, а також у постановах Верховного Суду від 15.02.2022 у справі № 927/219/20, від 14.09.2021 у справі № 923/719/17, від 10.06.2021 у справі № 5023/2837/11, від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16, від 10.03.2020 у справі № 902/318/16, від 10.12.2020 у справі № 922/1067/17 та від 10.06.2021 у справі № 5023/2837/11).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач всупереч згаданих приписів закону, положень укладених договорів від 16.11.2022 № 259, від 16.11.2022 № 257, від 29.11.2022 № 475, від 29.11.2022 № 476, від 20.12.2022 № 525, від 20.12.2022 № 521 свої договірні зобов'язання щодо виконання будівельних робіт з ремонту та облаштування споруд цивільного захисту (укриття) за адресами: вул. Вокзальна, 129Г, вул. Героїв Майдану, 17, вул. Києво-Мокрицька, 104Б, вул. Києво-Мокрицька, 104В м. Буча Київської області в обсягах та якості, визначених умовами укладених договорів та вимогами ДСТУ не виконав.
Обсяги та вартість фактично виконаних робіт за переліченими договорами, предметом яких є поточний ремонт та облаштування споруд цивільного захисту (укриття) за вказаними адресами не відповідають обсягам та вартості, визначеним проектно-кошторисною або первинною звітною документацією будівельних робіт, а також виконані будівельні роботи (або окремі елементи об'єктів нерухомого майна, конструкції, вироби, матеріали тощо) не відповідають вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва, а саме ДСТУ, що підтверджується висновком судового експерта Шутовського Олександра Віталійовича за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 06.11.2023 № 23-84/СЕС.
Згідно висновку судового експерта Шутовського Олександра Віталійовича за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 06.11.2023 № 23-84/СЕС загальна вартість невідповідностей щодо обсягів та вартості фактично виконаних робіт за переліченими договорами становить 526824,19 грн без урахування ПДВ.
Згідно висновку судового експерта Бодарчук Тетяни Вікторівни за результатами проведення судової економічної експертизи від 07.02.2024 № 24-08/ССЕ, документально підтверджені економічні показники майнової шкоди (збитків) завдані місцевому бюджету територіальної громади м. Бучі, що заподіяні внаслідок невідповідності обсягів та якості виконаних будівельно-монтажних робіт проектно-кошторисної документації за договорами № 259 від 16.11.2022, № 257 від 16.11.2022, № 475 від 29.11.2022, № 476 від 29.11.2022, № 525 від 20.12.2022, № 521 від 20.12.2022 у розмірі 526824,19 грн.
Вказана сума збитків у розмірі 526824,19 грн заявлена прокурором до стягнення з відповідача.
Посилання відповідача на те, що наданий прокурором висновок експерта від 06.11.2023 № 23-84/СЕС складений із порушенням вимог законодавства, позаяк питання, які ставилися експерту стосувалися виключно обсягів та вартості фактично виконаних робіт, в той же час, по тексту експертизи, експерт зазначає про неякісно виконані роботи, тобто експерт вийшов за межі поставлених питань не приймається судом до уваги при вирішені даного спору та відхиляється з огляду на те, що відповідності до пункту 4.12. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5) передбачено, що «якщо питання сформульовано неясно або його редакція не відповідає рекомендаціям, але зміст завдання експертові зрозумілий, то після наведення питання в редакції документа про призначення експертизи (залучення експерта) він може дати відповідні роз'яснення і викласти питання в редакції, що відповідає зазначеним рекомендаціям».
У ході проведення оглядів укриттів за участі експерта останній зауважив на невідповідність виконаних будівельних робіт, а тому питання були сформульовані експертом з урахуванням невідповідності вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП, стандартам, технічним умовам).
Стосовно доводів апелянта про неналежність поданих прокурором експертних висновків як доказів на підтвердження позовних вимоги, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Так, ухвалою Господарського суду Київської області від 08.04.2024 у даній справі позовну заяву Керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Бучанської міської ради, Управління соціальної політики Бучанської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Відбудова» про стягнення 526824,19 грн. збитків залишено без руху та зобов'язано прокурора усунути зазначені в даній ухвалі недоліки позовної заяви, подавши до суду упродовж десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху пояснення, в яких зазначити докази, що підтверджують виклад обставин, якими прокурор обґрунтовує свої вимоги та надати докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: зазначити та надати докази понесення заявлених до стягнення збитків в розмірі 526824,19 грн., докази, що оплата невиконаних або неякісно виконаних відповідачем будівельних робіт здійснена замовниками таких робіт Бучанською міською радою, Управлінням соціальної політики Бучанської міської ради, які діють в інтересах громади коштами з місцевого бюджету або докази, що за рахунок коштів місцевого бюджету здійснено усунення виявлених недоліків будівельних робіт тощо.
