Рішення від 10.04.2025 по справі 523/1363/25

Справа № 523/1363/25

Провадження №2/523/2176/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2025 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси в складі:

Головуючого судді - Бокова О.М.

за участю секретаря судового засідання - Шаріпової Ю.М.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду № 7 в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Одеська універсальна товарна біржа «Джіп», про визнання договору купівлі-продажу дійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Від імені та в інтересах ОСОБА_1 до Суворовського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Одеська універсальна товарна біржа «Джіп», про визнання договору купівлі-продажу дійсним, звернувся представник позивача адвокат Пономаренко Юрій Петрович.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що позивач на підставі договору купівлі-продажу є власником квартири АДРЕСА_1 . Договір купівлі-продажу було зареєстровано в Одеському МБТІ та РОН. За умовами договору між сторонами було досягнуто усіх його умов, покупці сплатили продавцям грошові кошти та вселились до квартири. За діючим законодавством того часу, не було передбачено нотаріального посвідчення договору.

Представник зазначає, що наразі позивач не має можливості в повній мірі розпоряджатися своєю власністю, оскільки договір купівлі-продажу нерухомого майна не відповідає вимогам закону, з підстав недодержання нотаріальної форми.

З урахуванням викладеного позивачі просить: визнати дійсним договір купівлі - продажу нерухомого майна № 95/1449 від 22 серпня 1995 року, зареєстрований Одеською Універсальною Товарною Біржею «Джіп».

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 28 лютого 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження. Роз'яснено відповідачам право на подання відзиву на позов.

В судове засідання позивач: ОСОБА_1 не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлена, адвокат позивача завернувся на адресу суду з заявою про слухання справи за його відсутності.

Відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , до суду також не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялись у встановленому законом порядку, про причини не явки суду не повідомили, заперечень на позов не надали.

Представник третьої особи - Одеська універсальна товарна біржа «Джіп», про час та місце слухання справи повідомлявся, про причини не явки суду не повідомив, з будь-якими заявами не звертався.

З урахуванням викладеного, судом не встановлено обставин щодо відкладення слухання справи, передбачених ст. 223 ЦПК України.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів (ч.3 ст. 211 ЦПК України).

Суд, дослідивши письмові докази по справі, встановивши факти і відповідні їм правовідносини, дійшов наступного.

Згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна № 95/1449 від 22 серпня 1995 року, який був зареєстрований на Одеській Універсальній товарній біржі «Джіп» в журналі реєстрації угод, ОСОБА_2 , яка також діяла від імені та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 продали, а ОСОБА_4 купила однокімнатну квартиру у загальною площею 44.5 кв. м., житлова площа 18,7 кв. м, яка розташована по АДРЕСА_2 (а.с.6-7).

Відповідно до відмітки на звороті договору, договір купівлі-продажу № 95/1449 від 22 серпня 1995 року право власності на зазначену квартиру зареєстровано в КП БТІ та РОН ОМР за ОСОБА_5 під № 150 у реєстровій книзі 142пр на сторінці 108.

Зазначені обставини щодо реєстрації договору купівлі-продажу також підтверджені листом відповіддю КП «Бюро технічної інвентаризацій» ОМР від 25.12.2024 року (а.с.8).

Зазначений договір купівлі-продажу був зареєстрований на Одеській Товарній Біржі відповідно до ст.15 Закону України «Про товарну біржу».

Матеріалами справи також встановлено, що позивач зареєструвалась за адресою об'єкта нерухомого майна, а відповідачі знялись з реєстраційного обліку.

Відповідно до копії свідоцтва про одруження (а.с.10) встановлено, що ОСОБА_5 після реєстрації шлюбу 27.09.1997 року, актовий запис № 862 змінила прізвище на « ОСОБА_6 ».

Враховуючи те, що правовідносини між сторонами виникли під час дії Цивільного кодексу України 1963 року, тому мають регулюватися саме його нормами.

Відповідно до ст. 153 ЦК Української РСР 1963 року договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.

За положеннями ст. 227 ЦК Української РСР 1963 року, договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (ст. 47 цього Кодексу).

Разом з тим, згідно ст.15 Закону України «Про товарні біржі» № 1957 XII від 10 грудня 1991 року в редакції, яка діяла на час укладання договору купівлі-продажу в 1997 році, угоди, зареєстровані на біржі, не підлягали нотаріальному посвідченню. Угода вважалась укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

Відповідно до ч. 2 ст. 47 ЦК УРСР, якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, яка потребує нотаріального посвідчення, а інша сторона ухиляється від нотаріального посвідчення угоди, суд вправі за вимогою виконавчої сторони визнати угоду дійсною. В цьому разі подальше нотаріальне посвідчення угоди не потребується.

Згідно із ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Судом встановлено, що з підстав недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину нікчемними є тільки правочини, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню. У зв'язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених статтями 218 та 220 ЦК України.

Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що між сторонами дійсно був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , та всі істотні умови даного договору сторонами були виконані, що підтверджується фактом проживання за зазначеною адресою саме позивача, та того, що відповідачі за вказаною адресою зняті з реєстраційного обліку.

При вчиненні правочину всі дії сторін були спрямовані на встановлення цивільних прав та обов'язків, перехід права власності, всі сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, мали вільне волевиявлення, що відповідало внутрішній волі на досягнення наслідків, а саме купівлі-продажу квартири, правочин був реальним і вчиненим у формі, дозволенній чинним законодавством України в 1995 році.

При таких обставинах суд вважає, що позовні вимоги правомірні, підтверджені нормами ст. 47 ч.2 ЦК України в редакції 1963 року, що регулювала дані правовідносини на час укладення договору купівлі-продажу і підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4-7, 1-13, 247, 258, 259,263-265, 268, 280-285, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 47, 227 ЦК України в редакції 1963 року, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Одеська універсальна товарна біржа «Джіп», про визнання договору купівлі-продажу дійсним - задовольнити.

Визнати договір № 95/1449 купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 22 серпня 1995 року на Одеській Універсальній товарній біржі «Джіп» між ОСОБА_2 , яка також діяла від імені та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 з однієї сторони та ОСОБА_4 з другої сторони - дійсним.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - ти денний строк з дня отримання рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 14.04.2025р.

Суддя Боков О.М.

Попередній документ
127048798
Наступний документ
127048800
Інформація про рішення:
№ рішення: 127048799
№ справи: 523/1363/25
Дата рішення: 10.04.2025
Дата публікації: 05.05.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Пересипський районний суд міста Одеси
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; купівлі-продажу
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (10.04.2025)
Дата надходження: 28.01.2025
Предмет позову: про визнання дійсним договору купівлі-продажу
Розклад засідань:
10.04.2025 10:30 Суворовський районний суд м.Одеси