Справа № 638/18485/24
Провадження № 1-кс/638/1319/25
01 травня 2025 року м. Харків
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу потерпілого ОСОБА_4 на постанову дізнавача про відмову у задоволенні клопотання,
ОСОБА_4 звернувся до суду із вказаною скаргою, в якій просить визнати істотним порушеням прав і свобод потерпілого відмову в перехресному допиті свідків, а також скасувати постанову дізнавача від 10.04.2025 про відмову у задоволенні клопотання представника потерпілого адвоката ОСОБА_3 від 08.04.2025. У поданій скарзі скаржник зазначає, що постановою дізнавача сектору дізнання Ізюмського районного управління поліції ГУНП в Харківській області від 10.04.2025 про відмову у задоволенні клопотання представника потерпілого адвоката ОСОБА_3 від 08.04.2025.
Скаржник з указаним процесуальним рішенням дізнавача не погоджується та просить цю постанову скасувати, зобов'язавши дізнавача повторно розглянути клопотання.
Ухвалою слідчого судді від 24.04.2025 відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_4 на бездіяльність дізнавача, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, відкрити провадження за скаргою ОСОБА_4 на постанову дізнавача про відмову у задоволенні клопотання.
Розглянувши подану скаргу, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Дізнавач, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду скарги, у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд скарги без його участі. Також подав пояснення щодо звернення ним до процесуального керівника стосовно об'єднання кримінальних проваджень № 12021226050000367 від 24.11.2021 та № 1224226050000202 від 01.08.2024 в одне провадження.
Представник потерпілого в судовому засіданні скаргу підтримав частково, не підтримавши скаргу з питань, що стосуються об'єднання кримінальних проваджень № 12021226050000367 від 24.11.2021 та № 1224226050000202 від 01.08.2024 в одне провадження та долучення і витребування матеріалів кримінального провадження № 12021226050000367 від 24.11.2021, оскільки станом на час розгляду скарги дізнавач звернувся до процесуального керівника стосовно об'єднання кримінальних проваджень № 12021226050000367 від 24.11.2021 та № 1224226050000202 від 01.08.2024 в одне провадження, а також в частині допиту Ізюмського міського голови ОСОБА_5 , оскільки в ході дослідження матеріалів кримінального провадження № 1224226050000202 від 01.08.2024 було встановлено, що вказана особа була допитана в рамках указаного кримінального провадження 02.09.2024.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Тож слідчий суддя ухвалив проводити розгляд скарги за відсутності дізнавача, рішення якого оскаржується.
Вислухавши пояснення представника потерпілого, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя установив наступне.
Скарга (в частині, що розглядалась) мотивована тим, що 08.04.2025 представник потерпілого адвокат ОСОБА_3 звернувся до старшого дізнавача сектору дізнання Ізюмського РУП ОСОБА_6 , в якому просив з метою встановлення істини у кримінальному провадженні № 1224226050000202, звернутись до начальника СД Ізюмського РУП з клопотанням про виведення ОСОБА_7 з групи дізнавачів по даному кримінальному провадженню та допитати його, як свідка, про відомі йому факти об'єктивної сторони вчинення кримінального правопорушення за ознаками ч. 1 ст. 351 KK України, а саме подію перешкоджання депутатській діяльності, що дасть можливість, усунути суперечність між показами потерпілого ОСОБА_4 та ОСОБА_8 .
Відмовляючи у задоволенні клопотання представника потерпілого адвоката ОСОБА_3 в цій частині, дізнавач зазначив в оскарженій постанові, що КПК України не передбачено процедури звернення дізнавача до начальника органу дізнання з будь-якими клопотаннями; що співробітник Ізюмського РУП ОСОБА_7 , не був присутній безпосередньо під час події 24.11.2021 року в кабінеті Ізюмського міського голови, що знаходиться на другому поверсі Ізюмської міської ради за адресою: м. Ізюм, пл. Центральна, буд. 1, а лише здійснював виїзд в складі слідчо - оперативної групи за заявою зареєстрованою за ЄО № 11403 від 24.11.2021 та прибув вже безпосередньо, після вчинення можливого правопорушення, де в подальшому прийняв заяву про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_4 та відібрав пояснення від ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_4 ; що 20.09.2024 начальником СД Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_11 , було винесено постанову про створення групи дізнавачів сектору дізнання за вищевказаним кримінальним провадженням. В зазначеній постанові, викладено про те, що для проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024226050000202 від 01.08.2024 призначено групу дізнавачів СД Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області у складі: начальника СД Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_11 , дізнавача СД Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_12 ; старшого дізнавача СД Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 (старший групи); старшого дізнавача СД Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_13 ; дізнавача СД Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_14 ; що відповідно до 39-1 КПК України, керівник органу дізнання організовує дізнання. Керівник органу дізнання уповноважений: 1) визначати дізнавача, який здійснюватиме дізнання; 2) відсторонювати дізнавача від проведення дізнання за ініціативою прокурора або з власної ініціативи та призначати .іншого дізнавача за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу (самовідводу) або неефективного дізнання; 3) ознайомлюватися з матеріалами дізнання, давати дізнавачу письмові вказівки, що не суперечать рішенням та вказівкам прокурора; 4) вживати заходів для усунення порушень вимог законодавства у разі їх допущення дізнавачем; 5) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом; а також що оскільки старший дізнавач СД Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 , проводить досудове розслідування за даним кримінальним провадженням, допитати його в якості свідка - є не можливим, без рішення керівника органу дізнання про відсторонення ОСОБА_7 від проведення досудового розслідування за даним кримінальним провадженням.
При цьому згідно з поясненнями представника потерпілого, наданими під час розгляду скарги, він або потерпілий не звертались до керівника органу дізнання з питань начальника СД Ізюмського РУП з клопотанням про виведення ОСОБА_7 з групи дізнавачів по даному кримінальному провадженню.
Тож слідчий суддя виснує про необґрунтованість скарги в цій частині.
Крім того скарга (в частині, що розглядалась) мотивована тим, що дізнавач протиправно відмовив в задоволенні клопотання в частині допиту ОСОБА_15 та ociб, які проходять свідками y даному кримінальному провадженні, зa участі потерпілого ОСОБА_4 (провести перехресний допит), з метою з'ясування достовірності показань цих свідків тa з'ясування причин розбіжностей y ix показаннях з фактичними обставинами справи та між показами потерпілого з врахуванням відеозапису, на якому зафіксований напад на потерпілого, що пов'язано з безпосереднім створенням штучних перешкод його депутатській діяльності.
З цього приводу слідчий суддя зазначає, що по-перше, в результаті дослідження матеріалів кримінального провадження № 12024226050000202 від 01.08.2024 в ньому не виявлено указного відеозапису, по-друге, аналіз положень КПК України свідчить про те, що під перехресним допитом в кримінальному процесуальному законі розуміється можливість протилежної сторони кримінального провадження після прямого допиту здійснити перехресний допит свідка (під час якого дозволяється ставити навідні запитання) на стадії судового розгляду кримінального провадження.
Тож в цій частині скарга також є необґрунтованою.
Положення ч. 2 ст. 307 КПК України передбачають, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: (1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; (1-1) скасування повідомлення про підозру; (2) зобов'язання припинити дію; (3) зобов'язання вчинити певну дію; (4) відмову у задоволенні скарги.
З огляду на зазначене, слідчий суддя доходить висновку про відмову у задоволенні скарги.
Керуючись ст. 110, 303, 307, 309 КПК України, -
Відмовити потерпілому ОСОБА_4 в задоволенні скарги на постанову дізнавача про відмову у задоволенні клопотання.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1