Справа № 442/3239/25
Провадження № 1-кп/442/264/2025
02 травня 2025 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши в залі суду в місті Дрогобичі у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження № 42025142190000032 від 16.04.2025 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дрогобича Львівської області, українця, громадянина України, з середньо спеціальною освітою, не працюючого, не інвалід, розлученого, раніше не судимого, не військовозобов'язаного, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , депутатом та адвокатом не є, має двох неповнолітніх дочок ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яких не утримує, депутатом та адвокатом не є,
обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України,-
Органом досудового розслідування встановлені наступні фактичні обставини кримінального проступку, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 , достовірно знаючи про те, що згідно із рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 08.09.2014 зобов'язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_6 на утримання дочок ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 550 гривень в твердій грошові сумі щомісячно до досягнення ними повноліття, починаючи із 29.04.2014 року, та відкритого виконавчого провадження № ВП 54225644, будучи ознайомленим із його змістом, розуміючи про необхідність сплати аліментів на утримання дитини, в порушення вимог ст. ст.18, 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, ч.2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України та ст. ст. 8, 11 Закону України «Про охорону дитинства», маючи умисел на злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання неповнолітнього сина, діючи умисно у період часу з 01.04.2024 по 31.03.2025 жодних дій, спрямованих на виконання рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 08.09.2014 не здійснив, а накопичив заборгованість по аліментах на загальну суму 38 352 гривень, а саме, будучи дієздатним та працездатним, на роботу офіційно не влаштувався, заходів до пошуку роботи не вживав, на роботу офіційно не влаштувався, заходів до пошуку роботи не вживав, на обліку у Дрогобицькій філії Львівського обласного центру зайнятості не перебував та не звертався, що свідчить про його бездіяльність, будь-якої допомоги на утримання дитини не надавав, неодноразово раніше притягувався до адміністративної відповідальності за несплату аліментів, та за період часу з 01.04.2024 по 31.03.2025 утворив заборгованість зі сплати аліментів у розмірі в сумі 38 352 гривень, яка сукупно перевищує суми виплат за 12 місяців відповідних платежів внаслідок чого порушив та продовжує порушувати право дитини на повноцінне життя та всебічний (фізичний, психічний і соціальний) розвиток.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей коштів (аліментів), тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України.
01 липня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII.
Законом №2617-VIII внесено зміни до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України.
Так, відповідно до ч. 1 ст.12 КК України (в редакції від 1 липня 2020 року) визначено, що кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.
Частиною 2 статті 12 КК України визначено, що кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Відповідно до положень ч. 2 ст.12 КК України кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , є кримінальним проступком.
Частиною 1 статті 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечує проти такого розгляду.
Прокурор ОСОБА_7 звернулася до суду з клопотанням про розгляд кримінального проступку у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Обвинуваченим ОСОБА_3 , за підписом захисника ОСОБА_8 , подано заяву, згідно якої він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку.
Неповнолітньою потерпілою ОСОБА_9 та її законним представником потерпілого ОСОБА_10 подано заяву, згідно якої вони ознайомлені з обмеженням правами на апеляційне оскарження, не оспорюють встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодні на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку.
Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами частини другої статті 381 КПК України.
Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно ч. 2 ст. 4 КК України, злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Статтею 5 КК України визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Оцінивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає, що дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 164 КК України, оскільки він обвинувачується у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
Також судом враховується індивідуальний ступінь кримінального правопорушення, спосіб посягання, форму та ступінь вини обвинуваченого, а також особу обвинуваченого.
При вирішенні питання про призначення покарання, суд, відповідно до ст. ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, вину визнає повністю, щиро кається, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення.
Також суд враховує те, що обвинувачений усвідомлює про настання наслідків, які завдані кримінальним правопорушенням.
Обставиною, що обтяжує покарання відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини.
Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, що витікає з положень ч. 2 ст. 50 КК України.
Враховуючи дані про ОСОБА_3 , який на обліку у лікаря психіатра не перебуває, однак перебуває у лікаря нарколога з діагнозом «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності, раніше не судимого, посередньо характеризується по місцю проживання, суд вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції статті у виді пробаційного нагляду.
Суд дійшов висновку, що така міра покарання сприятиме вихованню особи в дусі додержання законів України, тобто формування у нього звички законослухняної поведінки і не бажання в майбутньому повторювати дії, які мають наслідком встановлення зазначених обмежень.
Витрати на залучення експерта відсутні, цивільний позов не заявлявся.
Запобіжний захід не обирався.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 368-371, 373-376, 381-382 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду 1 (один) рік.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 відраховувати з моменту звернення вироку до виконання.
На підставі п.п. 1-3 ч.2, п.4 ч.3 ст. 59-1 КК України встановити ОСОБА_3 такі обов'язки:
1.Періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
2.Повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3.Не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вирок суду привести до виконання не пізніше десятиденного строку з дня набрання законної сили або звернення його до виконання.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.
У відповідності до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1