Номер провадження: 22-з/813/181/25
Справа № 507/2042/24
Головуючий у першій інстанції Вужиловський О.В.
Доповідач Сєвєрова Є. С.
24.04.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії:
головуючого судді Сєвєрової Є.С.,
суддів: Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М.,
учасники справи:
позивач - Любашівська селищна рада Подільського району Одеської області,
відповідач - ОСОБА_1 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Фермерське господарство «ГРУТ»,
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою Любашівської селищної ради Подільського району Одеської області на рішення Любашівського районного суду Одеської області від 19 листопада 2024 року у складі судді Вужиловського О.В.,
встановив:
У вересні 2024 року, Любашівська селищна рада Подільського району Одеської області звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Фермерське господарство «ГРУТ» про дострокове розірвання договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом та стягнення судових витрат.
Рішенням Любашівського районного суду Одеської області від 19 листопада 2024 року позовні вимоги Любашівської селищної ради Подільського району Одеської області залишені без задоволення.
Не погодившись з вищевказаним рішенням суду, Любашівська селищна рада Подільського району Одеської областіподала апеляційну скаргу.
Постановою Одеського апеляційного суду від 03 квітня 2025 року апеляційну скаргу Любашівської селищної ради Подільського району Одеської області залишено без задоволення, рішення Любашівського районного суду Одеської області від 19 листопада 2024 року залишено без змін.
03.04.2025 засобами поштового зв'язку від ОСОБА_1 надійшла заява, у якій остання просить суд стягнути з Любашівської селищної ради Подільського району Одеської області на її користь понесені нею судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн.
В судове засідання, призначене на 24.04.2025 сторони не з'явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч.3, 4 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність не з'явившихся учасників справи, які своєчасно і належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи заяви, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 270 ЦПК України однією з підстав для ухвалення додаткового рішення є не вирішення судом питання про судові витрати.
Згідно із ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Так, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат (ст. 134 ЦПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст.137 ЦПК України);
3) розподіл судових витрат між сторонами (ст. 141 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Водночас зі змісту ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст. 137 ЦПК України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У ч.3 ст. 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Тобто ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.
Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Зазначене узгоджується з висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 (провадження № 11-1465заі18) та додатковій постанові у вказаній справі від 12 вересня 2019 року.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги-це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Аналогічний правовий висновок міститься постанові Верховного Суду від 02 вересня 2020 року у справі № 329/766/18 (провадження № 61-6627св20).
Так, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі в апеляційній інстанції Кризель Т.П. надано наступні докази:
1.копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;
2.акт прийому - передачі наданої правової допомоги №02 від 04.04.2024;
3.рахунок №02 від 04.04.2025;
4.детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги Кризель Т.П. у зв'язку із розгялдом справи №507/2042/24 в Одеському апеляційному суді;
5.договір №89/24 про надання правової допомоги від 10.07.2024.
Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що 10.07.2024 між Адвокатським об'єднанням «Г.М. Партнерс» («G.M. Partners» Law Firm) в особі виконавчого директора Бершавського О.В. та Кризель Т.П. укладено Договір №89/24 про надання правової допомоги від 10.07.2024, у відповідності до п. 1.1. якого, у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Клієнт доручив, а Виконавець прийняв на себе зобов'язання здійснювати захист, представництво та надання інших видів правничої (правово) допомоги Клієнту.