На виконання ухвали суду, 15.04.2024 прокурором подано висновок судової економічної експертизи № 24-08/ССЕ від 07.02.2024, який станом на дату подання позовної заяви вже існував та знаходився у матеріалах кримінального провадження.
Згідно з частиною 3 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Враховуючи те, що прокурор усунув недоліки позовної заяви у визначений судом строк, ухвалою Господарського суду міста Києва прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
За вказаних обставин, висновок судової будівельно-технічної експертизи № 23-84/СЕС від 06.11.2023 та висновок судової економічної експертизи № 24-08/ССЕ від 07.02.2024 були подані до суду першої інстанції у встановленому процесуальним законом порядку.
Крім того, за висновками Верховного Суду, викладених у постанові від 11.03.2021 у справі № 923/188/20, господарські суди при вирішенні господарських спорів мають досліджувати на загальних умовах і висновки судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної.
Висновок експертизи, призначеної в межах кримінального провадження, оцінюється господарськими судами у сукупності з іншими доказами на загальних підставах відповідно до вимог статті 86 ГПК України, при цьому сторони не позбавлені можливості надати суду докази на його спростування, клопотати перед судом про виклик у судове засідання експерта, який проводив експертизу, тощо. Аналогічна позиція була неодноразово викладена Верховним Судом (постанова Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 27.06.2018 у справі № 907/651/17, від 08.08.2018 у справі № 907/679/17, постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 918/204/18, від 27.08.2020 у справі № 916/477/18, від 01.03.2021 у справі № 916/477/18).
Водночас, відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які спростовують наявного в матеріалах справи висновку судової будівельно-технічної експертизи, висновку судової економічної експертизи та доказів, які підтверджують, що він свої договірні зобов'язання по переліченим вище договорам щодо виконання будівельних робіт з ремонту та облаштування споруд цивільного захисту (укриття) за адресами: вул. Вокзальна, 129Г, вул. Героїв Майдану, 17, вул. Києво-Мокрицька, 104Б, вул. Києво-Мокрицька, 104В м. Буча Київської області виконав в обсягах та якості, визначених умовами укладених договорів та вимогами ДСТУ.
При цьому надані суду акти приймання виконаних будівельних робіт, акти вартості устаткування, придбання якого покладеного на виконавця робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робі та витрати в даному випадку не спростовують висновку судового експерта Шутовського Олександра Віталійовича за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 06.11.2023 № 23-84/СЕС, яким встановлено невідповідність обсягів та вартість фактично виконаних робіт обсягам та вартості робіт, які зазначені в цим актах.
Виявлені недоліки щодо виконаних робіт, відповідач у справі за власний рахунок не усунув, в том числі під час розгляду даної справи у суді першої інстанції.
Посилання відповідача на: 1) висновок експертів №296/1/24 за результатами проведення комісійної будівельно-технічної експертизи, складений 05.06.2024, щодо обсягів фактично виконаних робіт за об'єктом «Поточний ремонт та облаштування споруд цивільного захисту (укриття) за адресою: вул. Києво-Мироцька, 104б, в м. Буча, Київського області»; 2) висновок експертів №297/1/24 за результатами проведення комісійної будівельно-технічної експертизи, складений 12.06.2024, щодо обсягів фактично виконаних робіт за об'єктом «Поточний ремонт та облаштування споруд цивільного захисту (укриття) за адресою: вул. Києво-Мироцька, 104в, в м. Буча, Київського області»; 3) висновок експертів №292/1/24 за результатами проведення комісійної будівельно-технічної експертизи, складений 13.06.2024, щодо обсягів фактично виконаних робіт за об'єктом «Поточний ремонт та облаштування споруд цивільного захисту (укриття) за адресою: вул. Вокзальна, 129Г, в м. Буча, Київського області»; 4) висновок експертів №295/1/24 за результатами проведення комісійної будівельно-технічної експертизи, складений 31.05.2024, щодо обсягів фактично виконаних робіт за об'єктом «Поточний ремонт та облаштування споруд цивільного захисту (укриття) за адресою: вул. Героїв Майдану, 17, в м. Буча, Київського області», які були додані до апеляційної скарги, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2025 Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Відбудова" відмовлено у задоволенні клопотання про долучення означених доказів до матеріалів справи.
Так, невиконання відповідачем договірних зобов'язань з виконання будівельних робіт в обсягах, які були визначені відповідно до умов укладених договорів, зобов'язання з виконання на яких покладено на відповідача як підрядника за договорами свідчить про наявність прямого причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та заподіяними збитками. Відсутність своєї вини у завданні збитків, відповідач належними та допустимими доказами суду не довів.
З огляду на викладене, як правильно встановлено судом першої інстанції, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що в результаті неналежного виконання відповідачем господарського зобов'язання, що виразилося в завищенні останнім обсягу та вартості виконаних будівельних робіт за договорами будівельного підряду, державі та Бучанської міської територіальної громади було завдано збитків на суму 526824,19 грн. Доказів повернення цих коштів замовникам матеріали справи не містять.
Невиконання відповідач своїх зобов'язань за договорами підряду від 16.11.2022 № 259, від 16.11.2022 № 257, від 29.11.2022 № 475, від 29.11.2022 № 476, від 20.12.2022 № 525, від 20.12.2022 № 521 щодо виконання будівельних робіт з ремонту та облаштування споруд цивільного захисту (укриття) за адресами: вул. Вокзальна, 129Г, вул. Героїв Майдану, 17, вул. Києво-Мокрицька, 104Б, вул. Києво-Мокрицька, 104В м. Буча Київської області в обсягах та якості, визначених умовами укладених договорів та вимогами ДСТУ, призводить до незабезпечення готовності до експлуатації укриттів. Вказане свідчить про порушення інтересів держави, порушення бюджетного законодавства в частині незаконного та необґрунтованого витрачання бюджетних коштів та спричиняє шкоду економічним інтересам органів місцевого самоврядування та держави і є підставою для стягнення завданих збитків.
При цьому, посилання скаржника на відсутність у позивачів претензій щодо невиконання та/або неякісного виконання робіт не спростовує факту порушення інтересів територіальної громади міста Буча та заподіяння збитків державним інтересам.
Враховуючи вищевикладене, прокурором доведено ті обставин, на які він посилається, як на підставу своїх вимог про стягнення з відповідача збитків в розмірі 526824,19 грн, у зв'язку з чим позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими, підтвердженими належними і допустимими доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Доводи скаржника про те, що суд не врахував поважності причин по яких адвокат Ясько І.В. подавав клопотання про відкладення розгляду цієї справи (необхідність участі адвоката Відповідача у судовому розгляді кримінальної справи та участі у допиті його клієнта НАБУ) та ухвалив рішення від 19.11.2024 за відсутності представника відповідача за наявності його бажання взяти участь під час розгляду цієї справи, колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Київської області від 27.08.2024 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.10.2024 об 10:00.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.10.2024 відкладено судове засідання на 19.11.2024 о 14:30.
18.11.2024 через систему Електронний суд від відповідача надійшло клопотання (вх. № суду 13024/24 від 19.11.2024) про відкладення розгляду справи, обґрунтоване тим, що адвокатом Яськом І.В. надається правова допомога іншій особі в рамках кримінального провадження та адвокатом отримано повістку на 19.11.2024 на 14:20 для участі в проведенні процесуальних дій.
Господарський суд міста Києва у рішенні зазначив, що в судовому засіданні призначеному на 19.11.2024 дослідивши клопотання відповідача від 18.11.2024 (вх. № суду 13024/24 від 19.11.2024) про відкладення розгляду справи, суд, заслухавши думку присутнього в судовому засіданні прокурора з приводу зазначеного клопотання, постановив протокольну ухвалу, якою відмовив в його задоволенні, про що відображено в протоколі судового засідання від 19.11.2024.
Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно частини 1 статті 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
В той же час за положеннями статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
Згідно пункту 2 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Як правильно зауважує суд першої інстанції згідно з частиною 1, 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
З наведи положень ГПК України вбачається, що юридична особа може брати участь в судовому процесі не лише через представника (адвоката), а особисто (самопредставництво) (керівник, директор юридичної особи та ін.).
Таким чином, представник відповідача, який на час розгляду даної справи надає правову допомогу іншій особі в рамках кримінального провадження, не є єдиним можливим законним представником, за відсутності якого справа не може бути розглянута.
Крім того, відповідач у своєму клопотанні про відкладення розгляду справи не наголошує на обставинах, які, з огляду на доказове наповнення матеріалів справи, та викладення відповідачем своєї правової позиції у заяві по суті спору (відзиві), перешкоджали б суду здійснити розгляд справи по суті без участі представника відповідача.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N303-A, п. 29).
Отже, з огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
При цьому, слід зазначити, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.
Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду Київської області від 19.11.2024 у справі №911/702/24 обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Враховуючи ви ще викладене та керуючись статтями керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Відбудова" на рішення Господарського суду Київської області від 19.11.2024 у справі №911/702/24 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Київської області від 19.11.2024 у справі №911/702/24 залишити без змін.
Матеріали справи №911/702/24 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено: 01.05.2025.
Головуючий суддя А.І. Тищенко
Судді Ю.Б. Михальська
І.А. Іоннікова