Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/9710/24
Номер провадження2/711/410/25
02 травня 2025 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді Петренка О.В.,
за участю секретаря судових засідань Подуфали О.В., Овезової Ю.В.,
представника позивача адвоката Бачинської А.Ю.,
представників відповідача ОСОБА_1 адвокатів Потапенка С.В., Юрченко Т.Л.,
представника відповідача ТОВ «Делікат Ритейл»
адвоката Чакалова А.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Креатив Імоті» до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Делікат Ритейл» про визнання недійсним договору,
11 грудня 2024 року ТОВ «Компанія Креатив Імоті», в інтересах якого діє адвокат Бачинська А.Ю., через підсистему «Електронний суд», звернулося до Придніпровського районного суду м. Черкаси із вказаною позовною заявою, в якій просить суд визнати недійсним договір про надання послуг з утримання нежитлового приміщення та прилеглої території від 27 червня 2022 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Делікат Ритейл», а також стягнути судові витрати, в тому числі витрати на правову допомогу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що ТОВ «Компанія Креатив Імоті» є власником торгівельного комплексу загальною площею 8979,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26.04.2021, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Розсохою С.С.
Право власності ТОВ «Компанія Креатив Імоті» на торгівельний комплекс загальною площею 8979,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.04.2021.
Не зважаючи на це, 27.06.2022 між ОСОБА_1 та ТОВ «Делікат Ритейл» укладено договір про надання послуг з утримання нежитлового приміщення та прилеглої території, відповідно до якого ТОВ «Делікат Ритейл» зобов'язується надати ОСОБА_1 послуги з утримання частини нежитлового приміщення першого поверху торговельного комплексу А-2, загальною площею 2539,27 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , а ОСОБА_1 надав ТОВ «Делікат Ритейл» право експлуатувати частину нежитлового приміщення першого поверху торговельного комплексу А-2, загальною площею 2539,27 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , за цільовим призначенням, тобто розмістити об'єкт роздрібної торгівлі (супермаркет «Делікат» чи інший).
Позивач вважає, що договір про надання послуг з утримання нежитлового приміщення та прилеглої території від 27.06.2022 підлягає визнанню недійсним у судовому порядку, оскільки укладений з порушення ст. 203, 317, 319, 761 ЦК України, а саме: майно передано в найм особою, яка не є його власником, за наступних обставин.
Протягом 11 років ГУНП в Черкаській області розслідується кримінальне провадження № 42012250010000027, внесене до ЄРДР 29.12.2012 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
У межах означеного кримінального провадження, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07.06.2021 в справі № 757/30063/21-к накладено арешт на майно із забороною його відчуження, з метою забезпечення збереження речових доказів, а саме: на торговий комплекс, А-2 загальною площею 8 979,6 кв.м., дахову котельню літ. В загальною площею 51,7 кв.м., огорожу 1,4; вимощення І, ІІ, трансформаторну підстанцію Г-1 загальною площею 46,5 кв.м., розташовані за адресою АДРЕСА_1 , який належать на праві власності ТОВ «Компанія Креатив Імоті» (код 41818092).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 07.09.2021 ухвалу Печерського районного суду м.Києва від 07.06.2021 в справі № 757/30063/21-к залишено без змін. При цьому, в мотивувальній частині ухвали, Київський апеляційний суд зазначив, що: «ухвалою слідчого судді накладено арешт на земельну ділянку та торговий комплекс без заборони або обмеження користування вказаним майном».
У цьому контексті позивач акцентує увагу, що судом, в межах кримінального провадження № 42012250010000027, в установленому порядку, обмежено лише право позивача відчужувати спірне майно, тоді як позивач не обмежений у праві розпорядження та користування спірним майном і немає законних підстав стверджувати, що право власності позивача обмежене законом або судом таким чином, що він не може володіти та користуватися спірним приміщенням сам чи передавати його в користування іншим особам.
Не зважаючи на означений висновок, 14.09.2021 слідчим СУ ГУНП в Черкаській області винесено постанову про передачу речового доказу, а саме: торгового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 , потерпілому ОСОБА_1 . А вже 17.09.2021 старший слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Черкаській області Коваль О.О. передала ОСОБА_1 на відповідальне зберігання торговий комплекс за адресою: АДРЕСА_1 , за актом прийому-передачі речових доказів у кримінальному провадженні № 42012250010000027.
Крім того, постановою начальника відділу Черкаської обласної прокуратури Грекова А.І. про часткову відмову в задоволенні клопотання від 23.06.2022 задоволено клопотання представника ОСОБА_2 , який діяв в інтересах ОСОБА_1 . Зокрема, для належного зберігання речових доказів дозволено експлуатацію торгового комплексу літ.А-2, загальною площею 8 979,6 кв.м., дахову котельню літ. В, загальною площею 51,7 кв.м., огорожі № 1, 4; вимощення № І, ІІ, трансформаторну підстанцію літ. Г-1, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до його цільового призначення без мети отримання прибутку з метою виключного забезпечення цілісності комплексу в інтересах досудового розслідування та з цією метою дозволено укладати договори з комунальними підприємствами, що здійснюють постачання комунальних послуг, а саме: ПАТ «Черкасиобленерго», КП «Черкасиводоканал», АТ «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз».
Проте 27.06.2022 між ОСОБА_1 та ТОВ «Делікат Ритейл» укладено оспорюваний договір, а 01.07.2022 між відповідачами складений акт приймання-передачі, відповідно до якого ОСОБА_1 передав, а ТОВ «Делікат Ритейл» прийняв нежитлові приміщення торговельного комплексу А-2, загальною площею 2539,27 м.кв., за адресою: АДРЕСА_1 .
У належних позивачу приміщеннях ТОВ «Делікат Ритейл» розмістив магазин роздрібної торгівлі продовольчими, в тому числі підакцизними, та непродовольчими товарами - «Делікат», що не заперечується відповідачами та підтверджується численними доказами.
