«29» квітня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
учасника судового провадження
прокурора ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР за № 12021153020000522, за апеляційною скаргою прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_6 на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 18 жовтня 2024 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Миколаєва, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
- обвинуваченої за ч. 2 ст. 125 КК України.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 18 жовтня 2024 року ОСОБА_7 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Провадження у справі за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, закрито.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Прокурор просить ухвалу скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Прокурор вважає ухвалу незаконною у зв'язку з істотним порушенням кримінального процесуального закону.
Зазначає, що звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України та за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності. До особи можуть бути застосовані положення ст. 49 КК України у випадках, передбачених цією статтею та за наявності клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності. Кримінальний процесуальний кодекс вказує на обов'язковість згоди обвинуваченого на звільнення його саме від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України
В порушення вимог кримінального процесуального закону суд, розглянув кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 , провів судовий розгляд за відсутності обвинуваченої та за власною ініціативою, за відсутності клопотання жодної із сторін, не з'ясувавши думку обвинуваченої щодо можливості її звільнення від кримінальної відповідальності за нереабілітуючою підставою, ухвалив рішення про закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченої від відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Встановлені судом першої інстанції обставини.
Згідно обвинувального акта, 01 липня 2021 року приблизно о 22:30 год, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, потерпілий ОСОБА_8 разом зі своїми друзями перебував за адресою: вул. Московська, 68/1, м. Миколаїв, поблизу закладу «Віва Італія». У цей же час, у тому ж місці перебувала ОСОБА_7 зі своїм нареченим, відпочиваючи у вищевказаному закладі на літньому майданчику.
Перебуваючи у вказаному місці у зазначений час між ОСОБА_7 , її нареченим та потерпілим і його друзями, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, виник словесний конфлікт. В ході конфлікту, ОСОБА_7 , перебуваючи поруч з потерпілим, а саме, навпроти нього, нанесла йому удар правою рукою, у якій була склянка, в обличчя, а саме, у область носу та верхньої губи.
В результаті вищезазначених дій ОСОБА_7 , потерпілому ОСОБА_8 спричинені тілесні ушкодження у вигляді синця, садна носа, сквозної рани верхньої губи, які по ступеню тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров'я.
Дії ОСОБА_7 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 125 КК України, як спричинення умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Суд першої інстанції, вирішуючи питання про можливість звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності вчиненого нею діяння, встановив, що строк давності притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності тривав до 01.07.2024.
Суд зазначив, що матеріали справи доводять, та сторони або потерпілий не заперечують того, що в межах цього кримінального провадження 13.07.2021 ОСОБА_7 було висунуте обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України. Отже, після цієї дати обвинувачена усвідомлювала, що в неї є наявним юридичний обов'язок з'являтися до суду за викликом та перебувати «в межах досяжності» суду.
Суд зазначив, що під час досудового розслідування обвинувачена від органів досудового розслідування не ухилялась. З матеріалів кримінального провадження вбачається, та сторони не заперечують того, що у період до 02.02.2024 ОСОБА_7 від суду не ухилялася.
02.02.2024 суд оголосив обвинувачену ОСОБА_7 у розшук. Проте, з матеріалів щодо розшуку обвинуваченої вбачається, що ОСОБА_7 жодних дій з метою уникнення кримінальної відповідальності не вчиняла, виїхала за кордон лише з огляду на широкомасштабне вторгнення збройних сил рф. Тому, суд дійшов висновку, що станом на 02.02.2024 ОСОБА_7 не ухилялася від суду. Інших відомостей про те, що обвинувачена ухилялася від суду, матеріали кримінального провадження не містять. Також матеріали справи не містять відомостей про те, що після 01.07.2021 ОСОБА_7 вчинила злочин, тому в даному випадку перебіг давності не переривався.