Відповідно до Акту прийому - передачі наданої правової допомоги №02 від 04.04.2024, Адвокатським об'єднанням було надано наступні послуги:
1.Підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу від 31.01.2025, а саме:
-ознайомлення, вивчення та правовий аналіз апеляційної скарги;
-розроблення правової позиції. Узгодження розробленої адвокатами АО «Г.М. Партнерс» правової позиції по справі з Клієнтом;
-пошук та аналіз судової практики та правових позицій Верховного Суду (3 год.00 хв., 12000 грн.);
2.Підготовка та подання клопотання про закриття апеляційного провадження від 31.01.2025 (1 год. 00 хв., 4000 грн.);
3.Підготовка та подання клопотання про долучення доказів від 02.04.2025 (0 год. 30 хв., 2000 грн.);
4.Участь в судовому засіданні 27.03.2025 о 09.40 год. (0 год. 30 хв., 2000 грн.);
Загальна тривалість наданих послуг 05 год. 00 хв, а їх загальна вартість 20 000 грн.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Як вбачається з матеріалів справи, від Любашівської селищної ради Подільського району Одеської областінадійшли заперечення на заяву, у якій селищна рада просить суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 5000 грн, посилаючись на те, що розмір заявлених відповідачем витрат у сумі 20 000 грн не відповідає критеріям реальності та розумності їхнього розміру, такі витрати відповідача не мали характеру необхідних і не були співрозмірними із виконаною роботою у суді апеляційної інстанції, враховуючи предмет спору, обсяг матеріалів справи та кількість проведених судових засідань, їх розмір є необґрунтованим у відповідній частині, а тому наявні підстави для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу від заявленої до стягнення суми до 5 000 грн.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, колегія суддів враховує наступне.
Згідно правових висновків викладених у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Відповідно до правової позиції, висловленої Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Встановлено, що сторони встановили погодинну оплату з розрахунку 4 000 грн./год. (п.2.2).
Згідно Акту прийому - передачі наданої правової допомоги №02 від 04.04.2024, Адвокатським об'єднанням на підготовку та подання відзиву на апеляційну скаргу від 31.01.2025, (ознайомлення, вивчення та правовий аналіз апеляційної скарги; розроблення правової позиції. узгодження розробленої адвокатами АО «Г.М. Партнерс» правової позиції по справі з Клієнтом; пошук та аналіз судової практики та правових позицій Верховного Суду), було витрачено 3 год.00 хв., що складає 12000 грн.
Проте, зміст відзиву на апеляційну скаргу є аналогічним змісту поданого до суду першої інстанції відзиву на позовну заяву, копію якого було направлено позивачу для ознайомлення. Свої обгрунтування заперечення проти позиції позивача, авдокат ОСОБА_2 надавав у суді першої інстанції. Тобто побудова стратегії захисту прав клієнта і підготовка до участі в суді апеляційної інстанції не вимагали від адвоката витрачання значної кількості часу. Крім того, ознайомлення, вивчення та правовий аналіз апеляційної скарги; розроблення правової позиції, узгодження розробленої адвокатами АО «Г.М. Партнерс» правової позиції по справі з Клієнтом; пошук та аналіз судової практики та правових позицій Верховного Суду, фактично є однотипними діями, які охоплюються однією дією - складанням підготовки відзиву на апеляційну скаргу.
Такі види послуг, як підготовка та подання клопотання про закриття апеляційного провадження та клопотання про долучення доказів, на здійснення яких адвокатом загалом витрачено часу 1,5 годин за своїм змістом не є складними діями. При цьому, в даних клопотаннях зазначено лише норми процесуального закону, якими визначено порядок закриття апеляційного провадження і порядок та принципи доказування, а також положення процесуального закону щодо права учасника справи на подання доказів; інша частина клопотань містить посилання на документи, які позивач просив витребувати.
Таким чином, ці два види послуг, які заявник визначив окремо, за своїм змістом фактично є одним видом послуг та не потребують на їх витрачання 1,5 годин. Отже, дані витрати в повному обсязі не відповідають критерію "розумності витрат на професійну правничу допомогу".
Отже, з огляду на наявність заперечення на клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу, виходячи із особливостей предмета спору, суб'єктного складу правовідносин, а також характеру виконаної адвокатом (з урахуванням часу наданих адвокатом послуг), колегія суддів вважає, що зазначені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000 гривень є завищеними, а тому доходить висновку про зменшення розміру зазначених витрат та стягнення у відповідності до ч. 2 ст. 141 ЦПК України з позивача на користь відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 6 000,00 гривень, понесених відповідачем у суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 133, 137, 270, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
постановив:
Заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалити у справі додаткову постанову, якою стягнути з Любашівської селищної ради Подільського району Одеської області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 (шість тисяч) гривень, понесених у суді апеляційної інстанції.
В задоволенні решти вимог заяви відмовити.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.
Повний текст судового рішення складено 02.05.2025
Головуючий
Судді: