Справа № 646/4001/25
Провадження № 1-кп/646/1132/2025
02 травня 2025 року місто Харків
Основ'янський районний суд міста Харкова в складі головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників кримінального провадження, в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт та додані до нього матеріали, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025226170000065 від 11.03.2025, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.новокузнецьк, кемеровської області, рф, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
У ОСОБА_3 виник кримінальний протиправний умисел, направлений на незаконне виготовлення та зберігання наркотичного засобу - канабісу, для особистого вживання, без мети збуту.
Реалізуючи свій намір, ОСОБА_3 з липня 2024 року, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків і свідомо бажаючи їх настання, маючи прямий умисел, направлений на незаконне виготовлення та зберігання наркотичної речовини без мети збуту, почав вирощувати нарковмісні рослини коноплі в орендованій квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Після чого, ОСОБА_3 , розуміючи, що вирощені ним рослини с наркомісними рослинами коноплі, з яких виготовляється наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, реалізовуючи свій виниклий протиправний умисел направлений на незаконне виготовлення та зберігання наркотичних засобів для особистого вживання без мети збуту, діючи умисно, дочекавшись необхідної стадії розвитку нарковмісних рослин, зібрав їх, висушив та подрібнив листя коноплі для подальшого вживання речовини, тим самим незаконно виготував наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс.
Протиправні дії ОСОБА_3 було припинено працівниками поліції, які 10.03.2025 у період часу з 18:28 до 19:22, під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , виявили та вилучили в останнього речовини рослинного походження.
Вилучена речовина, згідно з висновками експертів: масою 41,8110 г. є канабісом, що віднесено до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Маса канабісу (в перерахунку на суху речовину) становить: 37,8732 г.; масою 128,8001г. та 34,9002 г. є канабісом, що віднесено до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Маса канабісу (в перерахунку на суху речовину) становить: 71,1955 г. та 30,9746 г.
Отже, ОСОБА_3 всупереч Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» та Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», незаконно виготовив та зберігав без мети збуту наркотичний засіб, згідно «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000, обіг якого обмежений - канабіс.
Тобто, ОСОБА_3 своїми умисними діями, які виразилися в незаконному виготовленні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025226170000065 від 11.03.2025 у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без виклику учасників судового провадження.
Згідно з ч.4 ст.107 КПК України фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
Відповідно до ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.
Як вбачається з наявної у матеріалах кримінального провадження заяви ОСОБА_3 яку він підписав у присутності свого захисника, адвоката ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.309 КК України, тобто у незаконному виготовленні та зберіганні наркотичних засобів, без мети збуту.
ОСОБА_3 були роз'яснені наслідки неможливості оскаржити встановлені обставини в апеляційному порядку, та отримана, відповідно до положень ч. 1 ст. 302 КПК України, згода на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі.
За правилами ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.
Відповідно до ч.2 ст.382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Враховуючи викладене та дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що своїми умисними протиправними діями обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст.309 КК України - незаконне виготовлення та зберігання наркотичного засобу, без мети збуту.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд керується ст.ст. 50, 65 КК України, якими визначено, що суд призначає покарання в межах, установлених у санкції статті (частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним та достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до класифікації кримінальних правопорушень, передбаченою ч.2 ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_3 передбачене ч. 1 ст.309 КК України, є кримінальним проступком.
При встановлені обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно ст.66 КК України, суд зазначає наступне.
Розкаяння передбачає, окрім визнання собою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття - це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.
У зв'язку з наведеним можна зробити висновок, що щире каяття - це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, і це об'єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди.
Зазначене узгоджується з позицією, викладеною колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 15.11.2021 (справа № 199/6365/19).
Судом встановлено та не оспорюються учасниками кримінального провадження, які надали згоду щодо розгляду обвинувального акту за їх відсутності в порядку спрощеного провадження, що обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, в повному обсязі та щиро кається.
З огляду на зазначене, обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно п.1 ч.1 ст.66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ч. 1 ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Вивченням даних про особу ОСОБА_3 встановлено, що він є громадянином України, не перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра, не є особою з інвалідністю, неодружений, офіційно не працевлаштований, має зареєстроване місце проживання, раніше не судимий.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд керується ст. 65 КК України та практикою Європейського суду з прав людини, яка застосовується як джерело права.
Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16.10.2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».
Верховним Судом неодноразово зазначалось, що заходи примусу повинні ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяти досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства (постанови від 31.01.2023 у справі № 759/6139/22, від 27.10.2022 у справі № 546/526/18, від 30.11.2022 у справі № 379/1657/18).
Санкцією частини першої статті 309 КК України передбачено покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до п'яти років, або обмеженням волі на той самий строк.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, є особою молодого віку, офіційно не працевлаштований, наявність обставини, що пом'якшує покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання в межах установленої санкції ч.1 ст.309 КК України, у виді обмеження волі та приходить до висновку про можливість звільнення обвинуваченого від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ч.1 ст.75 КК України з іспитовим строком, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки виправлення обвинуваченого можливе без відбування покарання, але в умовах контролю за його поведінкою під час іспитового строку.
Призначене покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта по проведенню судової експертизи №СЕ-19/121-25/7140-НЗПРАП від 27.03.2025 в розмірі 2 785,65 гривень, №СЕ-19/121-25/6883-НЗПРАП від 27.03.2025 в розмірі 2 387,70 гривень, №СЕ-19/121-25/7138-НЗПРАП від 31.03.2025 в розмірі 2 785,65 гривень відповідно до вимог ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого.
Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374, 375, ст. 381-382 КПК України, суд,-
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього судом обов'язки.
Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто 02.05.2025 р.
Згідно з п.п.1,2 ч.1 та п. 2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти йому про зміну свого місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави 2 785,65 грн. витрат за проведення Харківським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром судової експертизи №СЕ-19/121-25/7140-НЗПРАП від 27.03.2025 р., 2 387,70 грн. витрат за проведення Харківським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром судової експертизи №СЕ-19/121-25/6883-НЗПРАП від 27.03.2025 р., 2 785,65 грн. витрат за проведення Харківським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром судової експертизи №СЕ-19/121-25/7138-НЗПРАП від 31.03.2025 р., а всього 7 959 (сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 00 коп.
Після набрання вироком законної сили речові докази по справі, а саме : полімерний пакет опечатаний паперовою биркою висновок СЕ 19/121-25/6883 -НЗПРП від 27.03.2025 який переданий на зберігання відповідно до квитанції №30; експертний сейф пакет МВС №6281025 з пояснювальним написом «висновок СЕ 19/121-25/7140 -НЗПРП від 27.03.2025 який переданий на зберігання відповідно до квитанції №2587; полімерний пакет опечатаний паперовою биркою висновок СЕ 19/121-25/7138 -НЗПРП від 31.03.2025 який переданий на зберігання відповідно до квитанції №35 - знищити.
Вирок суду за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Основ'янський районний суд міста Харкова протягом 30 днів з дня отримання його копії.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1