вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"02" травня 2025 р. Справа№ 910/13577/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кравчука Г.А.
суддів: Коробенка Г.П.
Сибіги О.М.
розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі"
на рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2025
у справі № 910/13577/24 (суддя Мудрий С.М.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транскабельсервіс"
про стягнення 114 000,00 грн,
Короткий зміст і підстави позовних вимог.
У листопаді 2024 року Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (далі - ДТЕК) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транскабельсервіс" (далі - Товариство) 114 000,00 грн збитків, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань в частині реєстрації податкової накладної у зв'язку з чим позивач втратив право на включення суми податку на додану вартість у розмірі 114 000,00 грн та до податкового кредиту та зменшення розміру податкового зобов'язання на вказану суму.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.01.2025 у справі № 910/13577/24 в позові відмовлено повністю.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на момент звернення позивачем з даним позовом до суду право останнього на зменшення податкового зобов'язання у розмірі ПДВ не було втрачено.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі" 14.02.2025 звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2025 у справі № 910/13577/24 скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Крім того, заявник звертає увагу на те, що прийняття податковим органом рішення про відмову в реєстрації податкової накладної та не оскарження цього рішення відповідачем, позбавляє позивача права на включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, незалежно від того чи минуло 365 календарних днів з дати складання податкової накладної/розрахунку коригування.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2025, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2025 у справі № 910/13577/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Коробенко Г.П., Тарасенко К.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2025 у справі № 910/13577/24, розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).
Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2025 призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв'язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці.
Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.04.2025 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2025 у справі № 910/13577/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Сибіги О.М., Коробенка Г.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2025 вищезазначеною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2025 у справі № 910/13577/24, розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).
Позиції інших учасників справи.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було надано відзив на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
Як убачається із матеріалів справи, 19.08.2022 між ДТЕК (далі за текстом договору - Покупець) та Товариством (далі за текстом договору - Постачальник) було укладено договір про закупівлю товару №856-КОЕ-ТМЦ, відповідно до пункту 1.1. якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцю товар, зазначений у специфікації, а Покупець - прийняти й оплатити такий товар, код згідно УКТ ЗЕД: вказується постачальником в податкових накладних (далі - Товар), 2022 року виготовлення, у кількості, комплектності, асортименті та за ціною згідно зі специфікацією.
Відповідно до специфікації та пункту 3.1. договору Постачальник зобов'язався передати Покупцю товар на загальну суму 720 000,00 грн (разом із ПДВ 20% у розмірі 120 000,00 грн) - сума договору.
Згідно з пунктом 4.1. договору розрахунки здійснюються у національній валюті України у такому порядку:
- аванс 95% вартості замовленого товару сплачується на підставі отриманого Покупцем рахунку;
- остаточний розрахунок в розмірі 5% вартості замовленого товару здійснюється Покупцем протягом 15 календарних днів з дати поставки товару та за умови надання Постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 5 цього правочину.
Пунктом 5.5. договору встановлено, що товар вважається поставленим Покупцю з дати підписання Сторонами видаткових накладних (дата поставки товару).
На виконання умов договору, 03.11.2022 ДТЕК було сплачено на користь Товариства 684 000,00 грн попередньої оплати (в тому числі 114 000,00 грн ПДВ), що підтверджується платіжною інструкцією №2010529606 від 03.11.2022 у вказаному розмірі.
15.03.2023 Товариством було поставлено ДТЕК товар вартістю 714 000,00 грн (в тому числі ПДВ 20% - 114 000,00 грн), що підтверджується видатковою накладною №РН-09 від 15.03.2023 та товарно-транспортною накладною №01/03-2023 від 15.03.2023.
15.03.2023 Товариством виставлено ДТЕК рахунок на оплату товару №СФ-9 на суму 714 000,00 грн (разом із ПДВ 20% - 114 000,00 грн).
За поставлений товар 30.03.2023 Товариством було перераховано на користь Товариства решту вартості товару - 30 000,00 грн (ПДВ 0,00 грн), що підтверджується платіжною інструкцією №2010605310 від 30.03.2023 у вказаному розмірі.
Згідно з квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.01.2023 реєстрація податкової накладної №1 від 03.11.2022 на суму 684000,00 грн (у тому числі 114 000,00 грн ПДВ) в ЄРПН була зупинена.
У вищевказаній Квитанції про реєстрацію податкової накладної зазначено, що її реєстрація в Єдиному реєстрі зупинена відповідно до пункту 201.16. статті 201 ПК України. Податкова накладна відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Також запропоновано відповідачу надати пояснення або копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію /відмову в реєстрації податкової накладної.
У зв'язку з нездійсненням реєстрації вищевказаної податкової накладної, 09.02.2024 ДТЕК звернулося до Товариства з претензією №б/н від 08.02.2024, в якій просило сплатити 114 000,00 грн завданих збитків.
Зі змісту квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.08.2024 вбачається, що за результатами розгляду повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, Комісією регіонального рівня було прийнято рішення від 06.08.2024 №11569899/36557477 про відмову в реєстрації податкової накладної від 03.11.2022 №1 в ЄРПН.