Оскільки лише власнику майна належать правомочності щодо володіння, користування та розпоряджання спірним майном, в тому числі право передавати майно в фактичне володіння та користування іншій особі та отримувати від свого майна дохід, беручи до уваги, що на момент укладення спірного договору відповідач ОСОБА_1 не був власником нежитлових приміщень торговельного комплексу А-2, загальною площею 2539,27 м.кв., за адресою: АДРЕСА_1 , а тому, згідно положень статті 761 ЦК України, не мав права ними розпоряджатись, в тому числі передавати в користування ТОВ «Делікат Ритейл».
У зв'язку із цим, позивач робить висновок, що договір про надання послуг з утримання нежитлового приміщення та прилеглої території від 27.06.2022 укладений з порушенням ст.203, 761 ЦК, а тому має бути визнаний судом недійсним згідно ст.215 ЦК України.
Позивач також звертає увагу суду, що постановою начальника відділу Черкаської обласної прокуратури Грекова А.І. про часткову відмову в задоволенні клопотання від 23.06.2022, відповідачу ОСОБА_1 надано право укладати договори з комунальними підприємствами, що здійснюють постачання комунальних послуг, а не будь-які договори з будь-якими третіми особами щодо спірного майна.
З огляду на викладене, ТОВ «Компанія Креатив Імоті» звернулося до суду і просить суд визнати недійсним договір про надання послуг з утримання нежитлового приміщення та прилеглої території від 27.06.2022, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Делікат Ритейл», а також здійснити розподіл судових витрат.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 грудня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Креатив Імоті» до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Делікат Ритейл» про визнання недійсним договору; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче провадження у справі о 09 год 00 хв 27 січня 2025 року в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси.
07 січня 2025 року від представника відповідача ТОВ «Делікат Ритейл» адвоката Чакалова А.К. до суду надійшов відзив на позовну заяву (вхідний №632/25). У цій заяві по суті справи представник відповідача ТОВ «Делікат Ритейл» позовні вимоги не визнає.
Обгрунтовуючи не визнання позовних вимог, представник відповідача ТОВ «Делікат Ритейл» у відзиві на позовну заяву зазначає, що у відповідачів була правова підстава для укладення договору про надання послуг з утримання нежитлового приміщення та прилеглої території від 27.06.2022, а саме: постанова прокурора від 23.06.2022, тобто в розумінні ч. 2 ст. 203 ЦК України ОСОБА_1 був наділений відповідним обсягом дієздатності для укладення означеного договору з метою зберігання об'єкту (речового доказу).
У цьому контексті представник відповідача ТОВ «Делікат Ритейл» звертає увагу суду на те, що Порядок обліку й зберігання речових доказів визначено у статті 79 Кримінального процесуального кодексу України та конкретизується єдиною для правоохоронних органів і судів Інструкцією про порядок вилучення, обліку, зберігання і передачі речових доказів з кримінальних справ, цінностей та іншого майна органами попереднього слідства, дізнання і судами (далі - Інструкція).
У пункті 41 Інструкції визначено, що майно, на яке накладено арешт, передається згідно з рішенням слідчого, прокурора та суду, виходячи з конкретних обставин та інтересів справи, на зберігання представникові територіальної держадміністрації або житлово-експлуатаційної організації, державної служби охорони органів внутрішніх справ, а також організації, якій завдані збитки, або власникові цього майна чи його родичу, якому роз'яснюється його відповідальність за зберігання прийнятого майна, про що у нього відбирається розписка.
У разі необхідності майно, на яке накладено арешт, може бути вилучене. Під час зберігання і передачі речових доказів, цінностей, документів та іншого майна вживаються заходи для забезпечення належного зберігання у вилучених об'єктів ознак і якостей, які визначають їх значення як речових доказів у кримінальних справах і які є на них, а також зберігання самих речових доказів, ознак і якостей з метою можливості їх подальшого цільового використання (якщо вони не можуть бути передані на зберігання потерпілим, їх родичам або іншим особам, а також організаціям) (пункт 12 Інструкції).
14.09.2021 слідчим винесено постанову про передачу речових доказів на відповідальне зберігання потерпілому у кримінальному провадженні ОСОБА_1 під розписку. При цьому потерпілого ОСОБА_1 зобов'язано вживати заходи щодо належного зберігання об'єкту нерухомості - торгівельного центру « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 39109571101), площею 8979,6 кв.м., та письмово повідомляти слідчого, прокурора у кримінальному провадженні про стан збереження та всі незаконні дії, які стосуються вказаних об'єктів.
Тому саме для належного зберігання речових доказів дозволено експлуатацію торгового комплексу, А-2 загальною площею 8979,6 кв.м., дахової котельні літ. В загальною площею 51,7 кв.м., огорожі 1, 4, вимощення І, ІІ, трансформаторну підстанцію Г-1 загальною площею 46,5 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до його цільового призначення без мети отримання прибутку, а з метою виключно забезпечення цілісності комплексу в інтересах досудового розслідування, та з цією метою укладати договори з комунальними підприємствами, що здійснюють постачання комунальних послуг, а саме: ПАТ «Черкасиобленерго», КП «Черкасиводоканал», АТ «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз».
На виконання вказаної вище постанови прокурора, 27.06.2022 між ТОВ «Делікат Ритейл» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання послуг з утримання нежитлового приміщення та прилеглої території за адресою: АДРЕСА_1 , площа утримання - 2539,27 кв.м., перший поверх, на безоплатній основі.
З огляду на викладене представник відповідача ТОВ «Делікат Ритейл» адвокат Чакалов А.К. підсумовує, що єдиною метою оспорюваного договору є виконання зберігачем обов'язків покладених на нього згідно законодавства України.
У цьому контексті представник відповідача звертає увагу суду на те, що постанова прокурора від 23.06.2022 на даний час є чинною і не скасованою.
Крім того, адвокат Чакалов А.К. також у відзиві на позов зазначає, що позивач не має права на оскарження оспорюваного договору в судовому порядку з огляду на таке.
Об'єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду при розгляді справи № 910/12787/17 зазначила, що особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме підтвердити, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.
Ураховуючи викладену вище позицію об'єднаної палати представник відповідача у відзиві на позов зауважує, що позивач не є стороною оспорюваного договору і не є іншою заінтересованою особою, якій надано право на оскарження означеного вище договору, так як сам по собі факт зареєстрованого за позивачем права власності на приміщення, ще не дає права останньому звертатись до суду з позовом про визнання такого правочину недійсним.
Підсумовуючи викладене, представник відповідача ТОВ «Делікат Ритейл» адвокат Чакалов А.К. просить суд позовні вимоги залишити без задоволення.
Також, 08 січня 2025 року на адресу суду, через підсистему «Електронний суд», надійшов відзив на позовну заяву, що поданий представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Юрченко Т.Л. (вхідний №711/25).
Обгрунтовуючи заперечення проти пред'явлених позовних вимог, представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Юрченко Т.Л. у відзиві на позов зазначає, що позовні вимоги її клієнтом не визнаються повністю, оскільки договір про надання послуг з утримання нежитлового приміщення та прилеглої території від 27.06.2022 укладений на безоплатній основі виключно з метою належного збереження цілісності речових доказів - торгівельного комплексу, в інтересах повного, всебічного та об'єктивного досудового розслідування кримінального провадження.
У зв'язку із викладеним, представник відповідача констатує, що ОСОБА_1 не порушив умови постанови Черкаської обласної прокуратури про часткову відмову в задоволенні клопотання від 23.06.2022 у кримінальному провадженні №42012250010000027 від 29.12.2021, оскільки оспорюваний договір укладений ним без мети отримання прибутку.
Також у відзиві на позов представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Юрченко Т.Л. звертає увагу суду, що постанова Головного слідчого управління Національної поліції України від 04.06.2021, акт приймання-передачі речових доказів у кримінальному провадженні №42012250010000027 17.09.2021, постанова Черкаської обласної прокуратури про часткову відмову в задоволенні клопотання від 23.06.2022, на момент розгляду цієї справи, є чинними, що вказує на те, що спірний договір є таким, що укладений на максимальне збереження спірного майна.
У той же час, громадянина ОСОБА_1 постановою Черкаської обласної прокуратури про часткову відмову в задоволенні клопотання від 23.06.2022 зобов'язано зберігати нерухомий об'єкт у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні, для цього дозволено експлуатацію торгового комплексу А-2 загальною площею 8 979,6 кв.м., дахову котельну літ. В загальною площею 51.7 кв.м, огорожу 1,4,вимощення І,ІІ, трансформаторну підстанцію Г-1 загальною площею 46.5 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до його цільового призначення без мети отримання прибутку. Тобто, як стверджує адвокат Юрченко Т.Л., постановою Черкаської обласної прокуратури про часткову відмову в задоволенні клопотання від 23.06.2022 відповідачу ОСОБА_1 , в розумінні ч.2 ст.203 ЦК України, було надано відповідний обсяг дієздатності з метою зберігання об'єкту (речового доказу).
На думку представника відповідача, зазначені вище обставини спростовують посилання позивача на приписи ст. 761 ЦК України, які він, в сукупності із приписами ст.203 ЦК України, поклав в основу правового обґрунтування своїх позовних вимог.
Підсумовуючи викладене, представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Юрченко Т.Л. зазначає, що її клієнт був наділений належною правовою дієздатністю для укладання договору про надання послуг з утримання нежитлового приміщення та прилеглої території від 27.06.2022, що була йому надана в межах кримінального провадження №42012250010000027 постановою Головного слідчого управління Національної поліції України від 04.06.2021, актом приймання-передачі речових доказів у кримінальному провадженні №42012250010000027 від 17.09.2021, постановою Черкаської обласної прокуратури про часткову відмову в задоволенні клопотання від 23.06.2022, а тому, станом на день розгляду даної справи, відсутні підстави для подання даного позову з вказаним предметом по причині відсутності предмету спору, а отже він, ураховуючи доводи викладені у відзиві, є передчасним, що у наслідку є підставою для відмови в задоволенні позову.
14 січня 2025 року на адресу суду, через підсистему «Електронний суд», від представника позивача ТОВ «Компанія Креатив Імоті» адвоката Бачинської А.Ю. надійшли відповіді на відзиви як відповідача ОСОБА_1 (вхідний №1525), так і відповідача ТОВ «Делікат Ритейл» (вхідний №1406/25), у яких представник позивача зазначає, що, викладені представниками відповідачів у заявах по суті справи доводи безпідставності заявлених позовних вимог є помилковими з огляду на таке.
Частиною 1 ст.761 ЦК України передбачено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Дана норма є імперативною, ніяких виключень із загального правила не містить. Оскільки на момент укладення оспорюваного договору відповідач ОСОБА_1 не був власником нежитлових приміщень торговельного комплексу А-2, загальною площею 2539,27 м.кв., за адресою: АДРЕСА_1 , тому, згідно положень ст. 761 ЦК України, не мав права ними розпоряджатись, в тому числі передавати в користування іншому відповідачу ТОВ «Делікат Ритейл».
Щодо заперечень представника відповідача ТОВ «Делікат Ритейл» адвоката Чакалова А.К. про те, що позивач не має права ні користуватися, ні розпоряджатися спірним приміщенням, ні отримувати прибуток від спірного приміщення, то представник позивача адвокат Бачинська А.Ю. у відповіді на відзив зазначає, що судом, в межах кримінального провадження № 42012250010000027, в установленому порядку, обмежено лише право позивача відчужувати спірне майно, тоді як позивач не обмежений у праві розпорядження та користування спірним майном.
У цьому контексті представник позивача також звертає увагу суду, що немає законних підстав стверджувати, що право власності позивача обмежене законом або судом таким чином, що він не може володіти та користуватися спірним приміщенням сам чи передавати його в користування іншим особам. Крім того, навіть тимчасова неможливість користування власником своїм майном не надає права укладати стосовно цього майна правочини щодо користування та розпорядження ним іншими особами, які не є його власниками.
Щодо тверджень представника відповідача ТОВ «Делікат Ритейл» адвоката Чакалова А.К. про відсутність у позивача права на оскарження означеного вище договору, оскільки, на думку відповідача, не зрозуміло яким чином оспорюваний договір порушує права та законні інтереси позивача, то представник позивача адвокат Бачинська А.Ю. у відповіді на відзив зазначає, що позивач є власником нежитлових приміщень торговельного комплексу А-2, загальною площею 2539,27 м.кв., за адресою: АДРЕСА_1 , тому беззаперечно є особою, права якої порушено оспорюваним договором, зокрема право користування та володіння.
Також, на стадії підготовчого провадження, представником позивача адвокатом Бачинською А.Ю. заявлено клопотання про витребування інформації та про залучення Черкаської обласної прокуратури до участі у розгляді цивільної справи №711/9710/24 як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору. Вказані клопотання були розглянуті судом у підготовчому засіданні 21 лютого 2025 року, за результатами розгляду яких постановлені ухвали про відмову у задоволенні означених клопотань.
Крім того, представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Юрченко Т.Л. у підготовчому засіданні заявлено клопотання про зупинення провадження у справі, що ухвалою суду від 03 лютого 2025 року залишено без задоволення.
Також, на стадії підготовчого провадження, представником ТОВ «Делікат Ритейл» адвокатом Чакаловим А.К. заявлене клопотання про закриття провадження у справі №711/9710/24, що ухвалою суду від 21 лютого 2025 року повернуто заявнику без розгляду.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.02.2025 закрито підготовче провадження у справі № 711/9710/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Креатив Імоті» до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Делікат Ритейл» про визнання недійсним договору і призначено справу до судового розгляду по суті.
До початку розгляду справи по суті, представником ТОВ «Делікат Ритейл» адвокатом Чакаловим А.К. заявлене клопотання про закриття провадження у справі №711/9710/24, що ухвалою суду від 19 березня 2025 року залишено без задоволення.
У судовому засіданні представник позивача ТОВ «Компанія Креатив Імоті» адвокат Бачинська А.Ю. позовні вимоги підтримала повністю з підстав, що викладені у позовній заяві, а також у відповідях на відзив як представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Юрченко Т.Л., так і представника відповідача ТОВ «Делікат Ритейл» адвоката Чакалова А.К., просила суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Додатково пояснила, що задля використання інших способів захисту порушеного права власності позивача на об'єкт нерухомості, що є предметом оспорюваного договору, а саме: усунення перешкод у користуванні майном, витребування майна з чужого незаконного володіння тощо, необхідно визнати оспорюваний договір недійсним, адже означені способи захисту є похідними від того, що обраний позивачем у даній цивільній справі.
Представник відповідача ТОВ «Делікат Ритейл» адвокат Чакалов А.К. у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву. Додатково звернув увагу суду на той факт, що оспорюваний договір повністю виконаний та закінчився строк його дії. Також означений договір був безоплатний. Крім того, наполягає на тому, що жодне право позивача не є порушеним внаслідок укладення між відповідачами оспорюваного позивачем договору. З огляду на викладене просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Юрченко Т.Л. у судовому засіданні заперечила проти задоволення позовних вимог з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву. Додатково пояснила суду, що відповідач ОСОБА_1 здійснював зберігання майна на виконання постанови слідчого у кримінальному провадженні, де має процесуальний статус потерпілого. Водночас оспорюваний позивачем договір - виконаний. У цьому контексті звертає увагу суду, що є відповідний висновок експерта, що підтверджує факт перебування об'єкту нерухомості, що є предметом оспорюваного правочину, у задовільному стані. Також звертає увагу суду, що позивачем чітко не зазначено, яке конкретно право порушене у зв'язку з укладенням між відповідачами оспорюваного правочину, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову. З огляду на викладене просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Потапенко С.В. у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що позивачем обрано неефективний спосіб захист порушеного права, що є самостійною і достатньою підставою для відмови в задоволенні позову. З огляду на викладене просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
22 квітня 2025 року суд, після оголошення про перехід до стадії ухвалення судового рішення, у зв'язку зі складністю справи, керуючись положеннями ч.1 ст.244 ЦПК України, відклав ухвалення та проголошення судового рішення до 09 год 10 хв 02 травня 2025 року.
Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши позицію представника позивача, висловлену як письмово, так і під час проголошення вступного слова, а також позиції представників відповідачів, що викладені письмово та проголошені у вступних словах, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 26.04.2021 між Акціонерним товариством «Альфа-Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Креатив Імоті» був укладений договір купівлі-продажі нерухомого майна, п.1.1 якого обумовлено, що продавець (АТ «Альфа-Банк») зобов'язується продати та передати у власність покупцеві (ТОВ «Компанія Креатив Імоті»), а покупець зобов'язується сплатити обумовлену грошову суму в обумовлені строки та прийняти у власність нерухоме майно - торговельний комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та складається із торговельного комплексу А-2, загальною площею 8979,6 кв.м., дахової котельні В, загальною площею 51,7 кв.м., огорожі 1,4, вимощення І, ІІ та трансформаторної підстанції Г-1 загальною площею 46,5 кв.м. та обладнання згідно переліку визначеного в Додатку №1 до цього договору. Цей договір був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Розсохою С.С. 26.04.2021 і зареєстрований в реєстрі за №2888 (а.с.9-14 Т.1).
