“30» квітня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції з приміщення
ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор»)
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 15 квітня 2025 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
-підозрюваного за ч. 4 ст. 191 КК України.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 15 квітня 2025 року застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 13.06.2025.
Визначено заставу - 1650 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 4996200 грн. У разі звільнення під заставу покладено на ОСОБА_7 обов'язки: прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та місця роботи; не відлучатися із міста Миколаєва Миколаївської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; утриматися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_8 , зі свідками у цьому кримінальному провадженні, в тому числі, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 з приводу обставин кримінального правопорушення, крім випадків участі у проведенні слідчих (розшукових) дій у даному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову ухвалу, якою ОСОБА_7 зменшити розмір застави до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На думку апелянта, прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Просить врахувати, що підозрюваний раніше не судимий, з місця роботи звільнився за власним бажанням, має міцні соціальні зв'язки, позитивно характеризується, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину.
Також апелянт просить врахувати, що визначений розмір застави є непомірним для підозрюваного, оскільки на утриманні ОСОБА_7 знаходяться дві доньки, одна з них є неповнолітньою, обидві навчаються на платній основі, спільно з дружиною не проживає та сам займається вихованням дітей.
Встановлені слідчим суддею обставини.
Слідчим управлінням ГУНП в Миколаївській області, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12024150000000014 від 04.01.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України. 08.04.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_7 , слідчий суддя встановив, що підозра у вчиненні кримінального правопорушення є обґрунтованою та підтверджується доданими до клопотання матеріалами.
Враховуючи обставини кримінального провадження, ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжкого злочину, слідчий суддя дійшов висновку, що існують заявлені ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Слідчий суддя вважав, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на даному етапі досудового розслідування не зможе запобігти встановленим ризикам.
Також слідчим суддею визначений розмір застави, що перевищує максимальний розмір застави, передбачений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, з урахуванням характеру інкримінованого злочину, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
За висновком слідчого судді, застава у меншому розмірі не здатна забезпечити виконання ОСОБА_7 покладених на нього обов'язків, враховуючи значний оборот грошових коштів від здійснення ним підприємницької діяльності, розміри його доходу, наявність у володінні його родини дороговартісного рухомого та нерухомого майна.
Позиції учасників судового провадження.
Захисник ОСОБА_6 та підозрюваний ОСОБА_7 підтримали апеляційну скаргу.
Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши викладені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Положення закону, якими керувався слідчий суддя та суд апеляційної інстанції.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України, зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Ці вимоги закону враховані слідчим суддею при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу.
Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення.
08.04.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України. Обґрунтованість підозри на даному етапі досудового розслідування та розгляду клопотання слідчим суддею про застосування запобіжного заходу підтверджується долученими до клопотання матеріалами, на які послався слідчий суддя в обґрунтування оскаржуваного рішення.
На думку колегії суддів, ці дані здатні переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_7 міг вчинити кримінальне правопорушення, а отже, підтверджують наявність обґрунтованої підозри. Захисник висновки слідчого судді в цій частині не оспорює.
Щодо наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, які встановлені слідчим суддею.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що висновки слідчого судді в частині обґрунтування ризиків, які виправдовують тримання підозрюваного під вартою, є вмотивованими.
Колегія суддів зазначає, що підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки йому загрожує покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років. Суворість передбаченого законом покарання є суттєвим елементом при оцінюванні вказаного ризику (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Є доведеним ризик можливого знищення, схову або спотворення будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки наразі проводиться ряд слідчих (розшукових) дій для встановлення та документування протиправних дій підозрюваного, оскільки під час проведення обшуків не відшукано та не вилучено всіх необхідних документів, та місцезнаходження яких на даний час встановлюється. ОСОБА_7 в силу своєї посади може використовувати свій вплив на осіб, що йому підпорядковані, внаслідок чого може мати можливість вчинити дії, направленні на знищення чи спотворення документів, які можуть мати значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні є також доведеним, оскільки, перебуваючи на свободі, не маючи запобіжного заходу, знаючи їх місце проживання, може впливати на них з метою зміни показань на такі, що не відповідають дійсності та виправдовують його, як підозрюваного, тим самим підозрюваний матиме можливість уникнути кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, який полягає у можливості перешкоджати кримінальному провадженню є доведеним, оскільки ОСОБА_7 в силу своїх посадових обов'язків, маючи значний вплив на посадових осіб органу місцевого самоврядування, може використовувати адміністративний вплив та особисті знайомства і родинні зв'язки для вчинення перешкод органу досудового розслідування під час проведення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
В підтвердження наявності ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є ті обставини, що дії ОСОБА_7 згідно підозри мали систематичний, триваючий характер з метою отримання незаконного прибутку. Також органом досудового розслідування перевіряється причетність ОСОБА_7 до вчинення низки інших злочинів за аналогічними обставинами, що з урахуванням його тісних контактів з посадовими особами комунального підприємства «Госпрозрахункова дільниця механізації будівництва» та Миколаївської міської ради вказує на ту обставину, що останній може продовжити вчинення інкримінованого йому діяння, в тому числі й задля виконання раніше взятих на себе незаконних зобов'язань.
Щодо недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Слідчим суддею рішення про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою належним чином вмотивовано.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ані слідчим суддею, ані колегією суддів під час апеляційного розгляду не встановлено.
Враховуючи вагомість наявних доказів щодо можливого вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання винуватим, слідчий суддя дійшов правильного висновку, що до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Жоден з більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на даному етапі досудового розслідування не зможе запобігти встановленим ризикам.
Щодо доводів апелянта про позитивні дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, з місця роботи звільнився за власним бажанням, має міцні соціальні зв'язки, позитивно характеризується, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, то ці дані про особу підозрюваного не зменшують існування встановлених ризиків та не можуть слугувати безумовною підставою для застосування стосовно нього більш м'якого запобіжного заходу.
Щодо застави. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Разом із тим, абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України визначає, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Частина 4 ст. 182 КПК України передбачає, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Зазначені вимоги слідчим суддею дотримані.
Колегія суддів враховує, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, значний оборот грошових коштів від здійснення ним підприємницької діяльності, значні розміри його доходу, наявність у його володінні та членів його родини дороговартісного рухомого та нерухомого майна.
Відтак, колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді щодо винятковості випадку при визначенні розміру застави відносно підозрюваного та вважає, що визначений слідчим суддею розмір застави є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та дотримання справедливого балансу у кримінальному провадженні. Підстави для зменшення визначеного слідчим суддею розміру застави, про що просить апелянт, немає.
Ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407 ч. 3, 409, 422, 532 КПК України,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 15 квітня 2025 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_12