“29» квітня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченої ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР за №42023152020000027, за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_6 на вирок Жовтневого районного суду Миколаївської області від 05 серпня 2024 року щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Мішково-Погорілове Миколаївського району Миколаївської області, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
- обвинуваченої за ч. 1 ст. 197-1 КК України.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Вироком Жовтневого районного суду Миколаївської області від 05 серпня 2024 року ОСОБА_6 засуджена за ч. 1 ст. 197-1 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 300 неоподаткованих мінімумів громадян, що складає 5 100 грн.
Скасовано заходи забезпечення у кримінальному провадженні. Вирішено питання речових доказів.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Обвинувачена просить вирок скасувати та закрити провадження у зв'язку з відсутністю в її діянні складу кримінального правопорушення.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Обвинувачена вважає вирок суду незаконним та таким, що підлягає скасуванню у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону через порушення її права на захист та не перевірки належним чином обставин, які передували беззаперечному визнанню винуватості.
Зазначає, що заява про визнання винуватості була написана нею без участі захисника.
Стверджує, що їй не було роз'яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку, вона буде позбавлена права оскаржити вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Окрім того, відсутній її підпис в протоколі допиту підозрюваної, в якому зазначено, що під час проведення допиту вона не виявила бажання мати захисника. Зазначене свідчить, що вона бажала скористатися послугами захисника, але їй повідомили, що зараз він не потрібен.
Також зазначає, що в матеріалах справи є розписка про отримання копії обвинувального акта та заява про згоду розглядати справу у спрощеному порядку спеціаліста Мішково-Погорілівської сільської ради ОСОБА_8 , однак відсутні її повноваження представляти інтереси потерпілого. У зв'язку з чим, така згода є незаконною. Зазначає, що потерпілий будь-яких документів щодо визначення розміру збитків не надав, експертиза щодо визначення розміру збитків не призначалася. Тому твердження, що розмір шкоди є значним, безпідставне, у зв'язку з чим в її діях відсутній склад кримінального правопорушення.
Встановлені судом першої інстанції обставини.
ОСОБА_6 в порушення вимог норм земельного законодавства, а саме, ст. 13 Конституції України, ст. 125 Земельного кодексу України та Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», не маючи відповідного рішення власника земельної ділянки - Мішково-Погорілівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області про передачу у власність, надання в оренду земельної ділянки, розташованої в межах території вказаної сільської ради, за відсутності будь-якого правочину, щодо неї, без державної реєстрації цих прав, діючи умисно з корисливим мотивом, за допомогою сільськогосподарської техніки та найманої праці, в період часу з листопада 2022 року по листопад 2023 року самовільно зайняла та використовувала земельну ділянку з кадастровим номером 4823383000:07:000:0140 загальною площею 21,9 га. Внаслідок чого заподіяла їх володільцю значну шкоду- збитки на загальну суму 174 145 грн 10 коп., що перевищує більше ніж у 100 разів неоподаткований мінімум доходів громадян.
Судом першої інстанції ОСОБА_6 визнана винною у самовільному зайнятті земельної ділянки, яким завдано значної шкоди власнику, та її дії кваліфіковані за ч. 1 ст. 197-1 КК України.
Позиції учасників судового розгляду.
Обвинувачена ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_7 підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 вважав вирок законним та обґрунтованим, просив залишити його без змін.
Представник потерпілого належним чином повідомлений про дату та час апеляційного розгляду, до суду не з'явився, про причини неявки не повідомив. Його неявка не перешкоджає апеляційному розгляду.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при ухваленні рішення, і положення закону, яким він керувався.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального та судового провадження, обговоривши викладені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Як передбачено ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
При ухваленні вироку зазначених вимог закону суд першої інстанції дотримався у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 302 КПК України, встановивши під час досудового розслідування, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечує проти такого розгляду, прокурор має право надіслати до суду обвинувальний акт, в якому зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Слідчий, прокурор зобов'язаний роз'яснити підозрюваному, потерпілому зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вони будуть позбавлені права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Крім того, слідчий, прокурор зобов'язаний впевнитися у добровільності згоди підозрюваного та потерпілого на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Згідно обвинувального акта ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків.
Судовий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_6 у суді першої інстанції відбувся у спрощеному провадженні, можливість якого передбачена ст. 382 КПК України для розгляду обвинувачення у вчиненні кримінального проступку.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачена ОСОБА_6 погодилася на такий порядок розгляду і підписала, у присутності захисника ОСОБА_9 , заяву щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
За таких обставин, прокурор відповідно до ст. 302 КПК України звернувся до суду з клопотанням про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що прокурором відповідно до вимог ч. 2 ст. 302 КПК ОСОБА_6 у присутності захисника роз'яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вона буде позбавлена права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Крім того, прокурор впевнився у добровільності згоди ОСОБА_6 на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, про що свідчить заява останньої, яка підписана нею в присутності захисника.
Особа, яка добровільно відмовилася користуватися певними правами, що надаються для захисту від обвинувачення, тим самим погоджується на обмеження, які закон передбачає для апеляційного оскарження вироку, постановленого за результатами спрощеного провадження.
Зокрема, відповідно до частини 1 статті 394 КПК, такий вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
В апеляційній скарзі обвинувачена не оспорює висновків суду про можливість розгляду провадження за відсутністю учасників судового провадження. Проте, як слідує з доводів апелянта, судом першої інстанції допущені істотні порушення норм кримінального процесуального закону, з огляду на порушення її права на захист. Але з цими доводами колегія суддів не погоджується, з огляду на таке.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що постановою начальника СД ВП №4 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області від 30.07.2024 залучено захисника до участі у даному кримінальному провадженні з Південного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги, відповідно до доручення якого, призначено адвоката ОСОБА_9 .
Колегія суддів встановила, що у кримінальному провадженні за ч. 1 ст. 197-1 КК України ОСОБА_6 беззаперечно визнала свою винуватість і в присутності захисника ОСОБА_9 надала згоду на спрощений розгляд справи.
Так, під час апеляційного розгляду обвинувачена повідомила, що має вищу освіту.
Не заперечувала, що саме її підписи містяться у відповідних графах заяви від 30.07.2024 про визнання винуватості згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні. Ця заява підписана у присутності захисника.
Тобто, є достатні підстави вважати, що обвинувачена розуміла, які наслідки може потягнути за собою її згода на спрощений розгляд обвинувачення проти неї, і ця згода була не лише добровільною, але й усвідомленою.
Твердження обвинуваченої, що вона не розуміла наслідків згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку, про підписання заяви, не розуміючи зміст заяви, є голослівними та під час апеляційного розгляду ці доводи не знайшли свого підтвердження.
Також позбавлені підстав твердження про тиск під час подання зазначеної заяви, оскільки згідно поясненням обвинуваченої, вона за наслідками подання цієї заяви не зверталася з будь-якими скаргами або заявами на неправомірні (на її думку) дії осіб, які здійснювали дізнання.
Щодо необізнаності з обставинами кримінального провадженні, то і ці доводи не відповідають дійсності, оскільки згідно матеріалів кримінального провадження, обвинувачена тривалий час є директором ПП «Мильча», і саме у зв'язку із незаконним використанням земельної ділянки зазначеним ПП розпочато досудове розслідування.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, та заслухавши доводи апелянта, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції не допустив будь-яких порушень вимог кримінального процесуального закону, розглянувши за згодою обвинуваченої обвинувальний акт у спрощеному порядку.
З огляду на наведене, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 424, 425, 532 КПК України, -
Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Жовтневого районного суду Миколаївської області від 05 серпня 2024 року щодо ОСОБА_6 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_10