Згідно інформації, сформованої 02.12.2024 за допомогою додатку «Реєстр нерухомості», суд встановив, що нерухоме майно, яке було предметом договору купівлі-продажі від 26.04.2021 за №2888, того ж дня було зареєстровано за позивачем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с.15-16).
Із постанови старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління НП України про визнання речовим доказом від 04.06.2021, що винесена в межах кримінального провадження №42012250010000027, суд встановив, що торговельний комплекс, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та складається із торговельного комплексу А-2, загальною площею 8979,6 кв.м., дахової котельні В, загальною площею 51,7 кв.м., огорожі 1,4, вимощення І, ІІ та трансформаторної підстанції Г-1 загальною площею 46,5 кв.м, які належать ТОВ «Компанія Креатив Імоті», був визнаний речовим доказом (а.с.17-18 Т.1).
Із ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.06.2021 в справі №757/30063/21-к, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 07.09.2021, що роздруковані із Єдиного державного реєстру судових рішень, суд встановив, що на торговельний комплекс, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що складається із торговельного комплексу А-2, загальною площею 8979,6 кв.м., дахової котельні В, загальною площею 51,7 кв.м., огорожі 1,4, вимощення І, ІІ та трансформаторної підстанції Г-1 загальною площею 46,5 кв.м, які належать ТОВ «Компанія Креатив Імоті», накладено арешт із забороною його відчуження з метою забезпечення збереження речових доказів (а.с.19-26 Т.1).
Частиною 3 ст.6 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 передбачено, що суд при здійсненні судочинства може використовувати лише
текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до
Реєстру. Статтею 3 того ж Закону визначено, що Реєстр - це Єдиний державний реєстр судових рішень.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що означені судові рішення, додані позивачем до позову у формі роздруківки із Єдиного державного реєстру судових рішень, є належними і допустимими доказами в цивільній справі №711/9710/24.
Також із ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22.03.2024 в справі №757/30063/21-к суд встановив, що цим судовим рішенням роз'яснено ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.06.2021 в частині порядку її виконання, зазначивши, що накладення арешту майно цією ухвалою прямо передбачає лише встановлення заборони на відчуження, тобто без заборони ТОВ «Компанія Креатив Імоті» користуватися таким майном, зокрема, торговельним комплекс, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що складається із торговельного комплексу А-2, загальною площею 8979,6 кв.м., дахової котельні В, загальною площею 51,7 кв.м., огорожі 1,4, вимощення І, ІІ та трансформаторної підстанції Г-1 загальною площею 46,5 кв.м, які належать ТОВ «Компанія Креатив Імоті» (а.с.27-29 Т.1).
Із постанови начальника відділу Черкаської обласної прокуратури Грекова А.І. про часткову відмову в задоволенні клопотання від 23.06.2022, що винесена в межах кримінального провадження №42012250010000027, суд встановив, що клопотання представника Мовчана О.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 задоволено частково. Для належного зберігання речових доказів дозволено експлуатацію торгового комплексу літ.А-2, загальною площею 8 979,6 кв.м., дахову котельню літ. В, загальною площею 51,7 кв.м., огорожі № 1, 4; вимощення № І, ІІ, трансформаторну підстанцію літ. Г-1, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до його цільового призначення без мети отримання прибутку з метою виключного забезпечення цілісності комплексу в інтересах досудового розслідування та з цією метою дозволено укладати договори з комунальними підприємствами, що здійснюють постачання комунальних послуг, а саме: ПАТ «Черкасиобленерго», КП «Черкасиводоканал», АТ «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз». В іншому в задоволенні відмовлено (а.с.30-32 Т.1).
Із письмових доказів, що знаходяться на а.с.33-36 Т.1, суд встановив, що відповідач ТОВ «Делікат Ритейл» має ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими та алкогольними виробами; цим учасником справи як суб'єктом господарювання здійснюється торгівельна діяльність у приміщенні, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Із акту прийому-передачі речових доказів у кримінальному провадженні №42012250010000027, що складений 17.09.2021 старшим слідчим відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Черкаській області Коваль О.О., суд встановив, що означеного дня означена посадова особа органу досудового розслідування передала, а відповідач ОСОБА_1 прийняв на відповідальне зберігання, зокрема, торговий комплекс літ.А-2, загальною площею 8 979,6 кв.м., дахову котельню літ. В, загальною площею 51,7 кв.м., огорожі № 1, 4; вимощення № І, ІІ, трансформаторну підстанцію літ. Г-1, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.50 Т.1).
Також із договору про надання послуг з утримання нежитлового приміщення та прилеглої території від 27.06.2022, що укладений між відповідачами: ОСОБА_1 як зберігачем та ТОВ «Делікат Ритейл» як виконавцем, суд встановив, що предметом означеного договору є те, що виконавець зобов'язується надати зберігачу послуги з утримання частини нежитлового приміщення першого поверху торговельного комплексу А-2, загальною площею 2539,27 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (п.2).
Пунктом 3 означеного договору сторони обумовили, що протягом строку дії договору, виконавець має право експлуатувати об'єкт за цільовим призначенням, тобто розмістити об'єкт роздрібної торгівлі (супермаркет «Делікат» чи інший), оскільки така діяльність сприятиме досягненню мети цього договору через те, що частина торговельного комплексу буде експлуатуватися відповідно до його цільового призначення і виконавець буде утримувати як сам об'єкт, так і загальнобудинкові інженерні та технічні мережі, а також прилеглу територію.
Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2024 року (п.9) (а.с.52 Т.1)
На виконання договору про надання послуг з утримання нежитлового приміщення та прилеглої території від 27.06.2022 його сторонами 01.07.2022 складено акт приймання-передачі, відповідно до якого зберігач передав, а виконавець прийняв нежитлові приміщення торговельного комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 2539,27 кв.м. (а.с.53 Т.1). Означений письмовий доказ досліджений безпосередньо в судовому засіданні, що відбулося 21.04.2025.
Також позивачем на підтвердження позовних вимог до позовної заяви долучено ухвалу судді Господарського суду Черкаської області Васяновича А.В. від 10.12.2024, що постановлена у справі №925/1503/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Креатив Імоті» до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Делікат Ритейл» про визнання недійсним договору та усунення перешкод у користуванні майном, яка 10 грудня 2024 року набрала законної сили.
Зі змісту означеного судового рішення суд встановив, що господарський суд констатував, що спір про визнання недійним договору про надання послуг з утримання нежитлового приміщення та прилеглої території від 27 червня 2022 року, укладеного між громадянином ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Делікат Ритейл», тобто того ж договору, який є предметом цивільної справи №711/9710/24, непідсудний господарському суду з підстав того, що цей спір підсудний місцевому загальному суду (а.с.54-55 Т.1).
Згідно висновку №19-1/23/Буд. за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження від 19.01.2024, що виконаний судовим експертом Гнатоком В.Г. як працівником ФОП ОСОБА_3 , суд встановив, що технічний стан будівель та споруд торговельного центру за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 12.01.2024, відноситься до категорії «задовільний», тобто знаходиться в стані, придатному для експлуатації на дату дослідження (а.с.130-137 Т.1).
Із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 11.01.2024 за №361501681 суд встановив, що титульним власником торговельного комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що складається із торговельного комплексу А-2, загальною площею 8979,6 кв.м., дахової котельні В, загальною площею 51,7 кв.м., огорожі 1,4, вимощення І, ІІ та трансформаторної підстанції Г-1 загальною площею 46,5 кв.м., є ТОВ «Компанія Креатив Імоті», тобто позивач.
Також із означеного письмового доказу суд встановив, що означене нерухоме майно перебуває в іпотеці на підставі договору іпотеки від 26.04.2021, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Розсохою С.С., зареєстрований за №2890, сторонами згідно якого є: іпотекодержатель: ТОВ «Ріелтартінвест», а іпотекодавець: ТОВ «Компанія Креатив Імоті» (а.с.139-140 Т.1).
Згідно висновку експертного дослідження №ЕД-19/124-24/840-ЕК від 19.01.2024, що підготовлений на замовлення відповідача ОСОБА_1 , Черкаським НДЕКЦ, судом встановлено, що витрати понесені ТОВ «Делікат Ритейл» на утримання нежитлового приміщення - торговельного центру, розміщеного за адресою: АДРЕСА_1 , та прилеглої до нього території, у період часу з 01.07.2022 до 31.07.2023, документально підтверджуються на загальну суму 3 221 378, 97 грн (а.с.141 зворот - 146 Т.1).
Суд, безпосередньо дослідивши усі засоби доказування, що подані сторонами як на підтвердження своїх позовних вимог, так і заперечень проти них, дійшов наступних висновків.
Статтею 41 Конституції України закріплено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно з ч.1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно ч.1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З аналізу означених норм матеріального права, суд зробив висновок, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме належних їй прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Частинами 1, 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків можуть бути, зокрема як правочини, так і інші юридичні факти.
Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України, правочином є дія, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Така дія повинна бути правомірною, а її неправомірність є підставою для визнання правочину недійсним.
Згідно з ч.3 ст.215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
З аналізу положень ч.3 ст.215 ЦК України суд робить висновок, що договір може бути визнаний недійсним за позовом особи, яка не була його учасником, за обов'язкової умови встановлення судом факту порушення цим договором прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Саме по собі порушення сторонами договору при його укладенні окремих вимог закону не може бути підставою для визнання його недійсним, якщо судом не буде встановлено, що укладеним договором порушено право чи законний інтерес позивача і воно може бути відновлене шляхом визнання договору недійсним.
Як встановив суд під час розгляду справи по суті, ТОВ «Компанія Креатів Імоті» як не сторона оспорюваного договору, звернулося до суду за захистом свого порушеного права, зазначаючи про те, що лише власник майна має правомочності щодо володіння, користування та розпорядження належним йому нерухомим майном, в тому числі право передавати таке майно у фактичне володіння та користування іншій особі та отримувати від свого майна дохід.
Також, під час розгляду справи по суті, було встановлено, що позивач є титульним власником торговельного комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який складається із торговельного комплексу А-2, загальною площею 8979,6 кв.м., дахової котельні В, загальною площею 51,7 кв.м., огорожі 1,4, вимощення І, ІІ та трансформаторної підстанції Г-1 загальною площею 46,5 кв.м.
Відповідно до практики Великої Палати Верховного Суду, відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19), пункт 4.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17 (провадження № 12-234гс18), пункт 69 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (провадження № 14-67цс20)).
Отже, наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про речове право створює презумпцію належності цього права особі, яка ним володіє внаслідок державної реєстрації.
З огляду на викладені вище норми матеріального права, а також встановлені під час розгляду фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що позивач ТОВ «Компанія Креатив Імоті» є заінтересованою особою у розумінні ч.3 ст.215 ЦПК України, адже оспорюваним договором порушується право власності позивача як титульного власника на означений вище об'єкт нерухомості, а тому звернення цього учасника справи до суду із позовом про визнання оспорюваного договору недійсним узгоджується із положеннями, зокрема, ч.1 ст.4 ЦПК України.
У зв'язку із цим, суд дійшов висновку про помилковість заперечень представника відповідача ТОВ «Делікат Ритейл» адвоката Чакалова А.К., що викладені у відзиві на позов про те, що позивач не має права на оскарження оспорюваного договору в судовому порядку.
Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частиною 1 ст.215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частинами 1-3, 5 та 6 ст.203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
З аналізу означених норм матеріального права суд дійшов висновку, що вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та у разі задоволення позовних вимог зазначати у судовому рішенні, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Аналогічний правовий висновок викладений у п.54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року в справі № 905/1227/17, провадження № 12-112гс18.
Як встановлено судом, 27.06.2022 між відповідачами ОСОБА_1 та ТОВ «Делікат Ритейл» укладено договір про надання послуг з утримання нежитлового приміщення та прилеглої території від 27.06.2022, предметом якого є те, що виконавець зобов'язується надати зберігачу послуги з утримання частини нежитлового приміщення першого поверху торговельного комплексу А-2, загальною площею 2539,27 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (п.2).
Як на підставу для укладення означеного договору представники відповідачів у судових засідання і в заявах по суті спору посилалися на постанову начальника відділу Черкаської обласної прокуратури Грекова А.І. про часткову відмову в задоволенні клопотання від 23.06.2022, що винесена в межах кримінального провадження №42012250010000027, згідно якої для належного зберігання речових доказів дозволено експлуатацію торгового комплексу літ.А-2, загальною площею 8 979,6 кв.м., дахову котельню літ. В, загальною площею 51,7 кв.м., огорожі № 1, 4; вимощення № І, ІІ, трансформаторну підстанцію літ. Г-1, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до його цільового призначення без мети отримання прибутку з метою виключного забезпечення цілісності комплексу в інтересах досудового розслідування та з цією метою дозволено укладати договори з комунальними підприємствами, що здійснюють постачання комунальних послуг, а саме: ПАТ «Черкасиобленерго», КП «Черкасиводоканал», АТ «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз».
Частиною 1 ст.82 ЦПК України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
У судових засіданнях представники сторін беззастережно визнали той факт, що, станом на час розгляду судом цивільної справи №711/9710/24, постанова начальника відділу Черкаської обласної прокуратури Грекова А.І. про часткову відмову в задоволенні клопотання від 23.06.2022 лишається чинною і не скасована у процесуальний спосіб. У суду не виникло сумнівів щодо достовірності і добровільності визнання означеного юридичного факту представниками сторін.
Суд, безпосередньо дослідивши означений письмовий доказ, дійшов висновку, що посадовою особою Черкаської обласної прокуратури, у межах здійснення досудового розслідування по кримінальному провадженню №42012250010000027, було надано правомочності зберігача відповідачу ОСОБА_1 щодо торгового комплексу літ.А-2, загальною площею 8 979,6 кв.м., дахову котельню літ. В, загальною площею 51,7 кв.м., огорожі № 1, 4; вимощення № І, ІІ, трансформаторну підстанцію літ. Г-1, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , за наступних умов: 1) експлуатація торгового комплексу за цільовим призначенням без мети отримання прибутку; 2) забезпечення цілісності комплексу в інтересах досудового розслідування. Для виконання означених умов зберігачу дозволено укладати договори лише з комунальними підприємствами, що здійснюють постачання комунальних послуг, перелік яких є вичерпним, а саме: ПАТ «Черкасиобленерго», КП «Черкасиводоканал» та АТ «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз».
Як встановлено судом і підтверджується матеріалами цивільної справи, відповідач ТОВ «Делікат Ритейл» не є тим комунальним підприємством, з яким надано право посадовою особою Черкаської обласної прокуратури Бородаю А.Д. укладати відповідні договори з метою, зокрема, забезпечення цілісності комплексу в інтересах досудового розслідування.
Проте, перелік вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, що міститься у диспозиціях ч.1-6 ст.203 ЦК України, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, що узгоджується із положеннями ч.1 ст.215 ЦК України.
Проаналізувавши як підстави позову ТОВ «Компанія Креатив Імоті», так і зміст оспорюваного договору і обставини його укладення, суд дійшов висновку, що підстави, з призми їх переліку, що наведений законодавцем у диспозиціях ч.1-3, 5-6 ст.203 ЦК України у взаємозв'язку із положеннями ч.1 ст.215 того ж Кодексу, для визнання договору про надання послуг з утримання нежитлового приміщення та прилеглої території від 27.06.2022 недійсним у конкретному випадку відсутні.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом, у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Суд враховує, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК) та, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК).
Проаналізувавши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що стороною позивача не надано суду доказів, які б підтверджували ті обставини, що входять до предмету доказування у даній категорії справ. Зокрема, які стосуються того, що зміст оспорюваного правочину суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особи, які вчинили правочин, не мали необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасників оспорюваного правочину не було вільним і не відповідало їх внутрішній волі; оспорюваний правочин не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
У цьому контексті суд звертає увагу учасників справи, що із аналізу змісту позовної заяви як заяви по суті спору, а також і пояснень, що надані суду представником позивача адвокатом Бачинською А.Ю., не можливо встановити конкретну підставу недійсності оспорюваного правочину з призми їх вичерпного переліку, що наведений законодавцем у диспозиціях ч.1-3, 5-6 ст.203 ЦК України. Твердження позивача, викладене у мотивувальній частині позовної заяви (абз.3 стр.7), що оспорюваний правочин має бути визнаний судом недійсним згідно ст.215 ЦК України, носить абстрактний характер, що унеможливлює суд проаналізувати конкретну підставу, яка на думку позивача, є підставою для визнання недійсним оспорюваного правочину.
Твердження позивача, що підставою для визнання оспорюваного договору недійсним є положення ст.761 ЦК України, суд вважає помилковим, оскільки означеною нормою матеріального права обумовлені суб'єкти права передачі майна у найм, однак не визначені умови для визнання відповідного договору недійсним.