Оскільки відповідач не зареєстрував належним чином податкову накладну від 03.11.2022 №1, позивач втратив право на зменшення податкового зобов'язання на суму податку на додану вартість у розмірі 114 000,00 грн, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача збитків у вказаному розмірі.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Імперативними приписами статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та надані заперечення, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено вище, внаслідок укладення договору поставки №107 від 25.12.2023 між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (стаття 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Положеннями статті 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до підпункту 14.1.181 статті 14 ПК України (тут і надалі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин - реєстрації податкової накладної) податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з пунктом 198.1. статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Пунктом 198.3. статті 198 передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
У відповідності до абзацу 1 пункту 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 201.1. статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7. статті 201 ПК України).
Згідно з пунктом 201.10. статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН покупцем послуг, отже з огляду на положення статті 201 ПК України саме на відповідача покладено обов'язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні та/або розрахунки коригування до таких податкових накладних.
Подібні висновки викладені у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.12.2023 у cправі №926/3347/22.
03.11.2022 ДТЕК було сплачено на користь Товариства 684000,00 грн попередньої оплати (в тому числі 114 000,00 грн ПДВ), що підтверджується платіжною інструкцією №2010529606 від 03.11.2022 у вказаному розмірі.
15.03.2023 Товариством було поставлено ДТЕК товар вартістю 714 000,00 грн (в тому числі ПДВ 20% - 114 000,00 грн), що підтверджується видатковою накладною №РН-09 від 15.03.2023 та товарно-транспортною накладною №01/03-2023 від 15.03.2023.
У той же день Товариством виставлено ДТЕК рахунок на оплату товару №СФ-9 на суму 714 000,00 грн (разом із ПДВ 20% - 114 000,00 грн).
За поставлений товар 30.03.2023 позивачем було перераховано на користь Товариства решту вартості товару - 30 000,00 грн (ПДВ 0,00 грн), що підтверджується платіжною інструкцією №2010605310 від 30.03.2023 у вказаному розмірі.
Згідно Квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.01.2023 реєстрація податкової накладної №1 від 03.11.2022 на суму 684000,00 грн (ПДВ - 114 000,00 грн) в ЄРПН була зупинена. Запропоновано відповідачу надати пояснення або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Однак 06.08.2024 Комісією регіонального рівня було прийнято рішення №11569899/26557477 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 03.11.2022.
Відповідно до правової позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі №925/556/21, збільшення податкового кредиту є майновим інтересом покупця товарів/послуг, який з 1 січня 2015 року за загальним правилом реалізовується після виконання продавцем у публічно-правових відносинах з державою обов'язку скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну.
Водночас покупець не є стороною публічно-правових відносин між продавцем і контролюючим органом щодо реєстрації податкових накладних. До моменту виникнення права на включення суми ПДВ за операцію з придбання товарів / послуг до складу податкового кредиту взаємодія держави і покупця зводиться лише до можливості покупця подати на продавця скаргу, що в силу пункту 201.10 статті 201 ПК України зумовлює лише обов'язок контролюючого органу провести документальну перевірку продавця, спонукати виконати який покупець не може.
Оскільки саме від продавця, який має законом визначений обов'язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов'язок), залежить реалізація покупцем означеного вище майнового інтересу, пов'язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.
Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази вжиття заходів щодо реєстрації відповідної податкової накладної за вчиненою між сторонами господарською операцією в Єдиному реєстрі податкових накладних, докази оскарження відповідачем рішень податкового органу щодо відмови у реєстрації податкової накладної, а також документи, які свідчать про вчинення відповідачем будь-яких інших дій, направлених на реєстрацію вищенаведеної податкової накладної.
Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладною зумовлене неправомірною бездіяльністю відповідача.
Разом із цим, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що 01.01.2022 набрав чинності Закон України від 30.11.2021 №1914-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень", яким внесено зміни, зокрема до пункту 198.6 статті 198 ПК України.
Абзацом 4 пункту 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Крім цього, Законом України від 30.11.2021 №1914-ІХ пункту 198.6 статті 198 ПК України доповнено абзацом 7, за змістом якого, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг строків, зазначених у цьому пункті, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Отже, на момент звернення позивачем з даним позовом до суду (04.11.2024) право останнього на зменшення податкового зобов'язання у розмірі ПДВ (114 000,00 грн) не було втрачене (07.08.2024 + 365 = 07.08.2025) а отже доводи позивача про втрату ним права на податковий кредит є передчасними.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, згідно Квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.01.2023 реєстрація податкової накладної №1 від 03.11.2022 на суму 684000,00 грн (ПДВ - 114 000,00 грн) в ЄРПН була зупинена відповідно на підставі пункту 201.16. статті 201 Податкового кодексу України.
Оскільки перебіг строку для складення спірної податкової накладної було перервано, позивач не втратив свого права на включення у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 114 000,00 грн.
Як було раніше зазначено, у разі відсутності хоча б одного з елементів складу господарського правопорушення, відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
За вказаних обставин, позивачем не доведено наявності повного складу цивільного правопорушення, що виключає можливість покладення завданих позивачу збитків на відповідача.
Отже, доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування чи зміни рішення господарського суду першої інстанції.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами.
Суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2025 у справі №910/13577/24 законне та обґрунтоване, отже, підстави для його скасування відсутні.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Статтею 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, з урахуванням меж апеляційного оскарження, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, рішення в оскаржуваній частині ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду м. Києва від 27.01.2025 у справі № 910/13577/24, за наведених скаржником доводів та обґрунтувань апеляційної скарги.
Судові витрати.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2025 у справі №910/13577/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2025 у справі №910/13577/24 залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/13577/24 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Судді Г.П. Коробенко
О.М. Сибіга