справа № 2-1497/2001
провадження № 4-с/165/3/25
02 травня 2025 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області у складі:
головуючого судді Гайворонського О.В.,
за участю секретаря судового засідання Дячук С.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Нововолинського міського суду цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , особа, дії якої оскаржуються Володимирський відділ державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерста юстиції, про визнання бездіяльності державного виконавця неправомірною,
встановив:
До суду надійшла скарга ОСОБА_1 , особа, дії якої оскаржуються Володимирський відділ державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерста юстиції, про визнання бездіяльності державного виконавця неправомірною.
Вимоги обґрунтовує наступним.
Вона є співвласником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності на квартиру (будинок), виданого відділом приватизації житлово-комунального об'єднання Нововолинської міської ради 12.02.2002.
Під час вчинення нотаріальних дій щодо відчуження вищевказаного майна нотаріус їй повідомила, що у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна зареєстровано обтяження, а саме арешт вказаної житлової квартири, реєстраційний номер обтяження №6709010, підстава обтяження - постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №1167-02 від 06 листопада 2002 року, видана Нововолинською виконавчою службою у виконавчому провадженні по виконанню виконавчого листа №2-1497 виданого Нововолинським міським судом 28 грудня 2001 року про стягнення із ОСОБА_2 в користь КП «Нововолинськводоканал» 302,41 грн заборгованості та 51 грн державного мита, виконавчий збір 17,67 грн. Вказане обтяження зареєстровано 03 березня 2008 року Нововолинською державною нотаріальною конторою.
Вона звернулась до Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про зняття вищевказаного арешту та отримала відповідь від 17.02.2025 року, що арешт з усього майна (коштів) боржника або частини знімається на підставі ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», в інших випадках арешт може бути знятий виключно за рішенням суду.
Скаржник стверджує, що арешт, накладений на належне їй майно, порушує її право на володіння майном. У зв'язку з наведеним, просить визнати неправомірною бездіяльність Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо незняття арешту з майна, яке належить ОСОБА_1 ; скасувати арешт нерухомого майна та заборону відчуження на невизначене майно, все нерухоме майно, в тому числі на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , накладений на підставі постанови №1167-02 від 06 листопада 2002 року, винесеної державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Нововолинського міського управління юстиції Калінчук Т.П., зареєстрованої в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 03 березня 2008 року, реєстратор Нововолинська державна нотаріальна контора, реєстраційний номер обтяження 6709010.
В судове засідання скаржник ОСОБА_1 не з'явилась, представник скаржника - адвокат Свередюк Ю.А. подала до суду письмову заяву, у якій просить справу слухати у її відсутності та відсутності скаржника, скаргу підтримала в повному обсязі, просила її задоволити.
Представник особи, дії якої оскаржуються - Володимирського відділу ДВС у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи. До суду подано відзив на скаргу, у якому викладено заперечення щодо її задоволення з посиланням на вимоги Закону України "Про виконавче провадження".
Дослідивши матеріали скарги та подані докази, проаналізувавши встановлені обставини справи в їх сукупності, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно із статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Судом встановлено, що згідно виконавчого листа №2-1497, виданого Нововолинським міським судом 28 грудня 2001 року, із ОСОБА_2 ухвалено стягнути в користь КП «Нововолинськводоканал» 302,41 грн заборгованості та 51 грн державного мита.
06.11.2002 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Нововолинського міського управління юстиції Калінчук Т.П. при примусовому виконанні зазначеного виконавчого листа винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, згідно якої накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_2 (а.с.10).
На підставі вказаної постанови державного виконавця 03.03.2008 внесені відповідні відомості до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за реєстраційним номером обтяження 6709010, а саме: арешт квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , власник ОСОБА_3 (а.с.11-12).
Згідно інформації, наданої Володимирським відділом ДВС у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у випадках, не передбачених частиною 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», арешт може бути знятий виключно за рішенням суду (а.с.14).
У відповідності до п.7, п. 9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон 1404-VIII) виконавче провадження підлягає закінченню у разі закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів, фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Відповідно до довідки, виданої КП «Нововолинськводоканал», заборгованість ОСОБА_1 перед підприємством відсутня (а.с.13).
Положеннями статті 40 Закону 1404-VIII передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових спорів, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про неправомірність дій посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо незняття арешту з майна.
Частиною другою статті 451 ЦПК України передбачено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
За змістом вказаної норми суд не вправі сам вчиняти дії, що належать до повноважень державного виконавця, у тому числі й скасовувати арешт майна (як про це просить скаржник у прохальній частині скарги), а тому скарга підлягає лише частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.259, 447-450 ЦПК України, Закону України «Про виконавче провадження», суд
постановив:
Скаргу задоволити частково.
Зобов'язати Володимирський відділ державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції скасувати арешт нерухомого майна та заборону відчуження на невизначене майно, все нерухоме майно, в тому числі на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , накладений на підставі постанови №1167-02 від 06 листопада 2002 року, винесеної державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Нововолинського міського управління юстиції Калінчук Т.П., зареєстрованої в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 03 березня 2008 року, реєстратор Нововолинська державна нотаріальна контора, реєстраційний номер обтяження 6709010.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуючий суддя Олександр ГАЙВОРОНСЬКИЙ