Крім того, ч.1 ст. 216 ЦК України передбачено загальні наслідки недійсності правочину: недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Отже, такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину застосовується у випадках, коли необхідно відновити становище, яке існувало до укладання правочину. Застосування зазначених правових наслідків засвідчує факт повернення сторін у первісний стан, який мав місце до вчинення недійсного правочину, тобто має місце двостороння реституція.
Аналогічний висновок викладений у п.5.30 постанови Верховного Суду від 04 серпня 2021 року в справі № 910/3372/19 .
Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у п.31 постанови від 26 травня 2023 року в cправі № 905/77/21 дійшов такого висновку щодо застосування норм частини третьої статті 215, частин першої, другої статті 216 ЦК України: «Позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом.
Разом із тим позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача.
Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача».
Як встановлено судом, оспорюваний договір був укладений між відповідачами строком до 31 грудня 2024 року (п.9). Водночас означений правочин не містить умови про його пролонгацію і в цілому умови такої пролонгації. Також із безпосередньо досліджених матеріалів цивільної справи суд встановив, що належних і допустимих доказів тому юридичному факту, що оспорюваний договір є чинним після 31 грудня 2024 року матеріали справи не містять.
У зв'язку із цим, суд дійшов висновку, що, станом на день звернення позивача до суду із позовною заявою, оспорюваний договір був частково виконаним його сторонами - відповідачами в справі, а тому окреме заявлення ТОВ «Компанія Креатив Імоті» позовної вимоги про визнання частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, оскільки не призводить до поновлення майнових прав позивача.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 (пункт 99), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155) зроблено правовий висновок, що обрання позивачем неналежного або неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові незалежно від інших встановлених судом обставин.
З огляду на викладене, беручи до уваги, що позивачем обраний неефективний спосіб захисту порушеного права, тому суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
Водночас суд погоджується із твердженням позивача про те, що внаслідок укладення між відповідачами оспорюваного договору останнє, як титульний власник нерухомого майна, обмежений у праві, зокрема, володіння та користування ним.
Так, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22.03.2024 в справі №757/30063/21-к роз'яснено ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 07.06.2021 в частині порядку її виконання, зазначивши, що накладення арешту на майно цією ухвалою прямо передбачає лише встановлення заборони на відчуження, тобто без заборони ТОВ «Компанія Креатив Імоті» користуватися таким майном, зокрема, торговельним комплекс, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що складається із торговельного комплексу А-2, загальною площею 8979,6 кв.м., дахової котельні В, загальною площею 51,7 кв.м., огорожі 1,4, вимощення І, ІІ та трансформаторної підстанції Г-1 загальною площею 46,5 кв.м, які належать ТОВ «Компанія Креатив Імоті».
Частиною 1 ст.18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Матеріали справи не містять доказів тому юридичному факту, що означене судове рішення скасовано у процесуальний спосіб.
З огляду на це, суд дійшов висновку, що зайняття нежитлового приміщення (торговельного комплексу) фактичним користувачем (тимчасовими володільцями, відповідачами: ТОВ «Делікат Ритейл» та/або ОСОБА_1 ) треба розглядати як таке, що не позбавляє його власника (позивача ТОВ «Компанія Креатив Імоті») права володіння на це майно, водночас створює останньому перешкоди у користуванні таким майном.
Тож у цьому випадку, суд дійшов висновку, що ефективним способом захисту права, яке позивач як власник нежитлового приміщення вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майно, тобто негаторний позов.
У цьому контексті суд звертає увагу учасників справи, що ТОВ «Компанія Креатив Імоті» зверталась до Господарського суду Черкаської області із позовом про усунення перешкод у користуванні майном, відповідачами у якому були ті ж самі відповідачі, що і в цивільній справі №711/9710/24. Проте внаслідок об'єднання у позові вимог, що розглядаються за різними правилами судочинства, ухвалою господарського суду позовну заяву було повернуто позивачу (а.с.54-55 Т.1).
У зв'язку із цим, суд дійшов висновку, що твердження представника позивача адвоката Бачинської А.Ю., висловлене як під час проголошення вступного слова, так і під час промови в судових дебатах, про те, що усунення перешкод у користуванні майном, витребування майна з чужого незаконного володіння тощо, є похідними способами захисту порушеного права від визнання договору недійсним не грунтується як на нормах матеріального права, так і не узгоджується із правовими висновками Верховного Суду щодо їх застосування, посилання на які містяться у цьому судовому рішенні.
Оскільки позивачем обраний неефективний спосіб захисту порушеного права, тому у задоволенні позову слід відмовити, що не перешкоджає повторному зверненню до суду з обранням правомірного та ефективного способу захисту.
Щодо розподілу судових витрат, то суд зазначає про таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 1 ст.141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Із дослідженої квитанції про оплату №R2ZU-78TT-AQZE від 11.12.2024 (а.с.1 Т.1) судом встановлено, що позивачем понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028 грн.
Оскільки суд позовні вимоги визнав необгрунтованими тому, керуючись ч.1 ст.141 ЦПК України, понесені ТОВ «Компанія Креатив Імоті» судові витрати на оплату судового збору мають бути покладені на сторону позивача.
Керуючись ст. 11, 15, 16, 202, 203, 204, 215, 216, 319, 321 ЦК України, ст. 2, 4, 12, 13, 18, 76, 77, 80, 81, 82, 83, 89, 95, 133, 141, 244, 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд
відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Креатив Імоті» до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Делікат Ритейл» про визнання недійсним договору.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складене 02 травня 2025 року.
Сторони у справі:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Креатив Імоті», код ЄДРПУО: 41818092, місцезнаходження: м. Київ, вул. Парково-Сирецька, 15А.
Відповідачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_2 .
Товариство з обмеженою відповідальністю «Делікат Ритейл», код ЄДРПУО: 42908375, місцезнаходження: м. Черкаси, вул. Університетська, 25.
Головуючий: О. В. Петренко