Справа № 953/3881/25
н/п 2-о/953/73/25
"29" квітня 2025 р. суддя Київського районного суду м. Харкова Єфіменко Н.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 про визнання фізичної особи безвісти зниклою, -
встановив:
24 квітня 2025 року до суду надійшла направлена 23.04.2025 через систему «Електронний суд» заява ОСОБА_1 (далі: заявник) визнання її чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , безвісти зниклим.
Розглянувши позовну заяву з доданими до неї документами на предмет наявності правових підстав для відкриття провадження у справі, суд зазначає наступне:
Відповідно до п.3 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місце знаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 06.05.2020, справа № 760/3112/16-ц.
Відповідно до ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені ст.175, 177, 305-307 ЦПК України.
Таким чином, заява про встановлення факту, що має юридичне значення, повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст. 175,177 ЦПК України, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ст.305-307 ЦПК України.
Якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, приписами ч.1 ст.185 ЦПК України законодавець передбачив механізм залишення заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.
Відповідно до ст.306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
В порушення вищезазначеною норми заявником не зазначена мета та не повідомлені обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Жодних належних доказів з приводу можливого порушення в подальшому її особистих немайнових чи майнових прав до суду заявницею не надано.
Крім того, ст.307 ЦПК України передбачено, що суд до початку розгляду справи встановлює осіб (родичів, співробітників тощо), які можуть дати свідчення про фізичну особу, місцеперебування якої невідоме, а також запитує відповідні організації за останнім місцем проживання відсутнього (житлово-експлуатаційні організації, органи реєстрації місця проживання осіб або органи місцевого самоврядування) і за останнім місцем роботи про наявність відомостей щодо фізичної особи, місцеперебування якої невідоме.
Разом з тим, заявником у заяві не зазначені родичі, співробітники, друзі ОСОБА_2 , які можуть дати свідчення про фізичну особу, місцеперебування якої невідоме та не зазначене місце роботи ОСОБА_2 .
За правилами ч.2 ст.307 ЦПК України, одночасно суд вживає заходів через органи опіки та піклування щодо встановлення опіки над майном фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, якщо опіку над майном ще не встановлено. На підставі рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою, відповідно до частини першої вищевказаної статті, нотаріус за останнім місцем її проживання описує належне їй майно та встановлює над ним опіку.
Положеннями ст.44 ЦК України передбачено порядок встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою.
Опікун над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, приймає виконання цивільних обов'язків на її користь, погашає за рахунок її майна борги, управляє цим майном в її інтересах (ч.3 ст.44 ЦК України).
Згідно з ч.4 ст.44 ЦК України за заявою заінтересованої особи опікун над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, надає за рахунок цього майна утримання особам, яких вони за законом зобов'язані утримувати.
Крім того, ч.4 ст.294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб, однак в порушення вимог закону заявницею не зазначено заінтересованих осіб у справі.
З урахуванням викладеного, заявниці необхідно визначити коло осіб, які можуть бути залучені до участі у справі в якості заінтересованих осіб з врахуванням їх юридичного інтересу.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З урахуванням викладеного, вважаю, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст.305-307 ЦПК України і без усунення вказаних недоліків не може бути прийнята до розгляду у суді, а тому на підставі ст.185 ЦПК України підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст. 185, 260, 294, 305,306,307 ЦПК України, суд, -
постановив:
Заяву ОСОБА_1 про визнання фізичної особи безвісти зниклою, - залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків тривалістю десять днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити заявнику, що у разі не усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду у встановлений судом строк, заява буде вважатися не поданою та буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Єфіменко