У надісланому ОСОБА_7 повідомленні судом роз'яснено, що вона має право заперечувати проти закриття провадження у справі, а також, що у разі її неявки у судове засідання та не направлення нею заперечень у визначений судом строк суд вважатиме, що проти закриття провадження у справі за спливом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності вона не заперечує.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що обвинувачена шляхом неявки до суду висловила свою позицію у справи, яка полягає у тому, що вона не заперечує проти закриття провадження у справі із спливом строків давності притягнення її до кримінальної відповідальності.
За висновком суду, заперечення представника потерпілого проти закриття провадження у справі не узгоджуються з вимогами кримінального закону.
Приймаючи рішення про закриття провадження у справі за відсутності обвинуваченої, суд враховував, що у даному випадку будь-які підстави для твердження про те, що втручання у права та свободи обвинуваченої виправдовується потребами судового розгляду відсутні, адже такі твердження не відповідають вимогам кримінального закону. Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування до обвинуваченої заходів примусу відсутні. Таке доводить, що у даному випадку суд вжив усі можливі заходи для забезпечення явки обвинуваченої у судове засідання.
Ураховуючи викладене, суд першої інстанції звільнив ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, та провадження у справі закрив.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор ОСОБА_5 підтримав апеляційну скаргу.
Обвинувачена ОСОБА_7 , потерпілий ОСОБА_8 та його представник- адвокат ОСОБА_9 , належним чином повідомлені про дату та час апеляційного розгляду, проте до суду не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, заяви про бажання брати участь під час апеляційного розгляду не подавали. Їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши викладені в апеляційні скарзі доводи, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Проте, зазначеним вимогам оскаржуване рішення не відповідає.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ч. 1 ст. 2 КПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 318 КПК України судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов'язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом. У судове засідання викликаються потерпілий та інші учасники кримінального провадження.
Отже, виклик обвинуваченої ОСОБА_7 у судове засідання суду першої інстанції був обов'язковим для суду.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 14.07.2021 до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021153020000522 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 14 липня 2021 року призначено судовий розгляд даного кримінального провадження на 16:00 год 10.09.2021.
10.09.2021 судове засідання не відбулося у зв'язку з перебуванням головуючого судді у нарадчій кімнаті по іншій справі. Розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_7 перенесено на 11.11.2021.
11.11.2021 у судове засідання з'явилися прокурор ОСОБА_10 , потерпілий ОСОБА_8 та обвинувачена ОСОБА_7 . У судовому засіданні оголошено обвинувальний акт, встановлено особу обвинуваченої, роз'яснено їй суть обвинувачення, вирішено питання щодо порядку та обсягу дослідження доказів та оголошено перерву до 21.12.2021 (а.с. 22).
21.12.2021 у судове засідання з'явилися прокурор ОСОБА_10 , потерпілий ОСОБА_8 , не з'явилася обвинувачена ОСОБА_7 . У зв'язку з неявкою обвинуваченої у судовому засіданні оголошено перерву до 16.03.2022.
16.03.2022 розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_7 знято з розгляду у зв'язку із запровадженням на території країни воєнного стану.
07.12.2022 у судове засідання учасники судового провадження не з'явилися, у зв'язку з чим оголошено перерву до 05.06.2023.
05.06.2023 у судове засідання з'явився прокурор, інші учасники судового провадження не з'явилися, у зв'язку з чим оголошено перерву до 24.07.2023.
24.07.2023 розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_7 перенесено на 27.09.2023.
27.09.2023 у судове засідання з'явилася прокурор, інші учасники судового провадження не з'явилися, у зв'язку з чим оголошено перерву до 02.02.2024.
02.02.2024 у судове засідання з'явилися прокурор ОСОБА_6 , представник потерпілого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 , не з'явилися потерпілий ОСОБА_8 та обвинувачена ОСОБА_7 .
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 02.02.2024 обвинувачену ОСОБА_7 оголошено у розшук, судове провадження зупинено.
11.07.2024 у судове засідання з'явилися прокурор ОСОБА_6 , представник потерпілого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 . Обвинувачена ОСОБА_7 не з'явилася, у зв'язку з чим оголошено перерву до 04.10.2024.
04.10.2024 судове засідання не відбулося у зв'язку з перебуванням головуючого судді у нарадчій кімнаті по іншій справі. Розгляд кримінального провадження перенесено на 18.10.2024.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 18 жовтня 2024 року ОСОБА_7 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України у зв'язку із закінченням строків давності та провадження у справі закрито.
Проте, оскаржуване рішення не можна вважати законним, обгрунтованим та вмотивованим.
Статтею 49 КК України передбачено звільнення особи від кримінальної відповідальності після спливу певного проміжку часу з дня вчинення нею кримінального правопорушення до дня набрання вироку законної сили.
Статтею 285 КПК України передбачено загальні положення кримінального провадження під час звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Так, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення.
Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.
Суд касаційної інстанції неодноразово зауважував у своїх постановах, зокрема у постанові від 21.02.2021 у справі № 192/3301/16-к, що звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України та за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності. Системне тлумачення норм кримінального та процесуального закону свідчить про те, що до особи можуть бути застосовані положення ст. 49 КК України у випадках, передбачених цією статтею та за наявності клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності. Кримінальний процесуальний кодекс вказує на обов'язковість згоди обвинуваченого на звільнення його саме від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.
Проте, із журналу судового засідання від 18 жовтня 2024 року вбачається, що судовий розгляд кримінального провадження проведено за відсутності обвинуваченої ОСОБА_7 .
У порушення вказаних вимог кримінального процесуального закону суд розглянув кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 та провів судовий розгляд за відсутності обвинуваченої, не з'ясувавши думку обвинуваченої щодо можливості її звільнення від кримінальної відповідальності за нереабілітуючою підставою, передбаченою ст. 49 КК України, ухвалив рішення про закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченої від відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 2 ст. 134 КПК України, суд здійснює судовий виклик учасників кримінального провадження, участь яких у судовому провадженні є обов'язковою. Проте, у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які повідомлення про виклик до суду учасників кримінального провадження. Наявне лише одне повідомлення обвинуваченій від 03.10.2024 про призначення судового засідання на 18.10.2024.
Ухвалою Центрального районного суду м Миколаєва від 02 лютого 2024 року обвинувачену ОСОБА_7 оголошено у розшук та судове провадження зупинено (а.с. 34).
Згідно повідомленню ВП №1 МРУП ГУНП в Миколаївській області від 11.02.2024, ОСОБА_7 , яка розшукувалася, як особа, що переховується від суду, була встановлена на території країни Греція.
У матеріалах кримінального провадження міститься заява обвинуваченої ОСОБА_7 про те, що на даний час вона проживає у Греції у зв'язку з воєнними діями в Україні та зобов'язується з'явитися до суду за першою вимогою по поверненню в країну. Зазначила, що від суду не переховується, та зазначила номер телефону, яким користується (а.с. 39).
Проте повідомлення про виклик до суду на 18.10.2024 надіслано за місцем реєстрації обвинуваченої, а не за місцем фактичного проживання. Отже, в матеріалах кримінального провадження відсутні дані про належне повідомлення обвинуваченої ОСОБА_7 та інших учасників кримінального провадження про дату та час судового засідання.
Таким чином, провівши судове засідання 18 жовтня 2024 року і прийнявши рішення про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження без участі обвинуваченої ОСОБА_7 , за власною ініціативою, за відсутності клопотання обвинуваченої, суд першої інстанції допустив істотне порушення прав останньої.
Враховуючи наведене, колегія суддів встановила, що суд першої інстанції допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що у відповідності з вимогами п. 3 ч. 2 ст. 412 КПК України є підставою для скасування такого рішення.
За наведеного у зв'язку з істотним порушенням процесуального закону відповідно до ст.ст. 409, 412 КПК України ухвала суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції (п. 1 ч. 1 ст. 415 КПК України. За таких обставин, апеляційна скарга прокурора - задоволенню.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 412, 415, 424, 532 України, -
Апеляційну скаргу прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 18 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_11